“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни—тор≥нка: 1/45
“ема ≤
“ема ≤. ѕредмет, метод ≥ система трудового права
1. ѕон¤тт¤ ≥ предмет трудового права
ќдн≥Їю ≥з найважлив≥ших галузей в нин≥ д≥юч≥й пра≠вов≥й систем≥ ”крањни Ї
трудове право. —утн≥сть ≥ зм≥ст ц≥Їњ галуз≥ права досить красномовно в≥дображаЇ
њњ назва. —усп≥льне житт¤ складне, багатоман≥тне ≥ маЇ р≥зн≥ фор≠ми про¤ву,
одн≥Їю ≥з ¤ких Ї трудова д≥¤льн≥сть його член≥в. ќстанн¤ виступаЇ засобом створенн¤
матер≥альних по≠треб, ¤к≥ забезпечують життЇд≥¤льн≥сть, а значить, ≥сну≠ванн¤
людини. «адоволенн¤ матер≥альних потреб забез≠печуЇтьс¤ в процес≥ њх виробництва,
що виник разом з ≥снуванн¤м людини ≥ дос¤г розвитку в≥д найпрост≥ших знар¤дь
прац≥ до найдосконал≥ших сучасних конструкц≥й ≥ технолог≥й.
Ѕудь-¤ке виробництво неможливе без застосуванн¤ прац≥ людей. ћатер≥альн≥
ц≥нност≥ ≥ блага, що створюютьс¤ в процес≥ виробництва,Ч це результат прац≥
лю≠дей, результат њх ц≥леспр¤мованого впливу шл¤хом пев≠них д≥й, рух≥в, прийом≥в
на окрем≥ предмети навколиш≠нього св≥ту з метою створенн¤ ≥нших предмет≥в чи
отри≠манн¤ результат≥в; з ≥ншого боку Ч це результат взаЇ≠мод≥њ, взаЇмостосунк≥в
≥ взаЇмов≥дносин м≥ж людьми в процес≥ застосуванн¤ прац≥ з т≥Їю ж метою. ѕраво,
¤к сукупн≥сть норм ≥ правил повед≥нки, регулюЇ певн≥ сфе≠ри сусп≥льних в≥дносин,
≥ будь-¤к≥ з них набувають фор≠му правових, ¤кщо вони врегульован≥ нормами права.
ўо ж до трудових в≥дносин, то таку функц≥ю виконуЇ тру≠дове право.
¬се вищесказане п≥дкреслюЇ роль ≥ значенн¤ трудових в≥дносин, ¤к≥ виникають
в процес≥ застосуванн¤ прац≥, ≥ тим самим обумовлюЇ м≥сце, роль ≥ значенн¤ трудового
права в правов≥й систем≥.
—л≥д зазначити, що характер трудових в≥дносин визна≠чаЇтьс¤ формою власност≥
на застосовуван≥ в процес≥ прац≥ засоби виробництва ≥ характером розпод≥лу та
привлас≠ненн¤ результат≥в прац≥, що, власне, ≥ Ї про¤вом форми власност≥.
ѕрирода людини така, що њњ д≥¤льн≥сть, а значить ≥ ре≠зультати њњ прац≥,
залежать в≥д зац≥кавленост≥ людини в н≥й. «ац≥кавлен≥сть же в значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤
њњ зв'¤з≠ком з матер≥альними ц≥нност¤ми в процес≥ прац≥: засоба≠ми виробництва,
предметами прац≥, створеними матер≥≠альними благами. якщо прац≥вник виступаЇ
њх власником, в≥н пр¤мо ≥ максимально зац≥кавлений в позитивних ре≠зультатах
своЇњ прац≥. Ќайманий прац≥вник зац≥кавлений не ст≥льки в к≥нцевих результатах
прац≥, ск≥льки в виг≥д≠ному продажу своЇњ прац≥, ≥ його участь у виробничому
процес≥ спр¤мована на отриманн¤ максимальноњ платн≥, а не найб≥льших дос¤гнень
≥ найкращих результат≥в.
¬ласн≥сть на засоби ≥ предмети виробництва та резуль≠тати прац≥ зумовлюЇ
под≥л учасник≥в трудових в≥дносин на роботодавц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в. ”згодженн¤
њх ≥нтерес≥в викликаЇ необх≥дн≥сть регулюванн¤ трудових в≥дносин, що виникають
м≥ж ними. —аме це в≥дноситьс¤ до компетенц≥њ трудового права.
як галузь права трудове право зародилось за кап≥тал≥≠стичноњ формац≥њ, перех≥д
до ¤коњ, зумовлений розвит≠ком сусп≥льних в≥дносин, призв≥в до л≥кв≥дац≥њ кр≥пос≠ницькоњ
залежност≥, в≥докремленн¤ великих мас людей в≥д засоб≥в виробництва ≥ тим самим,
вир≥шивши питан≠н¤ власност≥ на користь певноњ, значно меншоњ частини сусп≥льства,
змусив ≥нших дл¤ забезпеченн¤ своЇњ життЇ≠д≥¤льност≥ пропонувати на ринку Їдине,
що в них було, Ч свою здатн≥сть до прац≥; спричинив по¤ву найманоњ робочоњ сили.
—аме в так≥й ситуац≥њ, за умов зосередженн¤ власност≥ на засоби виробництва
в одних руках ≥ свав≥льного вико≠ристанн¤ найманоњ прац≥ безправних роб≥тник≥в,
п≥д тис≠ком њх вже орган≥зованих на той час виступ≥в за пол≥пшенн¤ свого економ≥чного
становища, держава втрути≠лась ≥ вз¤ла на себе функц≥ю регулюванн¤ сусп≥льних
тру≠дових в≥дносин, метою ¤кого було зменшити напружен≠н¤ класовоњ боротьби.
“аке регулюванн¤ про¤вл¤лось прийн¤тт¤м законодав≠чих акт≥в, зм≥стом ¤ких
були де¤к≥ соц≥альн≥ гарант≥њ дл¤ труд¤щих, ≥ проводилось у рамках цив≥льного
права. ѕерш≥ нормативн≥ акти з питань прац≥ регулювали тривал≥сть часу роботи
≥ в≥дпочинку, оплату ≥ охорону прац≥, соц≥≠альне забезпеченн¤ роб≥тник≥в.
«годом регулюванн¤ трудових в≥дносин, зазнавши зм≥н ≥ удосконаленн¤, вид≥лилось
у самост≥йну правову галузь, суть ¤коњ найб≥льш точно в≥дображаЇ терм≥н Ђтрудове
пра≠вої, тому що охоплюЇ широке коло питань, пов'¤заних з реал≥зац≥Їю людиною
њњ здатност≥ до прац≥ ≥ насл≥дка≠ми, породженими цим фактом.
√оловними серед них Ї питанн¤, що стосуютьс¤ трудо≠вих в≥дносин, ¤к≥ виникають
безпосередньо в процес≥ за≠стосуванн¤ прац≥ Ч у сфер≥ виробництва матер≥альних
≥ духовних благ, в сфер≥ обслуговуванн¤. —л≥д зазначити, що трудов≥ в≥дносини,
¤к об'Їкт регулюванн¤ трудового права, базуючись на найман≥й прац≥, Ї ланкою
виробничих в≥дносин, ¤к≥ виникають внасл≥док приЇднанн¤ роб≥тника до складу
трудового колективу п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ шл¤хом укладенн¤ трудового договору
з його власником чи уповноваженою ним особою. ¬ результат≥ роб≥тник, влаштовуючись
на роботу, бере на себе обо≠в'¤зок виконувати певн≥ трудов≥ функц≥њ в умовах
дотри≠манн¤ вимог правил внутр≥шнього трудового розпор¤д≠ку, що д≥ють на цьому
п≥дприЇмств≥. Ћише трудов≥ в≥дно≠сини, ¤к≥ виникають на вище означених умовах,
Ї пред≠метом регулюванн¤ трудового права. “обто зм≥стом тру≠дового права Ї регулюванн¤
трудових в≥дносин, ¤к≥ ви≠никають безпосередньо в процес≥ застосуванн¤ прац≥,
до того ж найманих прац≥вник≥в.
“рудов≥ в≥дносини, заснован≥ на прац≥ власник≥в (влас≠ник≥в-п≥дприЇмц≥в,
прац≥вник≥в, що зайн¤т≥ ≥ндив≥дуальною трудовою д≥¤льн≥стю), не в≥днос¤тьс¤
до сфери ре≠гулюванн¤ трудового права. ќстаннЇ стосуЇтьс¤ ≥ прац≥ судд≥в, прокурорсько-сл≥дчих
прац≥вник≥в, служби в орга≠нах ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. «бройних силах,
в воЇн≥зован≥й охорон≥, де регулюванн¤ в≥дносин зд≥йснюЇтьс¤ спец≥альними законами,
положенн¤ми, за≠твердженими в≥дпов≥дними постановами ¬ерховноњ –ади чи аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в, а також ƒисципл≥нарними стату≠тами.
р≥м безпосередн≥х трудових в≥дносин по застосуванню прац≥ до предмета регулюванн¤
трудового права в≥дно≠с¤тьс¤ також в≥дносини, ¤к≥ виникають навколо трудо≠вих:
межують з ними чи Ї пох≥дними в≥д них,Ч так чи ≥накше пов'¤зан≥ з ними. ƒо таких
в≥днос¤тьс¤:
Ч орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥ в≥дносини, бо прац¤, ¤к ц≥леспр¤мована д≥¤,
дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети по≠требуЇ належноњ орган≥зац≥њ ≥ керуванн¤ њњ
процесом;
Ч соц≥ально-партнерськ≥ в≥дносини, ¤к≥ в≥добража≠ють колективн≥ трудов≥ в≥дносини
≥ виникають м≥ж профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми чи ≥ншими представ≠никами працюючих
≥ адм≥н≥страц≥Їю з приводу засто≠суванн¤ норм трудового права, покращенн¤ умов
прац≥ та ≥н.;
Ч в≥дносини, ¤к≥ виникають п≥д час розгл¤ду трудових спор≥в у випадку виникненн¤
конфл≥ктних ситуац≥й м≥ж роботодавцем ≥ прац≥вником чи трудовим колективом,
¤к≥ розгл¤даютьс¤ в ком≥с≥¤х по трудових спорах, створе≠них на п≥дприЇмствах
(в установах, орган≥зац≥¤х), на при≠мирних ком≥с≥¤х, за участю посередник≥в
чи трудовим арб≥тражем;
Ч в≥дносини, ¤к≥ приход¤ть на зм≥ну трудовим ≥ зали≠шаютьс¤ м≥ж роботодавцем
≥ прац≥вником в раз≥ тимча≠совоњ чи пост≥йноњ втрати останн≥м працездатност≥
або дос¤гненн¤ пенс≥йного в≥ку, ≥ ¤к≥ виникають т≥льки у зв'¤зку з трудовою
д≥¤льн≥стю.
“аким чином, предмет трудового права складають тру≠дов≥ ≥ супутн≥ њм чи пох≥дн≥
в≥д них сусп≥льн≥ в≥дносини, ≥снуванн¤ ¤ких обумовлене безпосередн≥м зв '¤зком
з трудовими в≥дносинами.
«'¤суванн¤ предмета трудового права Ї важливим хоча б тому, що в≥д ч≥ткост≥
встановленн¤ перел≥ку сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ вход¤ть в його компетенц≥ю, залежить
вста≠новленн¤ сфери застосуванн¤ трудового законодавства.
ќск≥льки формою про¤ву права Ї правова норма, вста≠новлена в нормативному
акт≥, то зм≥стом трудового пра≠ва Ї норми, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в законах та ≥нших
норматив≠них актах, що встановлюють пор¤док вир≥шенн¤ основ≠них питань трудових
в≥дносин.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
