≤ноземна мова > Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
визначити роль ≥ м≥сце суф≥кс≥в в склад≥ англ≥йськоњ та украњнськоњ мов;
розгл¤нути питанн¤ про продуктивн≥сть суф≥кс≥в в сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥;
досл≥дити використанн¤ суф≥кс≥в латинського походженн¤ в англ≥йськ≥й мов≥;
пор≥вн¤ти найпродуктивн≥ш≥ суф≥кси англ≥йськоњ та украњнськоњ мов.
¬ дан≥й робот≥ нами використовувались наступн≥ методи наукового досл≥дженн¤:
метод словотворчого анал≥зу, а саме процес збагаченн¤ словникового складу
мови за допомогою суф≥кс≥в;
метод морфолог≥чного анал≥зу, тобто спос≥б творенн¤ сл≥в, при ¤кому нове
слово утворюЇтьс¤ внасл≥док переходу з одн≥Їњ частини мови в ≥ншу,
метод емп≥ричного досл≥дженн¤, ¤кий пол¤гаЇ в огл¤д≥ даноњ проблеми у сучасн≥й
л≥тератур≥,
елементи методу к≥льк≥сного анал≥зу, пор≥внюючи к≥льк≥сть найпродуктивн≥ших
словотворчих суф≥кс≥в у р≥зних частинах мови,
метод компаративного анал≥зу, ¤кий пол¤гаЇ у пор≥вн¤нн≥ суф≥ксальних способ≥в
утворенн¤ в англ≥йськ≥й та украњнських мовах.
“еоретико-методолог≥чну основу досл≥дженн¤ склали положенн¤ науки про словотв≥р
(јрнольд ≤.¬., √орпинич ¬.ќ.), огл¤д лексиколог≥њ англ≥йськоњ мови (јрнольд
≤.¬., јфанасьЇва ќ.¬.), про сутн≥сть та законом≥рност≥ словотворчоњ системи
украњнськоњ актовоњ мови (√умецька Ћ. Ћ.).
¬ дан≥й курсов≥й робот≥ ми спробуЇмо в≥добразити використанн¤ найпродуктивн≥ших
словотворчих суф≥кс≥в, граматичн≥ ¤вища, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ в побутов≥й ≥ д≥лов≥й
розмовн≥й мов≥. “акож розгл¤немо способи словотворенн¤ в украњнськ≥й мов≥. “а
проведемо досл≥дженн¤ лексем з суф≥ксами у роман≥ ћ.√.≤васюка "Ѕалада про вершника
на б≥лому кон≥". “акож проанал≥зуЇмо суф≥кси латинського походженн¤ в англ≥йськ≥й
мов≥ та њх використанн¤ в неолог≥змах.
“ерм≥н словотв≥р (словотворенн¤) маЇ два значенн¤: 1) процес творенн¤ пох≥дних
(нових) сл≥в, одне з найважлив≥ших джерел збагаченн¤ словникового складу мови;
2) розд≥л мовознавства, що вивчаЇ процеси словотворенн¤.
—труктура роботи: дана робота м≥стить два розд≥ли, вступ, висновок та список
використаних джерел. ¬она викладена на 39 стор≥нках компТютерного тексту.
–озд≥л 1. ѕон¤тт¤ про словотв≥р ¤к розд≥л мовознавства
Ќайголовн≥шим засобом збагаченн¤ лексики сучасноњ украњнськоњ л≥тературноњ
мови Ї творенн¤ нових сл≥в, тобто словотворенн¤. —лова в мов≥ не твор¤тьс¤ з
дов≥льно вз¤тих звук≥в Ц њх створюють, керуючись певними законом≥рност¤ми. “ому
треба мати засоби дл¤ творенн¤ сл≥в ≥ використовувати певн≥ способи словотворенн¤.
ќтже, словотв≥р Ц це розд≥л мовознавства, в ¤кому вивчаютьс¤ законом≥рност≥
творенн¤ сл≥в ≥ т≥ засоби, що використовуютьс¤ дл¤ цього.
”крањнська мова, ¤к одна з найрозвинут≥ших мов св≥ту, маЇ досконалу систему
засоб≥в словотвору, ≥ це даЇ њй можлив≥сть ≥ти в ногу з розвитком науки, техн≥ки,
осв≥ти, культури, виробництва, бо цей розвиток неодм≥нно супроводжуЇтьс¤ по¤вою
великоњ к≥лькост≥ нових сл≥в. ¬они зТ¤вл¤ютьс¤ в мов≥ не ¤к ¤к≥сь випадков≥
одиниц≥, ≥ утворенн¤ њх ≥де за строго визначеними законом≥рност¤ми дл¤ кожноњ
частини мови.
—ловотв≥р т≥сно звТ¤заний, насамперед, з лексиколог≥Їю. «вТ¤зок словотвору
з лексиколог≥Їю пр¤мий ≥ безпосередн≥й: саме лексичн≥ одиниц≥ мови з точки зору
њх морфемного складу, структури ≥ способ≥в деривац≥њ (тобто словотворенн¤) ≥
Ї конкретним предметом власне словотвору. р≥м того, ≥сторичний розвиток словникового
складу, коли одн≥ слова, що виражають застар≥л≥ пон¤тт¤, в≥дмирають, а ≥нш≥
слова на означенн¤ нових пон¤ть нашоњ д≥йсност≥ зТ¤вл¤ютьс¤, часто супроводитьс¤
зм≥ною продуктивност≥ певних засоб≥в словотворенн¤. “ак, наприклад, продуктивне
ран≥ше творенн¤ ≥менник≥в ж≥ночого роду на означенн¤ дочки за профес≥Їю батька
(суф≥кс -≥вн-) Ц бондар≥вна, поп≥вна, лимар≥вна ≥ подивимось Ц тепер стало непродуктивним.
≤ навпаки: творенн¤ ≥менник≥в Ц назв ос≥б за фахом з суф≥ксом - -альник- (фрезерувальник,
складальник) стало дуже продуктивним.
—ловотв≥р т≥сно повТ¤заний ≥ з граматикою, бо нов≥ слова оформл¤ютьс¤ за
граматичними законами даноњ мови, кожна частина мови маЇ властив≥ засоби словотворенн¤,
у р≥зних частинах мови створюютьс¤ неоднаков≥ словотворч≥ модел≥ ≥ т.д. [13,
10].
1.1. —труктура слова ≥ словотворенн¤.
“воренн¤ нових сл≥в т≥сно повТ¤зане ≥з структурою сл≥в, з њхньою здатн≥стю
членуватис¤ на морфеми.
ћорфемою називаЇмо найменшу значущу частину слова, ¤ка вид≥л¤Їтьс¤ в його
структур≥ в результат≥ з≥ставленн¤ даного слова з ≥ншими словами, що мають так≥
ж морфеми. ожна морфема маЇ своЇ значенн¤ ≥ особливе призначенн¤ у словотворч≥й
структур≥ слова, т≥сно повТ¤зуючись з його словотворчою моделлю.
–озр≥зн¤ють морфеми коренев≥ й аф≥ксальн≥. оренев≥ морфеми становл¤ть лексичне
¤дро слова; аф≥ксальн≥ морфеми надають слову додаткових значень, маючи словотворче
або формотворче значенн¤. ” даному досл≥дженн≥ нас ц≥кавл¤ть саме аф≥ксальн≥
морфеми. ƒо аф≥ксальних морфем належать преф≥кси, суф≥кси, ≥нтерф≥кси, постф≥кси,
аф≥ксоњди (суф≥ксоњди ≥ преф≥ксоњди).
—уф≥кс (в≥д лат. suffixum - п≥дставлений) Ц морфема, що стоњть п≥сл¤ корен¤
≥ маЇ або словотворче, або формотворче значенн¤.
“ак, у слов≥ степ-ов-ий суф≥кс -ов- утворюЇ нове слово Ц прикметник в≥д ≥менниковоњ
основи степ-; у слов≥ б≥л-≥ш-ий суф≥кс -≥ш- утворюЇ форму вищого ступен¤ прикметника
б≥лий.
“ак зван≥ аф≥ксоњди спостер≥гаЇмо лише в окремих типах складних сл≥в, ¤к≥
утворюють ¤кусь певну модель. ” таких словах корен≥ виступають у рол≥ аф≥кс≥в
≥ тому називаютьс¤ аф≥ксоњдами. “ак, у словах садовод, оленевод, кулепод≥бний,
медоносний ≥ т.д. корен≥ -вод, под≥б-, нос- виконують роль своЇр≥дних суф≥кс≥в,
вони т≥Їю чи ≥ншою м≥рою вже формал≥зувалис¤, хоч ≥ не втратили ц≥лком свого
лексичного значенн¤. «важаючи на м≥сце розташуванн¤, њх називають суф≥ксоњдами.
јф≥ксальну роль аф≥ксоњд≥в добре видно тод≥, коли з≥ставити слова, утворен≥
з допомогою скаж≥мо, суф≥кс≥в ≥ суф≥ксоњд≥в в≥д т≥Їњ самоњ тв≥рноњ основи: китањст
Ц китаЇзнавець, хвил¤стий Ц хвилепод≥бний ≥ т.д.
1.2. —пособи словотворенн¤ в украњнськ≥й мов≥.
” сучасн≥й украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ розр≥зн¤Їмо так≥ способи словотворенн¤:
морфолог≥чний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.
–озгл¤немо морфолог≥чний спос≥б словотворенн¤ оск≥льки в≥н включаЇ аф≥ксац≥ю,
безаф≥ксний спос≥б, осново складанн¤ ≥ абрев≥ац≥ю. ƒл¤ досл≥дженн¤ нашоњ теми
звернемо увагу на аф≥ксац≥ю, а саме на суф≥ксальний спос≥б словотворенн¤.
” сучасн≥й украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ суф≥ксальний спос≥б у морфолог≥чному
словотворенн≥ найпродуктивн≥ший. ƒл¤ ≥менник≥в ≥ прикметник≥в Ц це найголовн≥ший
спос≥б словотворенн¤; обидв≥ ц≥ частини мови мають дуже розгалужену систему
суф≥кс≥в; суф≥ксальним способом творитьс¤ ≥ велика к≥льк≥сть д≥Їсл≥в, а також
присл≥вник≥в.
ѕродуктивн≥сть суф≥ксального способу словотворенн¤ визначаЇ ≥ той факт, що
додаючи р≥зн≥ суф≥кси до тв≥рних основ, можемо утворювати нов≥ слова ¤к у межах
т≥Їњ самоњ частини мови, так ≥ слова ≥ншоњ частини мови. Ќаприклад:
1) комбайн Ц комбайн-ер, машин-а Ц машин-≥ст.
2) город Ц город-н-ий, л≥сн-ий Ц л≥сн-ик, жовт-ий Ц жовт-изн-а.
” мов≥ дл¤ утворенн¤ певноњ частини мови виробилас¤ система суф≥кс≥в, так
що Ї, наприклад, ≥менников≥, прикметников≥, д≥Їсл≥вн≥, присл≥вников≥ суф≥кси.
≤менников≥ суф≥кси ¤вл¤ють собою дуже розгалужену систему. ƒодаючи ≥менников≥
суф≥кси до д≥Їсл≥вних, прикметникових та ≥менникових основ, утворюЇмо ≥менники
найр≥зноман≥тн≥ших значень. Ќаприклад:
загад(-а-ти) + -к- -а → загадка
ган(-и-ти) + -б- -а → ганьба
км≥тлив(-ий) + -≥сть → км≥тлив≥сть
нов.(-ий) + изн- -а → новизна
Ќазва: Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (4602 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
