“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
¬с≥ норми на вимогу трудового законодавства, зокрема «пѕ ≥ –екомендац≥й
з нормуванн¤ пран≥ в галуз¤х на≠родного господарства, затверджених постановою
ћ≥н≥стер≠ства пран≥ ”крањни в≥д 19 травн¤ 1995 р. є 2, повинн≥ встановлюватись
в≥дпов≥дно до дос¤гнутого р≥вн¤ техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва
≥ прац≥. ÷е означаЇ, що впровадженн¤ новоњ техн≥ки, нових технолог≥чних до≠с¤гнень
зобов'¤зуЇ власника або уповноважений ним орган до перегл¤ду д≥ючих на його
п≥дприЇмств≥ норм прац≥ ≥ обов'¤зковоњ њх зам≥ни новими, б≥льш прогресивними,
тим б≥льше, що це в ≥нтересах самого власника: його затрати щодо п≥двищенн¤
техн≥чного забезпеченн¤ виробництва. енергоозброЇнн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
прац≥вник≥в по≠винн≥ давати реальну в≥ддачу у вигл¤д≥ п≥двищенн¤ про≠дуктивност≥
пран≥, а значить, зменшенн¤ норм часу ≥ зб≥льшенн¤ норм вироб≥тку. јле ≥ндив≥дуальн≥
дос¤гненн¤ прац≥вник≥в щодо освоЇнн¤ норм вироб≥тку внасл≥док ви≠нах≥дництва
та рац≥онал≥зац≥њ не можуть слугувати п≥дста≠вою до зм≥ни норм прац≥. ѕерегл¤д
та зам≥на норм прац≥ повинн≥ зд≥йснюватись власником або уповноваженим ним органом
за погодженн¤м з профсп≥лковим органом. ѕро введенн¤ нових норм прац≥ власник
або уповноважений ним орган повинен оф≥ц≥йно пов≥домити прац≥вника не п≥зн≥ше,
н≥ж за один м≥с¤ць до њх введенн¤.
ќбов'¤зком власника або уповноваженого ним органу с: також забезпеченн¤ нормальних
умов прац≥ дл¤ вико≠нанн¤ прац≥вником норм прац≥.
Ќа п≥дприЇмствах пор¤д з пост≥йно д≥ючими нормами прац≥ можуть встановлюватись
тимчасов≥ норми (на пер≥≠од освоЇнн¤ нових вид≥в роб≥т) ≥ одноразов≥ норми (па
окрем≥ роботи, що нос¤ть одноразовий характер ≥ мають певн≥ особливост≥ њх виконанн¤)
.
3. “арифна система в оплат≥ пран≥
“арифна система Ч не встановлена нейтрал≥зованими нормативними актами ≥ тарифними
угодами сукупн≥сть норматив≥в щодо оплат прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в залежно
в≥д складност≥, ≥нтенсивност≥ роботи, умов≥ ха≠рактеру виробництва, природнокл≥матичних
умов, в ¤ких њм доводитьс¤ працювати. –≥зноб≥чно враховуючи вс≥ особ≠ливост≥
прац≥, тарифна система диференц≥юЇ њњ оплату ≥ Ї основою в систем≥ оплати прац≥
роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. “арифна система включаЇ тарифн≥ ставки, тарифн≥ с≥тки,
схеми посадових оклад≥в та тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ ха≠рактеристики (дов≥дники).
ќсновним елементом тарифноњ системи оплати прац≥ роб≥тник≥в Ї тарифн≥ ставки
Ч розм≥р оплати прац≥ за одиницю часу. ¬еличина розм≥ру оплати прац≥ за одини≠цю
часу (тарифна ставка) залежить в≥д квал≥ф≥кац≥њ ро≠бочого, ¤ка характеризуЇтьс¤
присвоЇним йому розр¤дом.
“арифний розр¤д Ч це особисто присвоюваний кожно≠му прац≥вников≥ показник
його квал≥ф≥кац≥њ, р≥вн¤ його вм≥нн¤ ≥ спроможност≥ виконанн¤ певноњ роботи.
ѕри≠своЇнн¤ роб≥тников≥ особистого розр¤ду зд≥йснюЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥йною ком≥с≥Їю
п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ його п≥дго≠товки в профес≥йному заклад≥ чи безпосередньо на
ви≠робництв≥. вал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤, враховуючи поданн¤ посадовоњ особи, п≥д
кер≥вництвом ¤коњ працюЇ роб≥т≠ник, що звернувс¤ з за¤вою про присвоЇнн¤ квал≥ф≥ка≠ц≥йного
розр¤ду, оц≥нюЇ його теоретичну ≥ практичну п≥дготовку в≥дпов≥дно до вимог тарифно-квал≥ф≥кац≥йно≠го
дов≥дника, в ¤кому м≥ст¤тьс¤ характеристика знань ≥ павичок, ¤кими повинен волод≥ти
роб≥тник певноњ квал≥≠ф≥кац≥њ Ч розр¤ду, на присвоЇнн¤ ¤кого в≥н претендуЇ.
«а висновками квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ р≥шенн¤ про при≠своЇнн¤ роб≥тников≥ розр¤ду
приймаЇ власник або упов≠новажений ним орган (за погодженн¤м з профсп≥лковим
органом) шл¤хом виданн¤ в≥дпов≥дного наказу.
¬ищому розр¤ду в≥дпов≥даЇ вища тарифна ставка. «а≠лежно в≥д обраноњ одиниц≥
часу розр≥зн¤ють годинн≥, денн≥ ≥ нав≥ть м≥с¤чн≥ тарифн≥ ставки. ¬≥дправною
позиц≥Їю слугуЇ тарифна ставка ≤ розр¤ду (годинна, денна, м≥с¤чна), встановлена
за виконанн¤ найпрост≥шоњ роботи. ¬≥дпов≥д≠но до √енеральноњ тарифноњ угоди
1993 р. розм≥р тарифноњ ставки (окладу) ≤ розр¤ду встановлений на р≥вн≥ визначе≠ного
державою м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати. “а≠рифн≥ ставки наступних (другого
≥ дал≥) розр¤д≥в визнача≠ютьс¤ шл¤хом множенн¤ тарифноњ ставки ≤ розр¤ду на
встановлений тарифний коеф≥ц≥Їнт цього розр¤ду.
“арифн≥ ставки одного й того ж розр¤ду диференц≥ю≠ютьс¤ залежно в≥д ≥нтенсивност≥
прац≥, тому дл¤ прац≥вник≥в-в≥др¤дник≥в вони б≥льш висок≥, н≥ж дл¤ прац≥вник≥в,
прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ погодинно. –озм≥р тариф≠ноњ ставки одного й того ж розр¤ду
зм≥нюЇтьс¤ також залежно в≥д умов прац≥. Ќа роботах з б≥льш важкими чи шк≥дливими
дл¤ здоров'¤ умовами в≥н Ї б≥льш високим. ¬се це враховують тарифн≥ коеф≥ц≥Їнти.
онкретний розм≥р тарифноњ ставки роб≥тник≥в визна≠чаЇтьс¤ безпосередньо
в колективному договор≥ п≥дприЇм≠ства, установи, орган≥зац≥њ.
«веден≥ в Їдину таблицю перел≥к розр¤д≥в ≥ в≥дпов≥дних њм тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в
¤вл¤ють собою тарифну с≥тку. “арифна с≥ткаЧ це шкала сп≥вв≥дношень тарифних
ставок м≥ж розр¤дами, що в≥дображають складн≥сть роботи, квал≠≥ф≥кац≥ю прац≥вника.
“арифна с≥тка характеризуЇтьс¤ к≥льк≥стю розр¤д≥в, ¤к≥ вона м≥стить, ≥ сп≥вв≥дношенн¤м
тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в м≥ж розр¤дами та коеф≥ц≥Їнт≥в крайн≥х розр¤д≥в с≥тки.
4. —истеми оплати прац≥
—истема оплати прац≥ Ч це спос≥б оц≥нки ≥ визначенн¤ зароб≥тку прац≥вника
в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ за≠траченоњ прац≥.
Ќа сьогодн≥ функц≥онуЇ дв≥ загальноприйн¤т≥ системи оплати пран≥, ¤к≥ розр≥зн¤ютьс¤
за способом вим≥ру за≠траченоњ прац≥: в≥др¤дна ≥ по часова.
ѕри по часов≥й систем≥ оплати прац≥ зароб≥ток прац≥≠вника залежить в≥д фактично
в≥дпрацьованого ним часу. ƒл¤ роб≥тник≥в по часова система оплати прац≥ перед≠бачаЇ
врахуванн¤ тарифноњ ставки ≥ тривалост≥ в≥дпра≠цьованого часу. «алежно в≥д того,
¤ка тривал≥сть робо≠чого часу прийн¤та за одиницю обчисленн¤ зароб≥тку, розр≥зн¤ють
погодинну, поденну ≥ пом≥с¤чну оплату пран≥.
¬≥др¤дна система оплати прац≥ характеризуЇтьс¤ залеж≠н≥стю розм≥ру зароб≥тку
в≥д к≥лькост≥ виготовленоњ про≠дукц≥њ. ƒо р≥зновидностей в≥др¤дноњ системи оплати
прац≥ в≥днос¤тьс¤:
Ч пр¤ма в≥др¤дна система Ч передбачаЇ розрахунок зароб≥тноњ плати за стаб≥льною
в≥др¤дною розц≥нкою за одиницю продукц≥њ незалежно в≥д перевиконанн¤ норми вироб≥тку.
–озц≥нка Ч основний елемент в≥др¤дноњ сис≠теми оплати прац≥ ≥ визначаЇтьс¤ через
тарифну ставку та встановлену дл¤ даного виду роб≥т норму прац≥:
– = “/Ќ або – = “хЌ ;
вир. часу
Ч в≥др¤дно-прогресивна Ч враховуЇ на в≥дм≥ну в≥д пер≠шоњ перевиконанн¤ норм
вироб≥тку таким чином, що кожна одиниц¤ продукц≥њ, виготовлена прац≥вником по≠над
встановлену норму, оплачуЇтьс¤ за зб≥льшеною в≥др¤дною розц≥нкою ≥ тим самим
спри¤Ї росту продук≠тивност≥ прац≥;
Ч поб≥чно-в≥др¤дна система Ч застосовуЇтьс¤ дл¤ оп≠лати прац≥ прац≥вник≥в
допом≥жних служб, ¤к≥ обслуго≠вують основне виробництво ≥ в≥д ¤ких залежать
результа≠ти його роботи. “ому при визначенн≥ њх зароб≥тку врахо≠вуютьс¤ результати
роботи основного виробництва ≥ в≥др¤дн≥ розц≥нки, встановлен≥ за одиницю основноњ
про≠дукц≥њ. «а ц≥Їю системою оплачуЇтьс¤ прац¤ наладчик≥в, ремонтник≥в, вантажник≥в
та ≥нших допом≥жних прац≥в≠ник≥в.
–≥зновидом в≥др¤дноњ системи оплати прац≥ Ї ≥ндив≥ду≠альна ≥ колективна (бригадна)
в≥др¤дна оплата. ѕерша застосовуЇтьс¤ там, де можливе ч≥тке врахуванн¤ ≥ точ≠ний
обл≥к результат≥в прац≥ прац≥вника. ѕри колективн≥й (бригадн≥й) оплат≥ розпод≥ленн¤
сп≥льного зароб≥тку про≠водитьс¤ на п≥дстав≥ врахуванн¤ участ≥ кожного прац≥в≠ника
у виконанн≥ роботи ≥ його квал≥ф≥кац≥њ за допомо≠гою так званого коеф≥ц≥Їнта
трудовоњ участ≥, ¤кий виз≠начаЇтьс¤ дл¤ кожного прац≥вника самим колективом
(бригадою) прац≥вник≥в.
ƒо в≥др¤дних систем оплати прац≥ в≥дноситьс¤ також акордна система, суть
¤коњ в тому, що на п≥дстав≥ д≥ючих норм визначаЇтьс¤ сума зароб≥тку ≥ оплачуЇтьс¤
вико≠нанн¤ певного комплексу роб≥т в ц≥лому. “ака система оплати може встановлюватись
там, де ≥снуЇ зац≥кавлен≥сть
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
