ћакроеконом≥ка > ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика

¬ажливим призначенн¤м нац≥ональноњ валютноњ системи Ї розробленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ державноњ валютноњ пол≥тики ¤к сукупност≥ орган≥зац≥йно- правових та економ≥чних заход≥в у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин, спр¤мованих на дос¤гненн¤ визначених державою ц≥лей.  ≥нцевими ц≥л¤ти валютноњ пол≥тики Ї стратег≥чн≥ ц≥л≥ монетарноњ пол≥тики взагал≥- зростанн¤ зайн¤тост≥ та виробництва ¬¬ѕ, стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н.

 р≥м загальномонетарних ц≥лей валютна пол≥тика маЇ своњ специф≥чн≥ ц≥л≥, що реал≥зуютьс¤ переважно у валютн≥й сфер≥ ≥ теж справл¤ють ≥стотний вплив на розвиток реального сектора економ≥ки. ÷е ,зокрема:

1) л≥берал≥зац≥¤ валютних в≥дносин в ”крањн≥,

2) забезпеченн¤ збалансованою т≥ плат≥жного балансу та стаб≥льних джерел ≥ноземноњ валюти на нац≥ональний ринок,

3) забезпеченн¤ високого р≥вн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти,

4) захист ≥ноземних та нац≥ональних ≥нвестиц≥й у крањн≥,

5) забезпеченн¤ стаб≥льного курсу нац≥ональноњ валюти.

¬алютне регулюванн¤- це д≥¤льн≥сть держави та уповноважених нею орган≥в щодо регламентац≥њ валютних в≥дносин економ≥чних суб'Їкт≥в та њх д≥¤льност≥ на валютному ринку. “ака регламентац≥¤ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою поширюЇтьс¤ на вс≥ складов≥ валютних в≥дносин та валютного ринку, ≥ насамперед на :

1) процес курсоутворенн¤,

2) виконанн¤ плат≥жноњ функц≥њ валютою на внутр≥шн≥х ринках крањни,

3) д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в та ≥нших структур на валютному ринку,

4) зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в на поточними операц≥¤ми плат≥жного балансу,

5) зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за кап≥тальними операц≥¤ми плат≥жного балансу та розвиток ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни,

6) ввезенн¤ та вивезенн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон,

7) кредитн≥ в≥дносини резидент≥в з нерезидентами,

8) формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в.

¬алютн≥ обмеженн¤ Ї досить потужним, ефективним ≥ оперативним ≥нструментом валютноњ пол≥тики. ¬одночас цей ≥нструмент маЇ переважно адм≥н≥стративний характер ≥ суперечить тенденц≥њ л≥берал≥зац≥њ валютних в≥дносин. «а сучасноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ це один ≥з ключових валютних ≥нструмент≥в, проте в перспектив≥ його роль знизитьс¤.

Ќайб≥льш жорсткими обмеженн¤ми, що застосовувалис¤ ЌЅ” в його валютн≥й пол≥тиц≥ перех≥дного пер≥оду , були: введенн¤ обов'¤зкового продажу п≥дприЇмствами експортноњ виручки в ≥нвалют≥ ( на 100% чи на 50%); заборона ( чи обмеженн¤) наданн¤ п≥дприЇмствами-резидентами комерц≥йного кредиту контрагентам-нерезидентам; заборона спекул¤тивних валютних операц≥й на ринку; заборона резидентам, у тому числ≥ банкам, надавати грошов≥ позички нерезидентам за рахунок ресурс≥в, моб≥л≥зованих усередин≥ крањни; заборона вивозу валютних кошт≥в юридичних ос≥б без дозволу ЌЅ” та ф≥зичним особам понад встановлену норму; жорстка ф≥ксац≥¤ валютного курсу нац≥ональноњ валюти.  р≥м валютних обмежень, практика валютного регулюванн¤ виробила ще р¤д метод≥в (≥нструмент≥в), ¤к≥ забезпечують переважно економ≥чний вплив на валютн≥ в≥дносини. ÷е зокрема:

1)курсова пол≥тика,

2) обл≥кова (дисконтна) пол≥тика та ≥нш≥ ≥нструменти монетарноњ пол≥тики,

3) валютна ≥нтервенц≥¤ (дев≥зна пол≥тика),

4)регулюванн¤ сальдо плат≥жного балансу,

5) формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в

ћ≥ждержавн≥ структури та њх вплив у валютно-ф≥нансов≥й сфер≥

ћ≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ створюютьс¤ шл¤хом об'Їднанн¤ ф≥нансових ресурс≥в крањнами-учасниками дл¤ вир≥шенн¤ певних задач в област≥ розвитку св≥товоњ економ≥ки.

÷ими задачами можуть бути:

операц≥њ на м≥жнародному валютному ≥ фондовому ринку з метою стаб≥л≥зац≥њ ≥ регулюванн¤ св≥товоњ економ≥ки, п≥дтримка ≥ стимулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥;

м≥ждержавн≥ кредити - кредити на зд≥йсненн¤ державних проект≥в ≥ ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту;

≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть/кредитуванн¤ в област≥ м≥жнародних проект≥в (проект≥в, що зач≥пають ≥нтереси дек≥лькох крањн, що беруть участь в проект≥ ¤к напр¤му, так ≥ через комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ-резиденти)

≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть/кредитуванн¤ в област≥ Увнутр≥шн≥х проект≥вФ (проект≥в, безпосередньо що зач≥пають ≥нтереси одн≥Їњ крањни або комерц≥йноњ орган≥зац≥њ-резидента), зд≥йсненн¤ ¤ких здатний надати спри¤тлива д≥¤ на м≥жнародний б≥знес (наприклад, ≥нфраструктурн≥ проекти, проекти в област≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, розвитку транспортних ≥ комун≥кац≥йних с≥тей ≥ т.п.)

доброд≥йна д≥¤льн≥сть (ф≥нансуванн¤ програм м≥жнародноњ допомоги) ≥ ф≥нансуванн¤ фундаментальних наукових досл≥джень.

як приклади м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й можна назвати Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в, ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку, ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку, ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк, ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд, —в≥товий Ѕанк, ™вропейський Ѕанк –еконструкц≥њ ≥ –озвитку, ћ≥жнародна ‘≥нансова  орпорац≥¤.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх функц≥й м≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ використовують весь спектр сучасних технолог≥й ф≥нансового ≥ ≥нвестиц≥йного анал≥зу ≥ управл≥нн¤ ризиками, в≥д фундаментального досл≥дженн¤ потенц≥йного ≥нвестиц≥йного проекту (дл¤ чого, част≥ше всього, прит¤гуютьс¤ спец≥ал≥зован≥ команди або ≥нститути експерт≥в м≥жнародноњ квал≥ф≥кац≥њ, м≥жнародн≥ аудиторськ≥ ф≥рми ≥ ≥нвестиц≥йн≥ банки) до операц≥й на глобальних фондових ринках (ринках пох≥дних ц≥нних папер≥в).

—в≥товий банк це м≥жнародна орган≥зац≥¤, ¤ка належить б≥льш н≥ж 180 державам, багатим ≥ б≥дним. …ого задачею Ї зниженн¤ р≥вн¤ б≥дност≥, за допомогою кредит≥в ур¤дам своњх найб≥дн≥ших член≥в, в б≥льшост≥ званих державами, що розвиваютьс¤, ≥ державам, що проход¤ть пер≥од економ≥чноњ трансформац≥њ.  редити —в≥тового банку допомагають п≥двищувати економ≥чну продуктивн≥сть ≥ покращувати життЇвий р≥вень громад¤н цих держав. —в≥товий Ѕанк це велика компан≥¤, члени ¤коњ Ї одночасно його сп≥ввласниками. „астка кожноњ окремоњ держави приблизно в≥дпов≥даЇ його економ≥чн≥й сил≥. Ќайкрупн≥шими Ї —получен≥ Ўтати, за ¤кими сл≥дуЇ япон≥¤, Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤ ≥ ‘ранц≥¤.
ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (ћЅ––) створений в 1946 р. у в≥дпов≥дн≥стю з домовлен≥стю учасник≥в Ѕреттон-¬удськой конференц≥њ.

ќсновними напр¤ми д≥¤льност≥ ћЅ–– в даний час Ї:

середньострокове ≥ довгострокове кредитуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в;

п≥дготовка, техн≥чне ≥ ф≥нансово-економ≥чне обгрунтовуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в;

ф≥нансуванн¤ програм структурноњ перебудови в тих крањнах, що розвиваютьс¤ ≥ пост-соц≥ал≥стичних крањнах.

Ѕанк виступаЇ ¤к партнер дл¤ крањн з економ≥кою ≥ ринками, що розшир¤ютьс¤, що розвиваЇтьс¤, з метою пол≥пшити ¤к≥сть житт¤ людей. Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох програм гуман≥тарноњ ≥ техн≥чноњ допомоги, Ѕанк не надаЇ грант≥в. ¬с≥ позики, видан≥ Ѕанком, нос¤ть поворотний характер.

ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку (ћј–»), Ї членом √рупи ¬сесв≥тнього Ѕанку. ѓњ основними функц≥¤ми Ї наданн¤ довгострокових безпроцентних позик найб≥дн≥шим з крањн, що розвиваютьс¤. ÷≥ позики направлен≥ на зниженн¤ р≥вн¤ б≥дност≥ ≥ спри¤нн¤ економ≥чному зростанню в крањнах-позичальниках.

ћЅ–– ≥ ћј–» працюють паралельно. ¬они сп≥льно використовують Їдиний штат, Їдине кер≥вництво, робить зв≥т одному ≥ тому ж ѕрезиденту ≥ використовуЇ однаков≥ стандарти при оц≥нц≥ проект≥в. ¬≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ лише в умовах кредитуванн¤ ≥ джерелах ф≥нансуванн¤. ѕерш н≥ж стати членом ћј–», держава повинна стати членом ћЅ––. ¬ даний час 158 крањн Ї членами ћј–».

“од≥ ¤к ћЅ–– збираЇ б≥льш≥сть своњх фундац≥й на св≥тових ф≥нансових ринках, ћј–» ф≥нансуЇтьс¤ в значн≥й м≥р≥ за рахунок внеск≥в ”р¤д≥в б≥льш багатих держав-член≥в.

ћј–» боретьс¤ з б≥дн≥стю за допомогою широкого д≥апазону проект≥в, включаючи проекти в област≥ с≥льського господарства, соц≥ального забезпеченн¤ (охорона здоров'¤, народонаселенн¤, осв≥та ≥ водокористуванн¤) ≥ розвитку ≥нфраструктури .

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (12723 прочитано)