√еограф≥¤ > ≤нд≥¤

≤нд≥¤

ѕлоща Ц 3,2 млн. км². Ќаселенн¤ Ц 1,02 млрд. чолов≥к. —толиц¤ Ц ƒел≥. ¬ ≤нд≥йському океан≥ ≤нд≥њ належать Ћаккад≥вськ≥, јндаманськ≥, та Ќ≥кобарськ≥ острови. ƒержавний устр≥й Ц федеративна республ≥ка. ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ под≥л¤Їтьс¤ на 25 штат≥в ≥ 7 союзних територ≥й.

ћ≥сце у св≥т≥

≤нд≥¤ - одна з найб≥льших за площею ≥ друга п≥сл¤  итаю за населенн¤м крањна св≥ту.  ожен шостий житель св≥ту мешкаЇ в ≤нд≥њ.  рањна маЇ багатов≥кову ≥стор≥ю. ”продовж багатьох стол≥ть у ™вроп≥ ≤нд≥ю у¤вл¤ли ¤к багату ≥ розвинену крањну. «араз вона серед найб≥дн≥ших ≥ слаборозвинених. ѕоловина дорослих ≥нд≥йц≥в все ще неписьменна, третина населенн¤ живе нижче ≥ так вкрай низького р≥вн¤ злиденност≥, а дв≥ третини його все ще зайн¤т≥ в аграрному сектор≥. ѕричини криютьс¤ у 200-л≥тньому пануванн≥ англ≥йських колон≥затор≥в, так ≥ в заст≥йних формах до ≥ндустр≥ального виробництва та його величезних розм≥рах. ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ в 1947 р. ≤нд≥¤ зробила значний крок уперед у своЇму розвитку.

√еограф≥чне положенн¤

≤нд≥¤ розташована у ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ, найб≥льш заселен≥й територ≥њ «емл≥, на п≥востров≥ ≤ндостан. √≥рськ≥ системи √≥ндукушу ≥ √≥малањ на п≥вноч≥ та ≤нд≥йське море в≥докремлюють п≥востр≥в в≥д решти св≥ту. јле звТ¤зки з сус≥дами крањни були завжди. ≤нд≥¤ межуЇ з такими крањнами:  итай та Ќепал на п≥вноч≥, ѕакистан на заход≥, ћТ¤нма на сход≥. ќмиваЇтьс¤ ≤нд≥йським океаном, јрав≥йським морем та Ѕенгальською затокою. Ѕ≥льша частина крањни знаходитьс¤ на ƒеканському плоског≥рТњ. Ќа п≥вноч≥ знаходитьс¤ ≤ндо-ганська р≥внина та √≥малањ. “еритор≥¤ лежить переважно у троп≥чному ≥ субекватор≥альному по¤сах та у пТ¤тому годинному по¤с≥.

Ќайб≥льш≥ р≥ки: √одовар≥, √анг, √одаЇар≥, ћах≥,  авер≥. Ќайб≥льш≥ м≥ста: ƒел≥, Ѕенгалуру, ћадрас, Ѕомбей,  алькутта, ’айдарабад, та ≥н.

”правл≥нн¤

≤нд≥¤ Ї одн≥Їю з найб≥льших крањн св≥ту. «а державним устроЇм Ц федеративна республ≥ка. √олова держави Ц президент Ќара¤н¤н «аконодавчий орган Ц двопалатний парламент ( Ќародна палата ≥ –ада сенатор≥в). ѕремТЇр м≥н≥стр Ц ¬аджпа≥. ≤нд≥¤ Ї членом ќќЌ.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ ≤нд≥њ: ≤нд≥йський нац≥ональний конгрес, Ѕхарат≥¤ джаната парти. Ќародна парт≥¤ ƒжаната ƒа¤, обТЇднаний фронт ≥ комун≥стична парт≥¤ ≤нд≥њ.

√рошова одиниц¤ Ц руп≥¤.

 л≥мат

 л≥мат ≤нд≥њ субекватор≥альний, мусонний, на п≥вноч≥ Ц троп≥чний.

 л≥мат вологий та дощовий вл≥тку, теплий та сухий зимою. —ередньо добов≥ температури на п≥вн≥чних р≥внинах перевищують 18˚.  ≥льк≥сть опад≥в значна але дуже р≥знитьс¤ за територ≥¤ми. Ќайб≥льше њх у вологий сезон ( „ервень - вересень) ≥ найменше у жаркий ≥ посушливий. Ќа п≥вн≥чному сход≥ ≥ на узбережж¤х випадаЇ до 3000 мм опад≥в на р≥к, на заход≥ в пустел≥ “ар - менше 100мм. ¬одна система становить собою ст≥к з √≥малањв та де¤к≥ р≥ки на п≥вдн≥ крањни. •рунти : алюв≥альн≥, регул≥, червоно ≥ жовтоземи. ≤нд≥¤ потерпаЇ в≥д посух ≥ повеней у р≥зних њњ частинах.

–ослинн≥сть

—авани з вакац≥й, молочањв, пальм, мусонних чагарник≥в. Ћ≥си ≥з т≥ка, сандала, бамбука. ¬ дельт≥ р≥чки √анг в≥чнозелен≥ м≥шан≥ л≥си. Ѕ≥л¤ п≥дн≥жж¤ г≥р Ц заболочен≥ л≥си ≥ чагарники. ¬ище 1200 м Ц гарн≥ соснов≥

та хвойн≥ л≥си. ¬ище 3000 м Ц луги ≥ степи.

“варинн≥сть

≤нд≥йський слон, тигр, пантера, г≥малайський ведм≥дь, лев, леопард, мавпа, олень, антилопи.

Ќаселенн¤

Ќаселенн¤ ≤нд≥њ становить 1,02 млрд. чолов≥к.

«а к≥льк≥стю жител≥в ≤нд≥¤ поступаЇтьс¤ т≥льки  итаю. —ередн¤ густота населенн¤ становить 312 чол. 1 км² ≥ Ї одн≥Їю з найвищих у св≥т≥, а в долин≥ √ангу ≥ на прибережних низовинах зростаЇ до 1000-1500 чол.

ѕон¤тт¤ Д≥нд≥йц≥Ф обТЇднуЇ к≥лька сп≥льнот. Ѕ≥льш≥сть з них належить до двох мовних с≥мей: на п≥вноч≥ це ≥ндоЇвропейська мовна с≥мТ¤, на п≥вдн≥ Ц дравидська Ќайб≥льша етн≥чна сп≥льн≥сть - х≥ндустанц≥. ƒержавна мова ¤ких Ц х≥нд≥. јдм≥н≥стративний под≥л крањни враховуЇ це: штати, створен≥ за етн≥чною ознакою, м≥сцев≥ мови в них також оф≥ц≥йн≥. ћовою державного сп≥лкуванн¤ Ї англ≥йська.

Ќайпоширен≥ша рел≥г≥¤ Ц ≥ндуњзм. ѕонад 4/5 населенн¤ Ц ≥ндуњсти, мусульман т≥льки 11%. ” ≤нд≥њ ще Ї рел≥г≥њ джайн≥зм ≥ сикх≥зм. „ерез р≥зн≥ рел≥г≥њ м≥ж людьми часто виникають конфл≥кти. ≤нд≥¤ Ї батьк≥вщиною буддизму.

“ри чверт≥ населенн¤ ≤нд≥њ живуть у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ѓх 23%, або майже 250 млн. ≤нд≥йське село собою ¤вл¤Ї глин¤н≥ хатки з соломТ¤ними верхами. ’атки сто¤ть дуже близько одна б≥л¤ одноњ. ѕ≥длога земл¤на. ™диною комунальною зручн≥стю Ї колод¤зь у центр≥ села ≥ школа з двох к≥мнат.

” м≥стах живе 1/4 населенн¤. м≥ста мають дв≥ частини - англ≥йську ≥ ≥нд≥йську. јнгл≥йська частина збудована за Ївро зразками. ≤нд≥йська частина - хаос скупчених буд≥вель, ¤к≥ одночасно Ї м≥сцем проживанн¤, виробництва ≥ торг≥вл≥, та вузьких кривих вулиць, ¤к≥ забит≥ людьми, в≥зками, велосипедами ≥ тваринами. ≤нд≥¤ переживаЇ вибух урбан≥зац≥њ. ” м≥стах пануЇ безроб≥тт¤, злиденн≥сть ≥ жахлив≥ райони нетр≥в. ” м≥стах м≥льйонерах у цих районах проживаЇ до половин населенн¤. √устота населенн¤ у м≥стах може с¤гати до 1000 чол. Ќа 1 га. ” буд≥вл¤х уже жарко. јле кондиц≥онери Ї лише у багатих с≥мТ¤х.

≤нд≥¤ - крањна з другим типом в≥дтворенн¤ населенн¤. Ќароджуван≥сть тут становить

√осподарство

≤нд≥¤ добре забезпечена с/г сировиною. «-пом≥ж м≥неральних ресурс≥в св≥тове значенн¤ мають поклади зал≥зноњ, марганцевоњ руди, слюди. ≈нергетичн≥ ресурси представлен≥ головним чином вуг≥лл¤м ≥ г≥дроенерг≥Їю. –≥вень споживанн¤ енерг≥њ дуже низький. ћайже 2/5 њњ одержують за рахунок непромислових джерел: дрова, гн≥й, солома тощо. Ќайб≥льше √≈— у «ах≥дних √атах. Ќафту добувають на шельф≥ поблизу Ѕомбе¤.

«а абсолютними розм≥рами нац≥онального валового прибутку ≤нд≥¤ входить до перших 15 крањн св≥ту. якщо ж його под≥лити на все населенн¤, то крањна опинитьс¤ серед найв≥дстал≥ших ≥ найб≥дн≥ших. ÷е Ц с≥льськогосподарська крањна. ѕонад 650 млн. населенн¤, а це населенн¤ вс≥Їњ ™вропи Ц с≥льськ≥ жител≥. ƒл¤ б≥льшост≥, ¤к ≥ 3000 рок≥в тому, знар¤дд¤м прац≥ Ї деревТ¤не рало ≥ серп, паливом Ц гн≥й ≥ солома, транспортом Ц в≥л або буйв≥л, формою обм≥ну Ц бартер. “ретина жител≥в немаЇ земл≥ ≥ Ї наймитами. ” м≥стах ситуац≥¤ не краща.

≤нд≥¤ вивозить на м≥жнародний ринок чай, кофе, рибу, зал≥зо, сталь, ковдри ручного виробу, алмази, текстиль, продукти х≥м≥чноњ промисловост≥. јле њњ участь у св≥тов≥й торг≥вл≥ дуже мала.  рањна маЇ велику зовн≥шню заборгован≥сть.

≤мпортуЇ крањна - зброю, продукц≥¤ важкого маш. буд., машинне паливо, нафту. “орг≥вельн≥ партнери Ц —Ўј, крањни —Ќƒ, япон≥¤,  итай, ¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина, –ос≥¤.

—≥льське господарство

¬ажливе м≥сце у ≤нд≥њ займаЇ зрошенн¤. √ребл≥, канали, колод¤з≥, насоси, штучн≥ водойми Ц характерна риса ≥нд≥йського ландшафту. √оловними культурами с/г в крањн≥ Ї рис, просо ≥ пшениц¤. –ис вирощуЇтьс¤ скр≥зь. ѕшениц¤ Ц на заход≥. ѕросо Ц на плоског≥рТњ ƒекан. ≤нд≥¤ Ї найб≥льшим експортером чаю у св≥т≥ „айн≥ плантац≥њ розм≥щен≥ на добре зволожених схилах г≥р п≥вн≥чного сходу та п≥вдн¤ крањни. ўе в ≤нд≥њ вирощують цукрову тростину, батьк≥вщиною ¤коњ вважають долину √ангу.

“варинництво маЇ п≥дсобне значенн¤. “варинництво розвиваЇтьс¤ в дуже склад умовах. ¬ ≤нд≥њ найб≥льше в св≥т≥ погол≥вТ¤ худоби - 196 млн. бик≥в ≥ кор≥в, 77 млн. буйвол≥в ≥ буйволиць, 45 млн. овець ≥ 100 млн. к≥з. јле худоба використовуЇтьс¤ переважно ¤к т¤гова сила. ≤нд≥йц≥ ≥ндуњсти ≥ Ї вегетар≥анц¤ми. ¬оно споживають т≥льки молочн≥ продукти. ≤ндуњзм вважаЇ корову св¤щенною твариною.

ѕромислов≥сть

«а роки незалежност≥ ≤нд≥¤ зробила значний крок у розвитку ≥ндустр≥њ, але розвиток њњ стримуЇтьс¤ вузьким внутр≥шн≥м ринком ≥ б≥дн≥стю населенн¤. ƒешева ручна прац¤ ковал≥в, тесл¤р≥в, гончар≥в, ткач≥в забезпечуЇ населенн¤ дешевими споживчими товарами.

1	2

Ќазва: ≤нд≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-21 (1925 прочитано)