ѕравознавство > ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ќстанн≥ми роками склалас¤ судова практика з в≥дшкодуванн¤ шкоди, за≠вданоњ
внасл≥док взаЇмод≥њ (з≥ткненн¤) двох ≥ б≥льше джерел п≥двищеноњ небез≠пеки (автомашин).
¬ новому ÷ ”крањни (ст. 1188) в≥дтворена зазначена практика у вигл¤д≥ нормативноњ
новели: "1. Ўкода, завдана внасл≥док взаЇмо≠д≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки
¤к самим джерелом п≥двищеноњ небезпеки, так ≥ њх волод≥льц¤ми, в≥дшкодовуЇтьс¤
на загальних п≥дставах, тобто лише за умови винного завданн¤ шкоди:
1) шкода, завдана одному з волод≥льц≥в з вини ≥ншого, в≥дшкодовуЇтьс¤ винним;
2) за на¤вност≥ вини лише волод≥льц¤, ¤ко≠му завдано шкоди, њњ йому не в≥дшкодовують;
3) за на¤вност≥ вини обох воло≠д≥льц≥в розм≥р в≥дшкодуванн¤ визначаЇтьс¤
в≥дпов≥дно до ступен¤ вини кожно≠го;
4) за в≥дсутност≥ вини волод≥льц≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки у взаЇмному
завданн≥ шкоди (незалежно в≥д њњ розм≥ру) жоден з них не маЇ права на в≥дшкодуванн¤.
2. ¬ раз≥ завданн¤ шкоди внасл≥док взаЇмод≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки
трет≥м особами волод≥льц≥, ¤к≥ сп≥льно завдали шкоди, несуть перед потерп≥лими
сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д вини" [10].
—уб'Їкти права вимоги. ѕоложенн¤ ст. 450 ÷ ”–—– виход¤ть з п≥двищеноњ небезпеки
дл¤ оточенн¤. ќтже, особи, коли њм запод≥¤но шкоду дже≠релом п≥двищеноњ небезпеки,
набувають прав на в≥дшкодуванн¤ шкоди за спец≥альними правилами, ≥ вони Ї суб'Їктами
права вимоги або уповноваженими особами. ƒо них належать:
1) особи, пов'¤зан≥ з волод≥льц¤ми джерел п≥двищеноњ небезпеки цив≥льно-правовими
в≥дносинами (пасажири транспортних засоб≥в, в≥дв≥дувач≥ зоопарк≥в, екскурсанти,
п≥др¤дники та ≥н.);
2) п≥шоходи, ≥нш≥ особи, не пов'¤зан≥ з волод≥льцем цив≥льно-правовими в≥д≠носинами.
ќднак за ÷ ”–—– не кожна особа могла набути право на в≥дшкодуванн¤ за правилами
ст. 450. “ак, прац≥вники, що перебувають у трудових в≥дносинах з волод≥льцем
джерела п≥двищеноњ небезпеки ≥ ¤ким запод≥¤но шкоду джерелом п≥двищеноњ небезпеки
у зв'¤зку з виконанн¤м ними трудових обов'¤зк≥в, не Ї суб'Їктами права вимоги
в розум≥нн≥ ст. 450 ÷ ”–—–. ѕеред ними волод≥лець джерела п≥двищеноњ небезпеки
в≥дпов≥даЇ т≥льки за на¤вност≥ своЇњ вини на п≥дстав≥ статей 440 ≥ 456 ÷ ”–—–.
—аме такий висновок випливаЇ з роз'¤снень п. 10 постанови ѕленуму ¬ерховного
—уду ”крањни в≥д 27 березн¤ 1992 р. в редакц≥њ в≥д 8 липн¤ 1994 р. (постанова
ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до постанови
ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 27 березн¤ 1992 р." в≥д 8 липн¤ 1994 р.):
шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥ у зв'¤зку з виконанн¤м ним трудових обов'¤зк≥в,
в≥дшкодовуЇ в≥дпов≥дно до статей 440 ≥ 456 ÷ ”–—– орган≥зац≥¤ або громад¤нин,
з ¤кими потерп≥лий перебував у трудових в≥дносинах, за на¤вност≥ њхньоњ вини.
ќтже, ¤кщо орган≥зац≥¤ або гро≠мад¤нин Ї волод≥льц¤ми джерел п≥двищеноњ небезпеки,
то перед потерп≥лим прац≥вником, ¤кому шкода запод≥¤на джерелом п≥двищеноњ небезпеки,
вони в≥дпов≥дають т≥льки за на¤вност≥ њхньоњ вини [9].
Ќа наш погл¤д, негативний п≥дх≥д до вир≥шенн¤ проблеми в≥дпов≥дальност≥ перед
роб≥тником за випадкове запод≥¤нн¤ шкоди джерелом п≥двищеноњ небез≠пеки Ї застар≥лим.
¬ умовах прискореного розвитку науково-техн≥чного прогресу значно зростаЇ ¤к
його руйн≥вна сила, так ≥ можлив≥сть настанн¤ випадкового шк≥дливого результату.
“ому особи, ¤к≥ обслуговують сучасну техн≥ку, повинн≥ бути захищен≥ передус≥м
законом в≥д можливого настанн¤ неспри¤тливих насл≥д≠к≥в експлуатац≥њ ц≥Їњ техн≥ки,
тобто ≥ при випадковому запод≥¤нн≥ шкоди джере≠лом п≥двищеноњ небезпеки життю
≥ здоров'ю роб≥тник≥в при виконанн≥ ними своњх службових обов'¤зк≥в. ” зазначених
випадках треба було б застосовувати ст. 450 ÷ ”–—– про безвинну в≥дпов≥дальн≥сть
волод≥льц≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки. ≤накше кажучи, необх≥дно поширювати
режим без≠винноњ в≥дпов≥дальност≥ волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки, передбачений
ст. 450 ÷ ”крањни, на роб≥тник≥в, ¤к≥ перебувають з волод≥льцем у трудових
в≥дносинах.
÷≥ аргументи враховано в новому ÷ ”крањни. —татт¤ 1196 маЇ назву "¬≥дпов≥дальн≥сть
за ушкодженн¤ здоров'¤ ≥ смерть ф≥зичноњ особи п≥д час вико≠нанн¤ нею догов≥рних
зобов'¤зань". Ќорма зазначеноњ статт≥ передбачаЇ, що шкода, завдана життю ≥
здоров'ю ф≥зичноњ особи п≥д час виконанн¤ нею догов≥рних зобов'¤зань (догов≥р
перевезенн¤, догов≥р п≥др¤ду тощо), п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню за п≥дставами, передбаченими
статт¤ми 1166 ≥ 1187 цього кодек≠су. —аме ст. 1187 м≥стить норму про безвинну
в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки. ќтже, за
новим ÷ ”крањни режим безвинноњ в≥дпов≥дальност≥ волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ
небезпеки поширений на роб≥тник≥в, ¤к≥ перебувають з ним у трудових в≥дносинах.
Ќа наш погл¤д, це величезне дос¤гненн¤ нового ÷ , ¤кий б≥льш над≥йно захищаЇ
права на житт¤ ≥ здоров'¤ роб≥тник≥в при запод≥¤нн≥ випадковоњ шкоди в результат≥
експлуатац≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки [8].
ѕ≥дстави зв≥льненн¤ власника джерела п≥двищеноњ небезпеки в≥д в≥дпов≥дальност≥
¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки, маЇ своњ
меж≥, за ¤кими в≥дпо≠в≥дальн≥сть виключаЇтьс¤. ћежа в≥дпов≥дальност≥ визначаЇ
сферу д≥њ обставин, ¤к≥ виключають в≥дпов≥дальн≥сть. ƒо них належать непереборна
сила та умисел потерп≥лого. ¬ частин≥ 5 ст. 1187 пр¤мо записано, що особа, ¤ка
зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть, що Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки, в≥дпов≥даЇ за завдану
шкоду, ¤кщо вона не доведе, що шкоди було завдано внасл≥док непереборноњ сили
або умислу потерп≥лого. „ому саме ц≥ обставини, на думку законодавц¤, зв≥льн¤ють
волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки в≥д в≥дпов≥дальност≥?
¬ласник джерела п≥двищеноњ небезпеки зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, коли
шкода виникла внасл≥док непереборноњ сили. ” под≥бних випадках причинний зв'¤зок
встановлюЇтьс¤ м≥ж д≥Їю непереборноњ сили ≥ шкодою, що настала. ≤ немаЇ причинного
зв'¤зку м≥ж джерелом п≥двищеноњ небезпеки ≥ шко≠дою. ¬≥дсутн≥сть одн≥Їњ з п≥дстав
в≥дпов≥дальност≥, звичайно, виключаЇ в≥дпов≥≠дальн≥сть волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ
небезпеки. “епер щодо умислу потерп≥лого. Ќаприклад, громад¤нин кидаЇтьс¤ п≥д
колеса автомашини, внасл≥≠док чого йому запод≥¤но ушкодженн¤ здоров'¤. ѕотерп≥лий
передбачав ≥ бажав настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в. «а цих обставин в≥дшкодуванн¤
шкоди потерп≥лому з боку волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки було б неви≠правданим
[4].
ўодо юридичного значенн¤ грубоњ необережност≥ потерп≥лого, то вона Ї п≥дставою
т≥льки дл¤ зменшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ за рахунок волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ
небезпеки, оск≥льки закон не передбачаЇ грубу необережн≥сть ¤к обставину, що
зв≥льн¤Ї волод≥льц¤ в≥д в≥дпов≥≠дальност≥.
Ќовий ÷ ”крањни передбачив норму про можлив≥сть встановленн¤ обов'¤з≠кового
страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ (ст. 1194). ÷е означаЇ, що за волод≥льц¤
в≥дпов≥дних вид≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки обов'¤зок в≥дшко≠дуванн¤ завданоњ
шкоди потерп≥лому несе страховик [3].
“ака норма нового одексу знайшла реал≥зац≥ю в ѕоложенн≥ про пор¤док ≥ умови
проведенн¤ обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ воло≠д≥льц≥в
транспортних засоб≥в, затвердженому постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д
28 вересн¤ 1996 р. є 1175.
ќбов'¤зкове страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ волод≥льц≥в транспорт≠них
засоб≥в зд≥йснюЇтьс¤ з метою забезпечити в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ потерп≥лим
внасл≥док дорожньо-транспортноњ под≥њ.
—уб'Їктами правов≥дносин з обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥≠дальност≥
Ї страхувальники (волод≥льц≥ транспортних засоб≥в), страховики (стра≠хов≥ орган≥зац≥њ),
трет≥ особи (потерп≥л≥) Ч юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, ¤ким запо≠д≥¤но шкоду транспортним
засобом внасл≥док дорожньо-транспортноњ под≥њ. ќб'Їктом вищезазначених правов≥дносин
Ї цив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть волод≥льц≥в транспортних засоб≥в за шкоду, завдану
життю ≥ здоров'ю трет≥х ос≥б, а також њхньому майну.
Ќазва: ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3984 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
