‘≥зкультура > ѕауерл≥фтинг

ƒл¤ загальноњ ф≥зичноњ п≥дготовки й зан¤ть "дл¤ себе" методи тренуванн¤ штанг≥ст≥в можна використовувати майже кожному. јле обережно.

” зв'¤зку ≥з цим ц≥кавий приклад. ƒехто вважаЇ, що зан¤тт¤ з обт¤женн¤ми, особливо прис≥данн¤ з≥ штангою, перешкоджають росту хлопчик≥в. ј ви подивитес¤ на штанг≥ст≥в-важкоатлет≥в. ¬они ж майже все ростом вище за середн≥й. ’оча штангою займаютьс¤ з дитинства. ѕричому працюють ≥з такими вагами, що й дорослим не вдастьс¤. јле адже ростуть! ÷е природа, генетика. «вичайно, не потр≥бно перевантажувати й ламати спину. јле розумно навантажувати потр≥бно. ≤ нав≥ть корисно. √рамотн≥ фах≥вц≥ знають ¤к це робити. ј от неписьменн≥ мами-тата, не знаючи основ б≥олог≥њ, думають, що ¤кщо вони сам≥ н≥чим не займаючись не виросли вище за середнЇ, те њхн≥ чада, займаючись з≥ штангою, вже точно не виростуть.

÷¤ ≥нформац≥¤ батькам, у ¤ких 14-л≥тн≥ д≥ти не ростуть ¤к акселерати. јле њм варто знати, що Ї таке пон¤тт¤ - гетерохрон≥сть розвитку. ÷е значить, що ростуть д≥ти нер≥вном≥рно й не ус≥ в≥дразу. «верн≥ть увагу на те, ¤ка величезна голова в немовл¤ти в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншим т≥лом. «начить так треба. ј у всьому ≥ншому кожний розвиваЇтьс¤ по своЇму сценар≥ю. якщо в когось закладена програма вирости до двох метр≥в - виросте. ј ¤кщо в програм≥ т≥льки метр ≥з кепкою, то т¤гнис¤, не т¤гнис¤ не допоможе

ѕовернемос¤ до важкоњ атлетики. „есно говор¤чи, дуже приЇмно дивитис¤ на здоровенних мужик≥в-важкоатлет≥в. јле ¤кщо вс¤ важка атлетика загинаЇтьс¤, це не виходить, що й важкоатлет≥в чекаЇ дол¤ динозавр≥в. ”се б≥льше попул¤рним стаЇ пауерл≥фтинг або силове триборство. ÷е б≥льш демократичний ≥ доступний вид. „аст≥ше його чомусь в≥днос¤ть до сфер бод≥б≥лдингу або культуризму, але практично це та ж важка атлетика або силова г≥мнастика, причому ≥сторично б≥льше древн¤, чим бод≥б≥лдинг ≥ важка атлетика. «авданн¤ ц≥Їњ г≥мнастики також розвиток сили, т≥льки њњ перев≥рка набагато ун≥версальн≥ша й природн¤, чим у важк≥й атлетиц≥. ѕравда з погл¤ду загальноњ ф≥зичноњ п≥дготовки й у ц≥лому ф≥зкультурноњ можна було б робити це б≥льше ун≥версальними способами. ѕоки ж на змаганн¤х пауерл≥фтинги виконують три вправи - прис≥данн¤ з≥ штангою, жим штанги лежачи й станову т¤гу. ’оча де¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на ¤комусь окремому вид≥, а багато хто, ¤кщо не б≥льш≥сть, займаютьс¤ пауерл≥фтингом "дл¤ себе". ќт т≥льки методи цих зан¤ть ¤вно не ф≥зкультурн≥. ≤ не т≥льки методи. « важкою атлетикою й пауерл≥фтингом пов'¤зан≥ пост≥йн≥ скандали через доп≥нг.

як змагальний спорт, пауерл≥фтинг - це не т≥льки чолов≥чий, але й ж≥ночий й нав≥ть дит¤че зан¤тт¤. ѕровод¤ть змаганн¤ з пауерл≥фтингу й серед ≥нвал≥д≥в.

¬≥дпов≥дно до класиф≥кац≥њ у важк≥й атлетиц≥, стосовно до силового триборства в першу групу вход¤ть змагальн≥ вправи. ѕрис≥данн¤, жим, лежачи на горизонтальн≥й лав≥ й т¤га.

ƒруга група поЇднуЇ спец≥ально п≥дготовлен≥ вправи, ¤к≥ поширюютьс¤ на к≥лька груп:

вправи, дл¤ прис≥данн¤;

вправи, дл¤ жиму лежачи;

” трет≥й груп≥ вправ концентруютьс¤ додатков≥ розвиваюч≥ вправи. ¬они виконуютьс¤ не т≥льки з≥ штангою, але й на тренажерах, з використанн¤ гир ≥ ≥нших обт¤жень.

–озвиваюч≥ вправи здеб≥льшого робл¤ть локальний вплив, через своЇр≥дну структуру техн≥ки, ¤кщо виконуютьс¤ з в≥дносно невеликою вагою (обт¤женн¤м), потужн≥сть, що розвиваЇтьс¤ зв≥дси при цьому, пор≥вн¤но невелика.

“ренуванн¤ пауерл≥фтер≥в будуЇтьс¤ у вигл¤д≥ тренувальних цикл≥в, ц≥ль ¤ких дос¤гненн¤ високого спортивного результату до певного часу.  ожний тренувальний цикл складаЇтьс¤ з пер≥од≥в розвитку спортивноњ форми, њњ стаб≥л≥зац≥њ й тимчасовоњ втрати. ÷≥ пер≥оди прийн¤то називати в≥дпов≥дно п≥дготовчими, змагальними ≥ перех≥дними. ” сукупност≥ ц≥ три пер≥оди становл¤ть тренувальний цикл, або ¤к його називають, великий цикл.

«авданн¤ п≥дготовчого пер≥оду (пер≥оду фундаментальноњ п≥дготовки) - створити фундамент спортивноњ форми й забезпечити њњ безпосереднЇ становленн¤. ” цей пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ пристосуванн¤ орган≥зму до тренувальних вплив≥в ≥ дос¤гаЇтьс¤ певний (необх≥дний на даному етап≥) р≥вень п≥дготовленост≥ атлета. ƒл¤ цього спортсменов≥ звичайно досить 1-2 м≥с¤ц≥в не перевищувати ц≥ строки.

” п≥дготовчому пер≥од≥ атлет удосконалюЇтьс¤ в техн≥ку класичних ≥ спец≥ально допом≥жних вправ, зв≥р¤Ї спортивну форму (п≥дн≥маючи штангу великого, субмаксимального й нав≥ть максимального ваг у класичн≥ й спец≥ально - допом≥жних вправах). ѕ≥дготовчий пер≥од звичайно в≥др≥зн¤Їтьс¤ невеликим обс¤гом тренувального навантаженн¤ й поступовим ростом ≥нтенсивност≥.

«авданн¤ змагального пер≥оду - дос¤гти р≥вн¤ вищоњ спортивноњ форми й забезпечити њњ реал≥зац≥ю в спортивних дос¤гненн¤х.

ƒл¤ безпосередньоњ п≥дготовки (п≥дведенн¤) до змагань у пауерл≥фтингу використовуютьс¤ звичайно чотири тижн≥; цей пер≥од п≥дготовки й прийн¤то вважати змагальним. якщо ж атлет бере участь у змаганн¤х без попередньоњ спец≥альноњ п≥дготовки, то такий етап тренуванн¤ не можна назвати змагальним. ƒл¤ змагального пер≥оду характерний менший обс¤г навантажень ≥ максимальна њњ ≥нтенсивн≥сть.

ѕ≥дготовчий ≥ змагальний пер≥оди не повинн≥ обмежитис¤ ¤кимись певними строками, перех≥д в≥д одного до ≥ншого зд≥йснюЇтьс¤ поступово.

“ривал≥сть кожного тренувального циклу в пауерл≥фтинз≥ становить 2-3 м≥с¤ц≥, хоча в окремих випадках вона може бути й ≥нший. “ак, ¤кщо 1-й м≥с¤ць, Ї п≥дготовчим, а 2-ий змагальним пер≥одом, те тренувальний цикл становить 2 м≥с¤ц≥. якщо ж п≥дготовчий пер≥од включаЇ 2 м≥с¤ц≥, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два в≥дпов≥дальних моменти змаганн¤ випливають один за одним приблизно через м≥с¤ць), то тренувальний цикл становить 3 м≥с¤ц≥. јле от ≥нший приклад: звичайно п≥дготовчий пер≥од включаЇ 2 м≥с¤ц≥, а змагальний 1 або навпаки (у тих випадках, коли два в≥дпов≥дальних змаганн¤ випливають один за одним приблизно через м≥с¤ць), те тренувальний цикл становить 3 м≥с¤ц≥. ≤ ¤кщо п≥сл¤ цього треба (з ≥нтервалом 30-40 дн≥в) два в≥дпов≥дальних змаганн¤, то тривал≥сть тренувального циклу вже може становити близько 5 м≥с¤ц≥в.

ƒл¤ виступу на змаганн¤х з пауерл≥фтингу спортсмени використовують спец≥альн≥ костюми, ¤к≥ повинн≥ складатис¤ ≥з ц≥льного по вс≥й довжин≥ трико, виготовленого з одношарового матер≥ал, що розт¤гуЇтьс¤.  остюм, над¤гнутий на спортсмена не повинен провисати. Ћ¤мки костюма повинн≥ бути над¤гнут≥ на плеч≥ спортсмена при виконанн≥ вс≥х вправ. ƒовжина штанги в костюма (в≥д середини промежини) - в≥д 3 до 15 см. ƒл¤ виконанн¤ прис≥данн¤ й жиму лежачи п≥д костюм од¤гаЇтьс¤ футболка - полурукавка. «а бажанн¤м спортсмена на виконанн¤ третьоњ вправи (т¤гу станову) можна не над¤гати п≥д костюм футболку.

ƒл¤ зан¤ть можна використовувати бинти, що не перевищують 1 м. у довжину й 8 см. завширшки.

ƒл¤ кол≥н можна використовувати бинти. ƒовжина бинт≥в не повинна перевищувати 2 м., а завширшки - 8 см.  ол≥но бинтуЇтьс¤ на 15 см. нагору й дол≥лиць в≥д його центра. ” пауерл≥фтинз≥ використовуютьс¤ спец≥альн≥ прогумован≥ бинти, ¤к≥ можуть бути р≥зноњ твердост≥. ѓх можна в≥др≥знити за кольором смуг. —амими твердими на сьогодн≥шн≥й день, Ї чорн≥ з 3-м¤ червоними смугами. ÷≥ бинти також добре т¤гнутьс¤, чим гарн≥ дл¤ атлет≥в з б≥льшими стегнами. “вердими Ї також б≥ло-с≥р≥ бинти ≥з двома син≥ми смужками й б≥л≥ ≥з двома червоними смужками. «агальна ширина намотуванн¤ - не б≥льше 30 см. Ѕинти не повинн≥ стикатис¤ з атлетичним костюмом або носками.

ѕ≥д час виконанн¤ вс≥х вправ спортсмен повинен використовувати взутт¤ з п≥дошвою, що маЇ форму стопи. ћожна використовувати дит¤чу присипку, крейда, кан≥фоль, тальк або магнез≥ю на т≥л≥ або ек≥п≥руванн≥.

як ф≥зкультурний вид або зас≥б атлетичноњ й загальноњ ф≥зичноњ п≥дготовки, спорт (нав≥ть спорт, а не г≥мнастика), по-моЇму, б≥льше п≥дход¤ще зан¤тт¤, чим важка атлетика й пауерл≥фтинг. √ирьовим спортом теж займаютьс¤ чолов≥ки й ж≥нки, доросл≥ й д≥ти.

1	2	3

Ќазва: ѕауерл≥фтинг
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (1356 прочитано)