√еограф≥¤ > ¬иробництво конструкц≥йних матер≥ал≥в

¬иробництво конструкц≥йних матер≥ал≥в

„орна та кольорова металург≥¤, х≥м≥¤, целюлозно-паперова, керам≥чна та цементна промислов≥сть утворюють Їдину систему в св≥товому господарств≥. ¬они пе≠реробл¤ють м≥неральну сировину в конструкц≥йн≥ матер≥али. –озвиток науки та зростанн¤ потреб економ≥ки в матер≥алах високоњ ¤кост≥ спри¤ли ¤к удосконален≠ню традиц≥йних матер≥ал≥в ≥ способ≥в њх виробництва, так ≥ створенню принципово нових њх вид≥в (пластмас, х≥м≥чних волокон, каучук≥в) та р≥зноман≥тних композит них матер≥ал≥в (вуглепласти, металопласти, керам≥ко-метал≥чн≥ сполуки та ≥н.).

Ќа чорн≥ метали припадаЇ 70-75 % обс¤г≥в конструкц≥йних матер≥ал≥в, на пластмаси - 15 %. ¬ажлива роль належить алюм≥н≥ю. ¬се б≥льшого значенн¤ на≠бувають композитн≥ матер≥али, ¤к≥ особливо активно використовуютьс¤ ; ав≥акосм≥чн≥й та автомоб≥льн≥й промисловост≥, а також сил≥катн≥ матер≥али так званоњ тонкоњ керам≥ки, без ¤коњ неможливий розвиток електронноњ промисловост≥.

ћеталург≥¤ - основний виробник конструкц≥йних матер≥ал≥в. –озр≥зн¤ють чор≠ну та кольорову металург≥ю. «ростаЇ значенн¤ порошковоњ металург≥њ й виробництв, композитних матер≥ал≥в. √алузь споживаЇ велику к≥льк≥сть сировини, матер≥ал≥в та енерг≥њ, Ї одним ≥з найб≥льших забруднювач≥в навколишнього середовища.

ќсобливост¤ми розвитку ≥ розм≥щенн¤ чорноњ металург≥њ в друг≥й по≠ловин≥ XX ст. Ї послабленн¤ њњ ор≥Їнтац≥њ на м≥сцеву паливну та сировинну базу.. ” минулому металург≥йн≥ заводи будувались б≥л¤ вуг≥льних басейни (–ур, ѕ≥тсбург, ƒонбас,  узбас, —≥лез≥¤) або б≥л¤ зал≥зорудних баз (Ћотаринг≥¤- ривий –≥г, ”рал). ÷¤ тенденц≥¤ збер≥гаЇтьс¤ й нин≥ п≥д час освоЇнн¤ нових мета лург≥йних баз (наприклад, розм≥щенн¤ металург≥йних завод≥в ≤нд≥њ, Ѕразил≥њ,  и≠таю), але все б≥льше завод≥в виникаЇ на шл¤хах перевезенн¤ руд та палива або rf поблизу основних ринк≥в збуту металу (металург≥¤ япон≥њ, –еспубл≥ки  оре¤. ≤тал≥њ, нов≥ заводи ‘–Ќ, ‘ранц≥њ, –ос≥њ тощо). ƒо того ж, у св≥т≥ накопичилис¤ ве≠лик≥ запаси металу в машинах, будовах, на транспорт≥, що Ї значною базою вто≠ринних ресурс≥в (металобрухт), на ¤кий уже в усьому св≥т≥ припадаЇ 1/3, а в окре≠мих крањнах б≥льша частина металург≥йноњ сировини, що використовуЇтьс¤ у ви≠робництв≥. ÷е даЇ змогу п≥двищити частку металобрухту в доменному та сталеплавильному виробництв≥ завод≥в або створювати мережу невеликих завод≥в, ¤к≥ виплавл¤ють метал, використовуючи т≥льки вторинн≥ ресурси.

–озвиток чорноњ металург≥њ за останн≥ два дес¤тил≥тт¤ упов≥льнивс¤, що по¤снюЇтьс¤ зниженн¤м металом≥сткост≥ сучасного промислового виробництва, зростан≠н¤м затрат на техн≥чне оновленн¤ виробництва, загостренн¤м конкурентноњ боротьби на ринку метал≥в та зам≥ною метал≥в пластмасами. ¬ 1994 роц≥ в св≥т≥ було ви. роблено 726 млн тонн стал≥, 510 млн тонн чавуну, видобуто 531 млн тонн зал≥зноњ руди (в перерахунку на вм≥ст металу), що не набагато перевищувало показники 70-х рок≥в. ’арактерною рисою залишаЇтьс¤ висока концентрац≥¤ виробництва: так у перших 12 крањнах зосереджено 3/4 св≥тового виробництва стал≥. ¬одночас набираЇ потужн≥сть чорна металург≥¤ крањн, що розвиваютьс¤, та крањн новоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ: у ц≥й галуз≥ Ѕразил≥¤ й ≤нд≥¤ вход¤ть до пров≥дних крањн св≥ту, зрос≠ло виробництво чорних метал≥в в –еспубл≥ц≥  оре¤, “айван≥, “уреччин≥, ћексиц≥.

 ольорова металург≥¤ св≥ту в 1994 роц≥ виробила близько 45 млн тонн р≥зних метал≥в, в тому числ≥ 19,2 млн тонн алюм≥н≥ю. “радиц≥йно в ц≥й галуз≥ розр≥зн¤ють виробництво важких (м≥дь, свинець, цинк, олово, н≥кель), легких (алюм≥н≥й, титан, магн≥й), малих (ртуть, кадм≥й, сурма, кобальт), легуючих (воль≠фрам, ванад≥й, хром, мол≥бден), благородних (золото, ср≥бло, платина), р≥дких ≥ р≥дкоземельних (≥нд≥й, герман≥й, гал≥й) метал≥в.

—пециф≥ка роботи галуз≥ пол¤гаЇ в тому, що, з одного боку, пост≥йно зростаЇ по≠пит на њњ продукц≥ю - вс≥ галуз≥ широко використовують алюм≥н≥й, в ав≥акосм≥чн≥й промисловост≥ зростаЇ попит на титан, в атомн≥й - на циркон≥й та гафн≥й, в рад≥о≠електрон≥ц≥ - на герман≥й, ≥нд≥й, кобальт, тал≥й, тантал, не кажучи вже про золото ≥ ср≥бло; з другого - перед виробниками гостро постають енергосировинн≥, еколог≥чн≥ та ф≥нансов≥ проблеми. Ѕ≥льш≥сть промислове розвинутих крањн б≥дн≥ на руди кольорових метал≥в. «начн≥ сировинн≥ бази мають т≥льки —Ўј, –ос≥¤,  итай, ¤коюсь м≥рою до них можна долучити јвстрал≥ю та  анаду. ≤нш≥ розвинут≥ крањни переваж≠но використовують дов≥зн≥ концентрати або металобрухт кольорових метал≥в. Ќаве≠демо, ¤к приклад, особливост≥ територ≥альноњ орган≥зац≥њ алюм≥н≥Ївоњ промисловост≥. “ут склалис¤ дв≥ технолог≥чн≥ ланки: виробництво глинозему, ¤ке знаходитьс¤ в крањнах, що видобувають боксити, та електром≥стке виробництво алюм≥н≥ю, ¤ке зо≠середжене переважно в економ≥чно розвинутих крањнах б≥л¤ великих електро≠станц≥й.

’≥м≥чна промислов≥сть - найб≥льш динам≥чна галузь системи виробництва конструкц≥йних матер≥ал≥в. ¬с≥ пров≥дн≥ крањни св≥ту ≥нтенсивно розвивають ви≠робництво в ц≥й галуз≥. ќсобливо пом≥тне м≥сце займають —Ўј (близько 1/5 св≥то≠вого виробництва), япон≥¤, –ос≥¤, ‘–Ќ (по 1/10), а також  итай, ¬еликобри≠тан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, ”крањна.

’≥м≥чна промислов≥сть - найб≥льш складна за структурою галузь. “ут розр≥зн¤ютьс¤ п≥дгалуз≥: виробництво нап≥впродукт≥в (основна х≥м≥¤, х≥м≥¤ ор≠ган≥чного синтезу); базов≥ (пол≥мерних матер≥ал≥в, м≥неральних добрив); сировинн≥ (г≥дрох≥м≥чн≥ виробництва, нафтох≥м≥¤, коксох≥м≥¤, л≥сох≥м≥¤ тощо); переробн≥ (ви≠робництво фарб, лак≥в, фармацевтичних вироб≥в, фототовар≥в, побутових х≥м≥кат≥в та ≥н.). ¬ перспектив≥ все б≥льшого значенн¤ набуватимуть б≥отехнолог≥чн≥ вироб≠ництва. —учасн≥ структурн≥ зм≥ни пол¤гають у п≥двищенн≥ частки наукоЇмних ви≠робництв орган≥чноњ х≥м≥њ, пластмас, фармацевтичних препарат≥в та переробних ≥ базових п≥дгалузей ≥ зменшенн¤ частки виробництв, що переробл¤ють сировину ≥ виготовл¤ють нап≥впродукти.

ƒл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ характерн≥ висока варт≥сть устаткуванн¤, енерго та водом≥стк≥сть. “ому географ≥¤ њњ дуже складна. ќр≥Їнтац≥ю на м≥сцеву сировину мають т≥льки г≥рничох≥м≥чн≥ виробництва, вс≥ ≥нш≥ (з-пом≥ж ¤ких переважають виробництва орган≥чноњ х≥м≥њ, що використовують нафту та газ ¤к джерело вуглеводн≥в) не завжди залежать в≥д м≥сцевих ресурс≥в первинноњ сировини.

¬ир≥шальну роль в≥д≥граЇ чинник можливост≥ комб≥нуванн¤ виробництва, утворенн¤ складних технолог≥чних поЇднань, що спираютьс¤ на сировинн≥ та енергетичн≥ бази, нафто- та газох≥м≥чн≥ комб≥нати. ¬одночас загостренн¤ енергетичноњ кризи й еколог≥чних проблем штовхаЇ п≥дприЇмц≥в до пошуку можливостей розм≥щенн¤ Ђбруднихї х≥м≥чних виробництв у крањнах, що розвиваютьс¤. “ому частка крањн, що розвиваютьс¤, в х≥м≥чному виробництв≥ пост≥йно зростаЇ.

як же розм≥щене х≥м≥чне виробництво у св≥т≥? ™вропа даЇ близько 1/4 х≥м≥чноњ продукц≥њ св≥ту, особливо важлив≥ тут виробництва Ђтонкоњї х≥м≥њ (фармацевтика парфумер≥¤, фототовари тощо), х≥м≥њ побутового призначенн¤ та пол≥мер≥в ѕ≥вн≥чна јмерика (—Ўј та  анада) також виробл¤Ї 1/4 продукц≥њ х≥м≥чноњ промисловост≥ св≥ту. ќсобливо багато тут газох≥м≥чних п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств, що ви пускають агрох≥м≥кати. Ѕлизько 1/10 продукц≥њ виробл¤Ї япон≥¤. Ќа крањни —Ќƒ припадаЇ близько 1/6 продукц≥њ, тут особливо вир≥зн¤ютьс¤ х≥м≥чн≥ комплекси –ос≥њ та ”крањни.

1

Ќазва: ¬иробництво конструкц≥йних матер≥ал≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1490 прочитано)