—оц≥олог≥¤ > —оц≥альн≥ конфл≥кти

“аким чином, дл¤ виникненн¤ соц≥ального конфл≥кту необх≥дно:

по-перше, щоб причиною фрустрац≥њ була повед≥нка ≥нших людей;

по-друге, щоб на агресивну соц≥альну д≥ю виникла реакц≥ю у в≥дпов≥дь.

¬с≥ конфл≥кти можна класиф≥кувати в залежност≥ в≥д зон розб≥жностей таким чином.

ќсобистий †конфл≥кт.

ћ≥жособовий †конфл≥кт.

ћ≥жгруповий конфл≥кт.

 онфл≥кт приналежност≥.

 онфл≥кт ≥з зовн≥шньою середою.

Ѕудь-¤кий соц≥альний конфл≥кт маЇ складну внутр≥шню структуру.

јнал≥з зм≥сту ≥ особливостей прот≥канн¤ соц≥ального конфл≥кту доц≥льно провести по трьох основних стад≥¤х:

предконфликтна¤ ситуац≥¤;

безпосередньо конфл≥кт;

стад≥¤ вир≥шенн¤ конфл≥кту.

†ѕередконфл≥ктна ситуац≥¤.

† ∆оден соц≥альний конфл≥кт не виникаЇ вмить. ≈моц≥йне напруженн¤, роздратуванн¤ ≥ зл≥сть звичайно нагромаджуютьс¤ прот¤гом де¤кого часу,† передконфл≥ктна стад≥¤ ≥нод≥ зат¤гуЇтьс¤ наст≥льки, що забуваЇтьс¤ першопричина з≥ткненн¤.

ѕередконфл≥ктна стад≥¤ - це пер≥од, в ¤кий конфл≥ктуюч≥ сторони оц≥нюють своњ ресурси, перш н≥ж зважитис¤ на агресивн≥ д≥њ або в≥дступати.

—початку кожна з конфл≥ктуючих стор≥н шукаЇ шл¤хи дос¤гненн¤ ц≥лей уникненн¤ фрустрац≥њ без впливу на суперника. ÷ей момент в передконфл≥ктноњ стад≥њ називаЇтьс¤ ≥дентиф≥кац≥Їю.

ѕредконфликтна¤ стад≥¤ характерна також формуванн¤м кожноњ з конфл≥ктуючих стор≥н стратег≥њ або нав≥ть дек≥лькох стратег≥й.

†Ѕезпосередньо конфл≥кт.

†† ÷¤ стад≥¤ характеризуЇтьс¤, передус≥м,† на¤вн≥стю ≥нциденту, тобто соц≥альних д≥й, направлених на зм≥ну повед≥нки противника. ÷е активна, д≥¤льна частина конфл≥кту.

ƒ≥њ, що складають ≥нцидент, можуть бути р≥зними. ѓх можна розд≥лити на дв≥ групи, кожна з ¤ких маЇ в своњй основ≥ специф≥чну повед≥нку людей.

ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ д≥њ суперник≥в в конфл≥кт≥, що носить в≥дкритий характер. (—ловесн≥ дебати, економ≥чн≥ санкц≥њ, ф≥зичний вплив, пол≥тична боротьба ≥ т.п.)

ƒо другоњ групи в≥днос¤тьс¤ потайн≥ д≥њ суперник≥в в конфл≥кт≥. ќсновним образом д≥њ в прихованому внутр≥шньому конфл≥кт≥ Ї рефлексивне управл≥нн¤. ÷е спос≥б управл≥нн¤, коли основи дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ передаютьс¤ одн≥Їю з д≥йових ос≥б ≥ншому. ќдин з суперник≥в намагаЇтьс¤ передати ≥ впровадити в св≥дом≥сть ≥ншого таку ≥нформац≥ю, ¤ка примушуЇ ≥ншого д≥¤ти так, ¤к виг≥дна тому, хто передав дану ≥нформац≥ю.

¬ир≥шенн¤ конфл≥кту.

†††††† «овн≥шньою ознакою вир≥шенн¤ конфл≥кту може служити завершенн¤ ≥нциденту. —аме завершенн¤, а не тимчасове припиненн¤. ”суненн¤, припиненн¤ ≥нциденту - необх≥дне, але недостатн¤ умова погашенн¤ конфл≥кту. „асто, припинивши активну конфл≥ктну взаЇмод≥ю, люди продовжують шукати його причину. ≤ тод≥ загаслий було конфл≥кт спалахуЇ знову.

¬ир≥шенн¤ соц≥ального конфл≥кту можливе лише при зм≥н≥ конфл≥ктноњ ситуац≥њ. ÷¤ зм≥на може приймати р≥зн≥ форми. јле найб≥льш ефективною зм≥ною конфл≥ктноњ ситуац≥њ, що дозвол¤Ї погасити конфл≥кт, вважаЇтьс¤ усуненн¤ причин конфл≥кту.

ћожливе також вир≥шенн¤ соц≥ального конфл≥кту шл¤хом зм≥ни вимог одн≥Їњ з стор≥н: суперник йде на поступки ≥ зм≥нюЇ ц≥л≥ своЇњ повед≥нки в конфл≥кт≥.

††††  онфл≥кти можуть приймати саму р≥зну форму - в≥д простоњ сварки двох людей до великого в≥йськового або пол≥тичного з≥ткненн¤ з участю м≥льйон≥в.

††† ¬с≥м конфл≥ктам властив≥ чотири основних параметри:

причини конфл≥кту;

гострота конфл≥кту;

тривал≥сть конфл≥кту;

насл≥дки конфл≥кту.

†ѕ≥сл¤конфл≥ктна† стад≥¤.

††††††† ¬елик円†††† значенн¤††† маЇ†† заключна п≥сл¤конфл≥ктна† стад≥¤.

Ќа ц≥й стад≥њ повинн≥ бути зроблен≥ зусилл¤ по остаточному усуненню протир≥ч ≥нтерес≥в, ц≥л≥ше, установок, л≥кв≥дована соц≥ально-психолог≥чна напружен≥сть ≥ припинена будь-¤ка боротьба. ¬регульований конфл≥кт спри¤Ї пол≥пшенню соц≥ально-психолог≥чних характеристик, ¤к окремих груп, так ≥ м≥жгруповоњ взаЇмод≥њ. ¬≥н спри¤Ї згуртованост≥ груп, п≥двищуЇ р≥вень ≥дентиф≥кац≥њ њњ член≥в ≥з загальними ц≥л¤ми ≥ задоволенн¤ в груп≥. –азом з тим, в≥н розвиваЇ шанобливе в≥дношенн¤ до колишн≥х опонент≥в, дозвол¤Ї краще зрозум≥ти њх ≥нтереси, ц≥л≥ ≥ спонуканн¤.

2.† ѕричини конфл≥кту.

ѕричина конфл≥кту Ї тим пунктом, навколо ¤кого розвертаЇтьс¤ конфл≥ктна ситуац≥¤. ћожна вид≥лити наступн≥ типи причин:

1. Ќа¤вн≥сть протилежних ор≥Їнтац≥й. ” кожного ≥ндив≥да ≥ соц≥альноњ групи Ї певний наб≥р ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й в≥дносно найб≥льш значущих стор≥н соц≥ального житт¤. ¬с≥ вони розр≥знюютьс¤ ≥ звичайно протилежн≥. ” момент прагненн¤ до задоволенн¤ потреб, при на¤вност≥ ц≥лей, що блокуютьс¤,† дос¤гнути ¤ких намагаютьс¤ дек≥лька ≥ндив≥д≥в або груп, протилежн≥ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ приход¤ть в з≥ткненн¤ ≥ можуть стати причиною виникненн¤ конфл≥кт≥в.

 онфл≥кти внасл≥док протилежних ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й надто р≥зноман≥тн≥. Ќайб≥льш гостр≥ конфл≥кти з'¤вл¤ютьс¤ там, де ≥снують в≥дм≥нност≥ в культур≥, сприйн¤тт≥ ситуац≥њ, статус≥ або престиж≥.  онфл≥кти, причиною ¤ких служать протилежн≥ ор≥Їнтац≥њ, можуть прот≥кати в сферах економ≥чних, пол≥тичних, соц≥ально-психолог≥чних ≥ ≥нших ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

2. ≤деолог≥чн≥ причини.  онфл≥кти, виникаюч≥ на ірунт≥ ≥деолог≥чних розб≥жностей, Ї окремим випадком конфл≥кту протилежност≥ ор≥Їнтац≥й. –≥зниц¤ м≥ж ними пол¤гаЇ в тому, що ≥деолог≥чна причина конфл≥кту пол¤гаЇ в р≥зному в≥дношенн≥ до системи ≥дей, ¤к≥ виправдовують ≥ узаконюють в≥дносини субординац≥њ, дом≥нуванн¤ ≥ основоположн≥ св≥тогл¤ди у р≥зних груп сусп≥льства.

3. ѕричини конфл≥кту, що пол¤гають в р≥зних формах економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ нер≥вност≥. ÷ей тип причин пов'¤заний з≥ значними в≥дм≥нност¤ми в розпод≥л≥ ц≥нностей м≥ж ≥ндив≥дами чи ≥ групами. Ќер≥вн≥сть в розпод≥л≥ ц≥нностей ≥снуЇ повсюдно, але конфл≥кт виникаЇ т≥льки при так≥й величин≥ нер≥вност≥, ¤ка розц≥нюЇтьс¤ ¤к вельми значна.

4. ѕричини конфл≥кт≥в, лежач≥ у в≥дносинах м≥ж елементами соц≥альноњ структури.  онфл≥кти з'¤вл¤ютьс¤ внасл≥док р≥зного м≥сц¤, ¤ке займають структурн≥ елементи в сусп≥льств≥, орган≥зац≥њ або впор¤дкован≥й соц≥альн≥й груп≥.  онфл≥кт з ц≥Їњ причини може бути пов'¤заний, по-перше, з р≥зними ц≥л¤ми. ѕо-друге, конфл≥кт з ц≥Їњ причини буваЇ пов'¤заний з бажанн¤м того або ≥ншого структурного елемента зайн¤ти б≥льш високе м≥сце в ≥Їрарх≥чн≥й структур≥.

††† Ѕудь-хто з перерахованих причин може послужити поштовхом, першим р≥внем конфл≥кту т≥льки при на¤вност≥ певних зовн≥шн≥х умов. ўо ж повинно трапитис¤, щоб виник конфл≥кт, щоб актуал≥зувалас¤ в≥дпов≥дна причина? ќчевидно, що кр≥м ≥снуванн¤ причини конфл≥кту навколо нењ повинн≥ скластис¤ певн≥ умови, що служать поживною середою дл¤ конфл≥кту.

3.√острота конфл≥кту.

 оли кажуть про гострий соц≥альний конфл≥кт, то передус≥м,† мають на уваз≥ конфл≥кт з високою ≥нтенсивн≥стю соц≥альних з≥ткнень, внасл≥док ¤ких в короткий пром≥жок часу витрачаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть психолог≥чних ≥ матер≥альних ресурс≥в. ƒл¤ гострого конфл≥кту характерн≥ в основному в≥дкрит≥ з≥ткненн¤, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ наст≥льки часто, що зливаютьс¤ в Їдине ц≥ле.

1	2	3

Ќазва: —оц≥альн≥ конфл≥кти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-25 (5114 прочитано)