’≥м≥¤ > ћ≥кроелементи

ћ≥кроелементи

ѕлан

ўо таке Ум≥кроелементиФ.

“ехн≥ка ≥ методи анал≥з≥в м≥кроелемент≥в.

–оль м≥кроелемент≥в в орган≥зм≥ людини.

–оль м≥кроелемент≥в у процесах росту й розвитку рослин ≥ тварин.

—лово Ђелементї маЇ безл≥ч значень. “ак, наприклад, називають атоми одного виду, що мають однаковий зар¤д ¤дра. ј що таке Ђм≥кроелементиї? “ак називають х≥м≥чн≥ елементи, ¤к≥ Ї в тваринних ≥ рослинних орга≠н≥змах у дуже малих к≥лькост¤х. Ќаприклад, у людсько≠му орган≥зм≥ 65 процент≥в кисню, близько 18 процент≥в вуглецю, 10 процент≥в водню. ÷е макроелементи, њх багато. ј от титану ≥ алюм≥н≥ю всього по одн≥й тис¤ч≠н≥й частин≥ процента Ч саме њх ≥ можна назвати м≥кро≠елементами.

Ќа св≥танку б≥ох≥м≥њ на так≥ др≥бниц≥ уваги не звер≠тали. ѕодумаЇш, ¤к≥сь там сот≥ чи тис¤чн≥ частини процента. “ак≥ к≥лькост≥ тод≥ й визначати не вм≥ли.

“ехн≥ка й методи анал≥з≥в удосконалювались, ≥ вчен≥ знаходили все б≥льшу й б≥льшу к≥льк≥сть елемент≥в у живих об'Їктах. ѕроте роль м≥кроелемент≥в довгий час встановити не вдавалось. Ќав≥ть ≥ тепер, незважаю≠чи на те, що х≥м≥чний анал≥з даЇ можлив≥сть визначати м≥льйонн≥ ≥ нав≥ть стом≥льйонн≥ частини процента дом≥≠шок практично у будь-¤ких зразках, значенн¤ багатьох м≥кроелемент≥в дл¤ життЇд≥¤льност≥ рослин ≥ тварин ще не з'¤совано.

ѕроте дещо сьогодн≥ вже в≥домо. ¬≥домо, наприклад, що в р≥зних орган≥змах Ї так≥ елементи, ¤к кобальт, бор, м≥дь, марганець, ванад≥й, йод, фтор, мол≥бден, цинк ≥ нав≥ть... рад≥й “ак, саме рад≥й, хоч ≥ в дуже малих к≥лькост¤х. ≤ багато хто з учених додержуЇтьс¤ т≥Їњ думки, що, мабуть, в орган≥зм≥ тварин Ї мало не вс≥ елементи пер≥одичноњ системи, ≥ визначенн¤ њх вм≥сту Ч справа недалекого майбутнього.

«ал≥зо й марганець в≥д≥грають важливу роль у про≠цес≥ фотосинтезу рослин. якщо виростити рослину на грунт≥, в ¤кому немаЇ нав≥ть сл≥д≥в зал≥за, то листки й стебла њњ будуть б≥л≥, ¤к пап≥р. јле досить обприскати таку рослину розчином солей зал≥за, ¤к вона набуваЇ свого природного зеленого забарвленн¤. ћ≥дь теж Ї не≠обх≥дним елементом у процес≥ фотосинтезу ≥ впливаЇ на засвоюван≥сть рослинними орган≥змами сполук азоту.

ѕри недостатн≥й к≥лькост≥ м≥д≥ в рослинах дуже слабко утворюютьс¤ б≥лки, до складу ¤ких входить азот.

—кладн≥ орган≥чн≥ сполуки мол≥бдену вход¤ть ¤к скла≠дов≥ частини в р≥зн≥ ферменти. —аме вони спри¤ють кращому засвоЇнню азоту. Ќедостача мол≥бдену часом спричин¤Їтьс¤ до оп≥ку листк≥в через велике скупченн¤ в них солей азотноњ кислоти, ¤к≥, коли немаЇ мол≥бдену, не засвоюютьс¤ рослинами. –азом з цим мол≥бден впливаЇ на вм≥ст у рослинах фосфору.  оли його немаЇ, не в≥дбуваЇтьс¤ в рослин≥ перетворенн¤ неорган≥чних фосфат≥в в орган≥чн≥. Ќедостача мол≥бдену в≥дбиваЇтьс¤ ≥ на нагромадженн≥ п≥гмент≥в (барвних речовин) в ро≠слинах Ч з'¤вл¤Їтьс¤ пл¤мист≥сть ≥ бл≥де забарвленн¤ листк≥в.

 оли немаЇ бору, рослини погано засвоюють фосфор. Ѕор спри¤Ї також кращому пересуванню по систем≥ рослини р≥зних сахар≥в.

ћ≥кроелементи в≥д≥грають важливу роль не т≥льки в рослинних, а й у тваринних орган≥змах. ¬и¤вилос¤, що коли в њж≥ тварин зовс≥м немаЇ ванад≥ю, тварини втрачають апетит ≥ нав≥ть гинуть, незважаючи на повне забезпеченн¤ кормами. –азом з тим п≥двищений вм≥ст ванад≥ю у корм≥ дл¤ свиней спри¤Ї тому, що вони швид≠ко ростуть ≥ в≥дкладають товстий шар сала.

÷инк, наприклад, в≥д≥граЇ важливу роль в обм≥н≥ ре≠човин ≥ входить до складу еритроцит≥в тварин.

ѕеч≥нка, ¤кщо тварина (≥ нав≥ть людина) перебуваЇ у збудженому стан≥, викидаЇ в загальне коло кровооб≥гу марганець, кремн≥й, алюм≥н≥й, титан ≥ м≥дь, але при гальмуванн≥ центральноњ нервовоњ системи Ч марганець, м≥дь ≥ титан, а вид≥ленн¤ кремн≥ю ≥ алюм≥н≥ю затримуЇ. ¬ регулюванн≥ вм≥сту м≥кроелемент≥в у кров≥ орган≥зму беруть участь, кр≥м печ≥нки, мозок, нирки, леген≥ ≥ м'¤зи. ¬становити роль м≥кроелемент≥в у процесах росту й розвитку рослин ≥ тварин Ч важливе ≥ захоплююче завданн¤ х≥м≥њ ≥ б≥олог≥њ. ¬ивченн¤ цього впливу, без≠перечно, приведе в недалекому майбутньому до дуже значних результат≥в. ≤ в≥дкриЇ науц≥ ще один ≥з шл¤х≥в до створенн¤ другоњ природи.

¬икористана л≥тература:

У÷≥каво про х≥м≥юФ, автори: Ћ.√. ¬ласов ≥ ƒ.ћ.“рифонов.

УЌеорган≥чна х≥м≥¤Ф.

1

Ќазва: ћ≥кроелементи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (896 прочитано)