‘≥нанси > —пекул¤тивн≥ стратег≥њ на б≥рж≥

—пекул¤тивн≥ стратег≥њ на б≥рж≥

—ѕ≈ ”Ћя“»¬Ќ≤ ”√ќƒ»

ѕоширеними б≥ржовими операц≥¤ми Ї спекул¤тивн≥ угоди, ¤к≥ укладаютьс¤ з метою отриманн¤ прибутку в умовах коливанн¤ ц≥н. —пекул¤тивний прибуток отримують з р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною б≥ржового контракту в день укладенн¤ ≥ ц≥ною в день його виконанн¤.

¬ид≥л¤ють р≥зн≥ види спекул¤тивних угод. “ак, спекул¤нти можуть скуповувати б≥ржов≥ контракти з метою њх наступного продажу за б≥льш високою ц≥ною. ÷ей вид спекул¤ц≥њ називаЇтьс¤ грою на п≥двищенн¤ ц≥н. —пекул¤нт≥в в цьому випадку називають "биками", а куп≥влю б≥ржового контракту - довгою позиц≥Їю. ѕродаж ран≥ше купленого контракту при спекул¤ц≥њ на п≥двищенн¤ ц≥н називають л≥кв≥дац≥Їю. ≤нший вид спекул¤ц≥њ - гра на зниженн¤ ц≥н. —пекул¤нти продають б≥ржов≥ контракти з метою подальшого њх в≥дкупу за нижчими ц≥нами. “аких спекул¤нт≥в прийн¤то називати "ведмед¤ми", продаж контракту - короткою позиц≥Їю, а його подальший в≥дкуп -покритт¤м.

ўе один вид спекул¤ц≥њ - це спекул¤ц≥¤ на сп≥вв≥дношенн≥ ц≥н одного ≥ того ж товару або взаЇмопов'¤заних товар≥в, або ц≥н на товари з р≥зними терм≥нами поставки. ” цьому вид≥ спекул¤ц≥њ найб≥льш в≥домою Ї операц≥¤ типу спред (спрединг, або стредл). ÷¤ операц≥¤ пол¤гаЇ в одночасн≥й куп≥вл≥ ≥ продажу ф'ючерсних контракт≥в з р≥зними терм≥нами поставки з метою отриманн¤ комерц≥йноњ вигоди в≥д р≥зниц≥ в котируванн≥ ц≥н цих позиц≥й (наприклад, куп≥вл¤ березневих ≥ продаж травневих контракт≥в).
«алежно в≥д часу волод≥нн¤ б≥ржовими контрактами вид≥л¤ють ƒв≥ групи спекул¤нт≥в. ѕерша з них - скалпери (scalpers), або джобери; вони вивчають найб≥льш незначн≥ коливанн¤ ц≥н ≥ л≥кв≥дують контракти через к≥лька хвилин або годин п≥сл¤ придбанн¤, забезпечуючи тим самим л≥кв≥дн≥сть ринку. ƒруга група - це позишн трейдери (position traders), або фло-трейдери (floor traders), ¤к≥ вкладають грош≥ у спекул¤тивн≥ операц≥њ на пор≥вн¤но тривалий пер≥од часу (дн≥, тижн≥, м≥с¤ц≥). ÷¤ група спекул¤нт≥в спри¤Ї переходу кап≥талу з одного ринку на ≥нший ≥ визначаЇ р≥вень спекул¤тивноњ активност≥ на товарних б≥ржах.

Ѕ≤–∆ќ¬≈ ’≈ƒ∆”¬јЌЌя “ј —ѕ≈ ”Ћя÷≤я

” практиц≥ б≥ржовоњ торг≥вл≥ розд≥л¤ють хеджуванн¤ ≥ спекул¤ц≥ю.
’еджуванн¤ - це спос≥б отриманн¤ прибутку завд¤ки б≥ржов≥й ф'ючерсн≥й торг≥вл≥, що грунтуЇтьс¤ на в≥дм≥нност¤х у динам≥ц≥ ц≥н реальних товар≥в ≥ ц≥н ф'ючерсних контракт≥в на цей же товар.

Ѕ≥ржова спекул¤ц≥¤ - це спос≥б отриманн¤ прибутку в процес≥ б≥ржовоњ ф'ючерсноњ торг≥вл≥, що базуЇтьс¤ на в≥дм≥нност¤х у динам≥ц≥ ц≥н ф'ючерсних контракт≥в у час≥, простор≥ ≥ на р≥зн≥ види товар≥в.
” пол≥тико-економ≥чному значенн≥ ¤к хеджуванн¤, так ≥ б≥ржова спекул¤ц≥¤ ¤вл¤ють собою просту спекул¤ц≥ю, тобто спос≥б отриманн¤ прибутку, що грунтуЇтьс¤ не на виробництв≥, а на р≥зниц≥ в ц≥нах. ’еджуванн¤ ≥ б≥ржова спекул¤ц≥¤ - дв≥ форми спекул¤ц≥њ на б≥рж≥, що сп≥в≥снують ≥ доповнюють одна одну, але водночас ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. ÷е дв≥ сторони одн≥Їњ медал≥. ’еджуванн¤ неможливе без б≥ржовоњ спекул¤ц≥њ, ≥ навпаки.

’еджуванн¤ на б≥рж≥ зд≥йснюють, ¤к правило, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, приватн≥ особи, ¤к≥ одночасно Ї учасниками ринку реальних товар≥в: виробники, переробники, торговц≥.

Ѕ≥ржовою спекул¤ц≥Їю, ¤к правило, займаютьс¤ члени б≥рж≥ ≥ вс≥ бажаюч≥ (зазвичай приватн≥ особи) з≥грати на р≥зниц≥ в динам≥ц≥ ц≥н ф'ючерсних контракт≥в.

Ќа практиц≥ немаЇ ч≥ткого розмежуванн¤ м≥ж суб'Їктами, що займаютьс¤ хеджуванн¤м, ≥ суб'Їктами, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з б≥ржовою спекул¤ц≥Їю, оск≥льки учасники ринку реальних товар≥в також беруть участь в б≥ржових спекул¤ц≥¤х, ≥ в ринковому господарств≥ головне - отриманн¤ прибутку, незалежно в≥д того, завд¤ки ¤ким б≥ржовим операц≥¤м ц¤ мета дос¤гаЇтьс¤.

ћета хеджуванн¤ - отриманн¤ додаткового прибутку в пор≥вн¤нн≥ з прибутком в≥д реал≥зац≥њ на ринку реального товару.
ƒл¤ вс≥х орган≥зац≥й ≥ ос≥б, ¤к≥ не Ї членами б≥рж≥, хеджуванн¤ ¤вл¤Ї собою особливу форму комерц≥йноњ д≥¤льност≥ на б≥рж≥ з пост≥йною метою - отриманн¤ найб≥льшого прибутку нар≥вн≥ з ≥ншими на¤вними формами комерц≥њ. ’еджуванн¤, у зв'¤зку з подв≥йним характером, тобто одночасною опорою на ц≥ну реального товару ≥ на ц≥ну ф'ючерсного контракту на цей же товар, маЇ важливе практичне значенн¤. ¬оно забезпечуЇ непр¤мий зв'¤зок б≥ржового ринку ф'ючерсних контракт≥в з ринком реального товару.

’еджуванн¤ виконуЇ функц≥ю б≥ржового страхуванн¤ в≥д ц≥нових втрат на ринку реального товару ≥ забезпечуЇ компенсац≥ю певних витрат (зокрема, на збер≥ганн¤ товар≥в). —аме в≥д ц≥Їњ функц≥њ ≥ веде своЇ походженн¤ сам терм≥н "хеджуванн¤".

“ехн≥ка хеджуванн¤ пол¤гаЇ в наступному. ѕродавець реального товару, прагнучи застрахувати себе в≥д передбачуваного зниженн¤ ц≥ни, продаЇ на б≥рж≥ ф'ючерсний контракт на даний товар (хеджуванн¤ продажем). ” раз≥ зниженн¤ ц≥н в≥н викупл¤Ї ф'ючерсний контракт, ц≥на на ¤кий також впала, ≥ отримуЇ прибуток на ф'ючерсному ринку, ¤кий повинен компенсувати недоотриману ним виручку на ринку реального товару (табл.).

«г≥дно з умовним прикладом є1 продавець в к≥нцевому результат≥ отримав в≥д продажу товару (70 одиниць) ≥ в≥д ф'ючерсного ринку (20), тобто ту суму виручки, ¤ку в≥н розраховував отримати станом на 1 травн¤ (90 одиниць)

ѕокупець на¤вного товару зац≥кавлений у тому, щоб не потерп≥ти збитк≥в в≥д п≥двищенн¤ ц≥н на товар. “ому, передбачаючи, що ц≥ни будуть зростати, в≥н купуЇ ф'ючерсний контракт на даний товар (хеджуванн¤ куп≥влею). ” випадку, ¤кщо тенденц≥¤ щодо зростанн¤ ц≥ни маЇ м≥сце, покупець продаЇ св≥й ф'ючерсний контракт, ц≥на ¤кого також зросла в зв'¤зку ≥з зростанн¤м ц≥н на ринку реального товару, ≥ тим самим компенсуЇ своњ додатков≥ витрати з куп≥вл≥ на¤вного товару (табл.).

ќтже, виход¤чи з умовного прикладу є2, витрати покупц¤ на ринку реального товару (110 одиниць) завд¤ки отриманому прибутку в≥д ф'ючерсноњ торг≥вл≥ (20) не перевищили суми витрат, що плануютьс¤ ним станом на 1 травн¤ (100 одиниць). ќбидва наведених приклади розкривають суть страховоњ функц≥њ хеджуванн¤.

¬икористанн¤ механ≥зму ф'ючерсноњ торг≥вл≥, ¤ка випливаЇ з наведених умовних приклад≥в, дозвол¤Ї продавц¤м запланувати свою виручку, а значить, ≥ прибуток, а покупц¤м - витрати. Ќа практиц≥ важко передбачити зм≥ну ц≥н на тривалий терм≥н. ƒинам≥ка ц≥н ринк≥в реального товару ≥ ф'ючерсного не сп≥впадаЇ, тому, ¤к правило, хеджуванн¤ не охоплюЇ всього потоку вироблених б≥ржових товар≥в.

≤снують р≥зн≥ форми (способи) хеджуванн¤ залежно в≥д того, хто Ї його учасником ≥ з ¤кою метою воно зд≥йснюЇтьс¤. ’еджуванн¤ може проводитис¤ на весь реальний товар або на його частину; на реальний товар або товар, в≥дсутн≥й в момент укладенн¤ ф'ючерсного контракту; на комб≥нац≥ю р≥зних дат поставки реального товару ≥ виконанн¤ ф'ючерсного контракту.

’еджуванн¤ спри¤Ї отриманню ≥ додаткового прибутку. —ередн¤ р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною на¤вного товару ≥ ф'ючерсного контракту на в≥дпов≥дний м≥с¤ць поставки ¤вл¤Ї собою "базис" ≥ залежить в≥д витрат на збер≥ганн¤ та ≥нших важкопрогнозованих чинник≥в.

ѕри хеджуванн≥ продавець товару, що бажаЇ отримати додатковий прибуток, прагне продати ф'ючерсний контракт на св≥й товар за ц≥ною, що перевищуЇ ≥снуючу ринкову ц≥ну реального товару на величину базису. якщо надал≥ базис буде зменшуватись, то хеджер (тобто той, хто зд≥йснюЇ хеджуванн¤) виграЇ, оск≥льки зростанн¤ ц≥н на ф'ючерсному ринку в≥дстаЇ в≥д зростанн¤ ц≥н на реальному ринку, або зниженн¤ ц≥н на ф'ючерсному ринку випереджаЇ зниженн¤ ц≥н на реальному ринку. ” раз≥ зб≥льшенн¤ базису хеджер-продавець програЇ. ѕокупець товару, ¤кий бажаЇ отримати додатковий прибуток, спираЇтьс¤ в своњх прогнозах на ≥нш≥ зм≥ни базису, тобто при його зростанн≥ хеджер виграЇ, а при зменшенн≥ базису - програЇ.
” вказаних вар≥антах к≥нцева ц≥на дл¤ хеджера р≥вна його ц≥льов≥й ц≥н≥ плюс зм≥на базису.
 ц = ÷ц + 36,
де
 ц - к≥нцева ц≥на дл¤ хеджера;
÷ц - ц≥льова ц≥на дл¤ хеджера;
36 - зм≥на базису.

якщо хеджер продавець, то в≥н буде мати додатковий прибуток у випадку, коли к≥нцева ц≥на ви¤витьс¤ вище ц≥льовоњ. ÷е можливо при зменшенн≥ базису. ѕокажемо це на умовному приклад≥ (табл.).

ќтже, ц≥льова ц≥на дл¤ продавц¤ зг≥дно умови становила 90 одиниць, зм≥на базису - 10 (20 - 10), к≥нцева ц≥на - 100 одиниць (90 + 10), тобто в пор≥вн¤нн≥ з хеджуванн¤м в умовному приклад≥ є1 хеджер отримав додатковий прибуток, р≥вний 10 одиниц¤м (100 - 90).
якщо хеджер покупець, то додатковий прибуток в≥н одержить при умов≥, коли к≥нцева ц≥на ви¤витьс¤ нижче ц≥льовоњ, тобто при зростанн≥ базису.
ѕро≥люструЇмо це на умовному приклад≥ (табл).

÷≥льова ц≥на дл¤ покупц¤ за умовою - 90 одиниць, зм≥на базису склала м≥нус 10 (20 - 30), к≥нцева ц≥на р≥вна 80 одиниц¤м (90 - 10), тобто в пор≥вн¤нн≥ з хеджуванн¤м в приклад≥ є2 хеджер отримав додатковий прибуток, що р≥вний 10 одиниц¤м (90 - 80).

1

Ќазва: —пекул¤тивн≥ стратег≥њ на б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (813 прочитано)