√еограф≥¤ > ¬нутр≥шн≥ географ≥чн≥ в≥дм≥нност≥ –ос≥њ

јгропромислове виробництво базуЇтьс¤ на ≥нтенсивному с≥льському госпо≠дарств≥. “ут вирощують зернов≥ (пшениц¤, кукурудза, гречка, рис), техн≥чн≥ куль≠тури (сон¤шник, цукров≥ бур¤ки, г≥рчиц¤). –озвинуте сад≥вництво, овоч≥вництво, баштанництво. “варинництво маЇ м'¤со-молочний напр¤м. ѕоширене в≥вчарство ≥ птах≥вництво. —еред галузей харчовоњ промисловост≥ вид≥л¤ютьс¤ борошномельно-круп'¤на, овочеконсервна, рибна.

ѕоложенн¤ району м≥ж Ївропейською ≥ аз≥атською частинами крањни забезпечуЇ комплексн≥сть його розвитку. Ќа дов≥зн≥й сировин≥ працюЇ алюм≥н≥Їва, деревооброб≠на промислов≥сть. ѕотужними трубопроводами ѕоволж¤ з'Їднано з ™вропою (нафто≠пров≥д Ђƒружбаї) та сус≥дн≥ми крањнами —Ќƒ. ¬≥ссю району Ї ¬олга, ¤ка сполучаЇ район з  асп≥йським морем, забезпечуЇ його внутр≥шню Їдн≥сть.

”рал

ƒо району вход¤ть —вердловська, „ел¤б≥нська, ѕермська, ќренбурзька,  ур-ганська област≥, ”дмуртська –еспубл≥ка та –еспубл≥ка Ѕашкортостан,  ом≥-ѕерм¤цький автономний округ.

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал району дуже потужний. “ут Ї зал≥зн≥, м≥дн≥, н≥келев≥ руди та боксити, нафта, газ, вуг≥лл¤, торф, горюч≥ сланц≥, кухонна с≥ль, с≥рка, буд≥вельн≥ матер≥али, водн≥ та л≥сов≥ ресурси.

” район≥ проживаЇ майже 14 % населенн¤ крањни. –озселене воно нер≥вном≥рно: найкраще освоЇна територ≥¤ —ереднього ”ралу. –айон - високоурбан≥зований, м≥ське населенн¤ становить 2/3. Ќайпотужн≥ша м≥ська агломерац≥¤ - ™катерин-бурзька. ¬еликими м≥ськими агломерац≥¤ми Ї „ел¤б≥нськ, ѕерм, ”фа.

≤ндустр≥альна спр¤мован≥сть господарства ”ралу зумовлена його спец≥ал≥зац≥Їю на чорн≥й та кольоров≥й металург≥њ (м≥дна, алюм≥н≥Їва, цинкова промислов≥сть). –озвинуте важке (металург≥йне, г≥рниче, енергетичне), с≥льськогосподарське, транспортне машинобудуванн¤, приладобудуванн¤. ƒ≥стали розвиток л≥сова, дере≠вообробна, целюлозно-паперова, х≥м≥чна (г≥рничо-х≥м≥чна, основна х≥м≥¤, х≥м≥¤ пол≥мер≥в, нафто- ≥ газох≥м≥чна), легка (взуттЇва, трикотажна, текстильна), харчо≠ва (борошномельно-круп'¤на, м'¤сна, маслоробна) галуз≥ промисловост≥.

—≥льське господарство забезпечуЇ м≥сцев≥ потреби в продуктах харчуванн¤. ¬оно представлене рослинництвом ≥ тваринництвом. Ќа п≥вноч≥ переважаЇ вирощу≠ванн¤ зернових (пшениц¤), техн≥чних (сон¤шник, цукров≥ бур¤ки), на п≥вдн≥ -м'¤со-молочне скотарство. √еограф≥чне положенн¤ та забезпечен≥сть р≥зними видами транспорту даЇ району додатков≥ переваги дл¤ розвитку економ≥ки.

«ах≥дний —иб≥р

–айон охоплюЇ  емеровську, Ќовосиб≥рську, ќмську, “омську, “юменську област≥, јлтайський край, –еспубл≥ку јлтай. ƒо складу “юменськоњ област≥ вход¤ть ’анти-ћанс≥йський ≥ ямало-Ќенецький автономн≥ округи.

–≥зноман≥тний природно-ресурсний потенц≥ал забезпечуЇ ≥ндустр≥ально-аграрну спец≥ал≥зац≥ю району. « м≥неральних ресурс≥в в район≥ Ї паливно-енергетичн≥ (нафта, газ, кам'¤не вуг≥лл¤, торф), рудн≥ (зал≥зн≥ в √≥рськ≥й Ўор≥њ,  узнецькому

јлатау, марганцев≥, пол≥метал≥чн≥, титано-цинков≥ руди, нефел≥ни), буд≥вельн≥ матер≥али. –айон маЇ значн≥ водн≥ та л≥сов≥ ресурси.

—кладн≥ природн≥ умови зумовили нер≥вном≥рн≥сть господарського освоЇнн¤ територ≥њ. Ќайкраще освоЇн≥ п≥вденн≥ л≥состепов≥ та степов≥ зони. “ут зосереджена вели≠ка частина м≥ських поселень, найб≥льшими з ¤ких Ї Ќовосиб≥рськ, ќмськ, Ѕарнаул.

ќсновою економ≥ки району Ї паливно-енергетичний комплекс (нафтова, газова, вуг≥льна промислов≥сть, теплоенергетика). ¬  узбас≥ потужна металург≥йна база.

¬ район≥ д≥стало розвиток важке (енергетичне), г≥рниче, тракторне, судно- ≥ верстатобудуванн¤, с≥льськогосподарське, точне, електро-, рад≥отехн≥чне маши≠нобудуванн¤, устаткуванн¤ дл¤ х≥м≥чноњ, л≥совоњ, деревообробноњ, легкоњ; харчо≠воњ (борошномельно-круп'¤на, м'¤сна, маслоробна) промисловост≥.

—≥льське господарство маЇ рослинницько-тваринницький напр¤м. –ослинництво спец≥ал≥зуЇтьс¤ на вирощуванн≥ зернових (¤роњ пшениц≥, жита, ¤чменю), техн≥чних культур (льону, сон¤шнику, цукрових бур¤к≥в), картопл≥, овоч≥в. “варинництво представлене молочним, м'¤сним скотарством, свинарством, птах≥вництвом, в≥вчар≠ством, олен¤рством.

¬нутр≥шн≥ зв'¤зки району забезпечуютьс¤ вс≥ма видами транспорту. ѕров≥дна роль належить зал≥зничному. ѕотужн≥ нафто- та газопроводи зв'¤зують «ах≥дний —иб≥р з крањнами ™вропи та крањнами-сус≥дами. –айон експортуЇ продукц≥ю па≠ливно-енергетичного комплексу.

—х≥дний —иб≥р

ƒо району вход¤ть ≤ркутська, „и≠тинська област≥,  расно¤рський край. –еспубл≥ка Ѕур¤т≥¤, –еспубл≥ка ’а≠кас≥¤, –еспубл≥ка “ува.

“еритор≥¤ —х≥дного —иб≥ру дуже ве≠лика. Ќайб≥льш необжит≥ д≥л¤нки тери≠тор≥њ тут сус≥дствують з великими м≥ста≠ми. Ќайб≥льш освоЇним у гос≠подарському в≥дношенн≥ й заселеним Ї п≥вдень району. “ут розташован≥ най≠б≥льш≥ адм≥н≥стративн≥, господарськ≥, науков≥ та культурн≥ центри:  расно≠¤рськ, ≤ркутськ, ”лан-”де.

÷¤ територ≥¤ маЇ потужний природ≠но-ресурсний потенц≥ал, особливо вели≠к≥ л≥сов≥ ≥ м≥неральн≥, водн≥ та г≥дроенер≠гетичн≥ ресурси. ћ≥неральн≥ ресурси представлен≥ покладами вуг≥лл¤ ( ансько-јчинський, ≤ркутський, ћ≥нус≥нський, “унгуський басейни) та р≥зно≠ман≥тних руд (зал≥зноњ, вольфрамо-мол≥бденовоњ, пол≥метал≥чних, золота, пла≠тини, алюм≥н≥Ївоњ сировини та ≥н.). ¬ основ≥ цих запас≥в розвиваЇтьс¤ палив-но-енергетичний комплекс. √алуз¤ми промисловоњ спец≥ал≥зац≥њ —х≥дного —иб≥ру Ї металург≥¤ (м≥дно-н≥келева, алюм≥н≥Їва, мол≥бденова), важке (устаткуванн¤ дл¤ металург≥йноњ, л≥совоњ, добувноњ промисловост≥) ≥ с≥льськогосподарське машино≠будуванн¤, л≥сова, деревообробна та целюлозно-паперова промислов≥сть.

—≥льське господарство маЇ тваринницько-рослинницький напр¤м. ѕ≥вдень спец≥ал≥зуЇтьс¤ на випуску продукц≥њ молочно-м'¤сного скотарства, вирощуван≠н≥ зернових, особливо ¤роњ пшениц≥, п≥вн≥чн≥ райони - на олен¤рств≥ та ри≠бальств≥. ƒобре розвинут≥ прим≥ськ≥ с≥льськогосподарськ≥ комплекси.

“ранзитне положенн¤ —х≥дного —иб≥ру зумовило на¤вн≥сть потужних зв'¤зк≥в з сус≥дн≥ми територ≥¤ми, що зд≥йснюютьс¤ переважно чал≥зничним, автомоб≥льним та пов≥тр¤ним транспортом. ƒл¤ п≥вн≥чних район≥в велике значенн¤ маЇ морський та р≥чковий транспорт.

ƒалекий —х≥д

–ег≥он охоплюЇ ’абаровський та ѕриморський крањ, јмурську,  амчатську, —ахал≥нську, ћагаданську област≥, –еспубл≥ку —аха (якут≥¤),  ор¤кський та „у≠котський автономн≥ округи, ™врейську автономну область.

√осподарство району формувалос¤ за умов ун≥кальност≥ його географ≥чного по≠ложенн¤ та природно-ресурсного потенц≥алу. ѕриморське положенн¤, близьк≥сть до крањн “ихоокеанського басейну - з одного боку, в≥ддален≥сть в≥д основних еко≠ном≥чних центр≥в –ос≥њ - з ≥ншого, зумовили значний розвиток транспорту, що Ї од≠ним з головних чинник≥в розвитку економ≥ки ƒалекого —ходу.

—пец≥ал≥зац≥ю району визначають так≥ галуз≥ промисловост≥, ¤к кольорова мета≠лург≥¤ (особливо свинцево-цинкова та вольфрамо-мол≥бденова галуз≥), машинобуду≠ванн¤ (судно- та верстатобудуванн¤ енергетичне, с≥льськогосподарське, електро≠техн≥чне), л≥сова, деревообробна та целюлозно-паперова промислов≥сть, рибопромис≠ловий комплекс.

—воЇр≥дн≥сть природи зумовила в≥дпов≥дне с≥льськогосподарське виробництво. –айон спец≥ал≥зуЇтьс¤ на вирощуванн≥ рису, пшениц≥, соњ, картопл≥, овоч≥в. “варин≠ництво маЇ м'¤со-молочний напр¤м, розвиваючись на спри¤тлив≥й кормов≥й баз≥.

¬ин¤тково виг≥дне транспортно-географ≥чне положенн¤ ƒалекого —ходу в≥дкриваЇ дл¤ нього велик≥ перспективи розвитку. –айон забезпечуЇ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки –ос≥њ з крањнами јз≥атсько-“ихоокеанського рег≥ону, маЇ по≠тужний транспортний комплекс, представлений насамперед морським, р≥чко≠вим, зал≥зничним транспортом.

“еритор≥¤ ƒалекого —ходу дуже в≥дм≥нна за природними умовами та ресурса≠ми, розвитком господарства. ѕ≥вн≥ч району з суворими природними умовами - слабо освоЇна та р≥дко заселена. як центри промисловост≥ й культури велике значенн¤ мають м≥ста якутськ, ѕетропавловськ- амчатський, ћагадан. “радиц≥йн≥ форми господарюванн¤ (олен¤рство, зв≥роводство та хутровий про≠мисел, молочно-м'¤сне скотарство) поЇднуютьс¤ тут з сучасними напр¤мами промис≠лового розвитку: добувною (пол≥метал≥чн≥, олов'¤н≥, ртутн≥, вольфрамов≥ руди, золото, алмази, сурма), л≥совою галуз¤ми. ќсновн≥ сполученн¤ зд≥йснюютьс¤ морським та пов≥тр¤ним транспортом.

ѕ≥вдень ƒалекого —ходу добре освоЇний, розвинуте багатогалузеве господарство, що спираЇтьс¤ на потужну ресурсну базу. “ут добувають вуг≥лл¤, нафту, газ, пол≥ме≠тал≥чн≥, зал≥зн≥ руди, р≥зн≥ буд≥вельн≥ матер≥али. ™ значн≥ л≥сов≥, земельн≥, водн≥ та г≥дроенергетичн≥ ресурси, велике значенн¤ мають б≥олог≥чн≥ ресурси мор¤.

1	2

Ќазва: ¬нутр≥шн≥ географ≥чн≥ в≥дм≥нност≥ –ос≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1645 прочитано)