омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ

ќзнака под≥лу - види ≥нструментар≥ю ≥нформац≥йноњ технолог≥њ:

1-й етап (до другоњ половини XIX ст.) - "ручна" ≥нформац≥йна технолог≥¤ ≥нструментар≥й ¤коњ складали: ручка, чорнильниц¤, книга.  омун≥кац≥њ зд≥йснювалис¤ ручним способом шл¤хом переправки через пошту лист≥в, пакет≥в, депеш. ќсновною метою ≥нформац≥йноњ технолог≥њ цього пер≥оду було представленн¤ ≥нформац≥њ в потр≥бн≥й форм≥.

2-й етап (з к≥нц¤ XIX ст.) - "механ≥чна" технолог≥¤, ≥нструментар≥й ¤коњ складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена б≥льш досконалими засобами доставки пошта. ќсновна мета технолог≥њ - представленн¤ ≥нформац≥њ в потр≥бн≥й форм≥ б≥льш зручними засобами.

3-й етап (40-60-≥ рр. XX ст.) - "електрична" технолог≥¤, ≥нструментар≥й ¤коњ складали: велик≥ ≈ќћ ≥ в≥дпов≥дне програмне забезпеченн¤, електричн≥ друкарськ≥ машинки, ксерокси, портативн≥ диктофони. Ќа цьому етап≥ в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на мети технолог≥њ. јкцент в ≥нформац≥йн≥й технолог≥њ починаЇ зм≥щуватись з форми представленн¤ ≥нформац≥њ на формуванн¤ њњ зм≥сту.

4-й етап (з початку 70-х рр.) - "електронна" технолог≥¤, основним ≥нструментар≥Їм ¤коњ стають велик≥ ≈ќћ ≥ створен≥ на њхн≥й баз≥ автоматизован≥ системи керуванн¤ (ј— ) ≥ ≥нформац≥йно-пошуков≥ системи (≤ѕ—), оснащен≥ широким спектром базових ≥ спец≥ал≥зованих програмних комплекс≥в. ÷ентр ваги технолог≥њ ще б≥льш зм≥щуЇтьс¤ на формуванн¤ зм≥стовноњ сторони ≥нформац≥њ дл¤ управл≥нського середовища р≥зноман≥тних сфер громадського житт¤, особливо на орган≥зац≥ю анал≥тичноњ роботи. Ѕезл≥ч об'Їктивних ≥ суб'Їктивних фактор≥в не дозволили вир≥шити поставлен≥ перед новою концепц≥Їю ≥нформац≥йноњ технолог≥њ задач≥. ѕроте був здобутий досв≥д формуванн¤ зм≥стовноњ сторони управл≥нськоњ ≥нформац≥њ ≥ п≥дготовлена фахова, психолог≥чна ≥ соц≥альна база дл¤ переходу на новий етап розвитку технолог≥њ.

5-й етап (з середини 80-х рр.) - "комп'ютерна" ("нова") технолог≥¤, основним ≥нструментар≥Їм ¤коњ Ї персональний комп'ютер ≥з широким спектром стандартних програмних продукт≥в р≥зного призначенн¤. Ќа цьому етап≥ в≥дбуваЇтьс¤ процес персонал≥зац≥њ ј— , що про¤вл¤Їтьс¤ у створенн≥ систем п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень певними спец≥ал≥стами. ѕод≥бн≥ системи мають умонтован≥ елементи анал≥зу та ≥нтелекту дл¤ р≥зних р≥вн≥в керуванн¤, вони реал≥зуютьс¤ на персональному комп'ютер≥ ≥ використовують телекомун≥кац≥њ. ” зв'¤зку з переходом на м≥кропроцессорну базу суттЇвим зм≥нам п≥ддаютьс¤ ≥ техн≥чн≥ засоби побутового, культурного та ≥нших призначень. ѕочинають широко використовуватис¤ в р≥зноман≥тних галуз¤х глобальн≥ ≥ локальн≥ комп'ютерн≥ мереж≥.

1.3 —кладов≥ частини ≥нформац≥йноњ технолог≥њ

“ак≥ технолог≥чн≥ пон¤тт¤, що використовуютьс¤ у виробнич≥й сфер≥, ¤к норма, норматив, технолог≥чний процес, технолог≥чна операц≥¤ ≥ т.п., можуть застосовуватис¤ ≥ в ≥нформац≥йн≥й технолог≥њ. ѕеред тим, ¤к розробл¤ти ц≥ пон¤тт¤ в будь-¤к≥й технолог≥њ, у тому числ≥ й в ≥нформац≥йн≥й, завжди варто починати з визначенн¤ мети. ѕот≥м варто спробувати провести структуруванн¤ вс≥х д≥й, що призвод¤ть до нам≥ченоњ мети, ≥ вибрати необх≥дний програмний ≥нструментар≥й.

Ќеобх≥дно розум≥ти, що освоЇнн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ ≥ подальше њњ використанн¤ повинн≥ бути зведен≥ до того, щоб було потр≥бно спочатку добре оволод≥ти набором елементарних операц≥й, к≥льк≥сть ¤ких обмежена. « ц≥Їњ обмеженоњ к≥лькост≥ елементарних операц≥й у р≥зних комб≥нац≥¤х складаЇтьс¤ д≥¤, а з д≥й, також у р≥зних комб≥нац≥¤х, складаютьс¤ операц≥њ, що визначають той або ≥нший технолог≥чний етап. —укупн≥сть технолог≥чних етап≥в утворить технолог≥чний процес (технолог≥ю). ¬≥н може починатис¤ з будь-¤кого р≥вн¤ ≥ не включати, наприклад, етапи або операц≥њ, а складатис¤ т≥льки з д≥й. ƒл¤ реал≥зац≥њ етап≥в технолог≥чного процесу можуть використовуватис¤ р≥зн≥ програмн≥ середовища.

≤нформац≥йна технолог≥¤, ¤к ≥ будь-¤ка ≥нша, повинна в≥дпов≥дати таким вимогам:

Х забезпечувати високий р≥вень розчленуванн¤ всього процесу опрацюванн¤ ≥нформац≥њ на етапи (фази), операц≥њ, д≥њ;

Х включати весь наб≥р елемент≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети;

Х мати регул¤рний характер. ≈тапи, д≥њ, операц≥њ технолог≥чного процесу можуть бути стандартизован≥ й ун≥ф≥кован≥, що дозволить б≥льш ефективно зд≥йснювати ц≥леспр¤моване керуванн¤ ≥нформац≥йними процесами.

1.4 ≤нструментар≥й ≥нформац≥йноњ технолог≥њ

–еал≥зац≥¤ технолог≥чного процесу матер≥ального виробництва зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою р≥зноман≥тних техн≥чних засоб≥в, до ¤ких в≥днос¤тьс¤: устаткуванн¤, верстати, ≥нструменти, конвеЇрн≥ л≥н≥њ ≥ т.п.

«а аналог≥Їю ≥ дл¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ повинно бути щось под≥бне. “акими техн≥чними засобами виробництва ≥нформац≥њ будуть апаратне, програмне ≥ математичне забезпеченн¤ цього процесу. « њхньою допомогою в≥дбуваЇтьс¤ переробка первинноњ ≥нформац≥њ в ≥нформац≥ю новоњ ¤кост≥. ¬ид≥лимо окремо з цих засоб≥в програмн≥ продукти ≥ назвемо њх ≥нструментар≥Їм, а дл¤ б≥льшоњ ч≥ткост≥ можна його конкретизувати, назвавши програмним ≥нструментар≥Їм ≥нформац≥йноњ технолог≥њ.

¬изначимо це пон¤тт¤:

≤нструментар≥й ≥нформац≥йноњ технолог≥њ - один або дек≥лька взаЇмозалежних програмних продукт≥в дл¤ певного типу комп'ютера, технолог≥¤ роботи в ¤ких дозвол¤Ї дос¤гти поставленоњ користувачем мети.

” ¤кост≥ ≥нструментар≥ю можна використовувати так≥ поширен≥ види програмних продукт≥в дл¤ персонального комп'ютера ¤к текстовий процесор (редактор), наст≥льн≥ видавнич≥ системи, електронн≥ таблиц≥, системи керуванн¤ базами даних, електронн≥ записн≥ книжки, електронн≥ календар≥, ≥нформац≥йн≥ системи функц≥онального призначенн¤ (ф≥нансов≥, бухгалтерськ≥, дл¤ маркетингу та ≥н.), експертн≥ системи ≥ т.д.

2. ¬иди сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й

2.1 ≤нформац≥йна технолог≥¤ опрацюванн¤ даних

≤нформац≥йна технолог≥¤ опрацюванн¤ даних використовуЇтьс¤ дл¤ розвТ¤занн¤ добре структурованих задач, стосовно ¤ких Ї необх≥дн≥ вх≥дн≥ дан≥ ≥ в≥дом≥ алгоритми та ≥нш≥ стандартн≥ процедури њх опрацюванн¤. ÷¤ технолог≥¤ застосовуЇтьс¤ на р≥вн≥ операц≥йноњ (виконавчоњ) д≥¤льност≥ персоналу невисокоњ квал≥ф≥кац≥њ з метою автоматизац≥њ де¤ких рутинних пост≥йно повторюваних операц≥й управл≥нськоњ прац≥. “ому впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ систем на цьому р≥вн≥ ≥стотно п≥двищить продуктивн≥сть прац≥ персоналу, зв≥льнить його в≥д рутинних операц≥й, можливо, нав≥ть призведе до необх≥дност≥ скороченн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в.

Ќа р≥вн≥ операц≥йноњ д≥¤льност≥ вир≥шуютьс¤ так≥ задач≥:

опрацюванн¤ даних про операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснюЇ ф≥рма;

створенн¤ пер≥одичних контрольних зв≥т≥в про стан справ у ф≥рм≥;

одержанн¤ в≥дпов≥дей на вс≥л¤к≥ поточн≥ запити й оформленн¤ њх у вигл¤д≥ паперових документ≥в або зв≥т≥в.

ѕрикладом може послужити щоденний зв≥т про надходженн¤ ≥ видачу гот≥вки банком, ¤кий формуЇтьс¤ з метою контролю балансу гот≥вки; або ж запит до бази даних по кадрах, ¤кий дозволить одержати дан≥ про вимоги, що висуваютьс¤ до кандидат≥в на певну посаду.

≤снуЇ дек≥лька особливостей, пов'¤заних з опрацюванн¤м даних, що в≥др≥зн¤ють дану технолог≥ю в≥д ус≥х ≥нших:

Х виконанн¤ необх≥дних ф≥рм≥ задач по опрацюванню даних. ¬≥д кожноњ ф≥рми закон вимагаЇ на¤вност≥ та збереженн¤ даних про свою д≥¤льн≥сть, ¤к≥ можна використовувати ¤к зас≥б забезпеченн¤ ≥ п≥дтримки контролю на ф≥рм≥. “ому в будь-¤к≥й ф≥рм≥ обов'¤зково повинна бути ≥нформац≥йна система опрацюванн¤ даних ≥ розроблена в≥дпов≥дна ≥нформац≥йна технолог≥¤;

Х вир≥шенн¤ т≥льки добре структурованих задач, дл¤ ¤ких можна розробити алгоритм;

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (4006 прочитано)