–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

¬изначенн¤ перспективних розм≥рних категор≥й с≥льських поселень вимагаЇ вивченн¤ територ≥альних аспект≥в проблеми. ѕотр≥бно, зокрема, встановити, чи ви¤влен≥ розм≥рн≥ категор≥њ населених пункт≥в Ї масовим ≥ ст≥йкими повсюдно, тобто по вс≥й територ≥њ ”крањни, чи р≥зним њњ рег≥онам властив≥ своњ особливост≥. ѕри такому п≥дход≥ можна б≥льш мотивовано визначити оптимальну категор≥ю населеного пункту, ви¤вити групи с≥л, в ¤ких доц≥льно будувати соц≥ально-культурн≥ об'Їкти, п≥двищувати р≥вень благоустрою. …детьс¤ про те, щоб управл≥нн¤ с≥льським розселенн¤м виступало фактором територ≥альноњ стаб≥л≥зац≥њ с≥льських жител≥в, стримувало њх в≥дплив у м≥ста, створювало можливост≥ дл¤ розвитку фермерського та ≥нших форм с≥льськогосподарського виробництва.

—л≥д враховувати ≥ те, що в перспектив≥ чисельн≥сть с≥льського населенн¤ також буде скорочуватис¤. ѕри визначенн≥ найб≥льш масових розм≥рних категор≥й с≥льських поселень необх≥дно також враховувати реальн≥ зм≥ни, ¤к≥ в≥дбудутьс¤ в с≥льському розселенн≥ в умовах приватизац≥њ с≥льськогосподарського виробництва. “ак≥ корективи спри¤тимуть ви¤вленню випадкових залежностей.

¬ ”крањн≥ село потребуЇ додаткових можливостей дл¤ прискоренн¤ буд≥вництва ≥ впровадженн¤ в д≥ю низки об'Їкт≥в сфери послуг, соц≥ально-економ≥чноњ ≥нфраструктури, заход≥в, спр¤мованих на зменшенн¤ в≥дпливу населенн¤, закр≥пленн¤ молод≥ на сел≥, оптим≥зац≥њ ма¤тниковоњ м≥грац≥њ до м≥ста, а саме:

- приватизац≥њ земл≥, њњ роздержавленн¤ ≥ паюванн¤ р≥зних колективних орган≥зац≥й та п≥дприЇмств, здеб≥льшого нерентабельних;

- пол≥пшенн¤ умов с≥льськогосподарськоњ прац≥ за рахунок дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу (комплекс≥в с≥льськогосподарських машин, працезбер≥гаючих технолог≥й тощо), ≥стотного зменшенн¤ ручноњ прац≥;

- розширенн¤ в с≥льськогосподарських районах буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, зб≥льшенн¤ послуг дл¤ буд≥вництва ≥ ремонту житлових буд≥вель;

- зб≥льшенн¤ обс¤г≥в буд≥вництва водопров≥дних ≥ газових мереж тощо.

Ќеобх≥дно посилити увагу до соц≥ально-культурного та побутового обслуговуванн¤ населенн¤, особливо децентрал≥зац≥њ його у зонах ≥ рег≥онах, що може позитивно вплинути на пол≥пшенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ : зменшенн¤ м≥грац≥йних поток≥в с≥льського населенн¤, зб≥льшенн¤ у центральних великих опорних населених пунктах, де виникаЇ так звана с≥льська переробна промислов≥сть тощо.

—л≥д потурбуватис¤ про збереженн¤ молодоњ с≥мТњ, п≥двищенн¤ м≥цност≥ ≥ ст≥йкост≥ шлюбу, створенн¤ умов дл¤ формуванн¤ великих с≥мей, пол≥пшенн¤ здоров'¤ населенн¤ ≥ подовженн¤ тривалост≥ житт¤, охорону матер≥ та дитини, зменшенн¤ м≥грац≥йного в≥дпливу с≥льського населенн¤.

”с≥ проблеми можуть бути розв'¤зан≥ певною м≥рою за умови приватизац≥њ земл≥ ≥ зм≥ни виробничих в≥дносин, ¤к≥ спри¤тимуть тому, що сел¤нин стане господарем свого житт¤. “од≥ ≥ с≥льське розселенн¤ в≥дродитьс¤ ≥ зм≥цн≥Ї. «а ≥нших умов його сп≥ткаЇ дол¤ –ос≥йського Ќечорнозем'¤, де с≥льське розселенн¤ знищила соц≥ал≥стична система господарюванн¤. ќтже, можна зробити так≥ висновки: с≥льське розселенн¤ ”крањни зазнало зм≥н через хибну аграрну пол≥тику ≥ диференц≥ац≥ю с≥л на перспективн≥ й неперспективн≥, геноцид ≥ депортац≥њ; важк≥ умови житт¤ та прац≥ сел¤нина, в≥дстал≥сть сфери послуг ≥ побуту спонукали до масових вињзд≥в, особливо молод≥, не лише з села, а й за меж≥ крањни, що призвело до знелюдненн¤ украњнського села, його деградац≥њ, депопул¤ц≥њ, стар≥нн¤ населенн¤ ≥ в≥д'Їмного сальдо в природному прирост≥. —≥льське розселенн¤ може ¤к≥сно в≥дродитис¤ лише на основ≥ докор≥нноњ зм≥ни виробничих в≥дносин на сел≥ ≥ приватизац≥њ земл≥.{є 11}

¬исновок

як показало досл≥дженн¤, трансформац≥ю в≥дтворювальних процес≥в населенн¤ потр≥бно розгл¤дати ¤к функц≥ональну систему, враховуючи динам≥ку вс≥х процес≥в життЇд≥¤льност≥ людей. –ег≥ональне досл≥дженн¤ процес≥в в≥дтворенн¤ населенн¤ в њх Їдност≥ та взаЇмозумовленост≥ даЇ п≥дстави дл¤ обірунтованих висновк≥в про характер њх зм≥н, соц≥альн≥ та економ≥чн≥ насл≥дки трансформац≥њ цих процес≥в, а також розробити пропозиц≥њ щодо оптим≥зац≥њ геодемограф≥чних процес≥в стосовно конкретних умов дл¤ р≥зних тип≥в геодемограф≥чних систем. ÷≥ в≥дм≥нност≥ важлив≥ дл¤ розробки стратег≥њ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку кожноњ територ≥альноњ одиниц≥.

–инкова трансформац≥¤, що зач≥паЇ не лише сусп≥льно-економ≥чне, а й еколог≥чн≥ процеси в ”крањн≥, потребуЇ нових концептуальних засад ¤к на р≥вн≥ ≥ндив≥дуального п≥дходу, так ≥ в п≥дход≥ до кожноњ територ≥альноњ сп≥льноти людей ¤к об'Їкта соц≥альноњ, демограф≥чноњ, економ≥чноњ пол≥тики. —учасна модель еколог≥чного, соц≥ально-економ≥чного, демограф≥чного розвитку крањни висуваЇ принципово нов≥ вимоги до профес≥йноњ п≥дготовки та до здоров'¤ населенн¤ з погл¤ду збереженн¤ та в≥дтворенн¤ нац≥њ. “урбота про людей маЇ пос≥сти центральне м≥сце у справ≥ забезпеченн¤ ст≥йкого розвитку. Ћюдин≥ треба мати не т≥льки право на г≥дний життЇвий р≥вень дл¤ нењ самоњ та њњ родини, а й реальну можлив≥сть здорового та пл≥дного житт¤ у гармон≥њ з природою.

Ћ≥тература :

1.http://www.ukrcensus.gov.

2.http:// travel. Kyiv.org

3.http://Rada.com.ua

4.http://www.amb-ukraina.com

5.http://lib.irismedia.org

6.http://library.if.ua

7.http://gorod.dp.ua

8.јтлас ”крањни. -  .:  артограф≥¤, 1996.

9.Ѕака ћ. ћ. –ад¤нська ”крањна 1917-1987рр.- .: ѕол≥твидав. ”крањни, 1987.

10.Ѕейдик ќ. ќ.√еограф≥¤ ”крањни: ќсновн≥ в≥домост≥ шк≥льного курсу. -  .: Ћиб≥дь, 1996.

11.Ѕейдик ќ. ќ.√еограф≥¤: ѕос≥бник дл¤ вступник≥в до вищих навчальних заклад≥в. - 2-е вид. -  .: Ћиб≥дь, 1996.

12.«аставний ‘. ƒ. √еограф≥¤ ”крањни. - Ћьв≥в : —в≥т, 1998.

13. ачан ™. ѕ. –озм≥щенн¤ продуктивних сил ”крањни. -  .: ¬ища школа, 1998.

14. овалевський ¬.¬. –озм≥щенн¤ продуктивних сил.- .:Ћиб≥дь,2002.

15.—татистичний щор≥чник ”крањни за 2000 р≥к. -  .: . “ехн≥ка, 2001.

ƒќƒј“ »

“аблиц¤ 1

 ≥льк≥сть м≥ських ≥ с≥льських жител≥в по област¤х на момент отриманн¤ ”крањною незалежност≥

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27

Ќазва: ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (18483 прочитано)