јрх≥тектура > ‘ортец¤ XVII - XVIII стол≥ть

‘ортец¤ XVII - XVIII стол≥ть

1608 року великий коронний гетьман —тан≥слав ∆олкевський заснував фортецю в ѕолтав≥, ¤ка була тод≥ Дпустою слободою" на правому високому берез≥ ¬орскли, на меж≥ ƒикого ѕол¤. «емл¤ними валами, ровом ≥ частоколом укр≥пили трикутний у план≥ мис, щонин≥ збер≥гс¤ в середм≥ст≥ й називаЇтьс¤ √ородищем. ¬≥н лежить м≥ж двома ¤рами - ћазур≥вкою ≥ ѕан¤нкою. ѕ≥д час археолог≥чних розкоп≥в тут ви¤влено рештки поселень ск≥фськоњ доби (II ст. до н.е.), роменськоњ культури (VIII ст.), великокн¤з≥вських час≥в (’-’≤≤ ст.).

«а в≥йськово-топограф≥чними умовами √ородище було найвиг≥дн≥шим м≥сцем дл¤ фортец≥. ƒуже крут≥ сх≥дн≥ й п≥вденн≥ схили його укр≥пили частоколом, а з нап≥льного п≥вн≥чно-зах≥дного боку (по трас≥ тепер≥шньоњ пл. Ћен≥на) викопали р≥в ≥ насипали вал. « п≥вдн¤ фортецю омивала маленька р≥чка ѕолтавка, що вит≥кала з ћазур≥вки. ≤стотною вадою перв≥сноњ фортец≥ була в≥дсутн≥сть на њњ територ≥њ джерела води. “ому у 40-х роках XVII стол≥тт¤ п≥д орудою коронного гетьмана —тан≥слава  онецпольського фортецю розширили майже вдв≥ч≥, включивши до њњ складу ћазур≥вку й частину плато на п≥вденний зах≥д в≥д нењ. ¬≥дпов≥дно ≥ виникли назви фортец≥ - —тара (перв≥сна частина) ≥ Ќова ѕолтава.

ѕерв≥сн≥ укр≥пленн¤ були дуже архањчн≥ - у вигл¤д≥ невеликих земл¤них баст≥он≥в нап≥вкруглоњ та простокутноњ форми в план≥, сполучених валами. Ќа роз≥, приблизно там, де нин≥ стоњть так звана –отонда дружби народ≥в, був великий, п≥дковопод≥бного плану баст≥он. ѕевно, найважлив≥ш≥ д≥л¤нки оборони посилювалис¤ рубленими дерев'¤ними баштами. ¬'њзна брама м≥стилас¤ з п≥вн≥чного заходу.

ѕ≥сл¤ ѕере¤славськоњ угоди 1654 року ѕолтавськ≥й фортец≥ надавалос¤ великого значенн¤, тож 1658 року п≥д орудою полтавського полковника ћартина ѕушкар¤ њњ ремонтували. ƒл¤ цього спец≥ально присилали з ћоскви воЇводу ј.„иркова. ¬л≥тку того ж таки року ѕолтаву здобули штурмом ≥ спалили в≥йська повсталого проти ћоскви гетьмана ≤вана ¬иговського. ѕ≥сл¤ того з наказу московського ур¤ду фортецю в≥дбудували, з'¤вивс¤ зовн≥шн≥й по¤с оборони: дл¤ захисту форштадта (передм≥ст¤) викопано р≥в ≥ насипано вал, що перекрили р≥внину м≥ж вершинами ¤р≥в  ойкового та  обищани.

1709 року, на час облоги ѕолтави украњнською ≥ шведською союзними арм≥¤ми, фортец¤ вже мала досить розвинену систему укр≥плень, близьку до баст≥онноњ - у вигл¤д≥ неправильного пол≥гона, дещо вит¤гнутого з п≥вдн¤ на п≥вн≥ч. Ѕуло п'¤ть в'њзних брам: ѕод≥льська, ћазур≥вська,  ињвська, —паська,  риловська. Ћ≥н≥¤ оборони складалас¤ з сухого рову й крутого земл¤ного валу з пал≥садом, але без валганга, Дза козацьким звичаЇм". ¬≥д нар≥жного п≥дковопод≥бного сх≥дного баст≥ону вниз по рельЇфу було винесено квадратовий у план≥ редут; в≥д п≥вн≥чного нар≥жного баст≥ону в б≥к Ѕойкового ¤ру - так само. ”кр≥пленн¤ м≥ж згаданими баст≥онами складалис¤ з≥ старого частоколу, без валу й рову, оск≥льки крутосхили були практично неприступн≥. Ќа ц≥й д≥л¤нц≥ м≥стилас¤  риловська брама, в≥д нењ вниз, на ѕод≥л, спускалас¤ стежка. ѕ≥вн≥чний фронт укр≥плень мав два в'њзних вузли - —паську й  ињвську брами, досить складн≥ ≥нженерн≥ споруди: перед першою був равел≥н, друга становила горнверк з равел≥ном.

”здовж схил≥в ћазур≥вського ¤ру 1709 року ще збер≥галис¤ рештки перв≥сних укр≥плень —тароњ ѕолтави 1608 року. ќборонц≥ ѕолтави 1709 року поновили цю л≥н≥ю оборони, передбачаючи можлив≥сть прориву шведами зовн≥шньоњ л≥н≥њ оборони.

¬≥д верщини ћазур≥вки, приблизно зв≥дти, де нин≥ стоњть пам'¤тник ¬.Ћен≥ну, головна л≥н≥¤ оборони ламаним фронтом ≥шла на п≥вдень трасою тепер≥шнього ѕершотравневого проспекта. “ут були Ѕасман≥вська й ћазур≥вська глух≥ дерев'¤н≥ веж≥, а також в'њзний вузол у вигл¤д≥ великого горнверка, з вих≥дних гострих кут≥в ¤кого можна було обстр≥лювати п≥дступи до брами. —аме цю л≥н≥ю укр≥плень нещадно штурмували п≥д час шведськоњ облоги, використовуючи вс≥ здобутки й хитрощ≥ Ївропейського в≥йськово-≥нженерного мистецтва - м≥ни, п≥дкопи тощо.

«в≥дси головний вал ≥шов р≥вноб≥жно до ¤ру й в≥д п≥вденного нар≥жного баст≥ону спускавс¤ вд≥л, перекриваючи ћазур≥вський ¤р ≥ п≥дход¤чи до п≥дн≥жж¤ п≥дковопод≥бного баст≥ону. Ќа ц≥й д≥л¤нц≥ були ѕод≥льська брама та √луха башта. Ћ≥н≥¤ укр≥плень одночасно правила й за греблю, ¤ка перегачувала р.ѕолтавку, утворюючи у фортец≥ став - джерело води на час облоги.

”с≥ веж≥ були дерев'¤н≥, рублен≥, чотиригранн≥, невисок≥ з наметовими дахами.

ѕолтавська фортец¤ вже на початку XVIII стол≥тт¤ не в≥дпов≥дала Ївропейському р≥вню фортиф≥кац≥њ. Ќе випадково ѕетро ≤, огл¤даючи, њњ п≥сл¤ ѕолтавськоњ битви, сказав полоненому фельдмаршалов≥ –еншильду: Дƒивно, що за такоњ тривалоњ облоги ви не змогли опанувати цю слабку фортецю".

ѕ≥д час облоги укр≥пленн¤ було значно поруйновано, особливо його зах≥дний фронт, тому цар наказав реконструювати фортецю. Ќаказ не було виконано: 1723 року комендант полковник „ичер≥н допов≥дав ¬≥йськов≥й колег≥њ, що Дѕолтавськоњ фортец≥ городов≥ вс≥ ст≥ни опали..." 1724 року сюди дл¤ ≥нспектуванн¤ в≥др¤дили ≥нженер-майора ƒеколонга, ¤кий огл¤нув фортецю ≥ склав кресленика та кошториса на реконструкц≥ю њњ. ѕ≥сл¤ цих роб≥т трасуванн¤ оборонних л≥н≥й ≥стотно не зм≥нилос¤, за вин¤тком п≥вденноњ д≥льниц≥, де в'њзний вузол значно спростили: зам≥сть горнверка з'¤вивс¤ трикутний у план≥ равел≥н з брамою ≥ баштою, що збереглас¤ з давн≥х час≥в. Ѕ≥л¤  ињвськоњ брами горнверк з равел≥ном взагал≥ л≥кв≥дували, натом≥сть зробили баст≥он регул¤рних обрис≥в. ѕеред —паською брамою було знищено равел≥н, ≥ вона опинилас¤ просто посеред валу. ѕ≥вн≥чний баст≥он перероблено з квадратового на п'¤тикутний, такоњ зм≥ни зазнав ≥ п≥дковопод≥бний сх≥дний баст≥он. ¬нутр≥шню л≥н≥ю укр≥плень вздовж ћазур≥вки п≥сл¤ 1722 року л≥кв≥дували.

1730 року реконструйована фортец¤ мала висок≥ земл¤н≥ вали з частоколом, земл¤н≥ баст≥они б≥льш-менш регул¤рних обрис≥в, сухий р≥в ≥ 8 башт, що збереглис¤ з попереднього пер≥оду, причому де¤к≥ з них були нап≥взруйнован≥:  риловська, —паська,  ињвська, Ѕасман≥вська, ћазур≥вська. √луха та дв≥ без≥менн≥.

” такому вигл¤д≥ фортец¤ про≥снувала, поступово руйнуючись, до 1805 року, коли вали й рови прор≥зали новорозпланованими вулиц¤ми. 1817 року, за розпор¤дженн¤м генерал-губернатора, вали розкопали, рови засипали ≥ на м≥сц≥ њх проклали бульвари.

” сучасн≥й м≥стобуд≥вн≥й структур≥ фортец¤ вид≥лена розпланувальне й композиц≥йне. “расами вал≥в прол¤гають ѕершотравневий проспект, частково вулиц≥ Ћен≥на та ѕан¤нка. ‘ортечн≥й еспланад≥ в≥дпов≥даЇ сквер на пл. Ћен≥на. Ќайдавн≥ша частина фортец≥ - √ородище або —тара ѕолтава - розм≥щена на висок≥й гор≥ ≥ нин≥ Ї визначною ландшафтною дом≥нантою в панорам≥ м≥ста.

1

Ќазва: ‘ортец¤ XVII - XVIII стол≥ть
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (485 прочитано)