“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
“ак, гарант≥Їю права на працю Ї заборона необірунтованоњ в≥дмови у прийн¤тт≥
на роботу, створенн¤ дер≠жавою орган≥в, ¤к≥ допомагають громад¤нам реал≥зувати
це право, Ч державних служб зайн¤тост≥.
√арант≥Їю охорони трудових прав найманих прац≥вник≥в Ї норми, що передбачають
можлив≥сть њх зверненн¤ за захистом своњх прав в органи, ¤к≥ займаютьс¤ розгл¤дом
трудових спор≥в, захистом ≥ встановленн¤м порушених прав. « ц≥Їю ж метою зв≥льненн¤
з роботи за ≥н≥ц≥ативою роботодавц¤ обмежуЇтьс¤ перел≥ком п≥дстав, ч≥тко виз≠начених
законом.
ќстанн≥м, але не менш важливим елементом правово≠го статусу громад¤н Ч суб'Їкт≥в
трудового права Ї њх в≥дпо≠в≥дальн≥сть за ступ≥нь виконанн¤ ними своњх трудових
обо≠в'¤зк≥в. ¬становленн¤ в≥дпов≥дальност≥ обумовлене необ≠х≥дн≥стю забезпечити
виконанн¤ прац≥вниками своњх прав ≥ обов'¤зк≥в. ћета встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥
за неви≠конанн¤ чи неналежне виконанн¤ обов'¤зк≥в не т≥льки ≥ не ст≥льки в застосуванн≥
до прац≥вника, ¤кий не вико≠нав встановлених вимог, ст¤гненн¤ ≥ покаранн¤, а
б≥льше в тому, щоб п≥д впливом усв≥домленн¤ нев≥дворотноњ в≥дпов≥дальност≥ забезпечити
своЇчасне ≥ ¤к≥сне виконанн¤. ”св≥домленн¤ самоњ можливост≥ застосуванн¤ санкц≥й
слугуЇ засобом формуванн¤ у суб'Їкта стимулу до ¤к≥с≠ного виконанн¤ ним його
трудових функц≥й.
3. ѕ≥дприЇмство ¤к суб'Їкт трудового права
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмства в ”к≠рањн≥ї в≥д 27 березн¤
1991 року п≥дприЇмство Ч це само≠ст≥йний господарюючий статутний суб'Їкт, ¤кий
маЇ пра≠ва юридичноњ особи ≥ зд≥йснюЇ господарську д≥¤льн≥сть, що не заборонена
законом ≥ в≥дпов≥даЇ мет≥, передба≠чен≥й статутом п≥дприЇмства.
≤з цього випливаЇ, що п≥дприЇмство Ї товаровиробни≠ком, ¤кий виробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ
св≥й товар з метою одер≠жанн¤ прибутку. як господарюючий суб'Їкт п≥дприЇм≠ство
зд≥йснюЇ виробничу, науково-досл≥дну та комерц≥й≠ну д≥¤льн≥сть, спр¤мовану на
отриманн¤ прибутку.
—амост≥йн≥сть у прийн¤тт≥ господарських р≥шень Ї од≠н≥Їю ≥з основних ≥ необх≥дних
умов д≥¤льност≥ п≥дприЇм≠ства ¤к товаровиробника.
Ќарешт≥, п≥дприЇмство -Ч це статутний господарюю≠чий суб'Їкт. —татут п≥дприЇмства
¤к локальний норма≠тивний акт, затверджений власником, визначаЇ мету д≥¤льност≥
п≥дприЇмства, в≥дхилитис¤ в≥д ¤коњ без зм≥ни статуту заборонено.
ѕ≥дприЇмство створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м власника чи уповноважених ним орган≥в
(наприклад, щодо п≥дприЇмств загальнодержавноњ власност≥ Ч це п≥дв≥домч≥ аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни органи державноњ виконав≠чоњ влади; щодо п≥дприЇмств комунальноњ
власност≥ Ч виконкоми обласних ≥ м≥ських рад), за р≥шенн¤м п≥дприЇмства-засновника,
за р≥шенн¤м трудового колек≠тиву. ѕ≥дприЇмство може створюватись внасл≥док приму≠сового
под≥лу ≥ншого п≥дприЇмства, шл¤хом реорган≥зац≥њ д≥ючого чи вид≥ленн¤ ≥з його
складу структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤кщо на це Ї згода власника.
« дн¤ державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства воно визнаЇть≠с¤ д≥ючим, стаЇ юридичною
особою, виступаЇ суб'Їктом правових в≥дносин, ¤кий у зв'¤зку з необх≥дн≥стю
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ надаЇ найманим прац≥вни≠кам роботу за умови належноњ
њњ орган≥зац≥њ ≥ гаранту≠ванн¤ оплати.
. “рудова правосуб'Їктн≥сть дл¤ п≥дприЇмств, установ чи орган≥зац≥й визначаЇтьс¤
госпрозрахунковою або майно≠вою ≥ оперативною самост≥йн≥стю.
ќперативна самост≥йн≥сть характеризуЇтьс¤ особливо≠ст¤ми д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
¤к суб'Їкта трудового права. ÷е його здатн≥сть до п≥дбору ≥ розстановки кадр≥в,
орган≥≠зац≥њ њх прац≥ ≥ т. ≥н.
ћайнова самост≥йн≥сть означаЇ спроможн≥сть п≥дприЇм≠ства оплачувати працю
найманих прац≥вник≥в, на¤вн≥сть у нього майнового потенц≥алу, головним чином
фонду оплати прац≥, ¤кий забезпечуЇ його матер≥альну в≥дпо≠в≥дальн≥сть перед
прац≥вниками.
“рудова правосуб'Їктн≥сть створюЇ передумови дл¤ на≠бутт¤ п≥дприЇмством прав
≥ обов'¤зк≥в. “ак, п≥дприЇм≠ство самост≥йно встановлюЇ форми, системи ≥ розм≥ри
оплати прац≥ дл¤ своњх прац≥вник≥в. …ого економ≥чним становищем визначаютьс¤
вс≥ ≥нш≥ переваги ≥ п≥льги, вста≠новлюван≥ дл¤ прац≥вник≥в,Ч прем≥њ, ≥нш≥ заохочувальн≥
≥ гарант≥йн≥ виплати. ѕ≥дприЇмство, виход¤чи ≥з своњх мож≠ливостей, встановлюЇ
додатков≥ в≥дпустки, скорочену тривал≥сть робочого часу, самост≥йно визначаЇ
структу≠ру орган≥в управл≥нн¤ ≥ витрати на њх утриманн¤.
–азом з тим п≥дприЇмство, ¤к суб'Їкт трудового права, зобов'¤зане забезпечити
своњм прац≥вникам безпечн≥ умо≠ви прац≥, надати њм соц≥альний захист, компенсувати
шкоду у випадку спричиненн¤ такоњ здоров'ю ≥ працез≠датност≥ прац≥вника.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства ¤к суб'Їкта трудового права може бути припинена у
зв'¤зку з його л≥кв≥дац≥Їю, ¤ка проводитьс¤ зг≥дно закону за р≥шенн¤м власника
чи за постановою суду.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ у зв'¤зку з л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмства, гарантуЇтьс¤
дотриманн¤ њх прав та ≥нте≠рес≥в, передбачених трудовим законодавством.
ѕ≥дприЇмство Ч юридична особа вважаЇтьс¤ л≥кв≥до≠ваним з моменту виключенн¤
його з державного реЇстру юридичних ос≥б. « цього моменту втрачаютьс¤ ≥ його
по≠вноваженн¤ ¤к суб'Їкта трудового права.
4. “рудовий колектив ¤к суб'Їкт трудового права
¬ступаючи в трудов≥ в≥дносини з п≥дприЇмством, най≠маний прац≥вник незалежно
в≥д своЇњ вол≥ приЇднуЇтьс¤ до колективу прац≥вник≥в, ¤к≥ вже працюють в ньому.
—п≥льна д≥¤льн≥сть, п≥дпор¤дкована одн≥й мет≥, визна≠чен≥й виробничим процесом,
зумовлюЇ формальне об'≠Їднанн¤ прац≥вник≥в в трудовий колектив. “аким чином,
трудовий колектив представл¤Ї собою об'Їднанн¤ гро≠мад¤н, ¤к≥ своЇю працею беруть
участь в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на п≥дстав≥ укладеного з ним трудового до≠говору.
÷е структурно-ц≥л≥сне соц≥ально-трудове об'Їднан≠н¤, ¤ке характеризуЇтьс¤ орган≥зац≥йною
Їдн≥стю,
сп≥льними органами управл≥нн¤ в особ≥ власника чи упов≠новаженого ним органу,
що д≥ють в рамках конкретного п≥дприЇмства. ќрган≥зац≥йна Їдн≥сть прац≥вник≥в
обумов≠лена њх економ≥чним, соц≥альним ≥ правовим в≥докрем≠ленн¤м.
“рудовий колектив, члени ¤кого об'Їднан≥ сп≥льною метою ≥ особливо усв≥домленн¤м
особистоњ в≥дпов≥даль≠ност≥ за дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети, Ї д≥Ївою силою в регулю≠ванн≥
трудових в≥дносин, ≥ в силу над≥ленн¤ його певни≠ми повноваженн¤ми з цього приводу
виступаЇ суб'Їктом трудового права. …ого правовий статус закр≥плений ста≠тутом
п≥дприЇмства ≥ чинним законодавством.
як суб'Їкт трудового права трудовий колектив може д≥¤ти на р≥вн≥ п≥дприЇмства
в ц≥лому чи на р≥вн≥ його структурних п≥дрозд≥л≥в Ч цех≥в, в≥дд≥л≥в, виробництв.
¬ процес≥ виконанн¤ своњх функц≥й трудовий колектив вступаЇ в орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥
в≥дносини з робо≠тодавцем, адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства ≥ њњ окремими по≠садовими
особами.
„инним законодавством ”крањни трудовий колектив не≠залежно в≥д орган≥зац≥йно-правовоњ
форми п≥дприЇмства, де в≥н функц≥онуЇ, над≥лений такими повноваженн¤ми:
вир≥шуЇ питанн¤ про необх≥дн≥сть укладенн¤ колектив≠ного договору з адм≥н≥страц≥Їю
п≥дприЇмства; обираЇ своњх представник≥в ≥ уповноважуЇ њх на проведенн¤ колектив≠них
переговор≥в, укладаЇ колективний догов≥р з власни≠ком чи уповноваженим ним органом,
контролюЇ вико≠нанн¤ умов колективного договору; розгл¤даЇ ≥ вир≥шуЇ питанн¤
самоуправл≥нн¤ трудового колективу в≥дпов≥дно до статуту п≥дприЇмства; визначаЇ
перел≥к ≥ пор¤док на≠данн¤ соц≥ально-побутових п≥льг прац≥вникам п≥дприЇ≠мства;
визначаЇ форми ≥ умови д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й на п≥дприЇмств≥, зокрема
ком≥с≥њ по трудо≠вих спорах.
“рудовий колектив над≥лений також правом участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмством
шл¤хом членства його пред≠ставник≥в в колег≥альних органах управл≥нн¤.
«акон ”крањни Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї встанов≠люЇ право трудового колективу
за участю власника або уповноваженого ним органу вир≥шувати вс≥ питанн¤ соц≥≠ального
розвитку, в тому числ≥ покращенн¤ умов прац≥, житт¤ ≥ здоров'¤, медичного страхуванн¤
член≥в трудо≠вого колективу ≥ њх с≥мей в≥дпов≥дно до статуту п≥дприЇм≠ства,
колективного договору ≥ законодавства ”крањни.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
