Правознавство > Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

Відшкодування ядерної шкоди також вклю­чає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову до оператора. Оператор має право регресу лише у двох ви­падках: а) якщо це право передбачено письмовою угодою; б) проти фізичної особи, яка діяла або не діяла з наміром завдати шкоди, якщо в результаті дії або бездіяльності цієї особи стався ядерний інцидент [8].

Висновки

Проаналізувавши літературу з даної проблеми можна зробити такі висновки, що:

питання про відповідальність, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки не достатньо висвітлено у сучасній юридичній літературі;

існують різні визначення джерел підвищеної небезпеки та різні її види.

Визначення основних критеріїв звільнення від цивільно – правової відповідальності допоможе належним чином врегулювати відносини у цій сфері, а також обумовить недопущення зловживань та іншої діяльності недобросовісних учасників зобов’язань, що сприятиме зміцненню законності при укладанні договорів. Адже належне виконання договорів – це запорука стабільності економіки держави.

При формулюванні умов зовнішньоекономічного контракту про джерела підвищеної небезпеки сторони мають враховувати вимоги національного права, а також положення міжнародних угод, які застосовуються до контракту.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для ви­никнення відповідальності:

а) наявність шкоди;

б) протиправна дія заподіювача шкоди;

в) наяв­ність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Список використаної літератури

Баранова Л.Н. Понятие «неопределимая сила» и «форс - мажор» и их соотношение в гражданском праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - № 11. – С. 13 – 15

Баранова Л.Н. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві: Автореф. дис. канд.. юрид. наук. – Харків, 1998. – С 18

Боровська І. Зміст права на безпечне для життя і здоров’я довкілля як особистого цивільного права // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, Національна Академія 2004. – С. 265 – 267

Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №41. – С. 1264 - 1310

Кокот К. Форс – мажорне застереження у зовнішньоекономічному контракті: проблеми формулювання // Юридичний журнал. – листопад. - №11 (17). – 2003. – Юстиніан. – С. 71 – 74

Цивільне право України: Підручник: У 2 книгах/ О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. 2 – е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – кн. 1. – 659 – 664; кн. 2. – С. 526 – 535

Цивільний Кодекс України: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

Цивільний Кодекс України: Коментар /за ред. Харитонова Є.О. – Х.: ТОВ „Одісей”, 2003. – С. 752 – 754, 771 – 775

Новицький И.Б. Римское право. – М., 1994. – С. 153

О. Хлонь Форс – мажор та непереборна сила: їх розмежування у цивільному праві // Право України. – 2005. - № 1. – С. 112 – 114

Додаток А

Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяль­ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, меха­нізмів та обладнання, використанням, збері­ганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і во­гненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійців­ських порід тощо, що створює підвищену не­безпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на від­повідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механіз­мом, іншим об'єктом, використання, зберіган­ня або утримання якого створює підвищену небезпеку.

3. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'­єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його ви­користання, зберігання або утримання, зобов'я­зана відшкодувати її на загальних підставах.

4. Якщо неправомірному заволодінню ін­шою особою транспортним засобом, механіз­мом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяль­ністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне зна­чення.

5. Особа, яка здійснює діяльність, що є дже­релом підвищеної небезпеки, відповідає за зав­дану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого [7].

Додаток Б

Стаття 1188. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кіль­кох джерел підвищеної небезпеки, відшкодо­вується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій зав­дано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодуван­ня визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підви­щеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зо­бов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини [7].

Додаток В

Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов’язань за цим договором, якщо воно є наслідком обставин, які містяться у переліку наведеному нижче, але не обмежуються ним: стихійного лиха (наприклад, пожежі, повені, землетрусу, негоди, замерзання моря); військових конфліктів, військових переворотів, терористичних актів, включаючи біологічну та хімічну війну, спалахів інфекційних захворювань, епідемій, карантинів закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження та розвантаження, громадянських хвилювань, масштабного страйку, обставин, що стали наслідком приписів, розпоряджень, наказів уряду або президента чи інших адміністративних або урядових обмежень, включаючи, але не обмежуючи, заборону експорту й імпорту або інше ліцензування, які впливають на виконання зобов’язань сторонами за цим договором, та інших обставин, що не залежать від волевиявлення і контролю сторін, незалежно від того, чи є вони схожими з перерахованими вище обставинами, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору за умови, що сторона, яка не виконала зобов’язання, вжила всіх можливих заходів для запобігання настанню цих обставин [5].

1	2	3	4	5	6	7

Назва: Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
Дата публікації: 2006-03-13 (3984 прочитано)