≤ноземна мова > Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси

Ќакопиченн¤ знань про ≥стор≥ю розвитку р≥зних стор≥н мови повинно призвести у п≥дсумку до такого р≥вн¤ п≥дготовки, коли за допомогою етимолог≥чного словника, а значною м≥рою ≥ без нього, можна по¤снити джерела форм та ¤вищ, ¤к≥ в≥дображаютьс¤ в будь-¤кому сучасному слов≥.

“аблиц¤ 1.

≈тимолог≥чна структура словника англ≥йськоњ мови.

÷¤ таблиц¤ вимагаЇ по¤снень. ѕо-перше, треба звернути увагу на те, що друга колонка в таблиц≥ включаЇ не лише б≥льше груп, а й велику к≥льк≥сть сл≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ високим в≥дсотком запозичених сл≥в в англ≥йськ≥й мов≥ (75%), що прибули в результат≥ численних ¤вищ та м≥жнародних звТ¤зк≥в.

« точки зору словникового складу треба класиф≥кувати англ≥йську мову ¤к мову м≥жнародного походженн¤, або ¤к одну з романських (тому що переважають французьк≥ та латинськ≥ слова). јле беручи до уваги в≥дносну частоту розповсюдженн¤ сл≥в, ¤сно, що м≥сцевий елемент в англ≥йськ≥й мов≥ маЇ велику к≥льк≥сть часто повторюваних сл≥в, таких ¤к артикл≥, присл≥вники, зТЇднанн¤, допом≥жн≥ д≥Їслова, а також слова ¤к≥ означають предмети повс¤кденного житт¤.

«апозиченн¤ Ц це слова, запозичен≥ з ≥ншоњ мови, ¤к≥ модиф≥кували фонем≥чну форму, значенн¤ та вимову до стандарт≥в англ≥йськоњ мови.

≤снуюч≥ в словниковому склад≥ мови запозичен≥ слова можна класиф≥кувати:

по джерелу запозиченн¤;

по тому, ¤кий аспект слова запозичений;

за ступенем асим≥л¤ц≥њ.

ѕо джерелу запозиченн¤ в словниковому склад≥ англ≥йськ≥ слова вид≥л¤ють:

французького запозиченн¤

н≥мецького запозиченн¤

запозиченн¤ з ≥д≥ш

русизми та запозиченн¤-неолог≥зми з грецькоњ, португальськоњ, ¤понськоњ та ≥нших мов

португальськ≥ запозиченн¤.

 ласиф≥кац≥¤ по джерелу запозиченн¤ розроблена найб≥льше повно, але не Ї Їдиною можливою. «апозиченн¤-неолог≥зми можна також класиф≥кувати по тому, ¤кий аспект слова Ї новим дл¤ приймаючоњ мови. «а цим принципом запозиченн¤-неолог≥зми розд≥л¤ютьс¤ на:

фонетичн≥;

кальки (translation-loans);

семантичн≥;

запозиченн¤ словоскладаючих елемент≥в.

—емантичн≥ запозиченн¤ в≥дбуваютьс¤ дуже легко в близьких мовах. ÷≥лий р¤д приклад≥в можна знайти серед запозичень. “ак, наприклад, др.-англ≥йське слово dwellon УблукатиФ п≥д впливом др.-скандинавського dveljaween, розвинулос¤ в сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ в dwell УжитиФ.

“аким чином в звуковому в≥дношенн≥ dwell приходить до англ≥йського, а в семантичному Ц до скандинавського д≥Їслова.

¬ипадк≥в семантичного запозиченн¤ серед ≥менник≥в б≥льше, н≥ж серед д≥Їсл≥в. ≤менник gift в др. англ≥йськ≥й значило не УподарунокФ, а Увикуп за ж≥нкуФ, а пот≥м, в результат≥ асоц≥ац≥њ Ц Увес≥лл¤Ф. ¬ ус≥х мовах широко використовуютьс¤ суф≥кси: -ist, -ism, -isk. “а часто вживаним в сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ Ї суф≥кс з французькоњ: -eur.

¬ сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ лише де¤к≥ запозичен≥ ≥менники зберегли флекс≥ю множини, ¤ку мали в т≥й мов≥, зв≥дки прийшли.

≤нод≥ дв≥ р≥зн≥ мови множини диференц≥юютьс¤ семантично. Ќаприклад, з формою bandits збереглас¤ ≥тал≥йська форма banditti, коли розмова йде про р≥зноман≥тних розб≥йник≥в в казц≥ чи опер≥. ѕрикметники з суф≥ксом Цly, прикметники на Цml ≥ Цless та абстрактн≥ ≥менники на Цness, Цship, -dom також в≥льно утворюютьс¤ в≥д французьких основ.

—лова, складен≥ з елемент≥в запозичених з р≥зних мов або з елемент≥в частково запозичених та частково споконв≥чних сл≥в називаютьс¤ г≥бридами: beautiful (фр.кор≥нь + англ≥йський суф≥кс), unijombist (англ.преф≥кс + фр.кор≥нь).

‘ранцузьк≥ запозиченн¤-неолог≥зми асим≥люютьс¤ мало ≥ залишаютьс¤ ≥ншомовними ≥ за орфограф≥Їю ≥ за вимовою. ¬ них збер≥гаЇтьс¤ назал≥зац≥¤ голосних, збер≥гаЇтьс¤ наголос на останньому склад≥: visagist, frisee.

Ћатинськ≥ запозиченн¤, потрапивши в англ≥йську мову, не т≥льки прийн¤ли нову систему граматичних форм, але й нер≥дко переходили в ≥ншу частину мови.

2.3. —уф≥кси латинського походженн¤, ¤к найпродуктивн≥ш≥ суф≥кси в утворенн≥ неолог≥зм≥в в англ≥йськ≥й мов≥.

¬елика к≥льк≥сть англ≥йських суф≥кс≥в поход¤ть в≥д грецьких, латинських, французьких суф≥кс≥в. ¬ сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ спостер≥гаЇтьс¤ утворенн¤ неолог≥зм≥в в основному за допомогою суф≥кс≥в латинського походженн¤.

ƒл¤ анал≥зу розгл¤немо утворенн¤ нових лексичних одиниць за допомогою суф≥кс≥в латинського походженн¤:

в утворенн≥ ≥менник≥в заф≥ксовано 5 найб≥льш продуктивних суф≥кс≥в:

-ation/ion, -ity, -an, -ese, -ant;

в утворенн≥ прикметник≥в заф≥ксовано 6 найб≥льш продуктивних суф≥кс≥в:

-al, -able, -an, -ary/ory, -ous, -ant;

в утворенн≥ д≥Їсл≥в заф≥ксовано 2 найб≥льш продуктивних суф≥кса:

-afe, -ify/fy.

÷≥ суф≥кси волод≥ють р≥зним ступенем продуктивност≥. ѕроте необх≥дно в≥дм≥тити, що в сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ суф≥кси латинського походженн¤ займають значне м≥сце в утворенн≥ нових лексичних одиниць ≥ серед продуктивних суф≥кс≥в ≥ншого походженн¤.

”творенн¤ нових лексичних одиниць в≥дбуваЇтьс¤ ¤к по транспонуючим, так ≥ по нетранспонуючим словотв≥рних модел¤х.

—уф≥кси латинського походженн¤ ви¤вили тенденц≥ю приЇднуватись головним чином до основ романського, р≥дше кор≥нного та ≥ншого походженн¤.

¬ XIII Ц XIV ст. словниковий склад англ≥йськоњ мови значно поповнивс¤ за рахунок запозичених з романських мов ≥менник≥в з абстрактним значенн¤м, ¤к≥ м≥ст¤ть в своЇму склад≥ Цation/-ion, -tion, -sion, -fication. ѕроте не вс≥ ц≥ вар≥анти суф≥кса, ¤кий розгл¤дуЇтьс¤, в англ≥йськ≥й мов≥ отримали св≥й розвиток. ƒе¤к≥ з них, а саме Цtion, -ution, -sion, вв≥йшовши в англ≥йську мову з романськими основами, залишились лише морфолог≥чними прикметами абстрактних ≥менник≥в, не утворюючи н≥ одного нового слова (discussion, fruition, impression, resolution, solution).

¬ англ≥йських тлумачних словниках морфеми Цation, -ion, -sion, -fication розгл¤даЇтьс¤ ¤к аломорфи одного суф≥кса. ÷е твердженн¤ також притримуЇтьс¤ ≥ рад¤нський л≥нгв≥ст –.√.«¤тковська [«¤тковска¤ 1971: 78-81]. ѕроте “.≤.ЅЇл¤Їва та –.ƒ.™л≥сеЇва вважають ц≥ морфеми окремими суф≥ксами з близьким значенн¤м [Ѕел¤ева 1979: 56; ≈лисеева 1975: 11].

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14

Ќазва: Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (4602 прочитано)