ультура > јнтична культура
ћ≥ста оточували фортечними мурами та вежами. ” них формували майдани ч≥ткоњ
квартальноњ структури, зводили споруди адм≥н≥стративного та громадського призначенн¤
Ц г≥мнас≥њ, театри, будинки р≥зних маг≥стратур тощо. ” ц≥лому дл¤ значних м≥ст
була типовою тричленна топограф≥чна схема розташуванн¤: верхнЇ м≥сто, нижнЇ
м≥сто б≥л¤ гаван≥ та схили, що зТЇднували њх. ќднак верхнЇ м≥сто могло не мати
акропол¤. —аме такими були ќльв≥¤ та ’ерсонес. Ќа противагу њм у ѕантикапењ
та ћерм≥кењ були добре укр≥пленн≥ акропол≥ з дв≥рцевими укр≥пленими буд≥вл¤ми
на узвишш¤х.
” V Ц IV ст. до н.е. набуваЇ поширенн¤ буд≥вництво культових споруд, зокрема
храм≥в та олтар≥в. ¬ античних м≥стах-державах та найб≥льш визначних св¤тилищах
цього рег≥ону ≥снувало не менш ¤к п≥втора-два дес¤тки храм≥в. —еред них сл≥д
назвати залишки двох ≥з них Ц јпполона ƒельф≥н≥¤ в ќльв≥њ (V ст. до н..е.) та
храм у ѕант≥капењ (друга половина V Ц IV ст. до н.е.). ’рам ѕант≥капењ мав ш≥сть
колон, довжина головного фасаду становила 20 м, площа Ц 800-1000 кв.м. ’рам,
з двоскатним дахом з черепиц≥, був збудований на пагорб≥ (тепер Ц гора ћитрадат)
на багатостуепневому цокол≥, таким чином в≥н панував над навколишньою м≥сцев≥стю.
¬исокого р≥вн¤ в ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТ¤ дос¤гло буд≥вництво ≥ декоративне
оформленн¤ поховальних споруд Ц склеп≥в. Ќайвизначн≥ш≥ памТ¤тки цього типу в≥дкрито
в Ѕоспор≥. “ут уже в IV ст. до н.е. зводили так≥ величн≥ споруди, ¤к склепи
÷арського ≥ «олотого курган≥в, багато склеп≥в з фресковими розписами ст≥н. Ќай¤скрав≥шими
памТ¤тками цього напр¤му Ї розписи склеп≥в (≤≤≤ ст. до н.е.) першого кургану
¬асюринськоњ гори.
ќсобливе м≥сце серед боспорських розписних склеп≥в належить склепу ƒеметри
в ѕант≥капењ (≤ ст.н.е.). ¬≥н став першим з боспорських розписних склеп≥в, ¤к≥
вдалос¤ повн≥стю огл¤нути ≥ досл≥дити. –озписи виконанно в стил≥ фрески. р≥м
статуњ самоњ ƒеметри. «найдено зображенн¤ ф≥гур √ермеса, н≥мфи ал≥псо, ѕлутона.
—еред ≥нших зображень Ц птахи, кон≥, кв≥ти, г≥рл¤нди з листк≥в, р≥зн≥ орнаменит.
¬елику мистецьку та п≥знавальну ц≥нн≥сть становл¤ть надмогильн≥ вапн¤ков≥
плити, ув≥нчан≥ карнизом або фронтоном, на ¤икх були т≥льки написи. ј з ≤≤≤
ст. до н.е. на стелах зустр≥чаютьс¤ рельЇфи ≥з зображенн¤ми неб≥жчик≥в, ≥нод≥
њх родич≥в, р≥зн≥ сцени з житт¤ померлих. “ак, ц≥кавими Ї боспорськ≥ стели IV
Ц III ст. до н.е., в розписах ¤ких переважають античн≥ художн≥ традиц≥њ.
ѕластичне мистецтво також в≥д≥грало важливу роль у житт≥ п≥вн≥чно-причорноморських
держав. —кульптури прикрашали зрами, палаци ≥ житло, њх встановлювали на могилах.
—початку багато скульптур були прив≥зн≥ Ц першокласн≥ коп≥њ твор≥в таких видатних
давньогрецьких скульптор≥в, ¤к ѕакситель ≥ —копас. «окрема, в ќльв≥њ знайдено
постамент статуњ з п≥дписом ѕраксител¤.
ќсновним матер≥алом дл¤ скульптур був привезений мармур, м≥сцевий вапн¤к.
“рапл¤ютьс¤ статутњ, виконан≥ з р≥зних матер≥ал≥в. —кульптуру завжди фарбували.
–озписували брови, оч≥, губи, волосс¤ ≥ од¤г. ‘арбу брали воскову ≥ м≥неральну.
јле вона, ¤к правило, була нест≥йка. Ќайб≥льшо. —т≥йк≥стю, на думку вчених,
в≥дзначалас¤ червона фарба.
¬елик≥ за розм≥ром статуњ встановлювали ¤к у храмах, так ≥ просто неба, найчатс≥ше
Ц на культових д≥л¤нках або в спорудах культового призначенн¤. ¬≥дом≥, наприклад,
велик≥ статуњ лев≥в з ќльв≥њ (к≥нець IV Ц початок ≤≤≤ ст. до н.е.), стату¤ ƒ≥он≥са
з ѕант≥ка¤ ( початок IV ст. до н.е.) тощо. “а до нас в основному д≥йшли скульптури.
ѕризначен≥ дл¤ невеликих закритих прим≥зень: ƒ≥он≥са з “≥р≥таки (к≥нець I ст.
до н.е.), √еракла (≤-≤≤ ст.н.е.) та ≥нш≥ з ѕант≥капењ.
Ѕула поширена ф анфмал≥стична скульптура. ‘≥гури тварин ≥ птах≥в мали завжди
символ≥чне значенн¤ ≥ були самост≥йними витворами. “ак, орел у грек≥в вважавс¤
царем тварин ≥ ототожнювавс¤ з джерелом св≥тла, родючост≥ ≥ безсмерт¤; лев Ц
символ мужност≥; бик Ц одна з постатей «евса-громовержц¤.
ћистецько-естетичне начало в≥д≥гравало значну роль у духовному св≥тогл¤д≥
населенн¤ п≥вн≥чнл-причорноморських м≥ст. якщо за художн≥м р≥внем виконанн¤
вони ≥ поступалис¤ мистецтву великих культурних центр≥в ≈ллади, то в ≥деййному
продовжували грецьк≥ традиц≥њ звеличенн¤ людини. ѕров≥дне м≥сце в розвитку образотворчого
мистецтва належало живопису. ѕовТ¤заний з арх≥тектурою, в≥н найчаст≥ше був декоративним.
Ќайб≥льша к≥льк≥сть памТ¤ток живопису збереглас¤ в боспорських склепах перших
стол≥ть новоњ ери. —клепи ел≥ти розписували ¤скравими фарбами, повторюючи фрески
житлових будинк≥в. «вичайно розпис ст≥н виконували фрескою по штукатурц≥, не
менш поишреним було й нанесенн¤ акварельних або воскових фарб безпосередньо
на чисту поверхню камТ¤ноњ плити. ” ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТњ не в≥доме ≥мТ¤
жожного художника.
” живопису простежуЇтьс¤ два основних напр¤ми: сакральний ≥ нањвно-реал≥стичний.
р≥м образ≥в божеств, художники тих час≥в зображували вершника та обожнюваних
неб≥жчик≥в, а також тварин, птах≥в, дерева, кущ≥ тощо. ’оч художн≥й р≥вень таких
картин невисокий, а стиль живопису носить умовний характер, проте й в≥н ц≥нний
дл¤ нас тим, що розкриваЇ р≥зноб≥чне житт¤, знанн¤, побут населенн¤ античних
держав у р≥зн≥ пер≥оди. ћайстри використовували найпрост≥ш≥, знан≥ ними художн≥
засоби Ц силует ≥ контур, фас ≥ проф≥ль. „ервонувату, б≥лу, зелену. „орну фарбу.
« часом у розписах в≥дтворюЇтьс¤ рухлив≥сть ф≥гур, зТ¤вл¤Їтьс¤ драматизм зображенн¤.
∆ивопис стаЇ декоративним, преважають кв≥тковий та ≥нкрустац≥йний стил≥.
” вс≥х творах живопису застосовувалис¤ лмше стил≥зован≥ пейзажн≥ мотиви.
ѕейзаж мисливс¤ ¤к окреме схематизоване дерево або г≥лка, листочки, р≥дще Ц
кв≥тка. Ћ≥н≥¤ горизонту, сонце, м≥с¤ць, зор≥ в жодн≥й картин≥ не показан≥. ќчевидно,
це по¤снювалос¤ тим, що на них зображували потойб≥чне житт¤.
¬изначну роль у повс¤кденному й св¤иковому житт≥ грек≥в в≥д≥гравав театр.
«береглис¤ р≥зноман≥тн≥ св≥дченн¤ про театри ќльв≥њ, ’ерсонеса й Ѕоспора. —еред
знах≥док, що п≥дтверджують любов грек≥в до театральних вистав, сл≥д назвати
численн≥ статуетки актор≥в ≥ керам≥чн≥ зменшен≥ модел≥ театральних масок. “еатральн≥
вистави в ќльв≥њ ставилис¤ вже в перш≥й половин≥ V ст. до н.е. «гадки про театр
вм≥щен≥ в дек≥лькох ольв≥йських декретах.
–озкопано частково лише театр ’ерсонеса, ¤кий про≥снував з к≥нц¤ ≤≤≤ ст.
до н.е. до VI ст. н.е. ÷ей театр ум≥щзував близько трьох тис¤ч гл¤дач≥в. Ќапис
перших стол≥ть знайдений б≥л¤ театру, св≥дчить про проведенн¤ в ’ерсонес≥ л≥тературно-музичних
змагань, до ¤ких входили трагед≥¤, комед≥¤, сатирична драма.
Ќа превеликий жаль, ≥мена актор≥в майже нев≥дом≥. як ≥ в ≥нших пол≥сах, тут
ставили твори уславлених грецьких драматург≥в ≥ м≥сцевих автор≥в. јле найб≥льшою
попул¤рн≥стю користувалис¤ пТЇси, д≥¤ ¤ких в≥дбувалас¤ на п≥вн≥чних берегах.
« них збереглас¤ лише одна- трагед≥¤ ≈вр≥п≥да У≤ф≥ген≥¤ в јнтифана. ѕро ≥снуванн¤
м≥сцевих драматург≥в згадуЇтьс¤ в херсонеському напис≥ вже римського часу, де
серед учасник≥в музичних змагань назван≥ комед≥ографи.
“еатральна традиц≥¤, пронесена кр≥зь в≥ки, вт≥лилась у ћ≥жнародний фестиваль
античноњ драми УЅоспорськ≥ агониФ, що пройшов в ерч≥ 1999р. Ќазва фестивалю
нагадуЇ давню ≈лладу, њњ велик≥ культурн≥ надбанн¤ були створен≥ в ≥мТ¤ УагонуФ
Ц чесного змаганн¤ громад¤н у р≥зних сферах сусп≥льного житт¤, в тому числ≥
в галуз≥ художнього ≥ театрального мистецтва.
¬еликого значенн¤ в грецькому сусп≥льств≥ надавалос¤ музиц≥. ¬она звучала
п≥д час ус≥х б≥льш-менш значних момент≥в житт¤ людини. « дит¤чих рок≥в елл≥н
не лише слухав музику й сп≥ви, а й сам навчавс¤ грати на л≥р≥ й флейт≥, тому
що це входило до шк≥льноњ програми. —ольний ≥ хоровий сп≥в був обовТ¤зковим
п≥д час багатьох рел≥г≥йних св¤т, п≥сн¤ звучала у вес≥льному обр¤д≥, вдома,
у кол≥ друз≥в. ” ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТњ набули поширенн¤ л≥ра (карбувалас¤
на ольв≥йських та пант≥капейських монетах), к≥фара, арфа, аулос (флейта), орган,
сурма, труба. ќрган в≥домий лише з одн≥Їњ боспорськоњ фрески ≤ ст. н.е. Ќа н≥й
зображено ансамбль музикант≥в, що р≥дко трапл¤лос¤ в античному мисстецтв≥: тр≥о
з двох флейт ≥ ручного органа.
Ќазва: јнтична культура
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-05-04 (9744 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
