≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥

—ьогодн≥ сл≥д визнати, що анал≥тики переоц≥нювали вплив к≥льк≥сноњ зм≥ни монетарних агрегат≥в на ≥нфл¤ц≥ю. ¬одночас вони недооц≥нили роль зростаючого попиту на гривню у стримуванн≥ тиску грошей на ц≥ни споживчого ринку. Ўироко розповсюджена позиц≥¤, зг≥дно з ¤кою зростанн¤ соц≥альних видатк≥в обов'¤зково провокуЇ прискоренн¤ ≥нфл¤ц≥њ, черговий раз спростована практикою.

” минулому роц≥ рекордною стала не ст≥льки динам≥ка ном≥нальних доход≥в населенн¤, ск≥льки його депозит≥в у банках. ќстанн≥ зросли вдв≥ч≥ швидше. ¬далос¤ уникнути й аж≥отажного попиту на валюту, ¤к це сталос¤ в останн≥й чверт≥ 2004 року. √ривню не "скидали" у долар в оч≥куванн≥ девальвац≥њ гривн≥, а в основному "несли" на депозити в банки. “ому що зросла дов≥ра до нац≥ональноњ валюти, ¤ка безпрецедентно посилилас¤. ѕослаблена економ≥ка продовжувала абсорбувати грошову пропозиц≥ю. јле ще б≥льшою м≥рою њњ монетизац≥¤ прискорилас¤ через зб≥льшенн¤ депозит≥в населенн¤. Ўвидк≥сть об≥гу гривн≥ при зростанн≥ попиту на нењ, ¤к актив дл¤ заощаджень, ≥стотно зменшилас¤.

√ромад¤ни в≥д нац≥ональних грошей "не т≥кали", а динам≥чно њх накопичували на поточних ≥ строкових вкладах. ÷е стримувало зростанн¤ ц≥н, оск≥льки зменшувало тиск доход≥в на ц≥ни споживчого ринку.

–емонетизац≥¤ економ≥ки знову прискорилас¤, всупереч ус≥м песим≥стичним прогнозам. ѕоказник монетизац≥њ, за оц≥нками Ќацбанку, зр≥с на 14,8 в≥дсотка п≥сл¤ того, ¤к у 2004 роц≥ знизивс¤ на 7,1 в≥дсотка. ¬≥дпов≥дно в≥дновилас¤ ≥ дедоларизац≥¤. ƒоларизац≥¤ скоротилас¤ на 2,7 в≥дсотка п≥сл¤ њњ трир≥чного зростанн¤ у 2002-2004 рр. - в≥дпов≥дно на 2,5, 8,9 та 16,1 в≥дсотка. як вже зазначалос¤, ≥нфл¤ц≥¤ ви¤вилас¤ меншою н≥ж оч≥кувалос¤, тому що вплив посиленн¤ гривн≥ ≥ попиту на нењ ви¤вивс¤ вище, н≥ж передбачали. «а моњми оц≥нками, зм≥цненн¤ курсу дало змогу зн¤ти 2-3 в≥дсотки р≥чноњ ≥нфл¤ц≥њ. ѕочинаючи з кв≥тн¤, м≥с¤чна ≥нфл¤ц≥¤, кр≥м листопада, жодного разу не дос¤гла 1 в≥дсотка. ѕод≥бною ситуац≥¤ з ц≥нами була лише у низько≥нфл¤ц≥йних 2001 та 2002 роках. јнти≥нфл¤ц≥йне посиленн¤ курсу гривн≥ зробило њњ б≥льш привабливою дл¤ населенн¤ ≥ призвело до 90 в≥дсотк≥в нарощуванн¤ депозит≥в ф≥зичних ос≥б (лише у 2001 р. був дос¤гнутий под≥бний р≥вень - 89 в≥дсотк≥в, а в 2004 р., наприклад, депозити зросли лише на 17,2 в≥дсотка). ј вс≥ депозити (юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б) зросли за минулий р≥к на 65 в≥дсотк≥в, тобто на р≥вн≥ максимуму 2000 р. (67 в≥дсотк≥в). —качок попиту на гривню в≥дпов≥дно зменшив швидк≥сть њњ об≥гу на 12,9 в≥дсотка (у 2004 р. - лише на 6,3 в≥дсотка).

≤нфл¤ц≥¤ могла б бути ще меншою. јле приблизно 2-2,5 в≥дсотка зростанн¤ споживчих ц≥н у першому квартал≥ було "отримано у спадщину" в≥д 2004 р., коли ц≥ни частково стримувалис¤ адм≥н≥стративно, а також за рахунок зворотноњ конвертац≥њ у гривню ≥ноземноњ валюти, "перекупленоњ" в останн≥ м≥с¤ц≥ 2004 року. јле нав≥ть ≥ дес¤тив≥дсоткова ≥нфл¤ц≥¤ не Ї надм≥рною "платою" за дос¤гнут≥ соц≥альн≥ стандарти розвитку крањни у 2005 р. (п≥двищенн¤ пенс≥й, зарплат; виплат ≥нвал≥дам, чорнобильц¤м, одиноким матер¤м ≥ тим, хто народив дитину; зменшенн¤ безроб≥тт¤; створенн¤ нових робочих м≥сць тощо).

” минулому роц≥ соц≥альна ор≥Їнтац≥¤ економ≥ки була найб≥льш виразною за вс≥ роки незалежност≥. ѕ≥дн¤тт¤ р≥вн¤ споживчих стандарт≥в громад¤н ”крањни стало одним з найдинам≥чн≥ших серед крањн-сус≥д≥в, ≥ не лише в ™вроп≥. «окрема, за попередн≥ми даними, зростанн¤ реальних доход≥в в наш≥й крањн≥ було майже у два рази вищим, н≥ж у –ос≥њ. ∆иттЇвий р≥вень, дос¤гнутий на початку 2005 року, був не т≥льки утриманий новою владою, а й безпрецедентно високим темпом зб≥льшений за складних зовн≥шн≥х умов ≥ тиску успадкованих виклик≥в. “ак, майже на 40 в≥дсотк≥в пор≥вн¤но з 21 в≥дсотком у 2004 роц≥ зросли грошов≥ доходи, а з урахуванн¤м ц≥нового фактора вони реально стали б≥льшими на 22,4 в≥дсотка (11,7 в≥дсотка в 2004 р.). ƒо 2005 року найвищою була динам≥ка реальних доход≥в у 2002 роц≥ (16,2 в≥дсотка). ќч≥куЇтьс¤, що цей ≥сторичний максимум оновивс¤ в минулому роц≥ на 6 в≥дсотк≥в в сторону п≥двищенн¤. ј ном≥нальна зарплата зросте на 30,6 в≥дсотка, реальна - на 22 в≥дсотки. «а оц≥нками Ќацбанку, цей показник перевищить р≥вень попереднього року. —л≥д додати, що удв≥ч≥ (54,3 проти 24,7 в≥дсотка) б≥льш високим, ун≥кальним темпом зростають ≥ соц≥альн≥ виплати р≥зним категор≥¤м громад¤н з бюджету, ≥ перш за все, вразливим.

Ќарешт≥ про зайн¤т≥сть. ¬она ≥стотно зросла. —творенн¤ м≥льйона нових робочих м≥сць спри¤ло тому, що р≥вень безроб≥тт¤ знизивс¤ з 3,5 в≥дсотка у листопад≥ 2004 року до 2,9 в≥дсотка у минулому роц≥.

якщо вз¤ти до уваги зазначен≥ соц≥альн≥ результати економ≥чного розвитку, то утриманн¤ ≥нфл¤ц≥њ споживчих ц≥н на р≥вн≥ 10 в≥дсотк≥в Ї високим дос¤гненн¤м державноњ пол≥тики, ≥ зокрема д≥¤льност≥ Ќацбанку на виконанн¤ свого конституц≥йного обов'¤зку.

¬иведенн¤ споживчоњ активност≥ украњнц≥в на найвищий за роки незалежност≥ р≥вень дало змогу уникнути абсолютного пад≥нн¤ б≥льшост≥ макроеконом≥чних показник≥в ≥ передус≥м ¬¬ѕ. ¬далос¤, окр≥м того, дос¤гти в певн≥й м≥р≥ компенсац≥њ вимушеного послабленн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ у минулому роц≥, викликаного ¤к драматичним пог≥ршенн¤м умов експорту, так ≥ успадкованими з попередн≥х рок≥в деформац≥¤ми ф≥нансовоњ пол≥тики та насл≥дками розширених реформац≥йних кан≥кул. ƒосить нагадати у зв'¤зку з цим, що обс¤г кредит≥в у 2005 роц≥ зр≥с на 57,5 в≥дсотка проти 30,2 в≥дсотка у 2004 роц≥. ѕри цьому споживч≥ кредити зросли безпрецедентно швидко - на 126,4 в≥дсотка. ѕосиленн¤ гривн≥ п≥двищило куп≥вельну спроможн≥сть громад¤н, дозволило рекордними темпами пришвидшити залученн¤ зростаючих доход≥в у банк≥вську систему, вдатис¤ до новоњ кредитноњ експанс≥њ, закр≥пити за внутр≥шн≥м попитом роль локомотива економ≥чного зростанн¤. ÷е утримало позитивну макроеконом≥чну динам≥ку ≥ пом'¤кшило об'Їктивн≥ коливанн¤ б≥знес-циклу. ≈коном≥чна пол≥тика влади витримала в основному один з найт¤жчих за останн≥ роки екзамен≥в ≥ маЇ вс≥ шанси дл¤ подальшого ¤к≥сного вдосконаленн¤.

3. јнти≥нфл¤ц≥йне регулюванн¤ економ≥ки у 2006 роц≥.

ѕроанал≥зувавши проф≥л≥ ≥нфл¤ц≥њ 2005 року, спробуЇмо окреслити ц≥нову перспективу поточного року, а також фактори, що матимуть на њњ розкручуванн¤ певний вплив.

…детьс¤ передус≥м про п≥двищений пор≥вн¤но з плановим 2005 року (1,7 в≥дсотка) деф≥цит бюджету поточного року (2,5 в≥дсотка ¬¬ѕ). ќкр≥м того, хоч газовий компром≥с м≥ж ”крањною та –ос≥Їю ≥ знайдено, але не варто забувати про п≥двищенн¤ ц≥ни на газ дл¤ промислових виробник≥в. ƒо ц≥нових виклик≥в-2006 треба в≥днести ≥ послабленн¤ абсорбуючоњ функц≥њ економ≥чного зростанн¤ у перш≥й половин≥ року та пог≥ршенн¤ перспектив анти≥нфл¤ц≥йного посиленн¤ гривн≥, з огл¤ду на ймов≥рне зменшенн¤ проф≥циту плат≥жного балансу, ≥ п≥двищенн¤ деф≥циту бюджету, низьк≥ темпи зростанн¤ ¬¬ѕ та випуску. Ќе варто зн≥мати з пор¤дку денного ≥ посиленн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань у довиборчий ≥ п≥сл¤виборчий пер≥оди, можливе зменшенн¤ врожаю зернових з огл¤ду на макроеконом≥чн≥ та пов'¤зан≥ з особливост¤ми природного циклу причини.

¬≥рог≥дно, що спричин¤ть тиск на ц≥ни ≥ насл≥дки можливого роз≥гр≥ву економ≥чноњ кон'юнктури в останн≥й третин≥ поточного року, подальше утриманн¤ п≥двищеного податкового тиску ≥ його вплив на ц≥ни виробник≥в ≥ споживач≥в, а також п≥дн¤тт¤ тариф≥в на транспорт≥.

ўоб унеможливити або пом'¤кшити њхн≥й вплив, варто зад≥¤ти так≥ фактори. «окрема, перегл¤нути бюджет-2006 задл¤ зменшенн¤ його деф≥циту шл¤хом скороченн¤ певних видатк≥в. ѕотр≥бно зд≥йснити, окр≥м того, додатков≥ кроки щодо л≥берал≥зац≥њ ≥мпорту анти≥нфл¤ц≥йного спр¤муванн¤ ≥ запровадити жорстк≥шу монетарну пол≥тику (обмежити зростанн¤ грошовоњ бази р≥внем 30-40 в≥дсотк≥в), а також вдатис¤ до подальшоњ л≥берал≥зац≥њ валютного регулюванн¤. ўоб протисто¤ти ц≥новим викликам поточного року, потр≥бно посилити конкуренц≥ю у банк≥вськ≥й систем≥ через полегшенн¤ доступу ≥ноземних банк≥в до системи в≥дпов≥дних послуг, стимулювати процентною пол≥тикою актив≥зац≥ю заощаджень громад¤н, спри¤ти додатковому поштовху у розвитку ринку ц≥нних папер≥в, зокрема дл¤ населенн¤. ƒоц≥льно актив≥зувати антимонопольну пол≥тику з метою проф≥лактики необгрунтованого завищенн¤ ц≥н (передус≥м споживчих), системно працювати над демоб≥л≥зац≥Їю ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань.

1	2	3	4	5

Ќазва: јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (3928 прочитано)