“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
—хематично систему трудового права можна зобразити _ так:
як видно з≥ схеми, основними елементами системи тру≠дового права ”крањни
Ї загальна ≥ особлива частини.
«агальну частину складають норми, ¤к≥ стосуютьс¤ вс≥х сусп≥льних в≥дносин,
що регулюютьс¤ трудовим правом. ¬они закр≥плюють основн≥ пон¤тт¤ ≥ принципов≥
поло≠женн¤ трудового права, з'¤совують основоположн≥ мо≠менти в сфер≥ трудових
правов≥дносин. Ќаприклад, в будь-¤ких трудових в≥дносинах, що виникають з конкретного
питанн¤: укладенн¤ трудового договору, порушенн¤ дис≠ципл≥ни прац≥, матер≥альна
в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н тру≠дового договору Ч завжди виникаЇ потреба встановлен≠н¤
суб'Їкт≥в цих трудових правов≥дносин, з'¤суванн¤ њх повноважень, р≥вн¤ в≥дпов≥дальност≥
≥ т. ≥н. —аме тому нор≠ми щодо суб'Їкт≥в трудового права Ї загальними ≥ ста≠новл¤ть
зм≥ст загальноњ частини трудового права. ƒо за≠гальних, ¤к видно з≥ схеми, в≥днос¤тьс¤
норми, ¤к≥ виз≠начають джерела трудового права, класиф≥кують суб'Їкт≥в трудових
правов≥дносин, встановлюють њх правовий ста≠тус, визначають пор¤док п≥дготовки
≥ укладенн¤ колек≠тивних договор≥в, а також пор¤док контролю за њх вико≠нанн¤м
та м≥ру в≥дпов≥дальност≥; сюди вход¤ть норми з правового забезпеченн¤ реал≥зац≥њ
права на працю, ¤к≥ визначають пон¤тт¤ безроб≥тного, працевлаштуванн¤ ≥ його
правов≥ форми.
ќсобливу частину складають норми, ¤к≥ регулюють де≠¤к≥ складов≥ трудових
правов≥дносин з врахуванн¤м особ≠ливостей прац≥, необх≥дност≥ њњ регулюванн¤
дл¤ певних категор≥й прац≥вник≥в. ÷е, наприклад, норми, ¤к≥ вста≠новлюють загальний
пор¤док прийн¤тт¤ ≥ зв≥льненн¤ з роботи, тривал≥сть часу роботи ≥ в≥дпочинку,
пор¤док ≥ форми оплати прац≥, вимоги з охорони ≥ безпеки прац≥, в тому числ≥
охорони прац≥ ж≥нок, неповнол≥тн≥х та ≥нших категор≥й прац≥вник≥в ≥ т. ≥н.
Ѕ≥льш докладно норми трудового права, що вход¤ть в його систему, будуть розгл¤нут≥
в наступних главах п≥дручника.
ўо ж стосуЇтьс¤ системи, то њњ розум≥нн¤ допомагаЇ у вивченн≥ трудового права,
спри¤Ї його подальшому удосконаленню, допомагаЇ зор≥Їнтуватись у р≥зноман≥тт≥
норм, ¤к≥ регулюють трудов≥ правов≥дносини, ≥ правиль≠но њх застосовувати.
ќск≥льки трудове право регулюЇ сусп≥льн≥ трудов≥ в≥дно≠сини, ¤к≥ ¤к ≥ будь-¤кий
б≥к людського житт¤ не сто¤ть на м≥сц≥, то ≥ система трудового права, зм≥стом
¤коњ Ї класиф≥кац≥¤ його норм, що в≥дображають так≥ зм≥ни, не Ї чимось раз ≥
назавжди встановленим.
ѓњ розвиток в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок розробки нових пра≠вових норм та закр≥пленн¤
њх в законодавчих актах ≥ в≥дмо≠ви в≥д тих, що не в≥дпов≥дають вимогам житт¤
≥ сусп≥ль≠ства, а це спричин¤Ї не т≥льки к≥льк≥сн≥ зм≥ни в систем≥ трудового
права, а й призводить до њњ ¤к≥сного розвитку.
—истему трудового права сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д системи трудового законодавства,
про що п≥де мова в глав≥ 2.
“ема 2. ѕринципи трудового права
ѕринципи галуз≥ права Ч це основн≥ ≥дењ ≥ кер≥вн≥ по≠ложенн¤, ¤к≥ виражають
њњ сутн≥сть ≥ вказують на ос≠новн≥ напр¤мки пол≥тики держави в област≥ правового
регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, в≥дображають харак≠тер розвитку останн≥х ≥
спр¤мовують д≥ю вс≥Їњ системи права.
ѕринципи трудового права характеризуютьс¤ економ≥≠ко-пол≥тичною обумовлен≥стю
(оск≥льки визначаютьс¤ пол≥тикою держави, базованою на соц≥ально-економ≥ч≠них
в≥дносинах в сусп≥льств≥), предметною визначен≥стю ≥ ц≥леспр¤мован≥стю, системн≥стю,
а також стаб≥льн≥стю.
“рудове право за своЇю природою ≥ по своњй сут≥ Ї пра≠вом захисту ≥нтерес≥в
працюючоњ людини. —аме ц¤ його сутн≥сть в≥дображена в принципах трудового права,
вт≥ле≠них в правов≥ норми, ¤к≥ закр≥плен≥ в законах та ≥нших нормативних актах.
ќсновн≥ принципи трудового права ”крањни закр≥плен≥ в онституц≥њ ”крањни
≥ знайшли своЇ подальше в≥доб≠раженн¤ в законодавчих актах з трудового права.
ѕринцип свободи прац≥. —вобода прац≥ Ч об'Їктивна ка≠тегор≥¤, ¤ка разом з
правом на працю визначаЇ правов≥ п≥дстави життЇд≥¤льност≥ працездатних громад¤н.
÷ей принцип закр≥плено в статт≥ 43 онституц≥њ ”крањни. ¬≥н означаЇ можлив≥сть
дл¤ кожного громад¤нина в≥льно роз≠пор¤джатис¤ своЇю здатн≥стю до прац≥, вибирати
про≠фес≥ю чи спец≥альн≥сть в≥дпов≥дно до своњх зд≥бностей ≥ бажань, реал≥зовувати
своњ бажанн¤ щодо зайн¤тт¤ пра≠цею ¤к найманий прац≥вник, п≥дприЇмець чи особа,
¤ка займаЇтьс¤ ≥ндив≥дуальною трудовою д≥¤льн≥стю.
’арактерною соц≥ально-правовою рисою принципу сво≠боди прац≥ Ї встановленн¤
певних в≥дносин м≥ж грома≠д¤нином ≥ державою, суть ¤ких в обов'¤зку держави
за≠безпечити можлив≥сть реал≥зац≥њ права громад¤нина на працю шл¤хом створенн¤
дл¤ цього необх≥дних умов.
–еал≥зац≥¤ цього принципу забезпечуЇтьс¤ шл¤хом в≥льного вибору прац≥вника
≥ вт≥люЇтьс¤ в житт¤ через укладенн¤ трудового договору з роботодавцем, в чому
про¤вл¤Їтьс¤ принцип догов≥рного характеру прац≥, добро≠в≥льного визначенн¤
взаЇмних прав ≥ обов'¤зк≥в.
Ѕлизько до нього примикаЇ принцип визначеност≥ тру≠довоњ функц≥њ, ¤кий за
смислом Ї уточнюючим щодо прин≠ципу догов≥рного характеру прац≥. ¬изначенн¤
в трудово≠му договор≥ профес≥њ, спец≥альност≥, посади ≥ квал≥ф≥≠кац≥њ входить
в основний зм≥ст договору м≥ж прац≥вни≠ком ≥ роботодавцем, ≥ останн≥й не маЇ
права вимагати в≥д прац≥вника виконанн¤ роботи, не обумовленоњ тру≠довим договором.
ƒ≥¤ даного принципу про¤вл¤Їтьс¤ ≥ в зворотному напр¤мку Ч в≥н встановлюЇ повноваженн¤
прац≥вника ≥ м≥ру його в≥дпов≥дальност≥ за повноту ≥ ¤к≥сть виконуваноњ роботи.
ќсновна ≥де¤ даного принципу Ч рац≥ональн≥сть в орган≥зац≥њ сусп≥льноњ прац≥.
ѕринцип Їдност≥ ≥ диференц≥ац≥њ умов прац≥. “рудове за≠конодавство проголошуЇ
р≥вноправн≥сть вс≥х соц≥альних груп ≥ окремих громад¤н стосовно реал≥зац≥њ њх
права на працю, про що вже говорилось вище. ¬она виражаЇтьс¤ в
наданн≥ кожному члену сусп≥льства р≥вних юридичних можливостей щодо застосуванн¤
здатност≥ до прац≥, а п≥сл¤ реал≥зац≥њ ним свого права на працю Ч у встанов≠ленн≥
загальних, Їдиних дл¤ вс≥х працюючих, норм, ¤к≥ забезпечували б високий р≥вень
умов прац≥ незалежно в≥д сфери застосуванн¤ прац≥ ≥ характеру виконуваних роб≥т.
ѕор¤д з цим трудове законодавство враховуЇ на¤вн≥сть об'Їктивноњ специф≥ки
окремих галузей виробництва, профес≥йних, в≥кових ≥ статевих особливостей прац≥в≠ник≥в,
територ≥альне розм≥щенн¤ п≥дприЇмств, ¤ка дик≠туЇ диференц≥йований п≥дх≥д до
правового регулюванн¤ прац≥.
—пр¤муванн¤ цього принципу Ч забезпеченн¤ соц≥аль≠ноњ р≥вност≥ дл¤ вс≥х працюючих.
ѕринцип стаб≥льност≥ трудових правов≥дносин про¤в≠л¤Їтьс¤ в тих законодавчих
нормах, ¤к≥ закр≥плюють ч≥тку регламентац≥ю п≥дстав дл¤ зв≥льненн¤ прац≥вника
з ро≠боти за ≥н≥ц≥ативою роботодавц¤, заохоченн¤ до довго≠тривалих трудових
в≥дносин на одному й тому ж п≥дприЇм≠ств≥. Ѕазуванн¤ трудових в≥дносин на принцип≥
стаб≥льност≥ взаЇмовиг≥дне дл¤ обох стор≥н: дл¤ роботодавц¤ в≥н забезпечуЇ стаб≥льний,
квал≥ф≥кований ≥ досв≥дчений ко≠лектив, зусилл¤ ¤кого будуть спр¤мован≥ на п≥двищенн¤
¤кост≥ ≥ продуктивност≥ прац≥, а дл¤ прац≥вника Ч це гарант≥¤ зайн¤тост≥ ≥ впевнен≥сть
в забезпеченн≥ джерела свого ≥снуванн¤.
Х ѕринцип матер≥альноњ зац≥кавленост≥ у результатах прац≥ випливаЇ з того,
що трудова д≥¤льн≥сть Ч це спос≥б за≠доволенн¤ матер≥альних ≥ духовних потреб,
в тому числ≥ за допомогою кошт≥в. “ому кожна прац¤ маЇ бути на≠лежним чином
оплачена, залежно в≥д особистого вкладу прац≥вника ≥ к≥нцевих результат≥в прац≥.
«акон захищаЇ право кожного прац≥вника на своЇчасне одержанн¤ ви≠нагороди за
працю.
ѕринцип забезпеченн¤ охорони прац≥ ≥ здоров'¤ прац≥вник≥в у трудовому прав≥
”крањни Ї в≥дображенн¤м основноњ конституц≥йноњ тези про те, що людина, њњ житт¤
≥ здоро≠в'¤ визнаютьс¤ њњ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю. ¬ цьо≠му план≥ на роботодавц¤
покладаЇтьс¤ обов'¤зок забез≠печити сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови прац≥ шл¤хом
впро≠вадженн¤ досконалих техн≥чних засоб≥в, ¤к≥ виключали б можлив≥сть виникненн¤
виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
