÷≥нн≥ папери > –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
касов≥ терм≥нов≥ арб≥тражн≥
прост≥ фТючерси опц≥они Ќайб≥льш важливим ¤вл¤Їтьс¤ под≥л на касов≥ ≥ терм≥нов≥ операц≥њ. –озр≥зн¤ють також арб≥тражн≥ операц≥њ, в основ≥ ¤ких лежить перепродаж ц≥нних папер≥в на р≥зних б≥ржах, коли ≥снуЇ р≥зниц¤ в њх курсах, ≥ пакетн≥ операц≥њ, що ¤вл¤ютьс¤ операц≥¤ми по куп≥вл≥-продажу великих пакет≥в ц≥нних папер≥в. “иповим дл¤ касовоњ операц≥њ ¤вл¤Їтьс¤ те, що њњ виконанн¤ в основному в≥дбуваЇтьс¤ безпосередньо п≥сл¤ заключенн¤ операц≥њ. ¬ ”крањн≥ под≥бн≥ операц≥њ зд≥йснююютьс¤, ¤к правило, прот¤гом двох-трьох дн≥в. —л≥д вказати на те, що сам≥ ц≥нн≥ папери ф≥зично не беруть участ≥ в операц≥¤х, тому що, ¤к правило, збер≥гаютьс¤ на спец≥альних рахунках банк≥в. ƒл¤ того щоб перевести продан≥ ц≥нн≥ папери з банку покупцев≥, њх власник виписуЇ спец≥альний чек на ц≥нн≥ папери. ѕ≥сл¤ введенн¤ комплексних компТютерних систем б≥ржових розрахунк≥в необх≥дн≥сть виставленн¤ чек≥в на ц≥нн≥ папери в≥дпала ≥ вс≥ перекази зд≥йснюютьс¤ за допомогою ≈ќћ. “ерм≥нов≥ операц≥њ ¤вл¤ютьс¤, по сут≥, договорами про постачанн¤, в силу ¤ких одна сторона зобовТ¤зуЇтьс¤ здати у встановлений терм≥н певну к≥льк≥сть фондових ц≥нностей, а друга сторона Ч терм≥ново њх прийн¤ти ≥ оплатити ран≥ш виставлену суму. “ерм≥нов≥ операц≥њ зазвичай заключаютьс¤ на терм≥н в≥д одного до трьох м≥с¤ц≥в, р≥дко Ч на п≥вроку. “ерм≥нов≥ операц≥њ представлен≥ перш за все, простими терм≥новими операц≥¤ми, фТючерсами ≥ опц≥онами. ќб≥г ц≥нних папер≥в на б≥рж≥ називаЇтьс¤ котируванн¤м. отируванн¤ - це визначенн¤ курсу ц≥нних папер≥в, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом сп≥вставленн¤ попиту та пропозиц≥њ, л≥м≥ту ц≥н замовлень на куп≥влю ≥ продаж ц≥нних папер≥в, ≥ встановленн¤ оптимальноњ ц≥ни (курсу дн¤). Ќа ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥ д≥Ї програмне забезпеченн¤, що пройшло апробац≥ю на французьких б≥ржах, ¤ке дозвол¤Ї застосовувати так зване ф≥ксингове котируванн¤ - сп≥вставленн¤ в певний момент часу реального попиту ≥ пропозиц≥њ ц≥нних папер≥в. ќперац≥њ з ц≥нними паперами зд≥йснюютьс¤ по таких етапах: п≥дписанн¤ операц≥њ; зв≥рка параметр≥в п≥дписаноњ операц≥њ; кл≥ринг; виконанн¤ операц≥њ. оротко зупинимос¤ на зм≥стов≥ кожного этапу. ѕ≥дписанн¤ операц≥њ - це фактичне п≥дписанн¤ договору про операц≥ю (куп≥вл≥, продажу, обм≥ну, ≥ т.д.). ƒогов≥р може п≥дписуватис¤ безпосередньо м≥ж ≥нвесторами, однак част≥ше це робитьс¤ за участю посередник≥в - профес≥онал≥в ринку ц≥нних папер≥в (брокерами). –≥зн≥ типи операц≥й з ц≥нними паперами розр≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою в основному по способу, м≥сцю ≥ пор¤дку п≥дписанн¤ в≥дпов≥дного договору. –≥зна техн≥ка п≥дписанн¤ договору на б≥ржовому ≥ позаб≥ржовому ринках. –езультатом даного етапу ¤вл¤Їтьс¤ складанн¤ кожним з учасник≥в своњх внутр≥шн≥х обл≥кових документ≥в, що в≥дображають факт п≥дписанн¤ операц≥њ (договору) ≥ њњ основн≥ параметри. «в≥рка. Ќа цьому етап≥ учасники мають можлив≥сть врегулювати вс≥ випадков≥ розхожденн¤ у розум≥нн≥ сут≥ ≥ предмету п≥дписанн¤ операц≥њ. ƒл¤ цього сторони оформл¤ють спец≥альн≥ документи зв≥рок, в ¤ких конкретизуютьс¤ вс≥ ≥стотн≥ параметри операц≥њ, обм≥нюютьс¤ ними (≥нод≥ цю функц≥ю бере на себе б≥ржа або т≥сно взаЇмноповТ¤зана кл≥рингова операц≥¤), зв≥р¤ють своњ обл≥ков≥ документи ≥з документами зв≥рок, отриманими в≥д контрагент≥в. якщо розхождень немаЇ, то зв≥рка вважаЇтьс¤ усп≥шною. ¬ р¤д≥ торгових систем в≥д зв≥рки ¤к спец≥альноњ процедури в≥дмовл¤ютьс¤. «а цим ховаЇтьс¤ повна впевнен≥сть стор≥н в тому, що зрозум≥ли одне одного правильно. л≥ринг. “ут це ц≥лий комплекс наступних процедур: анал≥з результуючих документ≥в зв≥рки на ориг≥нальн≥сть ≥ правильн≥сть оформленн¤; вирахуванн¤ суми грошей, що належать переказу, ≥ к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в, ¤к≥ повинн≥ бути поставлен≥ по результатах операц≥њ (визначенн¤ ≥ вирахуванн¤ взаЇмних вимог ≥ зобовТ¤зань учасник≥в операц≥њ, в тому числ≥ нер≥дко з застосуванн¤м взаЇморозрахунк≥в); оформленн¤ розрахункових документ≥в, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на виконанн¤ в системи, що забезпечують грошов≥ розрахунки ≥ постачанн¤ ц≥нних папер≥в. ¬иконанн¤ - останн≥й етап операц≥њ. ¬оно передбачаЇ зд≥йсненн¤ грошового платежу ≥ постачанн¤ в≥дпов≥дних ц≥нних папер≥в. “е ≥ ≥нше виконуЇтьс¤ системами, ¤к≥ вибирають учасники операц≥њ (при на¤вност≥ у них можливост≥ вибору). ўо стосуЇтьс¤ постачанн¤ папер≥в, то воно можливе двома способами - шл¤хом передач≥ сертиф≥кат≥в ц≥нних папер≥в з рук колишнього власника в руки нового власника ≥ шл¤хом переказу цих папер≥в з рахунка в≥дпов≥дального збер≥ганн¤ колишнього власника на аналог≥чний рахунок нового власника в депозитар≥њ. ¬с≥ операц≥њ на ринку з ц≥нними паперами повТ¤зан≥ з ризиком. ”часники цього ринку беруть на себе найр≥зноман≥тн≥ш≥ ризики - зниженн¤ доходност≥, пр¤мих ф≥нансових втрат, втраченоњ вигоди. ќднак в кожному конкретному випадку доводитьс¤ враховувати р≥зн≥ види ф≥нансового ризику. «агальноеконом≥чна «агальний ‘≥нансове ≥ пол≥тична ситуац≥¤ ризик положенн¤ ем≥тента
—истематичний ризик Ќесистематичний ризик
ѕроцентний ризик –изик л≥кв≥дност≥
рањновий ризик √алузевий ризик
≤нфл¤ц≥йний ризик ап≥тальний ризик
¬алютний ризик –изик постачанн¤
–изик врегулюванн¤ редитний ризик розрахунк≥в
Ќазва: –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (24179 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
