ѕедагог≥ка > —кладов≥ авторитету викладача ¬Ќ«

—кладов≥ авторитету викладача ¬Ќ«

ѕлан

ѕлан

¬ступ. ѕон¤тт¤ авторитету викладача.

ѕсихолого-педагог≥чн≥ основи викладача ¬Ќ« та його р≥зновиди.

ѕрофес≥йно-особист≥сний потенц≥ал авторитетного викладача.

ѕрофес≥йн≥ проблеми педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та шл¤хи њх вир≥шенн¤.

“ворча взаЇмод≥¤ досв≥дчених ≥ молодих викладач≥в ¤к фактор формуванн¤ авторитету викладача.

¬исновок. јвторитет творчоњ, активноњ особистост≥ Ц важлива складова авторитету

сучасного викладача ¬Ќ«.

¬ступ.

—ьогодн≥ сучасне сусп≥льство потребуЇ не вузьких спец≥ал≥ст≥в Ц нос≥њв окремих виробничих функц≥й, а у всеб≥чно розвинених соц≥ально активних особистост¤х, ¤к≥ мають фундаментальну наукову осв≥ту, багату внутр≥шню культуру. Ќе дивл¤чись на те, що дл¤ будь-¤кого квал≥ф≥кованого спец≥ал≥ста необх≥дн≥ глибок≥ знанн¤, дл¤ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ особливо важлив≥ профес≥йно значущ≥ особист≥сн≥ ¤кост≥. —тановленн¤ педагога Ц це в першу чергу формуванн¤ його ¤к особистост≥ ≥ лише пот≥м Ц ¤к профес≥йного прац≥вника, що волод≥Ї спец≥альними знанн¤ми в певн≥й галуз≥ педагог≥чноњ д≥¤льност≥.

ƒ≥¤льн≥сть педагога р≥зноб≥чна, гуманна ≥ зм≥стовна, вона потребуЇ ірунтовноњ п≥дготовленост≥ ≥ маЇ багато вим≥р≥в.

ќдне з найважлив≥ших значень в оц≥нц≥ педагога маЇ авторитет викладача, ¤к одне ≥з складових ознак профес≥йного педагога. јвторитет викладача Ц це ≥нтегральна характеристика його профес≥йноњ, педагог≥чноњ та особист≥сноњ значущост≥ в колектив≥, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ через взаЇмини з колегами та студентами та впливаЇ на ефективн≥сть навчально-виховного процесу. ѕричому, сл≥д зазначити, що складовими авторитету викладача Ї авторитет рол≥ та авторитет особистост≥, ≥, сл≥д зазначити, що в умовах трансформац≥њ сусп≥льства переважаЇ авторитет особистост≥.

јвторитет викладача Ї результатом розвитку:

а) предметних педагог≥чних знань, вм≥нь, навичок (знанн¤ предмету);

б) комун≥кативних педагог≥чних знань, вм≥нь, навичок (знанн¤ студент≥в та колег);

в) гностичних (знанн¤ себе та вм≥нн¤ корегувати свою повед≥нку).

јвторитет викладача формуЇтьс¤ на основ≥ симпат≥њ та поваги до викладача.

ѕсихолого-педагог≥чн≥ основи викладача ¬Ќ« та його р≥зновиди.

ѕедагог Ц це фах≥вець, ¤кий маЇ спец≥альну п≥дготовку ≥ профес≥йно провадить навчально-виховну роботу в р≥зних осв≥тньо-виховних системах.

ѕедагог≥чна д≥¤льн≥сть Ц це д≥¤льн≥сть педагога в навчально-виховному процес≥, спр¤мована на формуванн¤ ≥ розвиток особистост≥ вихованц≥в.

як≥ властивост≥ повинен мати педагог, щоб його можна було назвати вихователем? ўо стоњть за словами Ђпедагог≥чна майстерн≥сть педагога?ї

Ѕезперечно, будь-¤ка майстерн≥сть, у тому числ≥ ≥ педагог≥чна, розкриваЇтьс¤ в д≥¤льност≥, причому в д≥¤льност≥ ефективн≥й. —аме таке розум≥нн¤ майстерност≥ ≥ прийн¤то в педагог≥ц≥.

≈фективн≥сть процесу навчанн¤ багато в чому залежить в≥д д≥й педагога Ц субТЇкта педагог≥чного процесу, ¤кий безпосередньо ≥ багатогранно впливаЇ на кожний його компонент. «авданн¤ педагога пол¤гаЇ в тому, щоб формувати у студент≥в мотивац≥ю, навички та вм≥нн¤ самовдосконаленн¤, озброњти його ефективною методикою. ¬поратис¤ з цим дуже складним завданн¤м може т≥льки справжн≥й майстер своЇњ справи.

ѕсихолого-педагог≥чн≥ основи ≥ складов≥ майстерност≥ д≥¤льност≥ викладача включаЇ низку взаЇмозумовлених компонент≥в:

ор≥Їнтовно-прогностична д≥¤льн≥сть пол¤гаЇ в ум≥нн≥ педагога визначати конкретн≥ ц≥л≥, зм≥ст, методику виховноњ д≥¤льност≥, передбачити њњ результати на основ≥ знанн¤ р≥вн¤ ≥ндив≥дуальноњ п≥дготовленост≥ окремих вихованц≥в, злагодженост≥ та згуртованост≥ колективу.

Ќасл≥дком ц≥Їњ д≥¤льност≥ Ї конструктивно-проектувальна, ¤ка передбачаЇ пост≥йне вдосконаленн¤ педагогом методики проведенн¤ р≥зних навчально-виховних заход≥в.

ќрган≥зац≥йна д≥¤льн≥сть Ц в≥д ум≥лого плануванн¤ навчально-виховноњ роботи ≥ визначенн¤ оптимальних шл¤х≥в њњ реал≥зац≥њ, обірунтованост≥ конкретних заход≥в залежать переб≥г педагог≥чного процесу та його конкретн≥ результати.

ѕрактичне зд≥йсненн¤ конкретних педагог≥чних заход≥в передбачаЇ на¤вн≥сть у педагога навичок ≥ вм≥нь њх проведенн¤, ефективних педагог≥чних методик. ÷¤ д≥¤льн≥сть потребуЇ досконалоњ педагог≥чноњ техн≥ки.

ƒ≥¤льн≥сть педагога, першою чергою, повТ¤зана з людським чинником ≥ передбачаЇ на¤вн≥сть комун≥кативно-стимулювального компонента. ƒл¤ його ефективноњ реал≥зац≥њ вихователь повинен мати так≥ особист≥сн≥ ¤кост≥:

бути людиною доброю, ≥ позитивно в≥дноситись да кожного студента;

вм≥ти епатувати студентам;

бути оптим≥стом;

бути творчою людиною;

мати педагог≥чний такт, тощо.

јнал≥тично-оц≥нковий напр¤м д≥¤льност≥ педагога, зм≥ст ¤кого пол¤гаЇ в анал≥з≥ ¤к власних д≥й, так ≥ д≥й студент≥в, ви¤вленн≥ њх позитивних стор≥н ≥ недол≥к≥в.

ƒосл≥дницько-творчий Ц маЇ пронизувати вс≥ попередн≥ види д≥¤льност≥ та своЇчасно наповнювати њх зм≥стом.

“ворч≥сть педагога Ц це джерело його оптим≥зму, всеб≥чного розвитку, гуманного мисленн¤, ориг≥нального проведенн¤ педагог≥чних заход≥в. ѓх пост≥йного вдосконаленн¤, тощо.

—л≥д також звернути увагу ≥ на педагог≥чн≥ функц≥њ педагога, вони Ї приписанн¤м педагогов≥ напр¤м≥в застосуванн¤ профес≥йних знань ≥ вм≥нь. «вичайно, головним напр¤мом застосуванн¤ педагог≥чних зусиль Ї навчанн¤, осв≥та, вихованн¤, розвиток ≥ формуванн¤ студент≥в. ¬≥дпов≥дно, основною функц≥Їю педагога Ї управл≥нн¤ процесами навчанн¤, розвитку ≥ формуванн¤ особистост≥ студента.

ќсновн≥ функц≥њ педагога Ц ц≥ле покладанн¤, д≥агностуванн¤, прогнозуванн¤. ѕлануванн¤, ≥нформуванн¤, орган≥зац≥¤, оц≥нка ≥ контроль, коригуванн¤.

јле основна ¤к≥сть, ¤кою маЇ оволод≥ти педагог Ц це педагог≥чна майстерн≥сть, ¤ка розум≥Їтьс¤ ¤к найвищий р≥вень педагог≥чноњ д≥¤льност≥, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що за в≥дведений час педагог дос¤гаЇ оптимальних насл≥дк≥в.

«зовн≥ майстерн≥сть педагога Ц це вир≥шенн¤ р≥зноман≥тних педагог≥чних завдань, усп≥шна орган≥зац≥¤ навчального процесу й отриманн¤ в≥дпов≥дних результат≥в, але њњ сутн≥сть пол¤гаЇ в певних профес≥йних ≥ особист≥сних ¤костей, ¤к≥ породжують цю д≥¤льн≥сть ≥ забезпечують њњ ефективн≥сть. ¬ажливими профес≥йними ¤кост¤ми педагога ми повинн≥ визнати працелюбн≥сть, працездатн≥сть, дисципл≥нован≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть, ум≥нн¤ поставити мету, вибрати шл¤хи њњ дос¤гненн¤, орган≥зован≥сть, наполеглив≥сть, систематичне ≥ планом≥рне п≥двищенн¤ свого профес≥йного р≥вн¤, прагненн¤ пост≥йно п≥двищувати ¤к≥сть своЇњ прац≥.

—кладовими педагог≥чноњ майстерност≥ Ї:

гуман≥стична спр¤мован≥сть Ц найголовн≥ша характеристика майстерност≥ педагога, що будуЇтьс¤ на основ≥ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й;

профес≥йна компетентн≥сть Ї п≥двалиною педагог≥чноњ майстерност≥. «м≥ст його становл¤ть глибок≥ профес≥йн≥ знанн¤, навички та вм≥нн¤, профес≥онал≥зм у галуз≥ психолог≥њ та педагог≥ки;

«д≥бн≥сть до педагог≥чноњ д≥¤льност≥ Ц Ї дуже важливим елементом. ѕров≥дними зд≥бност¤ми вважаютьс¤ чутлив≥сть до людини ≥ до особистост≥, комун≥кативн≥сть, динам≥чн≥сть, емоц≥йна стаб≥льн≥сть;

ѕедагог≥чна техн≥ка ¤к форма орган≥зац≥њ повед≥нки педагога.

јле сл≥д зауважити, що в основ≥ педагог≥чноњ майстерност≥ лежить педагог≥чна культура Ц оволод≥нн¤ педагогом педагог≥чним досв≥дом, ступ≥нь його вдосконаленн¤ в педагог≥чн≥й д≥¤льност≥, дос¤гнутий р≥вень розвитку його особистост≥.

2. ѕрофес≥йно-особист≥сний потенц≥ал авторитетного викладача.

“еоретичний ≥ практичний р≥вн≥ опануванн¤ вихователем педагог≥чним досв≥дом людства становл¤ть методолог≥чну ≥ технолог≥чну основу його педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та Ї важливою передумовою поступового просуванн¤ до вершин педагог≥чноњ майстерност≥. Ќеобх≥дно також зауважити, що педагог≥чна д≥¤льн≥сть Ц це найв≥дпов≥дальн≥ша галузь людськоњ д≥¤льност≥. ƒо ц≥Їњ роботи можна допустити т≥льки тих ос≥б, ¤к≥ мають до нењ хист та ≥нш≥ особист≥сн≥ ¤кост≥, що спри¤ють ц≥й д≥¤льност≥.

1	2	3

Ќазва: —кладов≥ авторитету викладача ¬Ќ«
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-11 (2358 прочитано)