≤ноземна мова > Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
ƒосить часто на стор≥нках зах≥дноњ преси зустр≥чаЇтьс¤ терм≥н Ђcommercializationї
з галуз≥ торг≥вл≥ та маркетингу. ѕох≥дною основою в даному випадку Ї основа
д≥Їслова Ђcommercializeї - Ђробити щось комерц≥йним, прибутковимї + -ation Ц
commercialization Ц Ђкомерц≥ал≥зац≥¤, практика зб≥льшенн¤ прибутк≥вї.
ѕредставл¤Ї ≥нтерес той факт, що даний терм≥н починаЇ зТ¤вл¤тись на стор≥нках
нашоњ преси Ц англомовн≥й та рос≥йськомовн≥й в трансл¤ц≥йному переклад≥. ÷е
¤вище у мов≥ по¤снюЇтьс¤ обТЇктивними причинами. ƒл¤ того, щоб зробити цей перех≥д
у в≥дносно коротк≥ строки ≥ ц≥ною найменших втрат, необх≥дна певна компетенц≥¤
у питанн≥ механ≥зм≥в ринкових в≥дносин. ј дл¤ цього необх≥дно волод≥ти практикою
отриманн¤ прибутк≥в ≥ њх подальшого зб≥льшенн¤. [22, 17-24].
«≥ вс≥х форм, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ суф≥кса Цation Ї зараз Їдиним, ¤кий широко
використовуЇтьс¤ дл¤ утворенн¤ абстрактних ≥менник≥в. ‘орма Цion вживаЇтьс¤
значно р≥дше. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим фактом, що у сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ з розвитком
науки ≥ техн≥ки зТ¤вл¤Їтьс¤ багато нових д≥Їсл≥в на Цize ≥ в≥дпов≥дно в≥д них
за допомогою Цation утворюютьс¤ ≥менники.
Ќаприклад:
containerize Ц зд≥йснювати контейнерн≥ морськ≥ перевезенн¤ + -ation Ц containerization
Ц контейнеризац≥¤ морських перевезень.
criminalize Ц штовхнути на шл¤х злочину + -ation Ц criminalization Ц вт¤гнути
в злочинну д≥¤льн≥сть.
ѕриЇднанн¤ суф≥кса Цation до д≥Їсл≥вних основ на Цize т¤гне за собою де¤к≥
фонетичн≥ ≥ граф≥чн≥ зм≥ни. ѕри поЇднанн≥ даного суф≥кса з цими основами н≥ме
е основи при написанн≥ опускаЇтьс¤. √оловний наголос пох≥дноњ основи в пох≥дному
слов≥ стаЇ другор¤дним, а перший склад суф≥кса Цation набуваЇ головного наголосу:
Denuclearize Ц denuclearization
Peaestrianize Ц peastrianization
Robotize Ц robotization
Authorize - authorization
Computerize Ц computerization
Corporatize Ц corporatization.
Ќа вимову таких сл≥в необх≥дно звертати особливу увагу, так ¤к вони ¤вл¤ють
складн≥сть з фонетичноњ точки зору.
¬≥дзначаючи роль суф≥кс≥в латинського походженн¤ в утворенн≥ ≥менник≥в, необх≥дно
в≥дм≥тити, що продуктивними в утворенн≥ ≥менник≥в з абстрактним значенн¤м Ї
суф≥кс Цation. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в в≥н приЇднуЇтьс¤ до основ романського походженн¤
(латинського та французького).
ќтже, з точки зору словникового складу треба класиф≥кувати англ≥йську мову
¤к мову м≥жнародного походженн¤, або ¤к одну ≥з романських, але м≥сцевий елемент
в англ≥йськ≥й мов≥ маЇ велику к≥льк≥сть часто повторюваних сл≥в.
«вертаючись до праць видатних педагог≥в та письменник≥в, можна зазначити,
що ще багато рок≥в тому проблема мови (≥ ≥ноземноњ також) у њњ всеб≥чному розвитку
викликала великий ≥нтерес.
≤ноземна мова привертала багато уваги р≥зних вчених, ф≥лософ≥в та психолог≥в.
¬идатний ф≥лософ ‘ранц≥њ ¬ольтер говорив, що знати багато мов Ц означаЇ мати
багато ключ≥в до одного замка.
’арактеризуючи значенн¤ слова, .ƒ.”шинський писав, що кожне слово мови,
кожна його форма Ї результатом думки ≥ почутт¤ людини, через ¤к≥ у слов≥ в≥дображаютьс¤
природа крањни ≥ ≥стор≥¤ народу.
¬ажлив≥сть практичного використанн¤ цього матер≥алу при вивченн≥ ≥ноземноњ
мови зумовлюЇтьс¤ тим, що вивченн¤ суф≥ксального способу творенн¤ Ї одним з
основних аспект≥в вивченн¤ лексики будь-¤коњ мови.
¬исновок
ћова пост≥йно розвиваЇтьс¤ завд¤ки тому, що вона не Ї завершеною, закритою
системою. –озвиток мови Ї загальною законом≥рн≥стю, але на р≥зних етапах, за
р≥зних умов в≥н може набувати р≥зних форм. ‘ункц≥онуючи мова нагромаджуЇ к≥льк≥сн≥
зм≥ни, ¤к≥ поступово перетворюютьс¤ у ¤к≥сн≥ зм≥ни структури ≥ норми.
–озвиток мови в≥дбуваЇтьс¤ не стих≥йно, а за певними законами. ÷≥ закони
под≥л¤ютьс¤ на зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥. Ућова ¤к ц≥л≥сна система ¤вл¤Ї собою ¤скравий
приклад р≥зноман≥тних внутр≥шньо системних звТ¤зк≥в, а також њњ звТ¤зк≥в ≥ в≥дношень
з ≥ншими системами ≥ ¤вищами навколишньоњ д≥йсност≥Ф [14, 374]. ѕроведене досл≥дженн¤
найпродуктивн≥ших суф≥кс≥в в украњнськ≥й та англ≥йських мовах дозвол¤Ї зробити
нас наступний висновок. ¬ основному суф≥кси в даних мовах використовуютьс¤ дл¤
перетворенн¤ ≥менник≥в у прикметники, ≥менник≥в у д≥Їслова, ≥ навпаки.
—уф≥кси зазвичай класиф≥куютьс¤ в≥дносно того, ¤ку частину мови вони утворюють.
—уф≥кси ≥менник≥в, у свою чергу, можна под≥лити на групи за тим загальним
значенн¤м, ¤кого вони надають ≥менникам: суф≥кси ≥менник≥в, що позначають особу
(њњ профес≥ю, нац≥ональн≥сть, м≥сце проживанн¤), дають ¤к≥сну характеристику
особи (а в англ≥йськ≥й мов≥ ще ≥ того, хто в даний момент перебуваЇ у ¤комусь
стан≥ чи виконуЇ ¤кусь д≥ю). ¬они здеб≥льшого Ї транспортуючими, в≥дд≥Їсл≥вними,
оск≥льки у б≥льшост≥ випадк≥в це особа, що щось робить, або в≥дприкметниковими;
коли ж особа характеризуЇтьс¤ за ≥ншими ознаками, то вони можуть додаватис¤
≥ до ≥менник≥в ≥ бути не транспортуючими.
¬ англ≥йськ≥й мов≥ це:
-er teacher, banker, thinker, worker, miner, driver, robber, programmer
-ar/or liar, proprietor, vendor, dictator
-ant/ent participant, claimant, student
-ist philologist, scientist
-ee detainee, employee
-ess (feminine) actress, proprietress
-an/-ian vegetarian, politician, Mancunian
-ette (fem) usherette, suffragette
-ite laborite, Muscovite
¬ украњнськ≥й мов≥ це:
-ар шахтар, л≥кар
-≥р/-ир/-ер/-ор банк≥р, бригадир, оф≥цер, л≥дер, диктатор
-тель вчитель, мислитель
-ик/-ник роб≥тник, виробник, радник, граб≥жник, власник, передовик, в≥дм≥нник
-≥й вод≥й, тюхт≥й
-ун брехун, товстун
-ець п≥дприЇмець, митець, знавець
-ач огл¤дач, попихач, позивач
-ак сп≥вак, мастак
-≥ст машин≥ст, програм≥ст
-ант/ент практикант, дилетант, кореспондент
-ака (зневажл.) писака, з≥вака
-ан (зневажл.) критикан
-ло (зневажл.) брехло, вайло
-нь учень, злидень, здоровань
-ша л≥вша
-л¤; -еса; -ка; -иц¤ (дл¤ позначенн¤ ос≥б ж≥ночоњ статт≥) поетеса, актриса,
прал¤, ткал¤, практикантка, пров≥дниц¤
-ин молдаванин, грузин
-¤к сиб≥р¤к, сво¤к
-ит одесит, сибарит, бандит
як видно, англ≥йських суф≥кс≥в дещо менше, вони додаютьс¤ здеб≥льшого до
в≥льних основ та (це особливо стосуЇтьс¤ суф≥кса -er) мають б≥льше коло значень.
ƒе¤к≥ деривати з цим суф≥ксом не мають в≥дпов≥дник≥в в украњнськ≥й мов≥ ≥ можуть
бути перекладен≥ лише описово:
The sheriff might have been a slow talker, but he was a fast mover (Irish).
- ћожливо, шериф ≥ говорив пов≥льно, та рухавс¤ в≥н швидко.
IТm not a talker, boys, talkingТs not what I do, but I want you to know that
this is notЕ (King). Ц я не дуже балакучийЕ
”крањнськ≥ суф≥ксальн≥ деривати такого типу можуть утворювати подальш≥ вар≥анти
з≥ зменшувально-пестливими чи згруб≥лими суф≥ксами Ц шахтарочка, ки¤ночка, ледацюга,
шофер юга тощо.
” першому розд≥л≥ даноњ роботи нами було проведене досл≥дженн¤ найпродуктивн≥ших
словотв≥рних суф≥кс≥в в сучасн≥й украњнськ≥й мов≥. ƒане досл≥дженн¤ дало нам
змогу зробити наступн≥ висновки:
≤снують р≥зн≥ способи словотворенн¤ в украњнськ≥й мов≥.
—уф≥ксальний спос≥б словотворенн¤ в украњнськ≥й мов≥ Ї найпродуктивн≥шим.
” лексемах в≥дбиваЇтьс¤ ставленн¤ мовц≥в до предмет≥в реального св≥ту.
Ћексика украњнськоњ мови пост≥йно збагачуЇтьс¤.
ћовн≥ закони можуть бути загальними ≥ специф≥чними. «агальн≥ закони функц≥онуванн¤
притаманн≥ вс≥м мовам св≥ту, а специф≥чн≥ - окрем≥й мов≥ або груп≥ спор≥днених
мов. ќкр≥м того кожна мовна п≥дсистема може мати своњ власн≥ закони. ƒо загальних
мовних закон≥в в≥днос¤ть закон нер≥вном≥рност≥ темп≥в розвитку окремих структурних
частин мови, закон абстрагуванн¤ елемент≥в мовноњ структури, закон диференц≥ац≥њ
та в≥докремленн¤ мовноњ структури та ≥нколи закон аналог≥њ. ѕроте аналог≥¤ може
д≥¤ти не лише ¤к конструктивна, але й ¤к деструктивна сила. ¬с≥ ц≥ закони д≥ють
разом ≥ нер≥дко в протилежних напр¤мах: один зменшуЇ к≥льк≥сть структурних елемент≥в
мови, другий - зб≥льшуЇ.
Ќазва: Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (4602 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
