’≥м≥¤ > ’≥м≥¤ та еколог≥¤

’≥м≥¤ та еколог≥¤

” жив≥й ≥ нежив≥й природ≥ в≥дбуваютьс¤ р≥зн≥ ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ процеси, ¤к≥ у б≥льшост≥ випадк≥в взаЇмозвТ¤зан≥ й перебувають у нест≥йк≥й р≥вноваз≥; спостер≥гаЇтьс¤ так званий колооб≥г х≥м≥чних елемент≥в ≥ речовин, наприклад кисню, води, оксиду карбону(IV)тощо.

ƒ≥¤льн≥сть людини внесла зм≥ни у природний колооб≥г елемент≥в ≥ речовин.” XX ст. ” звТ¤зку з науково-техн≥чним прогресом особливо посиливс¤ вплив людини на природу, що спричинило р≥зн≥ негативн≥ зм≥ни у навколишньому середовищ≥: отруЇнн¤ ≥ забрудненн¤ пр≥сноњ води, забрудненн¤ —в≥тового океану ≥ земноњ атмосфери,спустошенн¤ надр, винищенн¤ тварин ≥ птах≥в аж до зникненн¤ багатьох б≥олог≥чних вид≥в тощо.” звТ¤зку з цим особливого значенн¤ набуваЇ еколог≥¤ ¤к наукова основа рац≥онального природокористуванн¤ та охорони живих орган≥зм≥в, серед них ≥ людини.

≈колог≥¤ Ц це наука про в≥дношенн¤ орган≥зм≥в м≥ж собою та з довк≥лл¤м.

” побут≥ ≥снуЇ думка, що головну шкоду навколишньому середовищу завдаЇ х≥м≥¤, х≥м≥чн≥ виробництва.÷е не зовс≥м так. √оловними забрудниками Ї теплоелектростанц≥њ, кольорова металург≥¤, транспорт.Ќаприклад в атмосферу щор≥чно викидаЇтьс¤ 100 млн т оксиду сульфуру(IV)SO2.Ѕ≥льше половини ц≥Їњ к≥лькост≥ припадаЇ на частку теплоелектростанц≥й,четверта частина Ц на частку кольоровоњ металург≥њ та основноњ х≥м≥чноњ промисловост≥.“е саме можна сказати про викиди оксид≥в н≥трогену та оксиду карбону(IV),про тверд≥ пилов≥ викиди ≥ канцерогенн≥ м≥кроелементи.

’≥м≥чна промислов≥сть разом з нафтох≥м≥чною насправд≥ в≥дпов≥дальн≥ за по¤ву в атмосфер≥ ам≥аку, с≥рководню, хлорид≥в ≥ фторид≥в, формальдег≥ду,нафтал≥ну, стиролу, толуолу, метанолу, н≥тратноњ, фосфатноњ, ацетатноњ ≥ син≥льноњ кислот.

“епер у х≥м≥чн≥й промисловост≥ використовують р≥зн≥ ф≥льтри, пилогазо вловлювач≥, ¤к≥ значно зменшують викиданн¤ шк≥дливих речовин в атмосферу.”ловлюють ≥ оксид сульфуру(IV)SO2, ¤кий входить до складу випального газу, а пот≥м спр¤мовують його дл¤ добуванн¤ сульфатноњ кислоти.Ќа жаль оксид сульфуру(IV) “≈÷ поки що не вловлюЇтьс¤.ѕоруч ≥з “≈÷ нагромаджуютьс¤ величезн≥ к≥лькост≥ попелу ≥ шлак≥в, ¤к≥ займають велик≥ земельн≥ площ≥. ’≥м≥ки розробили методи њх утил≥зац≥њ, наприклад виготовл¤ють буд≥вельн≥ матер≥али Ц цемент, цеглу, плитки.

¬загал≥ господарська д≥¤льн≥сть людини залишаЇ в природ≥ велику к≥льк≥сть р≥зних забрудник≥в. “ак, п≥д час виробництва чавуну величезн≥ земельн≥ площ≥ займають шлаки. “епер њх частково переробл¤ють на шлакобетон,шлаковату, ¤ка використовуЇтьс¤ ¤к тепло≥зол¤ц≥йний матер≥ал зам≥сть

азбесту.ћелений шлак застосовують дл¤ шл¤хових покрить, а фосфошлак Ц ¤к фосфорне добриво.”се це даЇ значний економ≥чний ефект, оск≥льки спри¤Ї економ≥њ природноњ сировини й енерг≥њ на њњ переробку.

—интетичн≥ пол≥мери на в≥дм≥ну в≥д природних не розкладаютьс¤ ферментами ≥ залишаютьс¤ в природ≥.  оли ж њх п≥сл¤ використанн¤ спа-люють,то тим самим лише зб≥льшують забрудненн¤ пов≥тр¤. ѕеред х≥м≥ками стоњть завданн¤ розробки способ≥в утил≥зац≥њ синтетичних матер≥ал≥в ≥ створенн¤ нових пол≥мер≥в, ¤к≥ б розкладалис¤ в природ≥.

ƒуже гостро стоњть питанн¤ про рац≥ональне використанн¤ води ≥ непри-пустим≥сть забрудненн¤ водойм. ѕри цьому враховуЇтьс¤,що пр≥сна вода становить т≥льки близько 2,5% в≥д загальноњ к≥лькост≥ води на «емл≥. ардинальне розвТ¤занн¤ проблеми пол¤гаЇ у створенн≥ замкнених (безстр≥чних) технолог≥чних систем, коли використана вода очищуЇтьс¤ ≥ знову повертаЇтьс¤ у виробництво.

ƒл¤ ”крањни, де розвиток виробництва й урбан≥зац≥¤ значно розширили витрачанн¤ води, це особливо важливо.«агальний обс¤г водоспоживанн¤ з урахуванн¤м втрат в ”крањн≥ дос¤г 30 км куб≥чних на р≥к,що становить 60% усього стоку њњ р≥чок.”же зараз в≥дчуваЇтьс¤ нестача води у ƒонбас≥,  ривор≥жж≥, ѕриазовТњ,  риму.

Ќин≥ в ”крањн≥ багато зроблено щодо захисту вод в≥д забруднень.Ќа багатьох заводах зведено очисн≥ споруди, нейтрал≥затори, ставки-в≥дст≥йники з повторним використанн¤м води, установки б≥ох≥м≥чного очищенн¤ промислових сток≥в ( ривор≥зький коксох≥м≥чний завод) тощо.

 онституц≥¤ ”крањни встановлюЇ, що в ≥нтересах нин≥шнього ≥ майбутнього покол≥нь в ”крањн≥ вживаютьс¤ необх≥дн≥ заводи дл¤ охорони ≥ науково обгрунтованого рац≥онального використанн¤ земл≥, њњ надр, природних

ресурс≥в з метою пол≥пшенн¤ навколишнього середовища, в ¤кому живе людина.

≈колог≥чн≥ проблеми, породжен≥ сучасним сусп≥льним розвитком, спричинили в усьому св≥т≥ сусп≥льно-пол≥тичний рух проти забрудненн¤ довк≥лл¤ та ≥нших негативних насл≥дк≥в науково-техн≥чного прогресу.¬ ”крањн≥ у цьому план≥ д≥Ї ѕарт≥¤ зелених.

1

Ќазва: ’≥м≥¤ та еколог≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-11 (3467 прочитано)