≈коном≥чн≥ теми > ¬аловий внутр≥шн≥й продукт

2.2.2. ћетод к≥нцевого використанн¤

«г≥дно з методом к≥нцевого використанн¤ (за витра≠тами) ¬¬ѕ обчислюЇтьс¤ ¤к сума окремих елемент≥в су≠купних витрат, зд≥йснених всередин≥ крањни ≥ пов'¤заних з≥ створенн¤м к≥нцевого продукту та послуг. ƒл¤ цього використовують таку формулу[10, —. 122]:

¬¬ѕ = —¬ + ¬≤ + ƒ« + „≈,

де —¬ Ч споживч≥ витрати домашн≥х господарств, тобто населенн¤;

¬≤ Ч валов≥ внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ приватного сектора економ≥ки;                            

ƒ« Ч державн≥ закупки товар≥в ≥ послуг з метою задоволенн¤ загальносусп≥льних потреб;

„≈ Ччистий експорт, тобто р≥зниц¤ м≥ж експортом ≥ ≥мпортом товар≥в та послуг („≈ = ≈ - ≤м).

—поживч≥ витрати домашн≥х господарств ≥ державн≥ закупки товар≥в та послуг складають к≥нцеве споживанн¤ товар≥в ≥ послуг у крањн≥. ¬оно охоплюЇ витрати домогосподарств-резидент≥в на споживч≥ товари ≥ послуги а також витрати орган≥в державного управл≥нн¤ ≥ некомерц≥йних орган≥зац≥й, що обслуговують домашн≥ господарства на товари ≥ послуги дл¤ ≥ндив≥дуального ≥ колективного (загальносусп≥льного) споживанн¤.

¬итрати на к≥нцеве споживанн¤ домашн≥х господарств (—¬) включають:

1) витрати на куп≥влю споживчих товар≥в ≥ послуг;

2) споживанн¤ товар≥в ≥ послуг, отриманих у натураль≠н≥й форм≥ ¤к оплату прац≥, подарунк≥в тощо;

3) споживанн¤ товар≥в ≥ послуг, що вироблен≥ домаш≠н≥ми господарствами дл¤ особистого к≥нцевого спожи≠ванн¤;

4) споживанн¤ товар≥в ≥ послуг, що куплен≥ резиден≠тами даноњ крањни за кордоном п≥д час в≥др¤джень, тури≠стичних поњздок тощо, за виключенн¤м аналог≥чних заку≠пок нерезидент≥в на територ≥њ даноњ крањни.

ƒержавн≥ закупки (ƒ«) Ч це витрати ур¤ду на к≥нцеве споживанн¤ орган≥в державного управл≥нн¤ ≥ некомерц≥йних орган≥зац≥й, що обслуговують домашн≥ господарст≠ва. ƒо них в≥днос¤тьс¤ витрати на зароб≥тну плату дер≠жавних прац≥вник≥в ≥ службовц≥в, а також витрати, пов'¤≠зан≥ ≥з закуп≥влею товар≥в ≥ послуг колективного (сусп≥ль≠ного) споживанн¤ у приватного сектора економ≥ки.

ƒо державних закупок не вход¤ть видатки на транс≠фертн≥ платеж≥. ”р¤дов≥ трансфертн≥ платеж≥ Ч це дер≠жавн≥ виплати окремим особам, ¤к≥ не надаютьс¤ в обм≥н на товари або послуги. ÷е допомога по безроб≥ттю, пенс≥њ, допомога престар≥лим ≥ хворим. ¬они призначен≥ задово≠льн¤ти певний вид потреб. ќск≥льки трансферти не призначен≥ дл¤ закуп≥вл≥ поточних товар≥в ≥ послуг, вони не враховуютьс¤ при розрахунку ¬¬ѕ. ƒо трансфертних платеж≥в в≥дноситьс¤ також ≥ в≥дсоток по державному боргу, тобто доход, ¤кий виплачуЇтьс¤ по сумах, що були позичен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ ур¤дових програм розвитку, а не ¤к плата держави за поточн≥ товари ≥ послуги. Ќарешт≥, не сл≥д зм≥шувати державн≥ закупки товар≥в ≥ послуг, що Ї компонентом вим≥рюванн¤ ¬¬ѕ, з видатками державного бюджету, тобто ≥з загальними державними витратами (ƒ¬). «агальн≥ державн≥ витрати м≥ст¤ть ¤к державн≥ за≠купки товар≥в ≥ послуг (ƒ«), так ≥ трансфертн≥ платеж≥ (“) [12, —. 73]:

ƒ¬ = ƒ« + “.

ѕри цьому не маЇ значенн¤, ¤к ур¤д ф≥нансуЇ своњ видатки, тобто платить за товари й послуги: чи з кошт≥в, що над≥йшли в≥д оподаткуванн¤, чи шл¤хом грошовоњ ем≥с≥њ, чи з позичок. «в≥дки б не над≥йшли кошти, при визначенн≥ ¬¬ѕ враховуютьс¤ т≥льки виграти держави на закупку товар≥в ≥ послуг.

¬алов≥ ≥нвестиц≥њ (¬≤) складаютьс¤ ≥з двох елемент≥в:

¬≤ = „≤ + ј,

де „≤ Ччист≥ ≥нвестиц≥њ, тобто так≥, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на прир≥ст кап≥талу та запас≥в;

ј Ч амортизац≥¤, тобто ≥нвестиц≥њ, ¤к≥ йдуть на в≥дно≠вленн¤ зношеного кап≥талу.

¬алов≥ ≥нвестиц≥њ Чце не що ≥нше, ¤к валове нагромад≠женн¤, ¤ке включаЇ чисте придбанн¤ (придбанн¤ за в≥дра≠хуванн¤м вибутт¤) одиниц¤ми-резидентами ≥нвестиц≥йних товар≥в ≥ послуг, що вироблен≥ в поточному роц≥, але не спожит≥ в цьому роц≥, тобто накопичен≥.

ƒо складу валового нагромадженн¤ включають нагро≠мадженн¤ основного кап≥талу, зм≥ну запас≥в матер≥альних оборотних фонд≥в та чисте придбанн¤ ц≥нностей.

¬алове нагромадженн¤ основного кап≥талу Ч це вкла≠данн¤ ≥нвестиц≥й (кошт≥в) в об'Їкти основного кап≥талу дл¤ створенн¤ нового доходу в майбутньому шл¤хом використанн¤ њх у виробництв≥. ќсновний кап≥тал Ч це активи, ¤к результат попереднього виробництва, ¤к≥ про≠т¤гом довгого часу (б≥льше року) використовуютьс¤ у процес≥ виробництва товар≥в та послуг. ÷е буд≥вл≥ та спо≠руди; машини й устаткуванн¤; транспортн≥ засоби; худоба плем≥нна, молочна ≥ робоча; сади, виноградники та ≥нш≥ насадженн¤ тощо.  атегор≥¤ валового нагромадженн¤ основного кап≥талу в нов≥й —Ќ– (1993 p.) була суттЇво розширена за рахунок включенн¤ до нього витрат на геологопошуков≥ роботи, створенн¤ та придбанн¤ програмно≠го забезпеченн¤ ≈ќћ ≥ витрат на придбанн¤ ориг≥нал≥в л≥тературних ≥ художн≥х твор≥в (ф≥льм≥в, звукозапис≥в, рукопис≥в, ¤к≥ Ї основою дл¤ тиражуванн¤). ѕридбанн¤ основних фонд≥в включаЇ куп≥влю, бартерн≥ операц≥њ, отриманн¤ кап≥тальних трансферт≥в у натуральн≥й форм≥, виробництво дл¤ власного використанн¤ ≥ кап≥тальний ремонт[11, —. 97].

¬алове нагромадженн¤ основного кап≥талу включаЇ також виграти на пол≥пшенн¤ невироблених актив≥в ≥ у зв'¤зку з передачею права власност≥ на них. ƒо невироб≠лених актив≥в в≥днос¤ть т≥ активи, ¤к≥ не Ї результатом виробництва (земл¤, надра та ≥нш≥ природн≥ ресурси, а також патенти, авторськ≥ права, торгов≥ знаки, л≥ценз≥њ тощо). ¬они не вход¤ть до складу основного кап≥талу, проте роботи, пов'¤зан≥ з њх пол≥пшенн¤м (мел≥орац≥¤ ≥ осушенн¤ земель, розширенн¤ л≥сових уг≥дь, плантац≥й, сад≥в та ≥н.), ≥ послуги, що надаютьс¤ у зв'¤зку з передачею њх ≥ншим одиниц¤м, Ї виробничою д≥¤льн≥стю й тому варт≥сть невироблених актив≥в включаЇтьс¤ до нагромад≠женн¤ основного кап≥талу.

«м≥на запас≥в матер≥альних оборотних фонд≥в включаЇ зм≥ну вартост≥ виробничих запас≥в (сировини, матер≥ал≥в, запасних частин, палива тощо), незавершеного вироб≠ництва, готовоњ продукц≥њ ≥ товар≥в дл¤ перепродажу. «м≥на вартост≥ запас≥в матер≥альних оборотних фонд≥в повинна визначатись ¤к р≥зниц¤ м≥ж надходженн¤м продукц≥њ у запаси ≥ вилученн¤м њњ ≥з запас≥в за ринковими ц≥нами, що д≥ють в≥дпов≥дно на момент надходженн¤ або вилученн¤.

„исте придбанн¤ ц≥нностей Ч це нова категор≥¤ в —Ќ–. ÷≥нност≥ Ч це предмети, ¤к≥ придбан≥ не дл¤ виробничих або споживчих ц≥лей, а дл¤ збереженн¤ вартост≥, тобто це предмети, ц≥нн≥сть ¤ких з часом зростаЇ. ƒо них в≥дно≠с¤тьс¤ коштовн≥ метали ≥ кам≥нн¤, ювел≥рн≥ вироби, антиквар≥ат, колекц≥њ та ≥н. (кр≥м монетарного золота, а також золота ≥ кам≥нн¤, призначених дл¤ промислового використанн¤). –ан≥ше ц≥нност≥ враховувались у склад≥ к≥нцевого споживанн¤.

≈кспорт ≥ ≥мпорт товар≥в та послуг охоплюЇ експортно-≥мпортн≥ операц≥њ нашоњ крањни з ≥ншими крањнами св≥ту. ÷е насамперед варт≥сть вивезених ≥з крањни або завезених у крањну (перетинаючих державний кордон) товар≥в р≥зного призначенн¤, включаючи також товари, що на≠даютьс¤ у пор¤дку гуман≥тарноњ допомоги ≥ ¤к дари, товари неорган≥зованоњ торг≥вл≥, посилки, майно м≥гран≠т≥в та ≥н.

≈кспорт ≥ ≥мпорт послуг охоплюЇ всю сукупн≥сть мате≠р≥альних ≥ нематер≥альних послуг. ” склад≥ ¬¬ѕ, ¤к зазна≠чалось ран≥ше, знаходить в≥дображенн¤ показник чистого експорту („≈) ¤к р≥зниц¤ м≥ж експортом ≥ ≥мпортом товар≥в та послуг[7, —. 63].

” таблиц≥ 2 наведен≥ дан≥ про структуру ¬¬ѕ ”крањни, обчисленого за методом витрат.

“аблиц¤ 2

—труктура ¬¬ѕ ”крањни за категор≥¤ми використан≠н¤ (в %)

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬аловий внутр≥шн≥й продукт
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-03 (7645 прочитано)