ѕравознавство > јдм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ на транспорт≥, в галуз≥ шл¤хового господарства та зв`¤зку
4. ”правл≥нн¤ комун≥кац≥¤ми в галуз≥ зв`¤зку.
ќргани управл≥нн¤
—учасний зв`¤зок Ї одн≥Їю з пр≥оритетених ≥ найважлив≥ших галузей в ”крањн≥
та покликаний задовольн¤ти потреби споживач≥в, орган≥в державноњ влади, орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤, оборони та безпеки держави у засобах ≥ послугах поштового
та електричного зв`зку. ¬≥дносини у галуз≥ зв`¤зку регулюютьс¤ «аконом ”крањни
Уѕро зв`¤зокФ в≥д 16 травн¤ 1995 р., ≥ншими актами законодавства ”крањни та
нормативними актами м≥н≥стерств та в≥домств. ѕравовий статус, повноваженн¤ ≥
обов`¤зки оператор≥в зв`¤зку, а також використанн¤ рад≥очастотного ресурусу
визначаЇтьс¤ окремими законодавчими актами.
ƒ≥¤ «аконом ”крањни Уѕро зв`¤зокФ поширюЇтьс¤ на в≥дносини у галуз≥ зв`¤зку,
в ¤ких беруть участь органи державноњ влади, органи м≥сцевоо самовр¤дуванн¤,
п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ зв`¤зку та споживач≥в послуг зв`¤зку ≥
рад≥очастот. јле д≥¤ цього закону не поширюЇтьс¤ на державну систему ур¤дового
зв`¤зку, а також на мереж≥ технолог≥чного зв`¤зку ≥ в≥домч≥ мереж≥ зв`¤зку та
в≥дносини. ўо забеспечують њх функц≥онуванн¤. ¬ сучасний пер≥од засоби зв`¤зку
також перебувають у в≥данн≥ ћ≥нтрансу, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, —лужби
безпеки, ћ≥ноборони та ≥нших в≥домств ”крањни.ƒержавну пол≥тику в галу≥ зв`¤зку
визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањни. ”правл≥нн¤ Їдиною нац≥ональною системою зв`¤зку
зд≥йснюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни [4, 167].
÷ентральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ зв`¤зку Ї ƒержавний ком≥тет
зв`¤зку та ≥нформац≥њ ”крањни (дал≥ - ƒержкомзв`¤зку). ўо стосуЇтьс¤ управл≥нн¤
зв`¤зком, то воно регулюЇтьс¤ ѕооженн¤м про ƒержавний ком≥тет зв`¤зку та ≥нформац≥њ
”крањн, затвердженим ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 30 червн¤ 1999 р.
”правл≥нн¤ зв`¤зком пол¤гаЇ у визначенн≥ основних напр¤м≥в розвитку галуз≥,
а саме: розробленн≥ та зд≥йсненн≥ заход≥в щодо розвитку ≥ вдосконаленн¤ Їдиноњ
нац≥ональноњ системи зв`¤зку, п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥, доступност≥ ≥ сталого функц≥онуванн¤;
регулюванн≥ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на задоволенн¤ потреб споживача; спри¤ти
розвитку п≥дприЇмництва на конкурентних засадах у сфер≥ наданн¤ послуг зв`¤зку;
проведенн≥ державноњ антимонопольноњ пол≥тики у галуз≥ зв`¤зку.
ƒержкомзв`¤зку ”крањни очолюЇ √олова, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть
перед ѕрезидентом ”крањни та аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в.
ƒл¤ погодженого вир≥шенн¤ питань, обговоренн¤ найважлив≥ших напр¤м≥в його
д≥¤льност≥ та розвитку галуз≥ у ƒержкомзв`¤зку ”крањни утворюЇтьс¤ колег≥¤ у
склад≥ √олови, його заступник≥в, а також ≥нших кер≥вник≥в прац≥вник≥в ƒержкомзв`¤зку
”крањни. ƒо складу колег≥њ можуть входити кер≥вники ≥нших центральних орган≥в
виконавчоњ влади, а також п≥дприЇмств, установ ≥ оран≥зац≥й, що належать до
ц≥Їњ сфери. „лен≥в колег≥њ затверджуЇ та ув≥льн¤Ї в≥д обов`¤зк≥в аб≥нет ћ≥н≥стр≥в
”крањни.
ѕоштовий ≥ електричний зв`¤зок ≥ Їдиному технолог≥чному процес≥ зд≥йснюють
державн≥ п≥дприЇмства зв`¤зку. ѕоштовий зв`¤зок Ц це прийманн¤, обробленн¤,
перевезенн¤ та доставленн¤ доручень письмових в≥дправлень, матер≥альних ц≥нностей,
виконанн¤ доручень ф≥зичних та юридичних ос≥б щодо грошових переказ≥в, банк≥вських
операц≥й.
¬ ”крањн≥ у серр≥ поштового зв`¤зку д≥ють так≥ основн≥ госрозрахунков≥ п≥дприЇмства:
”крањнське державне п≥дприЇмство поштового зв`¤зку ”крањни державне п≥дприЇмство
УѕресаФ та державне п≥дприЇмство Ућарка ”крањниФ.
”крањнське державне п≥дприЇмство поштового зв`¤зку ”крањни (дал≥ Ц ”крпошта)
д≥Ї на п≥дстав≥ њњ статуту ≥ очолюЇтьс¤ генеральним директором, ¤кий в межах
своЇњ компетенц≥њ видаЇ накази та затверджуЇ положенн¤ про структурн≥ п≥дрозд≥ли
поштового зв`¤зку ”крањни.
¬ област¤х функц≥онують дирекц≥њ ”крпошти, ¤к≥ Їњњ структурними п≥дрозд≥лами,
ф≥л≥алами. ўо д≥ють на п≥дстав≥ њњ дов≥реност≥. ƒирекц≥¤ маЇ у своЇму склад≥
територ≥ально в≥докремлен≥ безбалансов≥ виробнич≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли Ц вузли
зв`¤зку, поштамп. ƒирекц≥¤ неЇ юридичною особою ≥ зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть в≥д
≥мен≥ ”крпошти та на п≥дстав≥ ѕоложенн¤ про дирекц≥ю, ¤ке затверджуЇтьс¤генеральним
директором. √оловним завданн¤м дирекц≥њ Ї своЇчасне ¤к≥сне та повне задоволенн¤
потреб споживач≥в у послугах поштового зв`¤зку.
¬ обласних центрах д≥ють поштампи, а також нерайонован≥ в≥дд≥ленн¤ зв`¤зку;
в районах - вузли зв`¤зку; в м≥стах ≥ селах - в≥дд≥ленн¤ зв`¤зку. ќчолюЇ њх
в≥дпов≥дн≥ начальники. як≥ приймаютьс¤ на роботу та зв≥ьн¤ютьс¤ з роботи директором
дирекц≥њ.
”правл≥нн¤ у сфер≥ електричного зв`¤зкуна р≥вн≥ держави ≥ областей Ї аналог≥чним
управл≥нню ”крпошти [ 8, —т.2-6].
ΙΙΙ. —уб`Їкти правопорушень на транспорт≥ в галуз≥ шл¤хового господарства
≥ зв`¤зку
ƒо суб`Їкт≥в адм≥н≥стративного прав належать:
громад¤ни;
органи виконавчоњ влади;
органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
державн≥ службовц≥;
п≥дприЇмства ≥ установи;
об`Їднанн¤ [2, 518].
¬ адм≥н≥стративно-правових в≥дносинах ¤к ≥ у вс≥х ≥нших в≥дношенн¤х, урегульованих
правовими нормами, приймають участь конкретн≥ нос≥њ в≥дпов≥дних прав, обов`¤зк≥в
≥ в≥дпов≥дальност≥. ÷≥ нос≥њ прав ≥ обов`¤зк≥в Ї учасниками адм≥н≥стративно-правових
в≥дносин, ¤к≥ складаютьс¤ у сфер≥ державноњ виконавчоњ влади. ¬они виступають
у ¤кост≥ суб`Їкт≥в адм≥н≥стративного права, тобто таких учасник≥в правових в≥дносин,
¤к≥ зд≥йснюють визначенн≥ права, виконують покладенн≥ на них обов`¤зки й несуть
встановленну законом в≥дпов≥дальн≥сть у сфер≥ реал≥зац≥њ державноњ виконавчоњ
влади. ншими словами, суб`Їкт адм≥н≥стративного права Ц це такий потенц≥йний
учасник адм≥н≥стративно-правових в≥дносин, котрий в силу особливостей свого
правового статусу й комплексу соц≥альних умов свого функц≥онуванн¤ взмоз≥ бути
нос≥Їм адм≥н≥стративних повноважень, обов¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥.
¬ юридичн≥й практиц≥ ≥снують думки щодо питанн¤ про те, що Ї об`Їктом правов≥дносин.
ќдна група автор≥в пропонуЇ в ¤кост≥ об`Їкта д≥њ, повед≥нку людей, а ≥нш≥ п≥дкреслюють
об`Їкт майнових в≥дносин (матер≥альн≥ реч≥) та об`Їкт немайнових в≥дносин (д≥њ,
повед≥нка).
¬ загальн≥й теор≥њ права вс≥х суб`Їкт≥в под≥л¤ють на дв≥ групи: громад¤ни
та орнаназац≥њ. ¬ науц≥ адм≥н≥стративного права корисн≥ше було б казати про
≥ндив≥дуальн≥ та колективн≥ суб`Їкти.
олективн≥ суб`Їкти представл¤ють собою орган≥зован≥, в≥докремлен≥, самовр¤дован≥
групи людей, ¤к≥ над≥ленн≥ правами вступати у в≥дношенн¤ з ≥ншими суб`Їктами
¤к Їдине ц≥ле. олектив, з¤к правило, об`Їднаний ¤кимось ≥нтересом, метою, функц≥он≥льно
диференц≥йований, д≥Ї за законом, маЇ своњ механ≥зми керуванн¤, в ньому визначенн≥
рол≥ кожного.
«а ступенем орган≥зац≥йноњ самост≥йност≥ колективн≥ суб`Їкти под≥л¤ютьс¤
на:
орган≥зац≥њ;
структурн≥ п≥дрозд≥ли орган≥зац≥й;
трудов≥ та ≥нш≥ колективи орган≥зац≥й та њх структурн≥ п≥дрозд≥ли;
складн≥ орган≥зац≥њ.
¬ груп≥ орган≥з≥ц≥й за метою д≥¤льност≥ ≥ особлив≥стю правового статусу розр≥зн¤ють:
державн≥ органи;
п≥дприЇмства;
установи та ≥н.
—труктурн≥ п≥дрозд≥ли можно клас≥ф≥кувати за тими ж критер≥¤ми, що й орган≥зац≥њ.
ѕри цьому потр≥бно враховувати ч≥њ вони: державн≥ орган≥зац≥њ, сусп≥льн≥, рел≥г≥йн≥.
“рудов≥, тер≥тор≥альн≥ та ≥нш≥ колективи над≥лен≥ державно- правовою правосуб`Їктн≥стю.
ќсоблив≥стю колектива Ї те, що вс≥ його члени р≥вн≥.
¬ ¤кост≥ складноњ орган≥зац≥њ можна назвати зал≥зничну дорогу. ƒо њњ складу
вход¤ть в≥дд≥ленн¤ зал≥зничноњ дороги, а також промислов≥ та буд≥вельн≥, транспортн≥,
науково-досл≥джувальн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства (об`днанн¤) та орган≥зац≥њ, установи
народноњ осв≥ти та охорони здоров`¤, культури [1, 21-24].
ƒо ≥ндив≥дуальних суб`Їкт≥в в≥днос¤тьс¤ громад¤ни крањни, громад¤ни ≥нших
держав та особи без громад¤нство. “ак≥ суб`Їкти складаютьс¤ з таких ктегор≥й,
¤к правоздатн≥сть та д≥Їздатн≥сть.
Ќазва: јдм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ на транспорт≥, в галуз≥ шл¤хового господарства та зв`¤зку
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3322 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
