–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
Ѕуд≥вництво гребель ≥ великих водосховищ на р≥внинних р≥чках завжди негативно
позначаЇтьс¤ на стан≥ природного середовища. ѕочинаЇтьс¤ абраз≥йне руйнуванн¤
високих берег≥в, що актив≥зуЇ водну ероз≥ю, п≥дтоплюютьс¤ чимал≥ територ≥њ,
стрибки р≥вн¤ води - до 10 метр≥в - заважають рац≥онально використовувати д≥л¤нки
пер≥одичного осушенн¤, а сама вода перетворилась у нагромаджувач забрудник≥в,
що потрапл¤ють з водою у р≥чку. ¬ ƒн≥пропетровськ≥й област≥ проводитьс¤ значна
робота по ви¤вленню ≥ вз¤ттю п≥д охорону держави ц≥нних обТЇкт≥в природи, що
утворюють природно-запов≥дний фонд област≥ ≥ вход¤ть до державного природно-запов≥дного
фонду. ≥льк≥сть њх зростаЇ з року в р≥к.
¬ажливою проблемою у всьому св≥т≥ Ї л≥кв≥дац≥¤ промислових ≥ побутових в≥дход≥в,
см≥тт¤. Ѕагато територ≥й в≥дведено п≥д см≥ттЇзвалища. ¬они займають сотн≥ гектар≥в
земель, ¤к≥ б могли бути використан≥ дл¤ ≥нших потреб; при цьому вони у багатьох
випадках сам≥ Ї джерелами забрудненн¤ середовища.
¬ ƒн≥пропетровськ≥й област≥ понад 41% усього земельного фонду вра≠жено водною
ероз≥Їю, майже чверть територ≥њ зсувонебезпечна, понад 100 тис.га. перезволожен≥.
≤з загальноњ площ≥ област≥ 31.9 тис. км2 с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ займають
2045 тис.га, або майже 86% територ≥њ, в тому числ≥ 12,2 п≥д с≥ножат≥ та пасовища.
÷е значно перевищуЇ можливост≥ ландшафт≥в до саморегул¤ц≥њ, а тому активна водна
ероз≥¤ завдаЇ великоњ шкоди. «а п≥драхунками, внас≠л≥док ероз≥њ втрачаЇтьс¤
ірунту перес≥чно майже 22 тонни з гектара, що екв≥валентно втратам до 40% потенц≥йного
врожаю. ј всього щор≥чно в област≥ змиваЇтьс¤ у р≥чки та водойми б≥л¤ ≤ 80 тис.
тонн гумусу. ќсь чому в област≥ дл¤ кожного з господарств розроблен≥ схеми ландшафтноњ
орган≥зац≥њ територ≥њ, ¤к≥ дозвол¤ють так розм≥стити уг≥дд¤ по елементах рельЇфу
та орган≥зувати обробку пол≥в, щоб максимально зменшити або ж припинити ероз≥ю
ірунт≥в ≥ зберегти землю, ¤к дл¤ нас, так ≥ дл¤ далеких нащадк≥в.
” с≥льському господарств≥ основними джерелами забрудненн¤ Ї велик≥ тваринницьк≥
комплекси, де не завжди ч≥тко налагодженн≥ вивезенн¤ гноњвки на пол¤, ≥ вона
потрапл¤Ї у найближч≥ водойми, а також склади отрутох≥м≥кат≥в ≥ м≥неральних
добрив, ¤к≥ е у кожному господарств≥. ќстанн≥ми роками в ”крањн≥ заборонене
внесенн¤ отрутох≥м≥кат≥в та м≥неральних добрив за допомогою ав≥ац≥њ, заборонене
застосуванн¤ де¤ких з них - найб≥льш ст≥йких ≥ токсичних та орган≥зовуЇтьс¤
њх збиранн¤ ≥ вив≥з на переробку. ”се б≥льших мас≠штаб≥в набувають б≥олог≥чн≥
методи боротьби ≥з шк≥дниками с≥льсько≠господарських культур, однак сучасне
≥нтенсивне землеробство не≠можливе без застосуванн¤ р≥зних х≥м≥чних сполук.
3.2. –ац≥ональне використанн¤ та ресурсозбереженн¤ природного потенц≥алу.
–есурсозбереженн¤ Ч це прогресивний напр¤м використанн¤ природно-ресурсного
потенц≥алу, що забезпечуЇ економ≥ю при≠родних ресурс≥в та зростанн¤ виробництва
продукц≥њ при т≥й са≠м≥й к≥лькост≥ використаноњ сировини, палива, основних ≥
допом≥ж≠них матер≥ал≥в. ќсновн≥ стратег≥чн≥ напр¤ми ресурсозбереженн¤ можуть
бути зведен≥ до таких: комплексне використанн¤ м≥не≠рально-сировинних ≥ паливних
ресурс≥в; впровадженн¤ ресурсо≠збер≥гаючоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ; широке використанн¤
в галуз¤х переробноњ промисловост≥ вторинноњ сировини; стаб≥л≥зац≥¤ земе≠льного
фонду, в≥дновленн¤ родючост≥ земл≥, рекультивац≥¤ в≥дпра≠цьованих кар'Їр≥в тощо;
ефективне регулюванн¤ л≥сокористуван≠н¤, п≥дтриманн¤ продуктивност≥ л≥с≥в, активне
л≥сов≥дновленн¤; збереженн¤ рекреац≥йних ресурс≥в при розм≥щенн≥ нових промис≠лових
об'Їкт≥в.
ќдним з вагомих компонент≥в ресурсозбереженн¤ Ї вторин≠ний ресурсний потенц≥ал.
Ќав≥ть за кризових умов господарю≠ванн¤ щор≥чно утворюЇтьс¤ близько 600Ч700
млн. т в≥дход≥в з номенклатурою б≥льше н≥ж 50 найменувань, в структур≥ ¤ких
пе≠реважаЇ видобувна, паливно-енергетична, металург≥йна, х≥м≥чна промислов≥сть
[9, с. 48]. ” перспектив≥ передбачаЇтьс¤ форму≠ванн¤ ефективного механ≥зму вторинного
ресурсоспоживанн¤ ≥ залученн¤ у цю сферу ≥ноземних ≥нвестиц≥й. «окрема, значного
розвитку набуде вторинна металург≥¤. ќсоблива увага прид≥л¤≠тиметьс¤ розширенню
напр¤м≥в використанн¤ макулатури, пол≥≠мерноњ вторинноњ сировини, деревини;
створюватимутьс¤ потуж≠ност≥ по переробц≥ картонноњ, скл¤ноњ, металевоњ та пластиковоњ
тари ≥ упаковки.
¬ажливим пр≥оритетом Ї п≥двищенн¤ ефективност≥ енергозбе≠реженн¤ у зв'¤зку
з тим, що ”крањна належить до енергодеф≥цит≠них крањн ≥ за рахунок власних джерел
задовольн¤Ї своњ потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш н≥ж на 50%. ¬≥дпов≥дно
до омплексноњ державноњ програми з енергозбереженн¤ на пер≥од до 2010 року
передбачаЇтьс¤: запровадити заходи, спр¤мован≥ на скороченн¤ енерговитрат у
виробництв≥ енергом≥сткоњ продукц≥њ й зд≥йсненн¤ комплексного ф≥нансово-економ≥чного
та енергетич≠ного аудиту найб≥льш енергоЇмних виробництв ≥ закритт¤ на ц≥й п≥дстав≥
збиткових п≥дприЇмств; провести реконструкц≥ю та тех≠н≥чне переозброЇнн¤ “≈÷
промислових п≥дприЇмств; впровадити економ≥чний механ≥зм за≥нтересованост≥ в
економ≥њ паливно-енер≠гетичних ресурс≥в, нових енергозбер≥гаючих маловитратних
тех≠нолог≥й; запровадити на енергоЇмних п≥дприЇмствах автоматизо≠вану систему
обл≥ку та управл≥нн¤ витрат енергонос≥њв; залучити до паливно-енергетичного
балансу крањни в≥дновлюван≥ та нетра≠диц≥йн≥ джерела енерг≥њ.
¬ ц≥лому комплексний розвиток ус≥х напр¤м≥в ресурсозбере≠женн¤ дасть змогу
сформувати нову ≥деолог≥ю господарюванн¤, що базуЇтьс¤ на економному використанн≥
на¤вноњ ресурсноњ ба≠зи, оптимальному сп≥вв≥дношенн≥ первинних ≥ вторинних ресур≠с≥в
та малов≥дходному виробничому цикл≥.
¬исновки до розд≥лу:
¬ цьому розд≥ли ¤ зазначив основн≥ еколог≥чн≥ проблеми, ¤к≥ встають перед
людством. —л≥д зазначити, що головною класиф≥кац≥Їю природних ресурс≥в Ї њх
еколог≥чна класиф≥кац≥¤. —аме в ц≥й класиф≥кац≥њ ресурси под≥л¤ютьс¤ на вичерпн≥
та невичерпн≥, тобто завд¤ки такому розпод≥лу можливо зробити висновок, що природн≥
ресурси потр≥бно використовувати економно та рац≥онально, бо можливо в загал≥
повн≥стю використати певн≥ природн≥ ресурси, що приведе до порушенн¤ природного
балансу.
¬исновки
” своЇњ курсовоњ робот≥ ¤ розгл¤нув основн≥ особливост≥ розм≥щенн¤ природних
ресурс≥в на територ≥њ ”крањни, види та значенн¤ економ≥чноњ оц≥нки природних
ресурс≥в, питанн¤ охорони та рац≥онального використанн¤.
¬ першому розд≥л≥ ¤ розгл¤нув визначенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу та
його складов≥. Ќадав загальну характеристику структури природно-ресурсного потенц≥алу;
розгл¤нув основн≥ типи класиф≥кац≥й природних ресурс≥в; визначив к≥льк≥сну та
¤к≥сну оц≥нку ѕ–ѕ
¬ другому розд≥л≥ ¤ охарактеризував основн≥ види природних ресурс≥в та принципи
њх розм≥щенн¤: м≥неральн≥ (паливн≥, рудн≥, буд≥вельн≥, тощо) розм≥щен≥ не р≥вном≥рно
та в в≥дпов≥дност≥ до геох≥м≥чних, тектон≥чних умов, тобто геолог≥чною будовою
територ≥њ; земельн≥ (с≥льськогосподарськ≥ земл≥, л≥си, земл≥ п≥д забудову та
затопленн¤) поширен≥ повсем≥стно, але в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥внем родючост≥ ірунт≥в,
¤кий залежить в≥д кл≥матичних умов та п≥д впливом антропогенного фактора дуже
зм≥нюЇтьс¤; б≥олог≥чн≥ (тварини та рослини) Ц розпод≥л залежить переважно в≥д
кл≥матичних умов ≥ маЇ зональний характер: широтна зональн≥сть на р≥внинн≥й
частин≥ та висотна по¤сн≥сть в горах Ц ”крањнських арпатах ≥ римських горах;
водн≥ (поверхнев≥, п≥дземн≥, морськ≥) нер≥вном≥рно розпод≥л¤ютьс¤ на територ≥њ
”крањни (в середньому 83 тис. м³ води на р≥к), зменшуЇтьс¤ в≥д п≥вноч≥ до п≥вдн¤,
тому побудовано багато зрошувальних систем, канал≥в дл¤ забезпеченн¤ потреб
промисловост≥ ≥ населенн¤; рекреац≥йн≥ розм≥щен≥ по вс≥й територ≥њ крањни, але
розр≥зн¤ютьс¤ по типу; кл≥матичн≥ розм≥щаютьс¤ в залежност≥ в≥д кл≥матичного
по¤са (пом≥рний, крайн≥й п≥вдень риму Ц субтроп≥чний середземноморний), природноњ
зони (зм≥шаних л≥с≥в, л≥состепи, степи, римськ≥ гори, ”крањнськ≥ арпати),
циркул¤ц≥йних процес≥в (зменшенн¤ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д).
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
