–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
«начн≥ водн≥ ресурси зосереджен≥ в озерах ”крањни, ¤к≥ поширен≥ по вс≥й територ≥њ.
ќб'Їм води у пр≥сних озерах дос¤гаЇ понад 2,3 км3.
¬елик≥ територ≥њ ”крањни займають болота, заболочен≥ ≥ перезво≠ложен≥ земл≥,
в ¤ких зосереджено б≥л¤ 30 км3 води.
”крањна маЇ велик≥ запаси п≥дземних вод, ¤к≥ здеб≥льшого вико≠ристовуютьс¤
дл¤ водопостачанн¤ ≥ зрошенн¤. —умарна к≥льк≥сть п≥дземних вод у зон≥ активного
водообм≥ну складаЇ 18,6 км3 на р≥к. ” межах ”крањни п≥дземн≥ води зосереджен≥
в окремих артез≥анських ба≠сейнах, серед ¤ких найб≥льш≥ ƒн≥провсько-ƒонецький,
¬олино-ѕод≥льськ≥й ≥ ѕричорноморський.
–≥вень забезпеченост≥ ”крањни водними ресурсами Ї недостат≠н≥м ≥ визначаЇтьс¤
формуванн¤м р≥чкового стоку, на¤вн≥стю п≥д≠земних ≥ морських вод. ѕотенц≥йн≥
ресурси р≥чкового стоку оц≥≠нюютьс¤ у 209,8 куб. км, з ¤ких м≥сцевий ст≥к на
територ≥њ ”крањ≠ни становить в середньому 52,4 куб. км, приток Ч 157,4 куб.
км. «апаси п≥дземних вод, не пов'¤заних з поверхневим стоком, ста≠новл¤ть 7
куб. км. р≥м того, в господарств≥ ”крањни використо≠вуЇтьс¤ до 1,0 куб. км
морськоњ води. ¬ розрахунку на одного жи≠тел¤ ”крањни поверхневий м≥сцевий ст≥к
становить близько 1045 куб. м. Ќайвищий р≥вень водозабезпеченн¤ жител≥в Ч у
за≠х≥дних ≥ п≥вн≥чних област¤х ”крањни.
“еритор≥альний розпод≥л водних ресурс≥в ”крањни Ї нер≥вно≠м≥рним ≥ не в≥дпов≥даЇ
розм≥щенню водом≥стких господарських комплекс≥в. Ќайменша к≥льк≥сть водних ресурс≥в
формуЇтьс¤ у м≥сц¤х зосередженн¤ потужних споживач≥в Ч ƒонбас, ривор≥ж≠ж¤,
јвтономна –еспубл≥ка рим, п≥вденн≥ област≥ ”крањни. ќс≠новними споживачами
води Ї промислов≥сть (в першу чергу електроенергетика, металург≥¤, х≥м≥чна промислов≥сть),
с≥льське гос≠подарство, комунальне господарство. ƒл¤ пом'¤кшенн¤ територ≥≠альних
в≥дм≥нностей у забезпеченн≥ поверхневими водами в ”крањн≥ побудовано 1,1 тис.
водосховищ (повний об'Їм 55,0 куб. км), найкрупн≥ш≥ з ¤ких знаход¤тьс¤ на ƒн≥пр≥.
—творено близько 29 тис. ставк≥в, 7 крупних канал≥в ≥ 10 водовод≥в тощо.
¬икористанн¤ водних ресурс≥в под≥л¤Їтьс¤ на: водоспоживан≠н¤, тобто в≥дведенн¤
води в≥д джерела з наступним застосуван≠н¤м у технолог≥чних процесах (промислов≥сть,
с≥льське госпо≠дарство з≥ зрошенн¤м, комунальне господарство та ≥н.); водоко≠ристуванн¤,
зд≥йснюване безпосередньо в межах водного джерела без пр¤мих витрат цього ресурсу
(г≥дроенергетика, водний транс≠порт, рибне господарство, туризм).
¬ажливою складовою водних ресурс≥в Ї њх г≥дроенергоре≠сурси Ч запаси енерг≥њ
р≥чкових поток≥в ≥ водоймищ, що лежать вище в≥д р≥вн¤ мор¤. «агальн≥ потенц≥йн≥
г≥дроенергоресурси ста≠новл¤ть близько 60% вс≥Їњ енерг≥њ поверхневого стоку.
–озр≥зн¤≠ють потенц≥альн≥, техн≥чно можлив≥ (за даним р≥внем розвитку науки
≥ техн≥ки) та економ≥чно доц≥льн≥ дл¤ використанн¤ г≥дро≠енергоресурси. ѕотенц≥альн≥
г≥дроенергоресурси ”крањни станов≠л¤ть 44,7 млрд. к¬т Х год.; з них техн≥чно
можлив≥ дл¤ викорис≠танн¤ Ч 21,5 млрд. к¬т - год.; економ≥чно доц≥льн≥ дл¤ викорис≠танн¤
становл¤ть 16 млрд. к¬т - год. [1, с. 141].
2.5. ’арактеристика л≥сового потенц≥алу.
Ћ≥сов≥ ресурси в≥д≥грають важливу роль у збереженн≥ навко≠лишнього середовища
та господарськ≥й д≥¤льност≥ людей, слугу≠ють важливим сировинним фактором дл¤
розвитку галузей на≠родного господарства.
”крањна належить до крањн з невисокою забезпечен≥стю л≥сом. ѕлоща њњ л≥сового
фонду становить 10,8млн. га, в тому числ≥ вкрита л≥сом Ч 9,4 млн. га. Ћ≥сист≥сть
територ≥њ становить всього 15,6%, причому њњ р≥вень територ≥альне досить диференц≥йований:
в≥д 43,2% в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й до 1,8% в «апор≥зьк≥й. Ќаближеним до оптимального
вважаЇтьс¤ показник на р≥вн≥ 21Ч22%, ¤кий даЇ змогу дос¤гти збалансованост≥
м≥ж л≥сосировинними запасами, обс¤гами л≥соспоживанн¤ ≥ еколог≥чними вимогами.
ѕлоща л≥сового фонду крањни на 1.01.2003 р. становила 10438,9 тис. га (л≥сист≥сть
17,3%). ” в≥ков≥й структур≥ л≥с≥в переважають молодн¤ки ≥ середньов≥ков≥ та
пристигаючи насадженн¤ (понад 90% ус≥х л≥совкритих площ). ≤з загального запасу
насаджень (на 1996 р.), що склав 1319,9 млн. м3, на стигл≥ насадженн¤ припадало
122,8 млн. м3, з ¤ких на можлив≥ дл¤ експлуатац≥њ л≥си II групи Ч лише 45,7
млн. м3.
Ћ≥сист≥сть у р≥зних частинах ≥ рег≥онах держави нер≥вном≥рна. ¬она значно
вища на заход≥ ≥ п≥вноч≥ крањни, особливо в арпатах, а також у римських горах.
≤з просуванн¤м на п≥вдень ≥ п≥вденний сх≥д л≥сист≥сть поступово зменшуЇтьс¤.
” зах≥дн≥й та п≥вн≥чн≥й частинах покрита л≥сом площа становить 20-40%, у арпатах
- понад 40%, на ѕол≥сс≥ Ч 25,7%. Ќа п≥вдн≥ л≥сов≥ площ≥ невелик≥ (у риму л≥сист≥сть
становить 10%, у степу - 4%).
¬ ”крањн≥ Ї спри¤тлив≥ умови дл¤ прискореного приросту дереви≠ни, бо перес≥чний
прир≥ст њњ на 1 га л≥сопокритоњ площ≥ становить 4 м3. ѕричому, на деревостани
високоњ продуктивност≥ припадаЇ 75% по≠критих л≥сом земель. ѕереважають хвойн≥
породи (сосна, ¤лина) Ч 54% ≥ твердолист¤н≥ (дуб, бук, граб) - 40%. —осна (35%)
зосереджена, в основному, на ѕол≥сс≥, на ¤лину (смереку) припадаЇ 16% загального
за≠пасу деревини ( арпати). ялиц¤ (також росте у арпатах) займаЇ третЇ м≥сце
(3%) щодо запасу деревини. ≤з твердолист¤них пор≥д дуб висо≠костовбурний складаЇ
18% загальних запас≥в деревини, букЧ 13%, граб - 2%. ƒуб переважаЇ у ѕол≥сс≥
та Ћ≥состепу, бук - у зах≥дн≥й частин≥ ≥ в
риму.
ѕотреби у деревин≥ за рахунок власних ресурс≥в ”крањна задоволь≠н¤Ї на 25-30%.
«агальн≥ запаси деревини в ”крањн≥ становл¤ть 1,74 млрд. куб. м. Ѕлизько
51% л≥с≥в в≥днесено до захисних, водоохоронних та ≥н≠ших ц≥нних в еколог≥чному
в≥дношенн≥ л≥с≥в, решту становл¤ть експлуатац≥йн≥. «а останн≥ роки нам≥тилас¤
тенденц≥¤ до скоро≠ченн¤ обс¤г≥в л≥сокористуванн¤. «агальн≥ обс¤ги загот≥вл≥
дере≠вини зменшилис¤ з 14,4 млн. куб. м у 1990 р. до 10,5 млн. куб. м у 1997
p., тобто майже на 30%.
¬≥кова структура л≥с≥в ”крањни характеризуЇтьс¤ такими сп≥вв≥д≠ношенн¤ми:
молодн¤ки займають 45,4% площ≥, середньов≥ков≥ Ч 37,7%, достигаючи та стигл≥
Ч в≥дпов≥дно 10,1% та 6,8%, що в 1,5Ч2 рази нижче оптимальних величин. «а останнЇ
дес¤тил≥тт¤ в ”крањн≥ значна частина л≥сових насаджень загинула в≥д промис≠лових
викид≥в та постраждала в≥д авар≥њ на „ј≈—. р≥м того, за≠гальний стан л≥с≥в
”крањни не в≥дпов≥даЇ еколого-економ≥чним вимогам, а функц≥онуванн¤ л≥сового
господарства зд≥йснюЇтьс¤ в складних економ≥чних умовах.
2.6. ’арактеристика потенц≥алу природно-рекреац≥йних ресурс≥в.
–екреац≥йн≥ ресурси забезпечують в≥дновленн¤ та розвиток життЇвих сил людини,
витрачених у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, тобто слугують дл¤ регенерац≥њ здоров'¤
≥ п≥дтримки працездат≠ност≥ населенн¤. ƒо рекреац≥йних ресурс≥в в≥днос¤ть об'Їкти
≥ ¤вища природного походженн¤, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ л≥куванн¤, оздоровленн¤,
в≥дпочинку, туризму. ƒо њх складу вхо≠д¤ть бальнеолог≥чн≥ (м≥неральн≥ води,
гр¤з≥), кл≥матичн≥, ланд≠шафтн≥, пл¤жн≥ та п≥знавальн≥ ресурси. ¬они розм≥щен≥
практич≠но на вс≥й територ≥њ ”крањни, однак њх територ≥альне розм≥щенн¤ Ї дуже
нер≥вном≥рним.
√р¤зев≥ поклад≥в функц≥онують найстар≥ш≥ в ”крањн≥ курорти Ч Ѕер≠д¤нськ,
™впатор≥¤, у¤льник, —асикта ≥нш≥. ” п≥вн≥чно-зах≥дних об≠ласт¤х поширен≥ торфов≥
гр¤з≥, ¤к≥ використовують на курортах у ћир≠город≥, ћоршин≥, Ќемиров≥, „ерче
та ≥нших.
—оц≥ально-економ≥чн≥ рекреац≥йн≥ ресурси в ”крањн≥ формують культурн≥ об'Їкти,
пам'¤тки ≥стор≥њ, арх≥тектури, археолог≥њ, етнограф≥чн≥ особливост≥ територ≥њ
тощо. «агальна к≥льк≥сть арх≥тектурно-≥сторичних пам'¤ток у держав≥ становить
49147 об'Їкт≥в. њхн¤ ц≥нн≥сть та чисельн≥сть у межах областей ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤.
Ќайб≥льше арх≥тектурно-≥сто≠ричних пам'¤ток у Ћьв≥вськ≥й област≥ (2934), јвтономн≥й
–еспубл≥ц≥ рим (3431), ињвськ≥й (2886) та „ерн≥г≥вськ≥й (2859) област¤х. Ќайц≥нн≥ш≥
культурно-≥сторичн≥ рекреац≥йн≥ ресурси мають м≥сце у ињвськ≥й, Ћьв≥вськ≥й,
“ерноп≥льськ≥й, ѕолтавськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й об≠ласт¤х, јвтономн≥й –еспубл≥ц≥
рим.
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
