’≥м≥¤ > ’≥м≥¤ в народному господарств≥

’≥м≥¤ в народному господарств≥

ѕЋјЌ

’≥м≥¤ серед природничих наук. ’≥м≥чна промислов≥сть.

–оль х≥м≥њ в житт≥ сусп≥льства.

а) —тародавн≥й ™гипет;

б) —учасна х≥м≥¤.

3) «наченн¤ х≥м≥њ у створенн≥ повних матер≥ал≥в.

4) ѕобутова х≥м≥¤.

’≥м≥¤ пос≥даЇ центральне м≥сце серед природничих наук ≥ в сусп≥льному виробництв≥. ќсновою технолог≥чних процес≥в у багатьох галуз¤х народного господарства (металург≥йна, медична. ’арчова, легка промислов≥сть, енергетики, буд≥вництво, електрон≥ка, с/г) Ї х≥м≥чн≥ реакц≥њ.

’≥м≥чна промислов≥сть одна з найважлив≥ших галузей важкоњ ≥ндустр≥њ, ¤ка виробл¤Ї м≥неральн≥ та орган≥чн≥ добрива, х≥м≥чн≥ засоби захисту рослин, х≥мволокна, пластмаси, синтетичн≥ смоли, лаки та фарби, синтетичн≥ миюч≥ засоби, катал≥затори, а також основн≥ х≥м≥чн≥ сполуки Ц с≥рчану та азотну кислоти, ам≥ак, етанол, етилен тощо.

ѕрот¤гом усього свого розвитку з давн≥х-давен ≥ донин≥, х≥м≥¤ завжди слугувала ≥ продовжуЇ слугувати людин≥ та њњ практичн≥й д≥¤льност≥.

¬≥домо, що ще в стародавньому ™гипт≥ виникли ремесла, в основ≥ ¤ких лежали х≥м≥чн≥ процеси. ™гипт¤ни добували барви ≥ косметичн≥ засоби з м≥неральних речовин, ум≥лим фарбувати тканини, виготовл¤ти скло, керам≥ку, порцел¤ну, добувати золото, бронзу, зал≥зо, м≥дь ≥ досконало волод≥ти техн≥чкою обробки метал≥в.

” середн≥ в≥ки великого поширенн¤ набула алх≥м≥¤. √оловне завданн¤ њњ зводилос¤ до пошук≥в Уф≥лософськогоФ романе¤Ф Ц м≥стичноњ речовини, ¤ка н≥бито маЇ здатн≥сть неблагородн≥ метали перетворювати на золото. ѕовертати люд¤м молод≥сть ≥ здоровТ¤.

ѕро значенн¤ сучасноњ х≥м≥њ дл¤ людини та њњ практичноњ д≥¤льност≥ нема чого й говорити, њњ роль у житт≥ сусп≥льства надзвичайно велика. ” нас час без розвитку х≥м≥њ енергетичного комплексу металург≥њ, транспорту, буд≥вництва, звТ¤зку електрон≥ки, сфери побуту тощо.

’≥м≥чн≥ ≥ндустр≥¤ постачаЇ промисловост≥ й с/г р≥зн≥ матер≥али й сировину. ÷е паливо, мастила, х≥м≥чн≥ волокна, пластмаси, мийн≥ засоби, каучуки тощо.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ кожного х≥м≥ко-технолог≥чного процесу потр≥бна апаратура, виготовлена з таких матер≥ал≥в, ¤к≥ здатн≥ опиратис¤ р≥зним агресивним впливам, у т≥м числ≥, х≥м≥чним, механ≥чним, терм≥чним, електричним, часом ≥ рад≥ац≥йним ≥ б≥олог≥чним.

’≥м≥¤ робить суттЇвий внесок у створенн¤ р≥зноман≥тних матер≥ал≥в: метал≥чних ≥ неметал≥чних. —еред метал≥чних найчаст≥ше використовують сплави на основ≥ зал≥за Ц латунь ≥ бронза, на основ≥ јL, Mg, Ni, N в та ≥нших метал≥в з метал≥чних сплав≥в виготовл¤ють теплообм≥нники, Їмност≥, м≥шалки, трубопроводи, колони, контактн≥ апарати та ≥нш≥ апарати.

ƒо групи неметал≥чних матер≥ал≥в належать пол≥мери, каучуки, керам≥ка, порцел¤на, фа¤нс, скло, цемент тощо.

” побут≥ ми практично щоденно зустр≥чаЇмос¤ з продуктами х≥м≥чноњ промисловост≥ та з х≥м. ѕроцесами. ÷е пранн¤ б≥лизни, митт¤ посуду, готуванн¤ њж≥ тощо.

Ќин≥ побутова х≥м≥¤ Ц це самост≥йна галузь промисловост≥. ўороку у св≥т≥ виробл¤Їтьс¤ майже 30 млн. т. товар≥в побутовоњ х≥м≥њ. ÷е мийн≥, чист¤чи, дезинф≥куюч≥ засоби, засоби дл¤ боротьби з комахами ≥ захисту рослин, авто косметика, клењ тощо.

’≥м≥чн≥ промислов≥сть випускаЇ великий асортимент р≥зних клењв. ћ≥цн≥сть зчепленн¤ клею в≥дпов≥дно склеюваних поверхонь визначаЇтьс¤ силами м≥ж молекул¤рноњ взаЇмод≥њ (електростатичними силами) або х≥м≥чними силами, ¤к≥ ведуть до утворенн¤ х≥м≥чного звТ¤зку. ” побут≥ широко використовують клењ типу Ѕ‘, Ѕ‘-2, Ѕ‘-5 виготовлен≥ на основ≥ фенол-формальдег≥дних смол.

¬ипускаЇтьс¤ широкий асортимент засоб≥в особистоњ г≥г≥Їни ≥ парфумерно-косметичних препарат≥в, засоб≥в боротьби з комахами та по догл¤ду за автомоб≥лем, пл¤мовив≥дн≥ засоби ≥ багато ≥ншого. ” ц≥Їњ галуз≥ зд≥йснюютьс¤ науково досл≥дн≥ роботи, ≥ асортимент товар≥в побутовоњ х≥м≥њ пост≥йно розширюЇтьс¤.

1

Ќазва: ’≥м≥¤ в народному господарств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2645 прочитано)