ћузика > “раг≥чне ≥ ком≥чне в украњнськ≥й народн≥й п≥сн≥ на приклад≥ двох хорових обробок композитора “амари ќскоменко - ѕарулави

“раг≥чне ≥ ком≥чне в украњнськ≥й народн≥й п≥сн≥ на приклад≥ двох хорових обробок композитора “амари ќскоменко - ѕарулави

“раг≥чне ≥ ком≥чне

“раг≥чне ≥ ком≥чне. ÷≥ крайньо пол¤рн≥ категор≥њ перепл≥таютьс¤ в житт≥ ц≥лих народ≥в ,в мистецтв≥ ,в творчост≥ окремоњ особистост≥. —формувавшись в јнтичн≥й √рец≥њ, ¤к профес≥ональн≥ жанри (а њх витоки, безсумн≥вно, в народн≥й творчост≥ ел≥н≥в),траг≥чне ≥ ком≥чне йдуть поруч багато в≥к≥в ≥ кожен народ вносить у св≥тову культуру своЇ баченн¤, св≥й внесок у розум≥нн¤ високого ≥ низького, траг≥чного ≥ ком≥чного.

«давна, мандр≥вники ≥ досл≥дники, письменники та громадськ≥ д≥¤ч≥ сус≥дн≥х народ≥в в≥дзначили украњнський гумор ,¤к одну з типових рис характеру саме украњнц¤м.  оли н≥ цей багатий та ≥скристий гумор розпалив велике вогнище новоњ укр. л≥т. —лавнозв≥сною Ђ≈нењдоюї ≤. отл¤ревського ≥ витопи укр. см≥ховоњ культури, Ђвибухнув соковитою симфон≥Їю гогол≥вського см≥хуї,

÷¤ риса стала ледве не головною ≥ визначальною при характеристиц≥ украњнського народу. ≤ т≥льки п≥сл¤ виступу ген≥ального “.Ўевченка, та пильного знайомства з народною украњнськоњ писемн≥стю всесловТ¤нська ≥ Ївропейська осв≥чена громадськ≥сть побачила, що поруч ≥з незр≥вн¤нним гумором укр. народу волод≥Ї найширшими д≥апазонам глибоких ≥ сильних почутт≥в, хвилюючою сердечною теплотою та благородства.

ѕрекрасне, ком≥чне ≥ траг≥чне Ц це три найб≥льш визначних елементи,

« ¤ких складаЇтьс¤, ¤к св≥това музична культура так ≥ украњнська.

Ќа ”крањн≥ були порушен≥ з xvi Ц xvii ст. р≥зновид побутовоњ к≥лько голосноњ п≥сн≥ Ц кант. на  анти охоплювали найр≥зноман≥тн≥ш≥ теми з житт¤ й побуту

народу. ƒос≥ в музикознавч≥й л≥тератур вважалос¤, що стар≥ш≥ канти мали переважно духовний зм≥ст ≥ лише згодом зТ¤вилис¤ р≥зновиди кант≥в побутового зм≥сту Ц сатиричн≥, л≥ричн≥, жартов≥. ѕроте текстов≥ зб≥рки стар≥ших кант≥в цього не п≥дтверджують. ўо ж до мелод≥њ то вони поширювалис¤ в усн≥й традиц≥њ ≥ були записан≥ значно п≥зн≥ше. „асто триголосний кант к≥нц¤ xvii Ц xviii ст. явив собою своЇр≥дну гармон≥зац≥Їю народноњ украњнськоњ п≥сн≥.

’арактерними ознаками кант≥в Ї строф≥чна форма, залежн≥сть метро ритм≥чноњ структури мелод≥њ в≥д розм≥ру в≥рша, триголосний склад акордово Ц гармон≥чного типу, в ¤кому два верхн≥х голоси йшли паралельними терц≥¤ми, а бас становив гармон≥чну основу Ц Ђфундаментї.

Ќа ”крањн≥ канти були довго одним ≥з найпопул¤рн≥шим вокальних жанр≥в.

«акр≥пившись в репертуар≥ украњнських л≥рник≥в, вони ув≥брали в себе ще репертуар≥ украњнськоњ народно прот¤жноњ чи жарт≥вливо Ц сатиричноњ п≥сн≥.

Ѕагато л≥рницьких кант≥в у своњй основ≥ мають розпов≥дь про т¤жку долю б≥дн¤ка, сироти, знедоленоњ людини. “акож у козацьких п≥сн¤х траг≥чна тематика розкриваЇтьс¤ у прощанн≥ з родиною, героњчноњ загибел≥, козака, наприклад у п≥сн≥ Ц рекв≥Їм Ђ озака несутьї (в≥домо обробка ћ.Ћеонтовича)безнад≥йне коханн¤, ¤ке т≥льки-но зажевр≥ло ≥ тут же маЇ розпастис¤.

” рекрутських п≥сн¤х зображуЇтьс¤ вербунок ≥ примусовий наб≥р, спроби втекти, або викупитис¤, прощанн¤ з родиною, коханою д≥вчиною . “обто ус≥ рекрутськ≥ п≥сн≥ пронизан≥ настро¤ми в≥дчаю ≥ гор¤.

™диною ниткою пронизан≥ траг≥зм ≥ в солдатських п≥сн¤х, де трагед≥¤ пол¤гаЇ

¬ т¤жкому, безправному житт≥, похоронах , в≥йн≥, кал≥цтв≥, смерт≥.

Ќайнов≥шу стор≥нку соц≥ально Ц побутового фольклору становить наймитськ≥ та зароб≥тчанськ≥, а також чумацьк≥ п≥сн≥. Ѕурлацьк≥ п≥сн≥ в≥дображають т¤жку працю, мандри в пошуках кращоњ дол≥, конфл≥кти з д¤ками Ц балат≥¤ми. Ќаймитськ≥ п≥сн≥ в≥дтворюють службу у пан≥в. —еред них окремо сто¤ть п≥сн≥ про долю сир≥т Ц наймит≥в, найб≥льш безправного прошарку с≥льськоњ б≥дноти.

ќдин з приклад≥в траг≥чноњ п≥сн≥ про сир≥тку, його долю композитор “амара ќскоменко Ц ѕарулава знайшла хрестомат≥њ Ђ”крањнськоњ дожовтневоњ музикиї видавництва Ђћузична ”крањнаї 1974 р, упор¤дкуванн¤ ≥ коментар≥ ќ.я Ўредер Ц “каченко на стор. 29.  омпозитора привабило роз прийн¤тт¤ дол≥ сироти у виразному насп≥в≥, в першоджерел≥, але автор переосмислюЇ використанн¤ хору. Ќа зм≥ну прост≥й фактур≥, композитор пропонуЇ складну пол≥фон≥чну, використовуючи хор р≥зноман≥тно : то з фоновим звучанн¤м, а у вступ≥ плачем, голос≥нн¤м, то повторами розсп≥вуванн¤ сл≥в за сол≥стом, ≥м≥тац≥њ в трагед≥¤х класичноњ пол≥фон≥њ. “в≥р маЇ свою динам≥чну розгортанн¤ в≥д Ђ–ї у вступ≥ до Ђffї lutti

всього хору у кульм≥нац≥њ, а заключний розд≥л п≥сн≥ створюЇ репризну арку

звучанн¤, додаючи композиц≥њ стройност≥ форм. јвтор обережно п≥дходить до мелод≥њ в парт≥њ сол≥ста, зм≥нюючи њњ т≥льки в кульм≥нац≥њ под≥й. “ому основне колоритне ≥ драматичне навантаженн¤ набуваЇ динам≥ки саме в хоровому звучанн≥, ¤ке подано р≥зноман≥тно : в≥д класичних ≥м≥тац≥й до секундових кластер≥в сучасного письма та п≥дголосових з≥тхань в народних трагед≥¤х.

” драматичних опов≥д¤х про дитину що Ђп≥шла Е по св≥ту булати, своЇњ мат≥нки р≥дноњ шукатиї використовуютьс¤ ≥ розвиваютьс¤ ≥нтонац≥њ народноњ голосинь. √оре сироти, б≥ль за њњ стражданн¤ викликаЇ безпосереднЇ сп≥вчутт¤. ѕорожне звучанн¤ кв≥нт, пост≥йне гостре п≥дкресленн¤ горизонтальних ≥ вертикальних секунд драматизують п≥сню. ѕочаткова вартова ≥нтонац≥¤ у парт≥њ сол≥ста (баритон), напружене звучанн¤ високих нот, в≥льн≥ ≥м≥тац≥њ мелод≥њ в хор≥, ускладненн¤ гармон≥чних зТЇднань в≥д експозиц≥њ до репризи надають творов≥ повноти ≥ динам≥зму.

“в≥р починаЇтьс¤ вступом, де ж≥ноч≥ голоси передають ≥нтонац≥њ плачу в п≥дголосков≥й манер в першому куплет≥ 1 використане пусте фонове звучанн¤ кв≥нт з повтором останнього слова, фрази в р≥зних парт≥¤х, його повтором останнього слова, фрази в р≥зних парт≥¤х, його нагадуЇ ефект в≥длунн¤. ’ор сп≥вчуваЇ сол≥сту.

¬ другому куплет≥ 2 хоров≥ звучанн¤ динам≥зуЇтьс¤ . ожен такт в хоров≥й парт≥њ з≥браний по акордов≥й вертикал≥, що додаЇ динам≥зму кожн≥й фраз≥.

“ут хор обТЇднуЇтьс¤ з сол≥стом в опов≥данн≥ про сир≥тське горе, але ритм≥чний малюнок не сп≥впадаЇ з сол≥стом в≥н поданий б≥льш довший тривалост¤ми. ÷е надаЇ звучанню просторовий ефект : напливи Cres.

≥ climinuendo кожноњ шкали ≥ готуЇ наступну стад≥ю розгортанн¤ драми третього куплету 3 “ут хор сп≥ваЇ без сл≥в, а в ус≥х парт≥¤х Ц ≥нтонац≥њ голос≥нь. ¬ ж≥ночих голосах використовуЇтьс¤ вар≥ант вступу, а розгорнута до септими парт≥њ звучанн¤ тенор≥в додаЇ динам≥зму цьому плану, бо Ѕен лишаЇтьс¤ на основ≥ функц≥ональних гармон≥й, але ≥ тут, в цю парт≥ю композитор вписуЇ елементи плану Ц секундов≥ з≥тханн¤.

Ќаступний розд≥л Ц цифра 4 Ц перша кульм≥нац≥¤, де хор використовуЇтьс¤ в тут≥йному звучанн≥ з ≥м≥тац≥¤ми. ¬ парт≥њ сопрано мелод≥¤ зм≥нена, розширена до д≥апазона септими, що надаЇ звучанню в≥дкритоњ динам≥ки (дв≥ кварти п≥др¤д).

¬ цифр≥ 5 майже без зм≥н використане звучанн¤ канта в першоджерел≥, т≥льки, п≥дключенн¤ сол≥ста до верхнього голосу п≥дкреслюЇ ≥нтонац≥њ питанн¤ ≥ в≥дпов≥д≥ :

-  уди йшли сир≥тко ?

- ћат≥нки шукати.

÷ифра 6 Ц головна кульм≥нац≥¤ що сп≥впадаЇ з Ђточкою золотого под≥луї, хоров≥ ≥м≥тац≥њ починаютьс¤ з низьких голос≥в, продовжуЇ розвиток музичноњ думки тиха кульм≥нац≥¤ цифра 7 Ц кант з подвоЇнн¤м голос≥в, терцьовий парал≥зм дублюЇтьс¤ ≥ по звучанню розширена до максимально можливого д≥апазону народного хору.

÷ифра 8 Ц повтор сл≥в першого куплету, але парт≥¤ хору виписана ≥накше траг≥зм сир≥тки п≥дкреслений тихими кластер ними акордами ж≥ночих голос≥в, а чолов≥ч≥ повторюють окрем≥ слова, ¤к в≥дчутт¤.

÷ифра 9 Ц кода твору твору вар≥ант матер≥алу вступу, що виконуЇ роль арки за зм≥стом Ц плагу.

¬ обробц≥ пал≥тне знанн¤ фольклору та шанобливе ставленн¤ до його закон≥в. “ут збережено типову дл¤ украњнськоњ народноњ п≥сн≥ Ц ст≥йк≥сть пТ¤того ступен¤ ладу, характерне поЇднанн¤ гармон≥чного ≥ натурального м≥нору перем≥нний (5/4, 6/4) розм≥р.

1	2

Ќазва: “раг≥чне ≥ ком≥чне в украњнськ≥й народн≥й п≥сн≥ на приклад≥ двох хорових обробок композитора “амари ќскоменко - ѕарулави
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (606 прочитано)