√еограф≥¤ > √осподарство крањн —х≥дноњ ™вропи,ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јз≥њ

“онкорунн≥, нап≥втонкорунн≥, каракульськ≥ породи овець розвод¤ть у степо-¬0х, нап≥впустельних та г≥рських районах рег≥ону. ћ'¤со-вовн¤не в≥вчарство в Ївропейськ≥й частин≥ (÷ентральна –ос≥¤).

” рег≥он≥ розвинуте також свинарство та птах≥вництво.  р≥м того, розвод¤ть к≥з, верблюд≥в, олен≥в марал≥в, бдж≥л, тутового шовкопр¤да, хутрових зв≥р≥в, рибу. «ональну спец≥ал≥зац≥ю с≥льського господарства рег≥ону ≥люструЇ таблиц¤.

”с≥ види транспорту та. шл¤хи сполученн¤ в межах колишнього –а≠д¤нського —оюзу утворювали Їдину транспортну систему, ¤ка в межах одного ви≠ду транспорту була жорстко централ≥зована.

« утворенн¤м —Ќƒ орган≥зац≥йно-управл≥нська структура ≥стотно зм≥нилась, основн≥ управл≥нськ≥ функц≥њ регулюютьс¤ на р≥вн≥ кожноњ крањни, але створена транспортна мережа об'Їктивно обТЇднуЇ крањни —Ќƒ в Їдиний економ≥чний прост≥р. ¬икористанн¤ р≥зних вид≥в транспорту залежить в≥д конкретних при≠родних ≥ соц≥ально-економ≥чних умов кожноњ крањни.

” б≥льшост≥ крањн рег≥ону переважаЇ зал≥зничний транспорт. ќсновними ван≠тажами Ї паливо, руди, буд≥вельн≥ матер≥али, метали та продукц≥¤ оборонноњ про≠мисловост≥, зерно.

¬ Ївропейськ≥й частин≥ рег≥ону основний каркас зал≥зниць склавс¤ за час≥в розвитку кап≥тал≥зму (90-т≥ роки XIX ст.) ≥ в XX ст. доповнювавс¤ залежно в≥д потреб економ≥ки та в≥дпов≥дно модерн≥зувавс¤. –озвиток зал≥зничноњ мереж≥ в аз≥атськ≥й частин≥ припадаЇ на XX ст., особливо на 30-т≥ роки. «а цей пер≥од бу≠ли побудован≥ “уркестано-—иб≥рська, “рансказахстанська маг≥страл≥ тощо.

“аблиц¤

«ональна спец≥ал≥зац≥¤ с≥льського господарства —х≥дноњ ™вропи, ѕ≥вн≥чноњ та ÷ентральноњ јз≥њ

¬плив науково-техн≥чного прогресу на розвиток зал≥зничного транспорту йшов по шл¤ху електриф≥кац≥њ маг≥стралей, зам≥ни паровоз≥в на тепловози та електровози. ƒовжина електриф≥кованих маг≥стралей в рег≥он≥ становить понад 50 тис к≥лометр≥в, або майже 50 % в≥д загальноњ довжини шл¤х≥в. ¬ Ївропейськ≥й частин≥ зал≥знична мережа маЇ рад≥альний малюнок, в аз≥атськ≥й - л≥н≥йний, видовжений у широтному напр¤м≥. Ќа рег≥он припадаЇ майже дес¤та частина зал≥зниць св≥ту. Ќайгуст≥ша мережа в ”крањн≥ ≥ ÷ентральн≥й –ос≥њ, дал≥ на сх≥д густота зал≥зниць поступово зменшуЇтьс¤ в≥д 30 до 2 км на 1000 км2 територ≥њ. ѕ≥вн≥чно-сх≥дн≥ райони –ос≥њ зовс≥м не охоплен≥ цим видом транспорту в зв'¤зку з неспри¤тливими природними умовами.

ћережа автомоб≥льних шл¤х≥в, ¤к ≥ зал≥зниць, розпод≥л¤Їтьс¤ в межах рег≥ону нер≥вном≥рно. Ќайгуст≥ша вона в Ївропейських районах та крањнах «акав≠казз¤. Ќайменш густа Ч в крањнах ÷ентральноњ јз≥њ та сх≥дних районах –ос≥њ.

“рубопроводами з'Їднуютьс¤ основн≥ райони видобутку нафти та газу з райо≠нами споживанн¤. ѕереважаючий напр¤м транспортуванн¤ - з п≥вн≥чного сходу на п≥вденний зах≥д, а основн≥ трубопроводи беруть початок ≥з «ах≥дного —иб≥ру (га≠зопроводи ”ренгой - ѕомари Ч ”жгород, ЂЅратерствої, Ђѕрогресї, нафтопрово≠ди Ќижньовартовськ - ќдеса, —ургут - Ќовополоцьк) та ѕоволж¤ (нафтопров≥д Ђƒружбаї, газопров≥д Ђ—оюзї).

–ег≥он маЇ розвинуту р≥чкову систему. ћерид≥ональний напр¤м б≥льшост≥ р≥чок зумовлюЇ в≥дпов≥дн≥ вантажопотоки: з п≥вноч≥ - л≥с, з п≥вдн¤ - зерно, руди, метал, Ќалагоджений зв'¤зок м≥ж р≥чковими системами за допомогою канал≥в: Ѕ≥ло-морсько-Ѕалт≥йський, ¬олго-Ѕалт≥йський, ¬олго-ƒонський. ќсновними портами е ћосква, Ќижн≥й Ќовгород,  азань, —амара, ¬олгоград, –остов-на-ƒону,  ињв. ¬ аз≥атськ≥й частин≥ основн≥ водн≥ шл¤хи проход¤ть по р≥чках ќб, ≤ртиш, ™нисей, Ћена, јнгара, јмур. Ќайб≥льш≥ порти - ќмськ, Ќовосиб≥рськ, —ургут,  расно≠¤рськ, ’абаровськ. ¬нутр≥шн≥ми водними шл¤хами транспортують л≥с, зерно, ру≠ди, буд≥вельн≥ матер≥али, вуг≥лл¤ тощо.

ќск≥льки рег≥он омиваЇтьс¤ водами трьох океан≥в, то це спри¤Ї розвитку морсь≠кого транспорту. …ого використовують здеб≥льшого в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤з≠ках. “ут йому належить пров≥дне м≥сце. ќсновними вантажами Ї нафта, кам'¤не вуг≥лл¤, руди метал≥в, буд≥вельн≥, х≥м≥чн≥, л≥сов≥ матер≥али, метал, зерно, машини, «а вантажооборотом пров≥дне м≥сце займаЇ јзово-„орноморський басейн, ¤кий за≠безпечуЇ вих≥д в јтлантичний та ≤нд≥йський океани. ќсновн≥ порти басейну - ќде≠са, ≤лл≥ч≥вськ, ’ерсон, ћиколањв, ћар≥уполь (”крањна), Ќоворос≥йськ (–ос≥¤), Ѕатум≥ ѕот≥ (√руз≥¤). «в'¤зки з крањнами ™вропи та јмерики зд≥йснюютьс¤ через порти Ѕалт≥йського мор¤ (—анкт-ѕетербург,  ал≥н≥нград). ƒалекосх≥дн≥ мор¤ б≥льше вико≠ристовуютьс¤ дл¤ внутр≥шн≥х перевезень та контакт≥в з крањнами ƒалекого —ходу ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, јвстрал≥Їю. ≈кспортно-≥мпортн≥ зв'¤зки зд≥йснюютьс¤ через порти ¬ладивосток, Ќаходка та порти острова —ахал≥н. ” басейн≥ ѕ≥вн≥чного Ћьодо≠витого океану найб≥льше значенн¤ мають Ѕ≥ле та Ѕаренцове мор¤ з портами ћурманськ та јрхангельськ. Ќа трас≥ ѕ≥вн≥чного морського шл¤ху розм≥щен≥ порти ƒ≥ксон, ƒудинка, ’атанга, “≥кс≥, ѕевек, ¤к≥ мають велике значенн¤ дл¤ освоЇннн¤ природних багатств ѕ≥вн≥чноњ јз≥њ.

¬нутр≥шнЇ  асп≥йське море даЇ змогу крањнам ÷ентральноњ јз≥њ, «акавказз¤ та п≥вдн¤ –ос≥њ обм≥нюватис¤ нафтою, л≥сом, зерном, металом, рибою, бавовною, цукром. ќсновн≥ порти цього басейну - јстрахань, јктау, “уркменбаш≥, Ѕаку. ћ≥ж двома останн≥ми д≥Ї поромна переправа.

ѕов≥тр¤ний транспорт використовуЇтьс¤ дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в, а також певних вантаж≥в на велик≥ в≥дстан≥. ј в окремих районах ѕ≥вн≥чного —ходу –ос≥њ - це Їдиний вид транспорту. ¬≥н маЇ також застосуванн¤ в геолог≥њ та в с≥льському господарств≥. ѕеревезенн¤ зд≥йснюютьс¤ здеб≥льшого л≥таками типу Ђ≤лї, Ђ“уї на м≥жнародних л≥н≥¤х, а також Ђякї та Ђјнї - на внутр≥шн≥х.

1	2	3

Ќазва: √осподарство крањн —х≥дноњ ™вропи,ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јз≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2039 прочитано)