Ѕ≥олог≥¤ > ўо таке тютюн

ўо таке тютюн

“ютюн Ц це однор≥дна рослина пасльонових, висушен≥ листки ¤коњ п≥сл¤ спец≥альноњ обробки подр≥бнюють ≥ використовують дл¤ кур≥нн¤. ƒо складу листк≥в тютюну вход¤ть н≥котин, б≥лки, вуглеводи, орган≥чн≥ кислоти, смоли й еф≥рн≥ ол≥њ (ол≥њ надають тютюну характерного запаху). ќсновна особлив≥сть тютну, звд¤ки ≥кй в≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ од ≥нших рослин родини пасльонових, - вм≥си н≥котину.

Ќ≥котин Ц одна з найсильн≥ших рослинних отрут, основна складова частина тютнового диму. ” чистомум вигл¤д≥ це безбарвна ол≥њста р≥дина неприЇмного запаху, г≥рка на смак. ¬она добре розчин¤Їтьс¤ у вод≥, спирт≥, еф≥р≥ й легко проникаЇ кр≥зь слизов≥ оболонки порожнини рота, бронх≥в, шлунка.

—мертельна доза н≥котину дл¤ людини Ц 50-75 мг (1 мг на к≥лограм маси т≥ла). ¬≥домо, що к≥льк≥сть н≥котину, ¤кий надходить ≥з тютюнового диму в орган≥зм, становить приблизно 1/25 вм≥сту його в тютюн≥. ћаЇ значенн¤, ¤к часто робл¤ть зат¤жки п≥д час кур≥нн¤. якщо тютюн згор¤Ї пов≥льно, у дим переходить 20% н≥октину, а ¤кщо швидко Ц понад 40%.  ол≥ п≥дл≥тки, ховаючись в≥д дорослих потай гар¤чкою викурюють сигарету, в њхн≥й орган≥зм надходить максимальна к≥льк≥сть н≥котину. ¬икурюючи 20-25 сигарет на день, людина д≥стаЇ смертельну дозу н≥котину. ¬и недов≥рливо посм≥хаЇтесь: люди ≥з сигаретою в зубах ≥дуть соб≥ вулицею, ≥ н≥хто з них не думаЇ помирати.

“а р≥ч у т≥м, що п≥д час кур≥нн¤ н≥котин надходить в орган≥зм невеликими порц≥¤ми. ј в завз¤тих курц≥в орган≥зм уже пристосувавс¤ до ц≥Їњ отрути ≥ не так бурхливо реагуЇ на отруЇнн¤. ј згадайте-но гидке в≥дчутт¤, що виникло у вас, коли ви вперше зробили зат¤жку.  ашель, г≥рк≥сть у рот≥, легка нудота. ”се це дуже образно описав Ћев ћиколайович “олстой у пов≥ст≥ Уён≥стьФЕ

”чен≥ встановили, що до складу тютнового дьогтю вход¤ть р≥зн≥ ароматичн≥ речовини й смоли, ¤к≥ викликають зло¤к≥сн≥ пухлини. ÷≥ речовини називають канцерогенними (в≥д латинського слова УканцерФ, що означаЇ рак). Ќайактивн≥ший канцероген у природ≥ Ц бенз(а)п≥рен, що входить до складу тютюнового дьогтю. ≤з 1000 сигарет можна одержати до 2 мг бенз(а)п≥рену. “акоњ к≥лькост≥ досить, щоб спричинити ракову пухлину в щура або крол¤. якщо вухо крол¤ к≥лька раз≥в змастити тютюновим дьоогтем, то на цьому м≥сц≥ виникне зло¤к≥сна пухлина.  ињвський учений ё.ѕ. Ѕорисюк уводив тютюнову смолу в трахею лабораторним щурам, ≥ у тварин виник рак легень.

¬плив тютюну на дихальну систему

“ютюновий дим, ¤кий вдихаЇ курець, насамперед потрапл¤Ї у верхн≥ дихальн≥ шл¤хи, а пот≥м Ц у трахею та леген≥. ѕ≥д впливом тютюнового диму в≥дбуваЇтьс¤ хрон≥чне подразненн¤ слизовоњ оболонки гортан≥, розвиваЇтьс¤ запаленн¤ голосових зв¤зок. «в¤зки потовщуютьс¤, грубшають. ÷е призводить до зм≥ни тембру голосу (грубий голос курц¤), що особливо пом≥тно в молодих ж≥нок. ≤нод≥ це може спричинитис¤ до втрати профес≥йноњ працездатност≥ в сп≥вака, актора, лектора. —аме тому, не кур¤ть оперн≥ сп≥ваки.

—лизова оболонка трахењ та бронх≥в вкрита кл≥тинами, що мають в≥йки (в≥йковий еп≥тел≥й). ¬насл≥док коливальних рух≥в в≥йок трахе¤ й бронхи зв≥льн¤ютьс¤ в≥д найдр≥бн≥ших сторонн≥х часточок, що потрапл¤ють туди п≥д час диханн¤. ѕ≥д д≥Їю тютюнового диму в≥йки втрачають здатн≥сть коливатис¤. ќтже, трахе¤ й бронхи можуть очищатис¤ в≥д слизу й сторонн≥х часточок лише п≥д час кашлю. ѕрокинувшись уранц≥, курець довго кашл¤Ї ≥ вид≥л¤Ї брудне, с≥ре мокротинн¤. ™ нав≥ть такий вираз Ц Укашель курц¤Ф.

¬насл≥док подразненн¤ слизовоњ оболонки бронх≥в ≥ трахењ тютюновим димом розвиваЇтьс¤ хрон≥чне запаленн¤ њх (бронх≥т ≥ трахењт). “ака слизова оболонка стаЇ нест≥йкою до впливу м≥кроб≥в. ј тому курц≥ част≥ше хвор≥ють на запаленн¤ легень, туберкульоз, захворюванн¤ мають у них т¤жкий переб≥г. „ерез ушкодженн¤ в≥йкового еп≥тел≥ю порушуЇтьс¤ нормальне очищенн¤ бронх≥в (дренажна функц≥¤ бронх≥в), у них ос≥дають найдр≥бн≥ш≥ шматочки к≥пт¤ви, що в Ї тютюновому дим≥. ” молодою людини, ¤ка не курить, леген≥ рожевого кольору, еластичн≥, у курц¤ вони майже чорн≥, Узак≥пт¤в≥л≥Ф.  ≥пт¤ва подразнюЇ легеневу тканину ≥ призводить до розвитку хрон≥чного запаленн¤. ¬насл≥док цього легенева тканина втрачаЇ еластичн≥сть, здатн≥сть розт¤гуватис¤. ѕ≥д час посиленого ф≥зичного навантаженн¤ (б≥гу, швидкоњ зодьби) так≥ леген≥ ви¤вл¤ютьс¤ неповноц≥нними. ” людини виникаЇ задишка. Ћеген≥ не можуть зб≥льшитис¤ в обЇм≥, ≥, щоб компенсувати потребу в кисн≥, доводитьс¤ робити б≥льше дихальних рух≥в, част≥ше дихати.

“ютюн ≥ серцево-судинна система

Ќ≥котин п≥двищуЇ тонус судинноњ ст≥нки, що призводить до звуженн¤ судин, а отже, й до спов≥льненн¤ швидкост≥ теч≥њ кров≥. ћи вже зазначали, що в курц≥в знижений вм≥ст кисню в кров≥, бо частина гемоглоб≥ну блокуЇтьс¤ чадним газом, ¤кий Ї в тютюновому дим≥. Ќедостатньо насичена киснем кров пов≥льно тече по звужених судинах. ÷е позначаЇтьс¤ на живленн≥ тканин Ц розвиваЇтьс¤ г≥покс≥¤ (кисневе голодуванн¤). ѕередус≥м страждаЇ нервова тканина Ц виникають головний б≥ль, в≥дчутт¤ втоми, нездужанн¤, запамороченн¤. ¬насл≥док поганого живленн¤ м≥окарда виникаЇ сильний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤. Ќевелике ф≥зичне навантаженн¤ посилюЇ б≥ль. ¬≥н наст≥льки сильний, що хвор≥ нос¤ть ≥з собою л≥ки (н≥трогл≥церин, вал≥дол) ≥ змушен≥ вживати њх нав≥ть у транспорт≥, на вулиц≥. Ќе т≥льки ф≥зичне напруженн¤, в й емоц≥йн≥ навантаженн¤ можуть зумовити сильний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤. “ак≥ люди намагаютьс¤ уникати будь-¤кого хвилюванн¤, перестають ходити в к≥но, до театру. ѕроте б≥ль виникаЇ й у стан≥ ц≥лковити спокою, нав≥ть у сн≥.

 райн≥й ступ≥нь розладу кропостачанн¤ м≥окарда Ц змертв≥нн¤ його д≥л¤нки, що називаЇтьс¤ ≥нфарктом м≥окарда. ÷е небезпечне дл¤ житт¤ захворюванн¤, воно може призвести людину до ≥нвал≥дност≥. …мов≥рн≥сть виникненн¤ ≥нфаркту м≥окарда в курц≥в у 12 раз≥в б≥льша, н≥ж у тих, хто не курить.

ѕ≥д час кур≥нн¤ пульс прискорюЇтьс¤ на 15-18 удар≥в на хвилину. ÷е означаЇ, що в курц¤ серце скорочуЇтьс¤ за добу на 12000-15000 раз≥в част≥ше, н≥ж у людини, ¤ка не курит.

якщо вважати нормальним 60 скорочень серц¤ на хвилину, то у курц¤ серце щодоби працюЇ на 3-4- години довше. “ака посилена робота в≥дбиваЇтьс¤ на живленн≥ м≥окарда, в≥н слабне й перестаЇ справл¤тис¤ ≥з зб≥льшеним навантаженн¤м.

Ќ≥котин призводить до п≥двищенн¤ артер≥ального тиску. ќдна викурена сигарета п≥двищуЇ його на 10 мм рт. —т. (1,3 кѕа). якщо кур¤ть пост≥йно, артер≥альний тиск п≥двищуЇтьс¤ на 20-25% по≥рвн¤но з початковим.

1

Ќазва: ўо таке тютюн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (732 прочитано)