‘≥нанси > ‘≥нансова cистема ”крањни

Ќац≥ональний банк Ї Ђбанком банк≥вї, тобто в≥н зд≥йснюЇ операц≥њ з банками, ¤к≥ вход¤ть в нац≥ональну кредитну систему, виконуЇ обов'¤зки банку ур¤ду.

 омерц≥йн≥ банки в украњнськ≥й економ≥ц≥ Ї був новим, хоч в розвинених крањнах це одна з найстар≥ших ≥ найб≥льш поширених груп кредитних установ, ¤к≥ виконують б≥льш≥сть ф≥нансових операц≥й ≥ послуг, в≥домих в п≥дприЇмницьк≥й практиц≥.  омерц≥йн≥ банки створюють на акц≥онерних або пайових основах. «асновниками њх можуть бути ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи, за вин¤тком орган≥в влади вс≥х р≥вн≥в ≥ спец≥ал≥зованих сусп≥льних фонд≥в. ¬они незалежн≥ в≥д виконавчих ≥ розпор¤дливих орган≥в державноњ влади в прийн¤тт≥ р≥шень, пов'¤заних з поточною банк≥вською д≥¤льн≥стю.

 омерц≥йн≥ банки можуть створювати союзи, асоц≥ац≥њ ≥ ≥нш≥ об'Їднанн¤ дл¤ власноњ д≥¤льност≥ ≥ захисту своњх ≥нтерес≥в. ¬они зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на основ≥ л≥ценз≥й на веденн¤ банк≥вських операц≥й, отриманих в≥д Ќац≥онального банку ”крањни.

 омерц≥йн≥ банки за пор≥вн¤но короткий терм≥н перетворилис¤ в основу кредитноњ системи в ”крањн≥.  омерц≥йн≥ банки створювалис¤ двома способами: де¤к≥ з них виникали на основ≥ спец≥ал≥зованих банк≥в, ¤к≥ вже функц≥онували, були ф≥нансовий ст≥йкими, мали розгалужену мережу ф≥л≥али; ≥нш≥ створювали практично з Ђнул¤ї. Ќа ранн≥х етапах розвитку нер≥вн≥ стартов≥ умови р≥зних комерц≥йних банк≥в неминуче вплинули на розм≥ри њх актив≥в, масштаби д≥¤льност≥, на њх ст≥йк≥сть.

ѕо м≥р≥ розвитку ≥ розширенн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ нам≥тилас¤ тенденц≥¤ концентрац≥њ банк≥вського кап≥талу. Ќарощуванн¤ статутних фонд≥в було зумовлене ¤к посиленн¤м ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в економ≥ц≥, так ≥ заходами, ¤к≥ робив ЌЅ ”крањни в≥дносно кап≥тал≥зац≥њ украњнських банк≥в.

“ак було прийн¤те р≥шенн¤ про зб≥льшенн¤ статутного фонду комерц≥йних банк≥в в дек≥лька раз≥в. «годом ЌЅ ”крањни знову п≥двищив розм≥ри статутного кап≥талу.

«б≥льшенн¤ розм≥ру м≥н≥мального кап≥талу комерц≥йних банк≥в викликане необх≥дн≥стю встановленн¤ своЇр≥дного бар'Їру дл¤ др≥бних п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ прагнуть мати власний банк дл¤ проведенн¤ сумн≥вних операц≥й. Ќовий п≥дх≥д дозволив украњнським комерц≥йним банкам в≥дпов≥дати м≥жнародним стандартам достаточности кап≥талу.

Ќа 1 с≥чн¤ 1996 року загальний розм≥р оголошених статутних фонд≥в комерц≥йних банк≥в значно вир≥с.

« метою забезпеченн¤ своЇњ ф≥нансовоњ м≥цност≥ ≥ захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в комерц≥йн≥ банки д≥ють зг≥дно з економ≥чними нормативами, встановленими Ќац≥ональним банком, створюють страхов≥ ≥ резервн≥ фонди.

 омерц≥йн≥ банки зобов'¤зан≥ виконувати операц≥њ по касовому виконанню бюджету за дорученн¤м Ќац≥онального банку, њм заборонено провести д≥¤льн≥сть в сфер≥ матер≥ального виробництва ≥ торг≥вл≥ матер≥альними ц≥нност¤ми, а також провести вс≥ види страхуванн¤. ¬они можуть на догов≥рних основах залучати ≥ розм≥щувати кошти один одного в форм≥ депозит≥в, кредит≥в ≥ зд≥йснювати ≥нш≥ взаЇмн≥ операц≥њ. ѕри недостатност≥ кошт≥в дл¤ кредитуванн¤ кл≥Їнт≥в ≥ виконанн¤ прийн¤тих зобов'¤зань комерц≥йн≥ банки можуть звертатис¤ за отриманн¤м кредит≥в в Ќац≥ональний банк.

 омерц≥йн≥ банки самост≥йно встановлюють процентн≥ ставки за надан≥ кредити ≥ ком≥с≥йну винагороду за послуги. Ѕанкам заборонено використати своњ союзи, асоц≥ац≥њ ≥ ≥нш≥ об'Їднанн¤ дл¤ висновку угод, ¤к≥ направлен≥ на монопол≥зац≥ю ринку банк≥вських операц≥й з питань встановленн¤ процентних ставок ≥ розм≥р≥в ком≥с≥йноњ винагороди, на обмеженн¤ конкуренц≥њ по банк≥вському справ≥.

” ”крањн≥ комерц≥йн≥ банки ще мають певн≥ обмеженн¤ в своњй кредитн≥й д≥¤льност≥. ÷е зумовлене пол≥тикою анти≥нфл¤ц≥йних заход≥в, з одного боку, ≥ забороною зростанн¤ процентних ставок в умовах ≥нфл¤ц≥њ дл¤ кредитуванн¤ промислових п≥дприЇмств ≥ посиленн¤ њх кредитоспроможност≥ з ≥ншою.

Ќайб≥льш складною проблемою Ї створенн¤ ф≥нансово-кредитного механ≥зму ≥ моб≥л≥зац≥¤ кредитних ресурс≥в дл¤ виходу з кризи ≥ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки загалом. « ц≥Їю метою ур¤д ”крањни розробив спец≥альну програму, основу ¤коњ складають проблеми пошуку кошт≥в ≥ шл¤х≥в подоланн¤ спаду життЇвого р≥вн¤, виробництва важливих товар≥в, подоланн¤ кризи недовиробленн¤, поступового пожвавленн¤ ≥ економ≥чного зростанн¤. «г≥дно з ц≥Їю програмою, вплив на р¤д галузей ≥ сфер економ≥ки в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою ≥нструмент≥в ≥ механ≥зм≥в грошовоњ, ф≥нансово-кредитноњ, податковоњ, ц≥новоњ ≥ митно-тарифноњ пол≥тики.

–оль кредитноњ системи пол¤гаЇ в тому, що вона п≥дтримуЇ високу норму народногосподарського накопиченн¤, спри¤Ї розв'¤занню проблеми реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг на ринку, розвитку галузей промисловост≥ ≥ буд≥вництва, м≥жнародноњ торг≥вл≥, що, в свою чергу, спри¤Ї розвитку виробництва.

3. √рош≥ ≥ грошова система

як св≥дчить одна древнеримська максима, Ђлише грош≥ привод¤ть все в нашому св≥т≥ в рушенн¤ї. ÷¤ думка може бути ≥ не безперечна, але, проте, навр¤д чи хто-небудь буде заперечувати значенн¤ грошей дл¤ економ≥ки. √рош≥ це нев≥д'Їмна частина нашого повс¤кденного житт¤, одне з найважлив≥ших чинник≥в, що визначають не т≥льки благополучч¤ окремоњ людини або с≥м'њ, але ≥ здоров'¤, ≥ процв≥танн¤ будь-¤коњ економ≥чноњ системи.

√рошова система форма орган≥зац≥њ грошового об≥гу в крањн≥, що склалас¤ ≥сторично ≥ закр≥плена нац≥ональним законодавством. √рошов≥ системи сформувалис¤ в XVI XVII вв., хоч окрем≥ њх елементи з'¤вилис¤ в б≥льш ранн≥й пер≥од. ” грошових системах по м≥р≥ њх розвитку в≥дбувалис¤ ≥стотн≥ зм≥ни.

–инок неможливий без грошей ≥ грошового об≥гу. ќстаннЇ ¤вл¤Ї собою рушенн¤ грошей, опосредствующее оборот товар≥в, послуг. √рошовий об≥г обслуговуЇ куп≥влю-продаж товар≥в ≥ послуг, а також рушенн¤ ф≥нансового ринку. ” —Ўј 3/5 плат≥жного обороту доводитьс¤ на ф≥нансов≥ операц≥њ. “акий зв'¤зок грошового об≥гу з ф≥нансами служить основою дл¤ де¤ких економ≥ст≥в визначати грошовий об≥г ¤к регульовану законодавчу систему ф≥нанс≥в в крањн≥. “ип грошовоњ системи залежить в≥д того, в ¤к≥й форм≥ функц≥онують грош≥. ≤снують р≥зн≥ системи грошового об≥гу, ¤к≥ склалис¤ ≥сторично ≥ закр≥плен≥ законодавче кожною державою.

Ќайважлив≥шими елементами грошовоњ системи Ї:

нац≥ональна грошова одиниц¤ м≥ра грошей, прийн¤та в крањн≥ за одиницю, в ¤к≥й виражаютьс¤ ц≥ни товар≥в ≥ послуг (рубель, долар, франк ≥ ≥нш≥);

масштаб ц≥н вагова к≥льк≥сть грошового металу, прийн¤та в крањн≥ в ¤к≥сть грошовоњ одиниц≥ ≥ њњ складових частин;

система ем≥с≥њ грошей - установи, що випускають грош≥ ≥ ц≥нн≥ папери; законодавче закр≥плений пор¤док випуску грошей в об≥г; ем≥с≥йна система в розвинених крањнах означаЇ випуск банк≥вських квитк≥в центральним банком, а казначейських квитк≥в ≥ монет казначейством в≥дпов≥дно до законодавче встановленого ем≥с≥йного права.

форми грошей матер≥ал≥зована в певному тип≥ загального екв≥валента м≥нова варт≥сть, ¤ка спроможний забезпечити ст≥йк≥сть звертанн¤ товар≥в ≥ Ї законними плат≥жними коштами в гот≥вковому оборот≥;

валютний паритет сп≥вв≥дношенн¤ з ≥ншими валютами;

≥нститути грошовоњ системи державн≥ ≥ недержавн≥ установи, регулююч≥ грошовий об≥г.

” залежност≥ в≥д вигл¤ду грошей, що звертаютьс¤ вид≥л¤ютьс¤ два типи систем грошового об≥гу:

1. система об≥гу металевих грошей, коли звертаютьс¤ повноц≥нн≥ золот≥ ≥ ср≥бн≥ монети, а кредитн≥ грош≥ в≥льно обм≥нюютьс¤ на грошовий метал (злитки або монети);

2. система об≥гу кредитних ≥ паперових грошей, коли золото вит≥снене ≥з звертанн¤ ≥ тому кредитн≥ ≥ паперов≥ грош≥ можуть бути обм≥нени на золото.

—учасний грошовий об≥г ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть грошових кошт≥в, зовн≥ виступаючих в двох формах: гот≥вковоњ ≥ безгот≥вковоњ. ѕо об'Їму гот≥вка значно поступаЇтьс¤ грошовим коштам, що знаход¤тьс¤ на банк≥вських рахунках: банкноти ≥ разм≥нна монета в сучасних умовах складають лише б≥л¤ 10% вс≥х грошових кошт≥в.

≤стор≥¤ св≥дчить про ≥снуванн¤ таких р≥зновид≥в грошових систем ¤к б≥метал≥зм, що базуЇтьс¤ на використанн≥ ¤к грош≥ двох метал≥в золота ≥ ср≥бла (XVI - XIX в≥ку), ≥ монометаллизм, що використовуЇ в звертанн≥ лише один метал золото, а паперов≥ грош≥ в≥льно обм≥нюютьс¤ на цей метал.

ћонометаллизм ≥сторично ≥снував у вигл¤д≥ трьох стандарт≥в: золотомонетного (в≥льне звертанн¤ золотих монет); золотослиткового (передбачалас¤ можлив≥сть обм≥ну знак≥в вартост≥ на золото лише по пред'¤вленню суми, в≥дпов≥дноњ ц≥н≥ стандартного злитка); золотодевизного (коли банкноти дозвол¤лос¤ обм≥нювати на ≥ноземну валюту дев≥зи, разменную на золото).

—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 рр. поклала к≥нець епос≥ монометаллизма. Ќа його м≥сце приходить система нерозм≥рних кредитних грошей, ¤ка характеризуЇтьс¤ наступним:

демонетизац≥¤ золота;

скасуванн¤ золотого зм≥сту банкнот;

значне розширенн¤ безгот≥вкового обороту;

пануюче положенн¤ кредитних грошей;

посиленн¤ ем≥с≥њ грошей з метою кредитуванн¤ приватного п≥дприЇмництва ≥ держави;

державне регулюванн¤ грошового об≥гу.

–озр≥знюють також грошову систему з твердим забезпеченн¤м ≥ в≥льний грошовий об≥г. “ака в≥дм≥нн≥сть пов'¤зана з регулюванн¤м деф≥циту грошовоњ маси в звертанн≥. ” системах з твердим забезпеченн¤м недостача грошей законодавче забезпечуЇ положенн¤ про норми покритт¤. ” той же час ≥снуЇ небезпека недостатнього постачанн¤ народного господарства грошима (дефл¤ц≥¤), ¤кщо в економ≥ц≥, що розвиваЇтьс¤ грошова маса не може бути зб≥льшена через недостачу золотих запас≥в в центральному банку. ѕри в≥льному грошовому об≥гу завжди ≥снуЇ небезпека надм≥рного зб≥льшенн¤ грошовоњ маси (≥нфл¤ц≥њ), так ¤к не ≥снуЇ н≥¤ких законодавчих положень про покритт¤ грошей, що знаход¤тьс¤ в звертанн≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова cистема ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9887 прочитано)