ƒ≥ловодство > ƒокументооб≥г

«амовник / ‘. ≤. ѕ. / ѕ≥др¤дник / ‘.≤.ѕ. /

 ошторис склав / ‘. ≤. ѕ. /

—клад ≥нформац≥њ що використовуЇтьс¤ дл¤ формуванн¤ системи ”правл≥нського обл≥ку.

ѕроцес формуванн¤ та розвитку управл≥нського обл≥ку можна под≥лити на три етапи. “ривалий час бухгалтерський обл≥к був лише засобом реЇстрац≥њ господарських операц≥й методом подв≥йного запису ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ќбл≥к витрат виробничий обл≥к), ¤к частина бухгалтерського обл≥ку, зд≥йснював т≥льки узагальненн¤ витрат дл¤ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ѕроте, вже на початку XX стол≥тт¤ стало зрозум≥ло, що традиц≥йний обл≥к не повною м≥рою задовольн¤Ї потреби управл≥нн¤ в умовах загостренн¤ конкуренц≥њ, ускладненн¤ технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва. ¬насл≥док цього на основ≥ розробки метод≥в нормуванн¤ прац≥ (система ‘. “ейлора) було посилено контрольну функц≥ю обл≥ку через застосуванн¤ системи калькулюванн¤ стандартних витрат ≥ оперативного анал≥зу в≥дхилень.

ƒругий етап розвитку управл≥нського обл≥ку почавс¤ в середин≥ 30-х рок≥в ≥ був пов'¤заний, насамперед, з розробкою системи калькулюванн¤ зм≥ниш; витрат (¤ка отримала назву "директ-костинг") та обл≥ку за центрами в≥дпов≥дальност≥.

¬насл≥док запровадженн¤ цих систем сформувалась окрема п≥дсистема бухгалтерського обл≥ку, ¤ка застосовувала не т≥льки грошов≥ вим≥рники, ≥ була ор≥Їнтована не на потреби калькулюванн¤ продукц≥њ дл¤ складанн¤ оф≥ц≥йноњ зв≥тност≥, а на прийн¤тт¤ поточних управл≥нських р≥шень.

ќтже, можна вважати, що управл≥нський обл≥к ¤к самост≥йна система сформувавс¤ в середин≥ 50-х рок≥в. —аме в≥дтод≥ в≥н Ї обов'¤зковим початковим курсом дл¤ менеджер≥в в ун≥верситетах —Ўј, а згодом в ≥нших крањнах св≥ту.

“рет≥й етап розвитку управл≥нського обл≥ку почавс¤ в середин≥ 70Ђх рок≥в у зв'¤зку з посиленн¤м рол≥ стратег≥чного управл≥нн¤ в умовах глобальних зм≥н у технолог≥њ та в системах управл≥нн¤.

якщо до цього часу управл≥нський обл≥к був ор≥Їнтований лише на управл≥нн¤ виробництвом, то тепер в≥н дедал≥ б≥льше перетворюЇтьс¤ на стратег≥чний управл≥нський обл≥к.

”правл≥нський обл≥к ¤к самост≥йна наука

—учасний управл≥нський обл≥к, використовуючи зовн≥шню та внутр≥шню ≥нформац≥ю, забезпечуЇ потреби не т≥льки виробництва, а й маркетингу, управл≥нн¤ досл≥дженн¤ми та ≥нших функц≥й б≥знесу. ¬≥н зд≥йснюЇ анал≥з д≥¤льност≥ з урахуванн¤м ¤к поточних, так ≥ довгострокових ц≥лей, розробл¤Ї методи отриманн¤, збору ≥нформац≥њ про вир≥шальн≥ фактори усп≥ху: ¤к≥сть, ≥нновац≥њ, час тощо.

ѕ≥д управл≥нським обл≥ком розум≥ють процес ви¤вленн¤, вим≥рюванн¤, накопиченн¤, анал≥зу, п≥дготовки, ≥нтерпретац≥њ та передач≥ ≥нформац≥њ, що використовуЇтьс¤ управл≥нською ланкою дл¤ плануванн¤, оц≥нки та контролю всередин≥ п≥дприЇмства.

ѕерш≥ висловлюванн¤ про необх≥дн≥сть формуванн¤ самост≥йноњ ≥нформац≥йноњ системи про витрати п≥дприЇмства ≥ про те, ¤кою вона маЇ бути, з'¤вились ще на початку XX ст. у книз≥ √. ≈мерсона "ѕродуктивн≥сть прац≥ ¤к основа оперативноњ роботи ≥ зароб≥тноњ плати". ” ц≥й робот≥ вперше була зд≥йснена спроба вид≥лити обл≥к витрат виробництва в самост≥йний напр¤мок обл≥ковоњ роботи.

ƒругою важливою обставиною, ¤ка спри¤ла вид≥ленню управл≥нського обл≥ку в самост≥йну галузь бухгалтерськоњ справи, було створенн¤ в —Ўј нац≥ональноњ асоц≥ац≥њ бухгалтер≥в-виробник≥в, ¤ка виникла в жовтн≥ 1919р. за ≥н≥ц≥ативою ƒж. Ћ≥ Ќ≥кольсона, - д≥¤ча в област≥ фабрично-заводського рах≥вництва. ÷¤ асоц≥ац≥¤ в≥д≥грала велику роль в розвитку ≥ переквал≥ф≥кац≥њ бухгалтер≥в —Ўј.

¬икористанн¤ ≥нформац≥њ в обл≥ку

ѕервинна ≥нформац≥¤ забезпечуЇ вих≥дними даними ф≥нансовий ≥ управл≥нський обл≥к. ‘≥нансовий обл≥к готуЇ ≥нформац≥ю дл¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х користувач≥в, використовуючи при цьому загальн≥ дл¤ вс≥х п≥дприЇмств правила веденн¤.

¬еликий обс¤г первинноњ ≥нформац≥њ не дозвол¤Ї менеджерам повн≥стю њњ осмислити, проанал≥зувати ≥ використовувати в своњй робот≥. ћенеджери дл¤ виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в повинн≥ використовувати коротк≥ огл¤ди ≥ ≥ншу згруповану ≥нформац≥ю. ќбл≥кова ≥нформац≥¤, спец≥ально п≥дготовлена дл¤ кер≥вник≥в р≥зних р≥вн≥в управл≥нн¤, називаЇтьс¤ управл≥нською обл≥ковою ≥нформац≥Їю.

”правл≥нський обл≥к використовуЇ оперативну (первинну) ≥нформац≥ю незалежно в≥д њњ к≥льк≥сного вим≥ру, наприклад, в≥дгуки покупц≥в про ¤к≥сть продукц≥њ. јле б≥льша част≥ша первинноњ ≥нформац≥њ не задовольн¤Ї запит≥в кер≥вник≥в. “ак, головного конструктора не ц≥кавл¤ть питанн¤ про те, ск≥льки заробив сьогодн≥ або тиждень тому певний роб≥тник механ≥чного цеху. ¬≥н зац≥кавлений у п≥дсумкових даних: повн≥стю чи н≥ задоволена його за¤вка на матер≥ал≥!, ¤ка сума вид≥лена бюджетом п≥дприЇмства на роботи, пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною конструкц≥њ виробу або освоЇнн¤м нових вид≥в продукт≥в.

ќтже, в робот≥ менеджери використовують ¤к детал≥зовану, так ≥ п≥дсумкову ≥нформац≥ю.

¬ загальному вигл¤д, бухгалтерський обл≥к Ч це ≥нформац≥йна система, ¤ка вим≥рюЇ, обробл¤Ї ≥ передаЇ ф≥нансов≥ дан≥. √овор¤чи про будь-¤ку обл≥кову систему, в першу чергу необх≥дно визначити, ≤до саме вона вим≥рюЇ. Ѕухгалтерський обл≥к пов'¤заний з вим≥ром впливу (в грошовому вираз≥) господарських операц≥й на конкретн≥ господарськ≥ одиниц≥ = п≥дприЇмства. ќб'Їктом вим≥ру в бухгалтерському обл≥ку Ї господарськ≥ операц≥њ.

=> Ѕухгалтерський обл≥к под≥л¤Їтьс¤ на ф≥нансовий, управл≥нський ≥ податковий. Ќа виход≥ бухгалтерськоњ ≥нформац≥йноњ системи формуютьс¤ зв≥ти дл¤:

- зовн≥шн≥х користувач≥в бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ;

- внутр≥шн≥х користувач≥в бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ;

- дл¤ ц≥лей пер≥одичного плануванн¤ ≥ контролю;

- дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень в нестандартних ситуац≥¤х ≥ вибора пол≥тики п≥дприЇмства.

ѕ≥д управл≥нським обл≥ком розум≥ють процес ви¤вленн¤, вим≥рюванн¤, накопиченн¤, анал≥зу, п≥дготовки, ≥нтерпретац≥њ та передач≥ ≥нформац≥њ, що використовуЇтьс¤ управл≥нською ланкою дл¤ плануванн¤, оц≥нки та контролю всередин≥ п≥дприЇмства.

«авданн¤м управл≥нського обл≥ку Ї складанн¤ зв≥т≥в, ≥нформац≥¤ ¤ких призначена дл¤ власник≥в п≥дприЇмства, де ведетьс¤ обл≥к, ≥ його кер≥вник≥в (менеджер≥в), тобто дл¤ внутр≥шн≥х користувач≥в бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ.

ѕредметом управл≥нського обл≥ку в загальному вигл¤д≥ виступаЇ сукупн≥сть об'Їкт≥в в процес≥ всього циклу управл≥нн¤ виробництвом. «м≥ст предмету розкривають його об'Їкти, ¤к≥ можна об'Їднати у дв≥ групи: 1) виробнич≥ ресурси ≥ 2) господарськ≥ процеси та њх результати,

ћетоди, що використовуютьс¤ в бухгалтерському управл≥нському обл≥ку, довол≥ р≥зн≥, але взагал≥ методом управл≥нського обл≥ку Ї системний оперативний анал≥з.

=> ѕор≥вн¤нн¤ управл≥нського ≥ ф≥нансового обл≥ку даЇ змогу вид≥лити њх основн≥ в≥дм≥нност≥:

- управл≥нський обл≥к б≥льше спр¤мований на майбутнЇ, у зв'¤зку з чим поЇднуЇтьс¤ з плануванн¤м, а ф≥нансовий, навпаки, реЇструЇ факти ≥ господарськ≥ операц≥њ, ¤к≥ вже в≥дбулис¤;

- управл≥нський обл≥к не керуЇтьс¤ загальноприйн¤тими бухгалтерськими стандартами ≥ схемами, тод≥ ¤к ф≥нансовий ч≥тко регламентований за зм≥стом ≥ формами поданн¤ даних:

- при управл≥нському обл≥ку зосереджуЇтьс¤ увага на конкретних сегментах господарськоњ д≥¤льност≥ (тобто на окремих видах продукц≥њ, ¤ку виробл¤ють ≥ реал≥зують, на певних сферах ринку ≥ територ≥њ збуту, а також на р≥зних р≥вн¤х управл≥нн¤ тощо), а не на вс≥й орган≥зац≥њ в ц≥лому, ¤к ф≥нансовий обл≥к;

- управл≥нський обл≥к, на в≥дм≥ну в≥д ф≥нансового, Ї необов'¤зковим, ≥ кер≥вництво самост≥йно вир≥шуЇ, орган≥зувати його чи н≥;

- управл≥нський обл≥к, ¤к правило, децентрал≥зований, а ф≥нансовий зд≥йснюЇтьс¤ в центральн≥й (загальн≥й) бухгалтер≥њ п≥дприЇмства.

ѕроте, пор¤д ≥з зазначеними в≥дм≥нност¤ми, м≥ж управл≥нським ≥ ф≥нансовим обл≥ком Ї ≥ сп≥льн≥ риси. ќбидва вони, по-перше, грунтуютьс¤ на даних Їдиноњ ≥нформац≥йноњ системи обл≥ку; по-друге, спираютьс¤ на концепц≥ю в≥дпов≥дальност≥ в управл≥нн≥ господарськими об'Їктами; по-третЇ, њх ≥нформац≥¤ служить дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень, хоча й р≥зноњ спр¤мованост≥.

ќбл≥кова ≥нформац≥йна система маЇ наступн≥ стад≥њ: зб≥р, реЇстрац≥¤ первинних даних, передача њх до обчислювальних. ÷ентр≥в або апарату управл≥нн¤ дл¤ обробки даних з метою оперативного управл≥нн¤, накопиченн¤ ≥ групуванн¤ даних по потоках ≥ певних принципах, формуванн¤ зведеноњ ≥нформац≥њ та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, що використовуютьс¤ в анал≥тичному ≥ синтетичному обл≥ку, складанн¤ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ зв≥тност≥.

”правл≥нський обл≥к використовуЇ оперативну (первинну) ≥нформац≥ю незалежно в≥д њњ к≥льк≥сного вим≥ру, наприклад, в≥дзиви покупц≥в про ¤к≥сть продукц≥њ. јле б≥льша частина первинноњ ≥нформац≥њ не задовольн¤Ї запити кер≥вник≥в.

”правл≥нський обл≥к побудований на наступних принципах:

1) безперервн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;

2) використанн¤ Їдиних планово-обл≥кових одиниць вим≥ру в плануванн≥ та обл≥ку виробництва;

3) оц≥нка результат≥в д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства;

4) принцип прийн¤тност≥ та багаторазового використанн¤ ≥нформац≥њ;

5) принцип повноти ≥ апол≥тичност≥ ≥нформац≥њ;

6) принцип пер≥одичност≥;

7) принцип бюджетного методу управл≥нн¤.

=> —истеми управл≥нського обл≥ку класиф≥куютьс¤ за повнотою охопленн¤ ≥нформац≥Їю, ступенем взаЇмозв'¤зку ф≥нансового ≥ управл≥нського обл≥ку, ступенем нормуванн¤, повнотою включенн¤ витрат до соб≥вартост≥ продукц≥њ.

“акий п≥дх≥д до орган≥зац≥њ управл≥нського обл≥ку допускаЇ вид≥ленн¤

його складових частин;

=> обл≥к постачальницько-загот≥вельноњ д≥¤льност≥;

=> обл≥к виробничоњ д≥¤льност≥;

=> обл≥к витрат на виробництво ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ;

=> обл≥к ф≥нансово-збутовоњ д≥¤льност≥;

=> обл≥к орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥.

Ўтатний роспис-документ затверджений наказом власника або уповноваженого ним органу , ¤кий визначаЇ склад прац≥вник≥в даного п≥дприЇмства , установи орган≥зац≥њ ≥з зазначенн¤м њх посад та посадових оклад≥в ,особливостей оплати .

1	2	3	4

Ќазва: ƒокументооб≥г
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (3132 прочитано)