‘≥зкультура > ѕауерл≥фтинг

ѕауерл≥фтинг

«м≥ст

«м≥ст

—тор.

¬ступ

ѕауерл≥фтинг (силове триборство) в≥дноситьс¤ до пор≥вн¤но молодих вид≥в спорту, в≥домий в≥н трохи б≥льше 30 рок≥в. Ќазва походить в≥д двох сл≥в Ђpowerї - сила, м≥ць ≥ Ђл≥фтї - п≥дн≥мати.

ѕершов≥дкривач цього виду - американц≥. ” колишньому —–—– пауерл≥фтинг знають ≥з 1989 року, саме тод≥ в ћоскв≥ вперше виступили американськ≥ й англ≥йськ≥ спортсмени з показовими виступами.

ќф≥ц≥йн≥ „емп≥онати св≥ту провод¤тьс¤ з 1972 року, „емп≥онати ™вропи - з 1980. « кожним роком цей вид спорту стаЇ усе б≥льше попул¤рним, про що св≥дчить пост≥йно зростаюче число крањн учасниць м≥жнародних змагань.

ѕор¤д з≥ змаганн¤ми з пауерл≥фтингу в чолов≥к≥в усп≥шно провод¤тьс¤ й м≥жнародн≥ змаганн¤ серед ж≥нок.

« початком виступ≥в рос≥йських чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, зб≥рних з 1991 року в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни в м≥жнародн≥й тр≥йц≥.

Ѕ≥льш≥сть рекорд≥в —в≥ту ≥ ™вропи встановлено рос≥¤нками.

” кожного виду спорту велике майбутнЇ ћ≥жнародна федерац≥¤ пауерл≥фтинга домагаЇтьс¤ включенн¤ силового триборства в програму ќл≥мп≥йських ≤гор. ¬ 1998 роц≥ в ћоскв≥ в≥дбулас¤ зустр≥ч президента ќл≥мп≥йського ком≥тету ’уано јнтон≥о —амаранча, ѕрезидента ћ≥жнародноњ ‘едерац≥њ пауерл≥фтинга Ѕогачева ¬.¬., де п≥дн≥малос¤ питанн¤ про визнанн¤ цього виду спорту.

ћи думаЇмо, пройде не так багато часу й пауерл≥фтинг, завд¤ки своњй попул¤рност≥, буде включений у програму ќл≥мп≥йських ≤гор.

як вид спорту пауерл≥фтинг те саме що важка атлетика, а саме з важкоатлетичним двоЇборством, але при цьому маЇ р¤д ≥стотних в≥дм≥нностей. ѕауерл≥фтинг - силовий вид, важкоатлетичне двоЇборство - спортивно-силовий. ѕеревага пауерл≥фтинга також у т≥м, що рухи його б≥льше прост≥, ≥ цим в≥н доступний не т≥льки чолов≥кам. ¬они прот¤гом багатьох рок≥в мають можлив≥сть показувати висок≥ результати з м≥н≥мальним в≥дсотком травматизму.

—илове триборство м≥стить у соб≥ наступн≥ вправи: прис≥данн¤ з≥ штангою на плечах, жим штанги, лежачи на горизонтальн≥й лав≥, т¤га станова. ¬с≥ сили спортсмена п≥д≥бран≥ так щоб зад≥¤ти основн≥ групи м'¤з≥в. ¬прави ун≥версальн≥ й знаход¤ть застосуванн¤ у вс≥х видах спорту.

” процес≥ зан¤тт¤ в≥дбуваЇтьс¤ зм≥цненн¤ опорно-рухового апарата; п≥дсилюЇтьс¤ кровооб≥г м'¤зових тканин, що спри¤Ї њхньому розвитку. “ренуванн¤ з вагою позитивно впливаЇ на б≥лковий обм≥н, п≥дсилюЇ анабол≥чн≥ процеси, а також зростаЇ оп≥р до захворювань.

1. јтлетична г≥мнастика. ѕауерл≥фтинг.

√≥мнастика - це слово грецьке й значить оголений. ” ƒревн≥й √рец≥њ ¤кийсь час ф≥зичними вправами займалис¤ без од¤гу, тому що вважали, ≥ про цьому дуже добре сказав ¬олодимир ћа¤ковський, що Уу св≥т≥ немаЇ прекрасн≥шоњ одеж≥, чим бронза мускул≥в ≥ св≥ж≥сть шк≥риФ. √≥мнастика в т≥ часи м≥стила в соб≥ й ≥гри, ≥ б≥г, ≥ стрибки, ≥ Їдиноборства, ≥ танц≥. —ловом, майже вс≥ види ф≥зичних вправ, ¤к≥ тод≥ ≥снували. ј спр¤мован≥сть г≥мнастики була комплексною - ≥ дл¤ ф≥зичного, ≥ дл¤ духовного вдосконалюванн¤ людини. ” здоровому т≥л≥ - здоровий дух. ƒуже п≥дход¤ща характеристика дл¤ тих, хто займавс¤ г≥мнастикою. јристотель взагал≥ вважав, що спос≥б житт¤ в≥льноњ людини немислимий без зан¤ть г≥мнастикою.

јле знаЇте, ск≥льки в т≥ часи було д≥йсно в≥льних людей, ¤к≥ могли њй займатис¤? ¬≥д загального числа населенн¤ не б≥льше 5 - 10%. ÷е в ƒревн≥й √рец≥њ. ј в ƒревн≥й ≤нд≥њ, що дала сучасному миру йогов≥? ј в ƒревньому  итањ, з ¤кого до нас прийшло ушу? …ога й ушу, у загальному г≥мнастиками стали зовс≥м недавно, ≥ јристотель про њх, начебто, н≥чого не говорив. ƒо того ж споконв≥чно це були ¤к≥сь культов≥ зан¤тт¤, значенн¤ ¤ких зараз трактують хто, ¤к хоче. јле ¤ пропоную њх ус≥м у першу чергу саме ¤к г≥мнастику.

” вс¤кому раз≥, у стародавност≥ ≥ йога, ≥ ушу ¤к ≥ г≥мнастика в √рец≥њ, теж були зан¤тт¤м т≥льки дл¤ вибраних, але теж дл¤ вдосконалюванн¤ т≥ла й духу. ѕравда все це робилас¤ ¤к п≥дготовка дл¤ житт¤ у св≥т≥ ≥ншому. ” ƒревн≥й √рец≥њ г≥мнастика ≥снувала ¤к би на противагу агон≥стиц≥. јбо навпаки - агон≥стика на противагу г≥мнастиц≥. ’оча вони могли, ¤к би доповнювати один одного або компенсувати. Ќеначебто б≥ле й чорне, солодке й г≥рке, добро й зло. “≥льки от јристотель вважав, що дл¤ розвитку людини г≥мнастика представл¤Ї дуже б≥льшу ц≥нн≥сть, тод≥ ¤к зан¤тт¤ агон≥стикою взагал≥ неварт≥ в≥льноњ людини.

Ќу, так бог з ними, ≥з древн≥ми. «араз г≥мнастика що ≥з себе представл¤Ї? Ќав≥ть ¤кщо запитувати у фах≥вц≥в отримаЇ р≥зн≥ в≥дпов≥д≥. ≤ майже вс≥ в чомусь будуть прав≥, тому що г≥мнастика й сьогодн≥ - це ц≥ла система спец≥ально п≥д≥браних ф≥зичних вправ ≥ ≥нших прийом≥в, застосовуваних дл¤ зм≥цненн¤ здоров'¤ й гармон≥чного ф≥зичного розвитку. ѕриблизно так зараз пишуть у словниках ≥ енциклопед≥¤х. ѕравда кудись духовне вдосконалюванн¤ втратилос¤ в пор≥вн¤нн≥ ≥з древн≥ми часами, але ¤кщо зараз здоров'¤ розум≥ють не т≥льки ¤к ф≥зичний стан, але й духовне, ≥ ≥нтелектуальне, ≥ нав≥ть соц≥альне, те...

—ьогодн≥ г≥мнастик багато: спортивна, художн¤, л≥кувальна, що коригуЇ, атлетична, дихальна, гантельна, аероб≥ка, ритм≥чна. ј ще Ї акробатика, г≥мнастики сх≥дн≥, г≥мнастики косметичн≥, сексуальн≥. «овс≥м недавно нав≥ть Їгипетську г≥мнастику в≥дкопали. —ама Ќ≥ферт≥т≥, говор¤ть, Їю займалас¤.

ћайже кожному займатис¤ можна будь-¤ким видом г≥мнастики, але на своЇму р≥вн≥, зрозум≥ло. ≤ попередньо визначивши основну мету - ф≥зкультурну, тобто дл¤ здоров'¤ й у благо, або спортивну, тобто, ¤к виходить ≥, швидше за все, на шкоду. јдже сьогодн≥ загальоздоровча спр¤мован≥сть г≥мнастики т≥льки декларуЇтьс¤. Ќа д≥л≥ ж багато г≥мнастик - чисто спортивн≥ види.

ј тепер поговоримо про пауерл≥фтинг (атлетичну г≥мнастику)Ц важку атлетику. як це так - важка атлетика й раптом г≥мнастика? “ак дуже просто. “≥льки це г≥мнастика силова й дуже обмежена по своњм ц≥л¤м ≥ засобам. –ан≥ше хоч три вправи в штанг≥ст≥в було, але от вир≥шили, що й двох вистачить - поштовху й ривка. Ќу, вир≥шили й вир≥шили.

’от≥ли сказати, що г≥мнастика це чи н≥, а однаково вид богатирський, але... ∆≥нки зараз важкою атлетикою теж займаютьс¤. ≤ пауерл≥фтингом. ≤ гирьовим спортом.

¬ажка атлетика - вид спортивно-змагальний. јле багато хто нею займаЇтьс¤ без претенз≥й на загальне визнанн¤ й рекорди, а "дл¤ себе". ” когось виходить, у когось н≥. јле част≥ше це т≥, хто на думку фах≥вц≥в, дл¤ важкоњ атлетики ¤к спорту ≥нтересу не представл¤Ї. Ѕезперспективн≥, так сказати. ’оча бувають ≥ виключенн¤. як самост≥йний ф≥зкультурний вид важка атлетика не ≥снуЇ, а ¤к спорт - це зан¤тт¤ досить престижне. ќсобливо серед чолов≥к≥в важких категор≥й. јле в ц≥лому ¤к вид спорту майже вмираючий.

1	2	3

Ќазва: ѕауерл≥фтинг
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (1356 прочитано)