‘≥нанси > ‘≥нансова криза на п≥дприЇмств≥, њњ симптоми та фактори виникненн¤

‘≥нансова криза на п≥дприЇмств≥, њњ симптоми та фактори виникненн¤

ѕ≥д ф≥нансовою кризою розум≥ють фазу розбалансованоњ д≥¤ль≠ност≥ п≥дприЇмства та обмежених можливостей його впливу на ф≥≠нансов≥ в≥дносини. Ќа практиц≥ з кризою, ¤к правило, ≥дентиф≥куЇ≠тьс¤ загроза неплатоспроможност≥ та банкрутства п≥дприЇмства, д≥¤льн≥сть його в неприбутков≥й зон≥ або брак у ф≥рми потенц≥алу дл¤ усп≥шного функц≥онуванн¤.

ƒл¤ вибору найефективн≥ших форм санац≥њ, прийн¤тт¤ правиль≠них р≥шень щодо усуненн¤ негативних процес≥в передовс≥м необ≠х≥дно ≥дентиф≥кувати причини ф≥нансовоњ неспроможност≥ суб'Їкта господарюванн¤.

‘актори, ¤к≥ можуть зумовити ф≥нансову кризу на п≥дприЇмств≥, прийн¤то под≥л¤ти на зовн≥шн≥, або екзогенн≥ (¤к≥ не залежать в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства), та внутр≥шн≥, або ендогенн≥ (що залежать в≥д п≥дприЇмства).

√оловними екзогенними факторами ф≥нансовоњ кризи на п≥д≠приЇмств≥ можуть бути:

спад кон'юнктури в економ≥ц≥ в ц≥лому;

значний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ;

нестаб≥льн≥сть господарського та податкового законодавства;

нестаб≥льн≥сть ф≥нансового та валютного ринк≥в;

посиленн¤ конкуренц≥њ в галуз≥;

криза окремоњ галуз≥;

посиленн¤ монопол≥зму на ринку;

дискрим≥нац≥¤ п≥дприЇмства органами влади та управл≥нн¤;

пол≥тична нестаб≥льн≥сть у крањн≥ м≥сцезнаходженн¤ п≥дпри≠Їмства або в крањнах п≥дприЇмств-постачальник≥в сировини (спожи≠вач≥в продукц≥њ).

√оловн≥ ендогенн≥ фактори ф≥нансовоњ кризи:

Х брак ч≥тко визначеноњ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства;

Х деф≥цити в орган≥зац≥йн≥й структур≥;

Х низький р≥вень менеджменту;

Х низький р≥вень маркетингу та втрата ринк≥в збуту продукц≥њ;

Х незадов≥льне використанн¤ виробничих ресурс≥в;

Х непродуктивне утриманн¤ зайвих робочих м≥сць.

” ц≥лому вс≥ назван≥ причини кризи досить т≥сно взаЇмозв'¤зан≥ ≥ створюють складний комплекс причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в. «ви≠чайно, досл≥джуючи те чи ≥нше п≥дприЇмство, той чи ≥нший випадок ф≥нансовоњ кризи, можна вид≥лити певн≥ специф≥чн≥ причини ф≥нан≠совоњ неспроможност≥, але вс≥ вони, ¤к правило, звод¤тьс¤ до вже пе≠рел≥чених нами. “иповими насл≥дками впливу вищенаведених причин та фактор≥в на ф≥нансово-господарський стан п≥дприЇмства Ї:

Х утрата кл≥Їнт≥в та покупц≥в готовоњ продукц≥њ;

Х зменшенн¤ к≥лькост≥ замовлень та контракт≥в з продажу про≠дукц≥њ;

Х неритм≥чн≥сть виробництва, неповне завантаженн¤ потужнос≠тей;

Х п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ та р≥зке зниженн¤ продуктивност≥ прац≥;

Х зб≥льшенн¤ розм≥ру нел≥кв≥дних оборотних засоб≥в та на¤в≠н≥сть понаднормових запас≥в;

Х виникненн¤ внутр≥шньовиробничих конфл≥кт≥в та п≥двищенн¤ плинност≥ кадр≥в;

Х п≥двищенн¤ тиску на ц≥ни;

Х суттЇве зменшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ та, ¤к насл≥док, недо≠одержанн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ. ¬ид≥л¤ють так≥ види кризи:

Х стратег≥чна криза (коли на п≥дприЇмств≥ зруйновано виробни≠чий потенц≥ал та бракуЇ довгострокових фактор≥в усп≥ху);

Х криза прибутковост≥ (перманентн≥ збитки Ђз'њдаютьї власний кап≥тал, ≥ це призводить до незадов≥льноњ структури балансу);

Х криза л≥кв≥дност≥ (коли п≥дприЇмство Ї неплатоспроможним або ≥снуЇ реальна загроза втрати платоспроможност≥).

ћ≥ж цими видами кризи ≥снують т≥сн≥ причинно-насл≥дков≥ зв'¤зки: стратег≥чна криза спричинюЇ кризу прибутковост≥, ¤ка, у свою чергу, призводить до нел≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства. –озвиток симптом≥в ф≥нансовоњ кризи показано на рис. 1. «умовлене зов≠н≥шн≥ми та внутр≥шн≥ми факторами зменшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ призводить, з одного боку Ч до зниженн¤ прибутковост≥ та до збитковост≥, а з ≥ншого Ч до зниженн¤ р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ та платоспроможност≥. «аконом≥рним результатом розвитку симптом≥в ф≥нансовоњ' кризи Ї надм≥рна кредиторська заборгован≥сть, неплато≠спроможн≥сть та банкрутство п≥дприЇмства.

¬ажливою передумовою застосуванн¤ правильних антикризових заход≥в Ї ≥дентиф≥кац≥¤ глибини ф≥нансовоњ кризи. –озр≥зн¤ють три фази кризи:

а) фаза кризи, ¤ка безпосередньо не загрожуЇ функц≥онуванню п≥дприЇмства (за умови переведенн¤ його на режим антикризового управл≥нн¤);

–ис 1. –озвиток симптом≥в банкрутства (за: Bockenforde ¬. Untemehmenssaniemng. Ч Stuttgart: Schaffer Verlag filr Wirtschaft und Steuem CmbH., 1991. Ч S. 43.)

б) фаза, ¤ка загрожуЇ дальшому ≥снуванню п≥дприЇмства ≥ потре≠буЇ негайного проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ;

в) кризовий стан, ¤кий не сум≥сний з дальшим ≥снуванн¤м п≥д≠приЇмства ≥ призводить до його л≥кв≥дац≥њ.

≤дентиф≥кац≥¤ фази ф≥нансовоњ кризи Ї необх≥дною передумовою правильноњ реакц≥њ на нењ.

—истема раннього попередженн¤ та реагуванн¤. ѕрогнозуванн¤ банкрутства п≥дприЇмств

√оловне завданн¤ стратег≥чного контрол≥нгу Ч своЇчасне ви¤в≠ленн¤ стратег≥чних проблем на п≥дприЇмств≥. « метою швидкоњ ≥ден≠тиф≥кац≥њ ф≥нансовоњ кризи на п≥дприЇмств≥, ви¤вленн¤ причин, що њњ зумовлюють та розробки антикризових заход≥в доц≥льно впрова≠джувати систему раннього попередженн¤. —истема раннього по≠передженн¤ та реагуванн¤ Ч це особлива ≥нформац≥йна систе≠ма, з допомогою ¤коњ кер≥вництво п≥дприЇмства отримуЇ ≥нфор≠мац≥ю про потенц≥йну загрозу д≥¤льност≥, ¤ка може насуватис¤ ¤к ≥з зовн≥шнього, так ≥з внутр≥шнього середовища. ÷¤ система спр¤мована на проведенн¤ комплексу заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ ф≥≠нансов≥й криз≥ та банкрутству п≥дприЇмства. ѕроцес створенн¤ сис≠теми раннього попередженн¤ складаЇтьс¤ з таких етап≥в:

Х визначенн¤ сфер спостереженн¤;

Х визначенн¤ ≥ндикатор≥в раннього попередженн¤, ¤к≥ мо≠жуть вказувати на розвиток того чи ≥ншого негативного проце≠су;

Х визначенн¤ ц≥льових показник≥в та ≥нтервал≥в њх зм≥ни стосов≠но кожного ≥ндикатора;

Х формуванн¤ завдань дл¤ центр≥в обробки ≥нформац≥њ (розроб≠ка висновк≥в щодо впливу т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства);

Х формуванн¤ ≥нформац≥йних канал≥в: забезпеченн¤ ≥нформа≠ц≥йного зв'¤зку м≥ж джерелами ≥нформац≥њ та системою раннього реагуванн¤, м≥ж системою та њњ користувачами Ч кер≥вниками вс≥х р≥вн≥в.

ќдним ≥з найважлив≥ших ≥нструмент≥в системи раннього попере≠дженн¤ та прогнозуванн¤ банкрутства п≥дприЇмств Ї дискрим≥нантний анал≥з. «м≥ст дискрим≥нантного анал≥зу пол¤гаЇ в тому, що за допомогою математично-статистичних метод≥в будуЇтьс¤ функц≥¤ та розраховуЇтьс¤ ≥нтегральний показник, на п≥дстав≥ ¤кого можна з достатньою ймов≥рн≥стю передбачити банкрутство суб'Їкта госпо≠дарюванн¤. ƒискрим≥нантний анал≥з базуЇтьс¤ на емп≥ричному до≠сл≥дженн≥ ф≥нансових показник≥в великоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, одн≥ з ¤ких збанкрут≥ли, а ≥нш≥ Ч усп≥шно продовжують свою д≥¤≠льн≥сть. ѕри цьому добираЇтьс¤ р¤д показник≥в (коеф≥ц≥Їнт≥в), дл¤ кожного з ¤ких визначаЇтьс¤ питома вага в так зван≥й Ђдискрим≥-нантн≥й функц≥њї. як ≥ граничне значенн¤ вибраних показник≥в, ва≠гом≥сть може коригуватис¤. ¬она залежить в≥д галуз≥, до ¤коњ нале≠жить п≥дприЇмство, загальноњ економ≥чноњ та пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та ≥нших фактор≥в. «алежно в≥д величини ≥нте≠грального показника робитьс¤ висновок про належн≥сть об'Їкта анал≥зу до групи п≥дприЇмств-банкрут≥в, чи до групи таких, що ус≠п≥шно функц≥онують.

ѕопередником дискрим≥нантного анал≥зу Ї тест на банкрутство “амар≥ (ф≥нансовий анал≥тик ЂBank of Israelї). ¬ основу тесту “а≠мар≥ покладено ш≥сть показник≥в: коеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ влас≠ним кап≥талом, прибутков≥сть кап≥талу, абсолютна л≥кв≥дн≥сть, кое≠ф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ вартост≥ товарноњ продукц≥њ до запас≥в готовоњ продукц≥њ на склад≥, коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ основного кап≥≠талу, коеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ обороту в≥д реал≥зац≥њ та деб≥тор≠ськоњ заборгованост≥.

≤снуЇ багато п≥дход≥в до прогнозуванн¤ ф≥нансовоњ неспромож≠ност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤. Ѕудь-¤ка методика оц≥нки кредито≠спроможност≥ за своЇю суттю Ї одночасно методикою прогнозуван≠н¤ банкрутства. ” заруб≥жн≥й практиц≥ досить поширеними Ї модель јльтмана та модель —пр≥нгейта.

ћодель јльтмана розроблено в 1968 роц≥. ¬она маЇ також на≠зву Ђрозрахунок Z-показникаї. ÷е 5-факторна модель, де факторами Ї окрем≥ показники ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

Z = 1,2 ј + 1,4 ¬ + 3,3 — + 0,6 D + 1,0 ≈

1 2 Ќазва: ‘≥нансова криза на п≥дприЇмств≥, њњ симптоми та фактори виникненн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2658 прочитано)