’≥м≥¤ > ѕрактичне застосуванн¤ г≥дрол≥зу

ѕрактичне застосуванн¤ г≥дрол≥зу

√≥дрол≥з Цце здаЇмо д≥¤ речовин з водою коли складн≥ частини речовини взаЇмод≥ють ≥з складними частинами води ≥ при цьому утворюЇтьс¤ слабкий електрол≥т.

Ќа в≥дм≥ну в≥д г≥дратац≥њ п≥д час г≥дрол≥зу в≥дбуваЇтьс¤ руйнуванн¤ молекул води.

√≥дрол≥зи можуть зазнавати класи речовин ¤к орган≥чних так ≥ не орган≥чних речовин.

√≥дрол≥з Ц розмноженн¤ речовин проходить з обовТ¤зковою участю води ≥ прот≥каючи по схем≥:

ј¬+Ќ-ќЌјЌ+¬ќЌ

ѕросець ферментативного г≥дрол≥зу грають важливу роль в травленн≥ ≥ тканинному обм≥ну речовин вс≥х живих орган≥зм≥в. ¬исокомолекул¤рн≥ речовини, г≥дрол≥зуючись до низькомолекул¤рних продукт≥в (ам≥нокислоти, глюкози ≥ н≥ш≥), всмоктуютьс¤ з кишечник, перенос¤тьс¤ в р≥зн≥ тканини, де п≥дл¤гають подальшому перетворенн¤.

Ќайб≥льш практичне значенн¤ мають: г≥дрол≥з солей, при ¤кому сол≥ оборотньо розпадаютьс¤ на в≥дпов≥дну кислоту ≥ основу: г≥дрол≥з орган≥чних лаймер≥в (б≥лк≥в, пол≥сахарид≥в ≥ ≥нших), звичайно ≥дуч≥ в присутност≥ б≥олог≥чного катал≥затора. √≥дрол≥з жир≥в ≥ других речовин, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ по своњй природ≥ еф≥рами, ¤к≥ звичайно провод¤тьс¤ в лужному середовищ≥ ≥ називаютьс¤ обмиленим.

√≥дрол≥з солей граЇ важливу роль в регул¤ц≥њ кислотного середовища ≥ в п≥дтриманн≥ в орган≥зм≥ кислотно-лужноњ р≥вноваги. ѕри г≥дрол≥з≥ солей, ≥они, на ¤к≥ дисац≥онуютьс¤ на ц≥ сол≥, частково звТ¤зують ≥они Ќ+ ≥ ќЌ- води. √≥дрол≥з ≥де тим насичен≥ше, чим б≥льше утворюють найб≥льших молекул кислоти ≥ основ, тобто чим слабше кислота ≥ основа, ¤к≥ утворюють с≥ль. якщо при цьому кислота ≥ основа њх ≥он≥зац≥њ однаково сильн≥ший, то зм≥щенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ≥онами Ќ+ ≥ ќЌ-в ту чи ≥ншу сторону не в≥дбуваЇтьс¤ ≥ реакц≥њ середовища залишаЇтьс¤ нейтральною. якщо ж сила кислоти ≥ сила основи, ¤к≥ утворюють с≥ль суттЇво розр≥зн¤ютьс¤, то маЇ м≥сце зм≥нюванн¤ концентрац≥њ водородних ≥он≥в в сторону б≥льш сильного компонента (тобто при сильн≥й кислот≥ ≥ слабк≥й основ≥ Ц в кислу сторону, а при сильн≥й основ≥ ≥ слабк≥й кислот≥ Ц в лужну сторону).

√≥дрол≥з б≥олог≥чно важких речовин (б≥лки, пол≥сахариди, нуклењнов≥ кислоти, жири, фосфорн≥ еф≥ри ≥ н≥ш≥), може проходити т≥льки в присутност≥ специф≥чних б≥олог≥чних катал≥затор≥в Ц фермент≥в, ¤к≥ обТЇднуютьс¤ п≥д загальною назвою, або при нагр≥ванн≥ з кислотами ≥ лугами, не специф≥чно катал≥зуючим г≥дрол≥зам.

–еакц≥¤ г≥дрол≥зу широко використовуЇтьс¤ в промисловост≥ ≥ в лабораторн≥й практиц≥ дл¤ отриманн¤ ам≥нокислот, простих цукр≥в, ≥ р¤ду ≥нших продукт≥в ≥з природних високомолекул¤рних пол≥мер≥в (б≥лк≥в, кл≥тчатки).

√≥дрол≥з в широкому розм≥нн≥ Ц це реакц≥¤ обм≥нного розкладу м≥ж р≥зними речовинами ≥ водою.

√≥дрол≥з солей Ц один ≥з важливих приклад≥в г≥дрол≥зу речовин, ¤кий добре вивчений. “аке визначенн¤ охоплюЇ ≥ г≥дрол≥з орган≥чних сполук Ц складних еф≥р≥в, жир≥в, вуглевод≥в, б≥лк≥в ≥ г≥дрол≥з неорган≥чних речовин Ц солей, карб≥д≥в, галоген≥в, галоген≥д≥в, неметал≥в тощо.

” живих орган≥змах в≥дображаЇтьс¤ г≥дрол≥з пол≥сахарид≥в, б≥лк≥в та ≥н8ших орган≥чних сполук.

Ќаприклад сол≥ ам≥аку знаход¤ть широке застосуванн¤. јм≥ак використовуютьс¤ ¤к сировина дл¤ одержанн≥ н≥тратноњ кислоти ≥ њњ солей, а також солей амон≥ю, ¤к≥ служать хорошими н≥тратними добривами. “акими добривам Ї сульфат амон≥ю (NH4) SO4 ≥ особливо н≥трат амон≥ю NH4 Nќ3, або ам≥ачна сел≥тра.

 арбонат амон≥ю застосовуЇтьс¤ в кондитерськ≥й промисловост≥ ¤к розрихлював т≥ста.

Ќаприклад:

—Ќ3—ќќќ—2Ќ5+Ќ2ќ—Ќ3—ќќќЌ+ —2Ќ5ќЌ;

—а—2+2Ќ2ќ—а(ќЌ)2+—2Ќ5

—l2+Ќ2) Ќ—l+Ќ—l

–≤3+3Ќ2ќЌ3–ќ3+3Ќ≤

” великих к≥лькост¤х провод¤ть г≥дрол≥з деревини. «ростаюча високими темпами г≥дрол≥зна промислов≥сть виробл¤Ї з нехарчовоњ сировини (деревини, бавовн¤ного ≥ сон¤шникового лушпинн¤, соломи, кукурудз¤них качан≥в) багато ц≥нних продукт≥в: етиловий спирт, б≥лков≥ др≥ждж≥, глюкозу, твердий д≥оксид вуглецю, фурфурол, скипидар, метиловий спирт, л≥гн≥н та багато ≥ншого.

¬ насл≥док г≥дрол≥зу м≥нерал≥в Ц алюмосил≥кат≥в Ц в≥дбуваЇтьс¤ руйнуванн¤ г≥рських пор≥д. √≥дрол≥з солей (наприклад, Na2CO3, Na2–O4) використовують дл¤ очистки води ≥ зменшенн¤ њњ твердост≥.

Ќа процес≥ г≥р дозу ірунтуютьс¤ важлив≥ х≥м≥чн≥ виробництва ≥ г≥дрол≥з деревини, оцукрюванн¤ крохмалю, добуванн¤ мила ≥ багато ≥нших.

Ќаприклад мила добувають при омиленн≥ жир≥в лугами

гл≥церид стеариновоњ кислоти гл≥церин

«в≥дси реакц≥¤, зворотна етериф≥кац≥¤, д≥стана назва реакц≥¤ омиленн¤.

¬их≥дною сировиною дл¤ добуванн¤ мила Ї ол≥њ (сон¤шникова, бавовн¤на), тваринн≥ жири, а також г≥дроксид натр≥ю, ол≥њ спочатку п≥ддають г≥дроген≥зац≥њ. ¬иробництво мила дос¤гло дуже великих розм≥р≥в. “ому постало завданн¤ добувати числа з нехарчовоњ сирови7ни, ¤ке усп≥шно розвТ¤зуЇтьс¤. «вичайн≥ мила складаютьс¤ з сум≥ш≥ солей пальм≥тиновоњ, стеариновоњ, алењновоњ кислоти, при чому натр≥Їв≥ сол≥ утворюютьс¤ тверд≥ мила, кал≥Їв≥ сол≥ Ц р≥дк≥ мила.

¬» ќ–»—“јЌЌя Ћ≤“≈–ј“”–ј:

Ќеорган≥чн≥ х≥м≥¤ √.ћ.  рючкова - „ернобельська.

«агальна х≥м≥¤ ћ.Ћ. √л≥нка.

ѕос≥бник з х≥м≥њ √.ѕ. ’омченко.

«агальна х≥м≥¤ ¬.¬. √ригорТЇва. ¬.ћ. Cам≥йленко. ј.ћ. —ич.

1

Ќазва: ѕрактичне застосуванн¤ г≥дрол≥зу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (974 прочитано)