“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ќплата прац≥ базуЇтьс¤ па к≥лькох основних принципах. ѕерший ≥ головн≥й ≥
них пол¤гаЇ в тому, що вона повинна в≥дпов≥дати к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ затраченоњ
прац≥, а значить, бути справедливою ≥ тим самим забезпечувати зац≥кавлен≥сть
прац≥вника в найб≥льш ≥нтенсивному ≥ продуктивному використанн≥ робочого часу.
ѕрац¤ б≥льш високоњ квал≥ф≥кац≥њ оплачуЇтьс¤ вите пор≥вн¤но з неквал≥ф≥кованою
при однакових затратах робочого часу що спри¤Ї зац≥кавленост≥ прац≥вник≥в у
п≥двищенн≥ њх квал≥ф≥кац≥њ, осв≥тнього р≥вн¤ ≥ профес≥йноњ майстерност≥. р≥м
того, прац¤ в важких ≥ шк≥дливих умовах оплачуЇтьс¤ в б≥льш високих розм≥рах,
н≥ж прац¤ в звичайних, нормальних умовах, ≥ цим забезпечуЇтьс¤ матер≥альна компенсац≥¤
додаткових затрат прац≥вника.
¬ трудовому законодавств≥ нар≥вн≥ з пон¤тт¤м Доплата прац≥Ф використовуЇтьс¤
пон¤тт¤ Дзароб≥тна плата", хоча перше Ї б≥льш широким пон¤тт¤м, оск≥льки кр≥м
зароб≠леноњ плати - винагороди за виконанн¤ обумовленоњ трудовим договором трудовоњ
функц≥њ включаЇ ≥нш≥ допла≠ти, вили доход≥в, отримуваних в результат≥ прац≥
¤к осо≠бисто прац≥вника, так ≥ всього колективу в ц≥лому.
ќплата прац≥ включаЇ:
Ч основну зароб≥тну плату Ч плату за виконанн¤ роботи в межах встановлених
норм прац≥, будь-то конк≠ретн≥ трудов≥ обов'¤зки чи нормован≥ завданн¤: норми
вироб≥тку, норми часу, норми обслуговуванн¤. ќсновна зароб≥тна плата встановлюЇтьс¤
у вигл¤д≥ тарифних ста≠вок (оклад≥в) ≥ в≥др¤дних розц≥нок (дл¤ роб≥тник≥в) та
посадових оклад≥в (дл¤ службовц≥в);
- додаткову зароб≥тну плату Ч прем≥њ ≥ винагороди за виконанн¤ виробничих
завдань ≥ функц≥й понад встанов≠лен≥ норми, за трудов≥ усп≥хи ≥ винах≥длив≥сть
та особ≠лив≥ умови прац≥;
- п≥ш≥ заохочувальн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати у форм≥ винагороди за п≥дсумками
роботи за р≥к, прем≥њ за спец≥≠альними системами ≥ положенн¤ми, компенсац≥йн≥
та ≥нш≥ грошов≥ ≥ матер≥альн≥ виплати, не передбачен≥ акта≠ми чинного законодавства
або ¤к≥ провод¤тьс¤ понад норми, встановлен≥ зазначеними актами.
онкретний перел≥к вид≥в виплат, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до основноњ. додатковоњ
зароб≥тноњ плати та ≤нших заохочу≠вальних компенсац≥йних виплат, м≥ститьс¤ в
≤нструкц≥њ з≥ статистики зароб≥тноњ плати, затверджен≥й наказом ћ≥н≥стерства
статистики ”крањни в≥д 11.12.1995 р. є 323.
–егулюванн¤ оплати пран≥ включаЇ централ≥зоване (державне), локальне ≥ ≥ндив≥дуально-догов≥рне
регулюван≠н¤.
«г≥дно з≥ статтею 8 «акону ”крањни Ђѕро оплату прац≥ї держава зд≥йснюЇ регулюванн¤
оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ шл¤хом:
- встановленн¤ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати ;а ≥нших державних норм
≥ гарант≥й, зокрема оплата прац≥ в св¤тков≥ дн≥, надурочних роб≥т, простоњв
не з вини пра≠ц≥вника, нарахуванн¤ компенсац≥њ за несвоЇчасну вип≠лату зароб≥тноњ
плати ≥ ≥н.;
Ч встановленн¤ умов ≥ розм≥р≥в оплати прац≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, заснованих
на державн≥й та комунальн≥й власност≥;
Ч встановленн¤ умов ≥ розм≥р≥в оплати прац≥ прац≥в≠ник≥в п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й, що ф≥нансу≠ютьс¤ чи дотуютьс¤ з бюджету;
Ч регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в;
Ч оподаткуванн¤ доход≥в прац≥вник≥в.
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч це законодавче встанов≠лений розм≥р винагороди
за просту, неквал≥ф≥ковану ро≠боту, нижче ¤кого не може бути встановлена м≥с¤чна
оплата прац≥ прац≥вника, ¤кий повн≥стю в≥дпрацював встановлену на цей пер≥од
норму робочого часу ≥ вико≠нав своњ трудов≥ обов'¤зки (норми прац≥). ÷е державна
соц≥альна гарант≥¤ прац≥вников≥ на отриманн¤ винаго≠роди за його працю, ¤ка
повинна бути не нижче величи≠ни вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ (ст. 9 «акону
Ђѕро оплату прац≥ї). ќднак поки що м≥н≥мальна зароб≥тна пла≠та не дос¤гаЇ величини
вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥, що обумовлено труднощами в економ≥ц≥ крањни.
–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаЇ доп≠лат, надбавок, заохочувальних
та компенсац≥йних вип≠лат, оск≥льки розгл¤даЇтьс¤ ¤к зароблений прац≥вником,
≥ встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за подан≠н¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.
¬≥дпов≥дно до ст. 13 зазначеного «акону оплата прац≥ прац≥вник≥в установ
≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ законодавчих
та ≥нших нормативних акт≥в ”крањни, √енеральноњ, галузевих, ре≠г≥ональних угод,
колективних договор≥в в межах бюджет≠них асигнувань та ≥нших позабюджетних доход≥в.
ќбс¤ги витрат на оплату прац≥ прац≥вник≥в установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤
з бюджету, затверджуютьс¤ одночасно з бюджетом.
Ћокальне ≥ ≥ндив≥дуально-догов≥рне регулюванн¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств
зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ системи угод, що укладаютьс¤ на державному (√енеральна
угода), галузевому (галузева угода), рег≥ональному (рег≥о≠нальна угода) та виробничому
(колективний догов≥р) р≥вн¤х в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро колективн≥ до≠говори
≥ угодиї в≥д 1 липн¤ 1993 р. ¬≥дпов≥дно до ст. 15 «акону Ђѕро оплату прац≥ї
форми, системи оплати прац≥, норми прац≥, розц≥нки, тарифн≥ с≥тки, схеми посадових
оклад≥в, умови запровадженн¤ та розм≥ри надбавок, доп≠лат, прем≥й, винагород
та ≥нших заохочувальних, компен≠сац≥йних ≥ гарант≥йних виплат встановлюютьс¤
п≥дприЇм≠ствами у колективному договор≥ з дотриманн¤м норм ≥ гарант≥й, передбачених
законодавством, генеральною та галузевими (рег≥ональними) угодами. ” раз≥, коли
колек≠тивний догов≥р на п≥дприЇмств≥ не укладено, власник або уповноважений
ним орган зобов'¤заний погодити ц≥ пи≠танн¤ з профсп≥лковим органом, що представл¤Ї
≥нтере≠си б≥льшост≥ прац≥вник≥в, а у раз≥ його в≥дсутност≥ Ч з ≥ншим уповноваженим
на представництво органом.
ѕри цьому не дозвол¤Їтьс¤ пог≥ршенн¤ становища пра≠ц≥вник≥в шл¤хом зниженн¤
гарант≥й щодо оплати прац≥, передбачених законодавством чи угодою б≥льш високого
р≥вн¤. ’оча закон дозвол¤Ї тимчасово, на пер≥од подо≠ланн¤ ф≥нансових труднощ≥в
тривал≥стю не б≥льше ¤к 6 м≥с¤ц≥в, передбачати в колективному договор≥ норми
з оплати прац≥ нижч≥, н≥ж встановлен≥ в √енеральн≥й та галузев≥й (рег≥ональн≥й)
угод≥, але не нижче р≥вн¤ норм ≥ гарант≥й, встановлених державою.
ћаксимальний розм≥р зароб≥тноњ плати державою не обмежуЇтьс¤.
2. Ќормуванн¤ прац≥
Ќеобх≥дною умовою забезпеченн¤ принципу справед≠ливоњ оплати прац≥ ≥ правильноњ
њњ орган≥зац≥њ Ї визна≠ченн¤ м≥ри затраченоњ прац≥. онкретним вираженн¤м м≥ри
прац≥ Ї норми прац≥, встановлен≥ в процес≥ њњ норму≠ванн¤, тобто визначенн¤
необх≥дних дл¤ виконанн¤ певноњ роботи затрат прац≥. ÷≥ затрати можуть враховуватись
через к≥льк≥сть затраченого часу дл¤ виконанн¤ певного об'Їму роботи, ≥ тод≥
це будуть норми часу, норми чисель≠ност≥. јбо навпаки Ч через об'Їм роб≥т, ¤кий
повинен бути виконаний за одиницю часу. ÷≥, останн≥, д≥стали назву норм вироб≥тку,
норм обслуговуванн¤.
р≥м того, що норми прац≥ виступають основою орган≥≠зац≥њ зароб≥тноњ плати,
засобом врахуванн¤ ≥ндив≥дуаль≠них ≥ колективних результат≥в прац≥ прац≥вник≥в,
вони Ї основою рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥
в ц≥лому, слугують п≥дставою дл¤ розрахунк≥в ≥ встановленн¤ взаЇмод≥њ м≥ж окремими
цехами ≥ п≥дроз≠д≥лами. Ќа п≥дстав≥ норм прац≥ провод¤тьс¤ економ≥чн≥ розрахунки
щодо д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: виробнич≥ по≠тужност≥, загрузка устаткуванн¤ ≥
робочих м≥сць, потре≠ба в кадрах, фонд оплати прац≥ ≥ т. ≥н. —аме тому вони
повинн≥ бути економ≥чно, орган≥зац≥йно, техн≥чно обірунтован≥, ≥ в≥дпов≥дно
до вимог ст. 88 «пѕ норми пран≥ повинн≥ встановлюватись з забезпеченн¤м оптимальних
умов прац≥: ч≥ткоњ орган≥зац≥њ прац≥ на нормально функ≠ц≥онуючому устаткуванн≥
з використанн¤м ¤к≥сних мате≠р≥ал≥в ≥ забезпеченн¤м безпечних умов пран≥ дл¤
прац≥в≠ника, його працездатност≥.
Ќорми прац≥ (кр≥м тимчасових ≥ одноразових) не об≠межуютьс¤ строком д≥њ ≥
впроваджуютьс¤ на невизначений строк та д≥ють до того часу, аж поки п≥дл¤гатимуть
зам≥н≥ у зв'¤зку ≥з зм≥ною умов прац≥, на п≥дстав≥ ¤ких вони були розрахован≥.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
