√еограф≥¤ > √осподарство крањн ÷ентральноњ ™вропи

“ранспортний комплекс ÷ентральноњ ™вропи представлений вс≥ма видами транспорту ≥ маЇ розвинуту транспортну мережу. ¬ крањнах, ¤к≥ не мають вихо≠ду до мор¤, переважаючим за розм≥рами вантажообороту Ї зал≥зничний транс≠порт, у решт≥ крањн - морський. ѕост≥йно зростаЇ роль автомоб≥льного транспор≠ту. ћережа трубопров≥дного транспорту динам≥чно розвивалась в останн≥ дес¤≠тил≥тт¤, що дало змогу зменшити навантаженн¤ на ≥нш≥ види транспорту.

ƒл¤ розвитку водного транспорту в рег≥он≥ - дуже спри¤тлив≥ умови. ћорський транспорт, що забезпечуЇ значну частину зовн≥шньоторговельних перевезень, використовуЇ порти Ѕалт≥йського, „орного та јдр≥атичного мор≥в. ћорськ≥ поромн≥ пе≠реправи спри¤ють пожвавленню м≥жнародних зв'¤зк≥в. ÷е, зокрема, ≤лл≥ч≥вськ (”к≠рањна) - ¬арна (Ѕолгар≥¤), переправа м≥ж портами ѕольщ≥ ≥ —кандинавських крањн тощо. ¬нутр≥шн≥й водний транспорт використовуЇ широку мережу судноплавних р≥чок, де пров≥дне м≥сце належить ƒунайськ≥й систем≥, що зв'¤зуЇ б≥льш≥сть крањн рег≥ону. —порудженн¤ г≥дровузла на ƒунањ в район≥ «ал≥зних ¬ор≥т покращило умо≠ви судноплавства, а канал ƒунай - „орне море в –умун≥њ скоротив шл¤х до мор¤ на 400 км. ѕост≥йно розвиваЇтьс¤ пов≥тр¤ний транспорт.

√уста мережа транспортних маг≥стралей перетинаЇ рег≥он в широтному ≥ в ме≠рид≥ональному напр¤мах, що разом ≥з водною системою утворюють своЇр≥дн≥ транс≠портн≥ коридори дл¤ внутр≥шн≥х ≥ м≥жнародних економ≥чних зв'¤зк≥в.

«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки крањн ÷ентральноњ ™вропи реформуютьс¤ ≥ не мають на сучасному етап≥ сталоњ ор≥Їнтац≥њ. —лабка матер≥ально-сировинна база зу≠мовлюЇ необх≥дн≥сть ≥мпорту палива та окремих вид≥в м≥неральноњ сировини. ≈кс≠портуЇтьс¤ продукц≥¤ машинобудуванн¤, окремих галузей кольоровоњ, х≥м≥чноњ, легкоњ промисловост≥. –еформуютьс¤ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки ¤к рег≥ону в ц≥лому, так й окремих крањн. ѕершим кроком на цьому шл¤ху був майже повний розрив економ≥чних в≥дносин з крањнами колишнього –ад¤нського —оюзу ≥ пере ор≥Їнтац≥¤ крањн рег≥ону на торг≥влю з зах≥дноЇвропейськими крањнами. Ќин≥ по≠чавс¤ процес в≥дновленн¤ та встановленн¤ на нов≥й основ≥ економ≥чних зв'¤зк≥в з крањнами - сх≥дними сус≥дами, зокрема з ”крањною.

—в≥тове значенн¤ маЇ туризм. ƒл¤ розвитку туризму в рег≥он≥ Ї необх≥дн≥ природно-рекреац≥йн≥ та культурно-≥сторичн≥ ресурси, розвинута ≥нфраструктура. ÷е даЇ змогу розвивати кожн≥й крањн≥ майже вс≥ види ≥ форми туризму. «а спе≠ц≥ал≥зац≥Їю можна вид≥лити так≥ типи рекреац≥йних територ≥й: 1) приморськ≥ узбе≠режж¤ јдр≥атичного (’орват≥¤, ёгослав≥¤) та „орного мор≥в («олот≥ п≥ски в Ѕол≠гар≥њ, ћамай¤ - в –умун≥њ); 2) приозерн≥ (озеро Ѕалатон в ”горщин≥); 3) г≥рськ≥ (¬и≠сок≥ “атри тощо). Ўирокою м≥жнародною попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ культурно-≥сторичний потенц≥ал столичних м≥ст, особливо ѕраги, Ѕудапешта, ¬аршави.

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал, ≥стор≥¤ розвитку та формуванн¤ господарства зумовили внутр≥шн≥ в≥дм≥нност≥ в природокористуванн≥, що закр≥пилис¤ в спец≥ал≥зац≥њ крањн на рег≥ональному та св≥товому ринку.  рањни, розташован≥ на п≥вноч≥ рег≥ону, мають переважно ≥ндустр≥альну спр¤мован≥сть господарства, а крањни п≥вденноњ частини - ≥ндустр≥ально-аграрну.

1	2

Ќазва: √осподарство крањн ÷ентральноњ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1639 прочитано)