“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ўоденний м≥жзм≥нний в≥дпочинок визначаЇтьс¤ прави≠лами внутр≥шнього трудового
розпор¤дку ≥ граф≥ками зм≥нност≥. як правило, його тривал≥сть повинна бути не
менша подв≥йноњ тривалост≥ часу роботи, що передував цьому в≥дпочинку. ƒл¤ прац≥вник≥в,
зайн¤тих на роботах вахтовим методом њх орган≥зац≥њ, тривал≥сть цих перерв може
бути зменшена до 12 годин з подальшим наданн¤м невикористаного часу в≥дпочинку
в п≥дсумованому виг≠л¤д≥ шл¤хом додаткових вих≥дних дн≥в.
«агальним вих≥дним днем вважаЇтьс¤ нед≥л¤. ѕри п'¤≠тиденному робочому тижн≥
прац≥вникам вих≥дн≥ дн≥ на≠даютьс¤, ¤к правило, п≥др¤д. ўодо безперервно д≥ючих
п≥дприЇмств, то вих≥дн≥ дн≥ њх прац≥вникам надаютьс¤ в≥дпов≥дно до граф≥к≥в
зм≥нност≥.
¬≥дпов≥дно до ст. 70 «пѕ тривал≥сть щотижневого в≥дпо≠чинку повинна бути
не меншою 42 годин. –обота у вих≥дн≥ дн≥ заборонена статтею 71 «пѕ. як вин¤ток,
робота в так≥ дн≥ дл¤ окремих прац≥вник≥в ≥ службовц≥в може бути орган≥зована
власником або уповноваженим ним орга≠ном за њх наказом з дозволу профсп≥лкового
ком≥тету у таких, вказаних у ст. 71 «пѕ ”крањни, випадках: дл¤ в≥дверненн¤
громадського або стих≥йного лиха, вироб≠ничоњ авар≥њ ≥ негайного усуненн¤ њх
насл≥дк≥в; дл¤ в≥двер≠ненн¤ нещасних випадк≥в, загибел≥ або псуванн¤ дер≠жавного
чи громадського майна; виконанн¤ нев≥дклад≠них, наперед не передбачених роб≥т,
в≥д негайного вико≠нанн¤ ¤ких залежить у подальшому нормальна робота п≥дприЇмства
або його структурних п≥дрозд≥л≥в; дл¤ ви≠конанн¤ нев≥дкладних вантажно-розвантажувальних
роб≥т з метою усуненн¤ або запоб≥ганн¤ простою рухомого скла≠ду чи скупченн¤
вантаж≥в у пунктах в≥дправленн¤ та при≠значенн¤.
–обота у вих≥дний день компенсуЇтьс¤ оплатою у под≠в≥йному розм≥р≥ або наданн¤м
≥ншого дн¤ в≥дпочинку.
ƒо дн≥в в≥дпочинку в≥днос¤тьс¤ також щор≥чн≥ неробоч≥ св¤тков≥ дн≥, встановлен≥
законодавством про працю:
1 с≥чн¤ Ч Ќовий р≥к;
7 с≥чн¤ Ч –≥здво ’ристове;
8 березн¤ Ч ћ≥жнародний ж≥ночий день;
1, 2 травн¤ Ч ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤≠щих;
9 травн¤ Ч ƒень ѕеремоги;
28 червн¤ Ч ƒень онституц≥њ ”крањни;
24 серпн¤ Ч ƒень незалежност≥ ”крањни;
7 та 8 листопада Ч р≥чниц¤ ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥а≠л≥стичноњ революц≥њ;
ѕасха (¬еликдень) Ч один день (нед≥л¤);
“р≥йц¤ Ч один день (нед≥л¤).
ѕоважаючи право кожного в≥льно спов≥дувати будь-¤ку рел≥г≥ю, власник або
уповноважений ним орган зобов'¤≠заний надавати в≥руючим ≥нших (неправославних)
кон≠фес≥й за поданн¤м њх рел≥г≥йних громад до трьох дн≥в в≥дпо≠чинку прот¤гом
року дл¤ св¤ткуванн¤ њх великих св¤т з в≥дпрацюванн¤м за ц≥ дн≥.
¬≥дпов≥дно до ст. 73 «пѕ у св¤тков≥ неробоч≥ дн≥ доз≠вол¤Їтьс¤ проведенн¤
роб≥т, припиненн¤ ¤ких Ї немож≠ливим з виробничо-техн≥чних умов, або роб≥т,
виклика≠них необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ населенн¤, та нев≥дклад≠них ремонтних
≥ вантажно-розвантажувальних роб≥т.
–обота в св¤тков≥ дн≥ компенсуЇтьс¤ ѓѓ оплатою у под≠в≥йному розм≥р≥ або
наданн¤м ≥ншого дн¤ в≥дпочинку (за бажанн¤м прац≥вника) ≥ одноразовою оплатою.
5. ¬≥дпустки
5.1. ѕон¤тт¤ ≥ види в≥дпусток. ѕраво на в≥дпочинок га≠рантоване онституц≥Їю
”крањни, зокрема реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом наданн¤ прац≥вникам в≥дпусток.
¬≥дпустка Ч це тимчасове зв≥льненн¤ власником або упов≠новаженим ним органом
прац≥вника, ¤кий працюЇ за трудо≠вим договором в≥д виконанн¤ трудових обоЇ '¤зк≥в
прот¤гом певноњ к≥лькост≥ календарних дн≥в з оплатою або без опла≠ти њх ≥ збереженн¤м
м≥сц¤ роботи за прац≥вником на цей час.
ѕор¤док наданн¤ в≥дпусток регулюЇтьс¤ трудовим за≠конодавством, зокрема «пѕ
≥ «аконом ”крањни Ђѕро в≥дпусткиї в≥д 15 листопада 1996 року та ≥ншими законо≠давчими
актами.
¬≥дпов≥дно до вказаного закону ≥снують так≥ види в≥дпу≠сток:
щор≥чн≥: основна, додаткова за роботу з≥ шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥;
додаткова в≥дпустка за особливий характер роботи; ≥нш≥ додатков≥ в≥дпустки,
передбачен≥ законодавством;
додатков≥ в≥дпустки у зв'¤зку з навчанн¤м;
творч≥ в≥дпустки;
соц≥альн≥ в≥дпустки: в≥дпустка у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю ≥ родами; в≥дпустка
по догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трьох рок≥в; додаткова в≥дпустка прац≥вникам,
що мають д≥тей;
в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
«акон передбачаЇ, що законодавчими актами, колек≠тивним договором, угодою
≥ трудовим договором можуть бути передбачен≥ також ≥нш≥ види в≥дпусток.
5.2. ўор≥чн≥ в≥дпустки. “ак≥ в≥дпустки ще називають тру≠довими, тому що вони
надаютьс¤ прац≥вников≥ дл¤ в≥дпо≠чинку за затрачену ним працю прот¤гом певного
пер≥оду часу.
ќсновна щор≥чна в≥дпустка в≥дпов≥дно до законодав≠ства становить не менше
24 календарних дн≥в за в≥дпра≠цьований р≥к. “ривал≥сть в≥дпустки подовжуЇтьс¤
на к≥льк≥сть св¤ткових неробочих дн≥в, що припадають на пер≥од в≥дпустки, ≥
на час тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника.
ƒе¤ким категор≥¤м прац≥вник≥в закон встановлюЇ що≠р≥чну основну в≥дпустку
б≥льшоњ тривалост≥.
Ќаприклад:
Ч не б≥льше 28 календарних дн≥в залежно в≥д стажу роботи прац≥вникам промислово-виробничого
персона≠лу вуг≥льноњ, сланцевоњ, металург≥йноњ, електроенергетич≠ноњ промисловост≥;
прац≥вникам, зайн¤тим на в≥дкритих г≥рничих роботах, роботах на поверхн≥ шахт,
розр≥з≥в,
кар'Їр≥в, транспортуванн≥ та збагаченн≥ корисних копа≠лин, на буд≥вельно-монтажних
роботах шахтного буд≥в≠ництва; невоЇн≥зованим прац≥вникам г≥рничор¤тувальних
загон≥в; прац≥вникам, зайн¤тим на роботах в розр≥зах, кар'Їрах глибиною до
150 метр≥в;
28 календарних дн≥в незалежно в≥д стажу роботи прац≥вникам, зайн¤тим на п≥дземних
роботах глибиною 150 метр≥в ≥ нижче; в л≥совому господарств≥, л≥сов≥й про≠мисловост≥,
запов≥дниках ≥ т.д. в≥дпов≥дно до —писку роб≥т, профес≥й ≥ посад, затвердженого
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в;
«ќ календарних дн≥в судц¤м, державним службов≠ц¤м, воЇн≥зованому особовому
складу г≥рничор¤туваль≠них частин, ≥нвал≥дам ≤ та II груп (26 дл¤ ≥нвал≥д≥в
IIIгрупи);
31 календарний день особам в≥ком до 18 рок≥в;
56 календарних дн≥в кер≥вним, науково-педагог≥ч≠ним прац≥вникам осв≥ти, науковим
прац≥вникам ≥ т.д.
—езонним ≥ тимчасовим прац≥вникам з прийн¤тт¤м «а≠кону Ђѕро в≥дпусткиї в≥дпустка
надаЇтьс¤ тривал≥стю про≠порц≥йно в≥дпрацьованому часу.
ƒо основноњ в≥дпустки де¤ким категор≥¤м прац≥вник≥в додаЇтьс¤ встановлена
законодавством додаткова в≥дпус≠тка, њњ тривал≥сть становить:
до 35 календарних дн≥в за роботу з≥ шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥, за
особливий характер роботи, пов'¤заний з п≥двищеним нервово-емоц≥йним та ≥нтелек≠туальним
навантаженн¤м. “очна к≥льк≥сть дн≥в додатко≠воњ в≥дпустки в таких випадках визначаЇтьс¤
умовами ко≠лективного або трудового договору в≥дпов≥дно до резуль≠тат≥в атестац≥њ
робочих м≥сць ≥ списку, затвердженого
ћ≥нпрац≥ ”крањни щодо посад, роб≥т, виробництв ≥ цех≥в з≥ шк≥дливими умовами
прац≥;
до 7 календарних дн≥в прац≥вникам, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до таких, що працюють
за ненормованим робочим днем;
державним службовц¤м до 15 календарних дн≥в при стаж≥ роботи в державних
органах понад 10 рок≥в.
÷ей перел≥к не м≥стить вс≥х категор≥й прац≥вник≥в, ¤ким надаЇтьс¤ додаткова
щор≥чна оплачувана в≥дпустка. ¬она надаЇтьс¤, наприклад, постраждалим внасл≥док
„орнобильськоњ катастрофи, судд¤м та ≥ншим категор≥¤м пра≠ц≥вник≥в в≥дпов≥дно
до спец≥альних законодавчих акт≥в. «аконодавство визначаЇ певний пор¤док наданн¤
щор≥ч≠них оплачуваних в≥дпусток.
¬≥дпустка за перший р≥к роботи на даному п≥дприЇмств≥ (¤кщо прац≥вник уклав
трудовий догов≥р з його власни≠ком або уповноваженим ним органом не за переведен≠н¤м)
надаЇтьс¤ лише через ш≥сть м≥с¤ц≥в роботи. якщо виникаЇ потреба у прац≥вника
вз¤ти ран≥ше щор≥чну оплачувану в≥дпустку, то њњ тривал≥сть визначаЇтьс¤ про≠порц≥йно
стажу роботи на даному п≥дприЇмств≥ (в уста≠нов≥, орган≥зац≥њ).
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
