“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
–обота за ненормованим робочим днем Ч це виклика≠на виробничою необх≥дн≥стю
погреба у виконанн≥ прац≥в≠ником трудових функц≥й без додатковоњ њх оплати,
¤ка компенсуЇтьс¤ наданн¤м йому додатковоњ в≥дпустки.
ѕерел≥к профес≥й ≥ посад, в≥дпов≥дно до ¤ких допус≠каЇтьс¤ робота за ненормованим
робочим днем, вста≠новлюЇтьс¤ в додатках до колективного договору конк≠ретного
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
¬≥д надурочних роб≥т ≥ роботи за ненормованим робо≠чим днем в≥др≥зн¤ютьс¤
також чергуванн¤. „ергуванн¤ Ч це перебуванн¤ прац≥вника на п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ в неробочий час (по зак≥нченню робочого дн¤, в вих≥дн≥
та св¤тков≥ дн≥), мета ¤кого Ч оперативне вир≥≠шенн¤ нев≥дкладних орган≥зац≥йних
питань, ¤к≥ не вхо≠д¤ть до повноважень прац≥вника в≥дпов≥дно до трудового договору.
„ергуванн¤ провод¤тьс¤ у вин¤ткових випадках за погодженн¤м з профсп≥лковим
ком≥тетом ≥ до нього залучаютьс¤ прац≥вники не част≥ше одного разу на м≥с¤ць.
ѕор¤док њх проведенн¤ регулюЇтьс¤ постановою —екре≠тар≥ату ¬÷–ѕ— Ђѕро чергуванн¤
на п≥дприЇмствахї в≥д 2 кв≥тн¤ 1954 року.
3. –ежим роботи ≥ обл≥к робочого часу
–ежим робочого часу Ч це розпод≥ленн¤ часу роботи в межах доби чи ≥ншого
календарного пер≥оду. ƒо елемент≥в режиму роботи в≥днос¤тьс¤ час початку ≥ зак≥нченн¤
ро≠бочого дн¤ чи робочоњ зм≥ни, початок ≥ зак≥нченн¤ пе≠рерв у робот≥, посл≥довн≥сть
чергуванн¤ зм≥н.
–ежим роботи конкретного п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ визначаЇтьс¤
правилами внутр≥шнього трудо≠вого розпор¤дку, розробленими на п≥дстав≥ типових
пра≠вил власником або уповноваженим ним органом сп≥льно з профсп≥лковим ком≥тетом
≥ затвердженими трудовим колективом.
Ћише дл¤ однозм≥нних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й з метою кращоњ орган≥зац≥њ
роботи пасажирського транспорту, дит¤чих дошк≥льних установ початок робо≠чого
дн¤ встановлюЇтьс¤ м≥сцевою радою народних де≠путат≥в, па територ≥њ ¤коњ ц≥
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ знаход¤тьс¤. ≤нш≥ елементи режиму робочого
часу розробл¤ютьс¤ ними самост≥йно.
ѕри застосуванн≥ багатозм≥нного (дв≥ ≥ б≥льше зм≥н) режиму роботи прац≥вники
р≥вноправно чергуютьс¤ в ро≠бот≥ в≥дпов≥дно до граф≥к≥в зм≥нност≥. √раф≥ки зм≥нност≥
повинн≥ бути розроблен≥ в≥дпов≥дно до вимог законодав≠ства щодо чергуванн¤ прац≥вник≥в
у зм≥нах, тривалост≥ зм≥н, часу в≥дпочинку м≥ж зм≥нами ≥ прот¤гом зм≥ни ≥ затверджуютьс¤
власником п≥дприЇмства або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з профсп≥лковим
ком≥тетом.
Ќав≥ть при однозм≥нн≥й робот≥ початок ≥ зак≥нченн¤ ро≠боти може бути встановленим
дл¤ р≥зних прац≥вник≥в у р≥зний час, то може бути обумовлено ≥нтересами вироб≠ництва
≥ потребами ефективност≥ його орган≥зац≥њ. “акий пор¤док може стосуватись не
т≥льки окремих прац≥вник≥в, а також окремих структурних п≥дрозд≥л≥в.
Ќа де¤ких виробництвах, характер роботи ¤ких обу≠мовлений нер≥вном≥рним розпод≥лом
об'Їм≥в роботи, особливими умовами, в≥дпов≥дно до законодавства зас≠тосовуЇтьс¤
режим роботи з розпод≥лом робочого часу на частини. ¬≥дпов≥дно до ст. 60 «пѕ
загальна тривал≥сть роботи з таким режимом не повинна перевищувати вста≠новленоњ
тривалост≥ робочого дн¤. ѕрикладом орган≥зац≥њ роб≥т з роздробленим робочим
часом може слугувати ре≠жим роботи вод≥њв пасажирського транспорту, ¤к≥ виво≠д¤тьс¤
на л≥н≥ю ¤к додатков≥ в часи п≥к, режим роботи актор≥в, артист≥в та ≥нших прац≥вник≥в
театрально-видо≠вищних заклад≥в, робочий час ¤ких розпод≥л¤Їтьс¤ дл¤ репетиц≥й
≥ виступ≥в, прац≥вник≥в с≥льського господар≠ства, зайн¤тих в тваринництв≥, ≥
т.≥н.
Ќововведенн¤м останн≥х рок≥в стало запровадженн¤ так званих Ђгнучкихї граф≥к≥в
роботи. “акий режим ро≠боти передбачаЇ самост≥йне регулюванн¤ прац≥вником його
робочого часу з в≥дхиленн¤м в≥д встановленого на п≥дприЇмств≥ (в орган≥зац≥њ,
установ≥) режиму роботи в межах двох годин щодо початку ≥ зак≥нченн¤ роботи.
ѕри цьому ним повинн≥ обов'¤зково дотримуватись дв≥ умо≠ви: повне в≥дпрацюванн¤
встановленоњ законодавством дл¤ ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в сумарноњ тривалост≥
ро≠бочого часу прот¤гом обл≥кового пер≥оду ≥ обов'¤зкове перебуванн¤ такого
прац≥вника па робочому м≥сц≥ про≠т¤гом ф≥ксованого власником або уповноваженим
ним органом часу. –екомендац≥њ щодо застосуванн¤ режиму гнучкого робочого часу
на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х народного господарства затверджен≥
постановою ƒержкомстату —–—– ≥ ¬÷–ѕ— в≥д «ќ травн¤ 1985 року.
ƒл¤ п≥драхуванн¤ робочого часу в≥дпов≥дно до законо≠давства застосовуютьс¤
поденний ≥ п≥дсумований обл≥к. «астосуванн¤ поденного обл≥ку робочого часу можливе
при однаков≥й тривалост≥ робочого дн¤ прот¤гом певно≠го календарного пер≥оду
Ч тижн¤, м≥с¤ц¤, року. ѕор¤≠док веденн¤ такого обл≥ку визначаЇтьс¤ власником
або уповноваженим ним органом самост≥йно ≥ може зд≥йсню≠ватись ¤к в кожному
структурному п≥дрозд≥л≥, так ≥ по п≥дприЇмству в ц≥лому.
Ќа безперервно д≥ючих п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, а також в
окремих виробництвах, цехах, в≥дд≥ленн¤х ≥ на де¤ких роботах, де за умовами
вироб≠ництва не може бути дотримана щоденна однакова три≠вал≥сть робочого часу,
встановлена дл¤ даноњ категор≥њ прац≥вник≥в, застосовуЇтьс¤ п≥дсумований обл≥к
робочо≠го часу за певн≥ пер≥оди: м≥с¤ць, квартал, р≥к.
—пец≥альними правилами регулюЇтьс¤ застосуванн¤ п≥дсумованого обл≥ку робочого
часу при вахтовому ме≠тод≥ орган≥зац≥њ роб≥т (пор¤док веденн¤ ≥ застосуванн¤
такого методу роб≥т передбачений “иповим положен≠н¤м про вахтовий метод орган≥зац≥њ
роб≥т, затвердже≠ним постановою ƒержкомпрац≥ —–—– ≥ —екретар≥ату ¬÷–ѕ— в≥д 3
грудн¤ 1981 р.), при обл≥ку робочого часу прац≥вник≥в метропол≥тену, зал≥зничного,
водного транспорту, с≥льського господарства та ≥н. Ч в≥дпов≥д≠ними спец≥альними
положенн¤ми про робочий час ≥ час в≥дпочинку.
І 4. ѕон¤тт¤ ≥ види часу в≥дпочинку
¬≥дпов≥дно до трудового законодавства, ≥ в першу чер≠гу онституц≥њ ”крањни,
кожен, хто працюЇ, маЇ право на в≥дпочинок.
„ас в≥дпочинку Ч це частина календарного часу, прот¤≠гом ¤кого прац≥вник
зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ його трудовоњ функц≥њ ≥ ¤ка надастьс¤ йому дл¤ в≥дновленн¤
його ф≥зичного ≤ морального трудового потенц≥алу. «аконодавство передбачаЇ так≥
види часу в≥дпочинку:
Ч перерви прот¤гом робочого дн¤ чи робочоњ зм≥ни;
Ч щоденн≥ (м≥жзм≥нн≥) перерви;
Ч щотижнев≥ перерви (вих≥дн≥ дн≥);
Ч щор≥чн≥ св¤тков≥ (неробоч≥) дн≥;
Ч щор≥чн≥ в≥дпустки.
ѕерерви прот¤гом робочого дн¤ (зм≥ни) надаютьс¤ прац≥в≠никам дл¤ в≥дпочинку
≥ харчуванн¤ ≥ в≥дпов≥дно до ст. 66 «пѕ не можуть перевищувати за тривал≥стю
двох годин. як правило, така перерва правилами внутр≥шнього тру≠дового розпор¤дку
надаЇтьс¤ через 4 години п≥сл¤ почат≠ку роботи ≥ триваЇ в≥д «ќ хв. до 1 години.
¬она використо≠вуЇтьс¤ прац≥вником на св≥й розсуд ≥ не включаЇтьс¤ до робочого
часу, тому, в≥дпов≥дно, Ч не оплачуЇтьс¤.
ƒо оплачуваних короткочасних перерв у робот≥ в≥дно≠с¤тьс¤ т≥, що надаютьс¤
прац≥вников≥ дл¤ в≥дпочинку ≥ особистих потреб, в тому числ≥ т≥, що надаютьс¤
прац≥в≠никам, зайн¤тим на в≥дкритих роботах в холодний пер≥≠од року, дл¤ об≥гр≥ву,
вантажникам дл¤ в≥дпочинку ≥ т.≥н.
ѕравом на так≥ перерви в робот≥ над≥лен≥ ж≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до
1,5 року, дл¤ годуванн¤ њх. ѕор¤док наданн¤ таких перерв у робот≥ ж≥нц≥ регулюЇтьс¤
ст. 183 «пѕ, а також ѕоложенн¤м про пор¤док ≥ умови засто≠суванн¤ прац≥ ж≥нок,
¤к≥ мають д≥тей ≥ працюють непов≠ний робочий час, затвердженн¤м постановою ƒержкомпрац≥
—–—– ≥ —екретар≥ату ¬÷–ѕ— в≥д 29 кв≥тн¤ 1980 р.
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, ¤к≥ не передбачають встановленн¤ перерв у
силу особливостей њх виробницт≠ва чи орган≥зац≥њ трудового процесу, прац≥вникам
надаЇть≠с¤ можлив≥сть дл¤ прийманн¤ њж≥ ≥ в≥дпочинку прот¤гом робочого дн¤ на
њх розсуд.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
