√еограф≥¤ > ≈стон≥¤

≈стон≥¤

«агальн≥ в≥домост≥ та коротка ≥стор≥¤ ≈стон≥њ

≈стон≥¤ (колишн¤ ≈стонська –—–) - знаходитьс¤ в п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ колишнього —–—– на узбережж≥ Ѕалт≥йського мор¤.

“еритор≥¤ 45,1 т. км2.

Ќаселенн¤ 1573 тис¤ч чолов≥к (72%-м≥ське населенн¤, рос≥¤ни, украњнц≥ й ≥н.) 33 м≥ста,15 пов≥т≥в, 23 селища м≥ського типу.

—толиц¤ -“алл≥н.

ѕоверхн¤ р≥внинна, на п≥вдн≥ горбиста. —ередн≥ температури лютого -6 —, липн¤ 17 —. ќпад≥в до 700 мм у р≥к. ќсновн≥ р≥ки - Ќарва, ѕ¤рну, ≈май≥г≥. Ѕагато озер, найб≥льше - „удсько-ѕсковське ≥ ¬≥ртсъ¤рв. Ќарвське водоймище. •рунти переважно дерено-п≥дзолист≥, дерново-карбонатн≥, заболочен≥. Ћ≥су займають понад 40% територ≥њ ≈стон≥њ(2\3-хвойн≥). «апов≥дники: ¬≥йду¤ме, ¬≥льсанди, ћатсалу. Ћахемааський нац≥ональний парк.

 ласове сусп≥льство виникло на початку 2-го тис. нашоњ ери. ” 12-13 ст. складалас¤ естонська народн≥сть. « 13 ст. народи ≈стон≥њ в≥дбивали н≥мецьку пот≥м датську агрес≥ю. ¬ 2-й чверт≥ 13 - середин≥ 16 ст.ст. територ≥¤ ≈стон≥њ завойована н≥мецькими хрестоносц¤ми складала частину Ћ≥вон≥њ. Ќаприк≥нц≥ 16 ст. ≈стон≥¤ розд≥лена Ўвец≥Їю («ах≥д), –≥ччю ѕосполитою (ѕ≥вдень) ≥ ƒан≥Їю (о. —ааремаа); у середин≥ 17 ст. вс¤ територ≥¤ п≥д владою швед≥в. ѕо Ќиштадському миру 1721 року ≈стон≥¤ вв≥йшла до складу –ос≥њ. —касуванн¤ кр≥посного права в ≈стл¤ндськ≥й (1816) ≥ Ћ≥фл¤ндсбк≥й (1819) губерн≥¤х прискорила розвиток кап≥тал≥зму. ” 1858 роц≥ в≥дбулос¤ сел¤нське ћахтрасське повстанн¤ в 1872-робоча  ренгольмська сутичка. Ќаприк≥нц≥ жовтн¤ 1917 року встановлена –ад¤нська влада, з 29.11.1918 по 5.6.1919 ≥снувала ≈стонська рад¤нська республ≥ка (≈стл¤ндська¤ трудова комуна). 19 травн¤ 1919 року ”становч≥ збори проголосили створенн¤ ≈стонськоњ республ≥ки в березн≥ 1934 в ≈стон≥њ зроблений державний переворот. 21.7.1940 утворена ≈стонська –—–; з 6.8.1940 у склад≥ —–—– ƒо грудн¤ 1941 окупована н≥мецько-фашистськими в≥йськами; зв≥льнена в 1944.  ѕ ≈стон≥њ утворена в 1920. « к≥нц¤ 1980-х рок≥в ≥снують ≥нш≥ парт≥њ, сусп≥льн≥ об'Їднанн¤, рухи.

” лютому 1990 в ≈стон≥њ прийн¤та "ƒекларац≥¤ по питанню державноњ незалежност≥ ≈стон≥њ", що проголосила необх≥дн≥сть в≥дновленн¤ ≈стонськоњ республ≥ки 1919 року.” березн≥ 1990 прийн¤та постанова ¬– "ѕро державний статус ≈стон≥њ" владу —–—– оголосило, що незаконноњ державну, на територ≥њ ≈стон≥њ ≥ вступ ≈стон≥њ в перех≥дний пер≥од. ” травн≥ 1990 ¬– перейменував ≈стонську –—– в ≈стонську республ≥ку. 18 с≥чн¤ 1989 року естонська мова була оголошена державною мовою ≈стон≥њ ”казами президента —–—– в≥д 14 ≥ 19 травн¤ 1990 ≥ його за¤вою в≥д 12 серпн¤ 1990 зазначен≥ акти парламенту ≈стон≥њ визнан≥ суперечними конституц≥њ —–—– ≥ законодавству —–—–, а д≥њ, зд≥йснюван≥ на њхн≥й основ≥, - незаконними.

Ќародне господарство ≈стон≥њ

” структур≥ нац≥онального доходу (2002 р., в %): промислов≥сть 44,2, ¬иробництво електроенерг≥њ 17,6 м≥ль¤рд≥в квт\год (1993). Ќайважлив≥ш≥ галуз≥ промисловост≥: сланцевидобувна ≥ сланцепереробна промисловост≥, машинобудуванн¤ ≥ металообработка (електро- ≥ рад≥отехн≥чна промислов≥сть, приладобудуванн¤ ≥ судноремонт), х≥м≥чна (виробництво м≥неральних добрив, с≥рчаноњ кислоти, бензолу, миючих засоб≥в ≥ ≥н.), легка ≥ харчова (текстиль, мТ¤со-молочне виробництво, рибна ≥ кондитерська). ¬иробництво буд≥вельних матер≥ал≥в, целюлози, паперу. Ўироке поширенн¤ одержало прикладне мистецтво: виробу з≥ шк≥ри, металу, текстилю ≥ вТ¤зан≥ вироби.

≈ксплуатац≥йна частка зал≥зних дор≥г 1,03 тис¤ч к≥лометр≥в (2000). ƒовжина автодор≥г (загального користуванн¤) 14,8 тис¤ч к≥лометр≥в (2000) , у тому числ≥ з твердим покритт¤м 14,8 тис¤ч к≥лометр≥в. ћорський транспорт; найб≥льший морський порт - “алл≥н; побудований Ќовоталл≥нський морський порт. —удноплавство по р≥ц≥ ≈майњги.  урорти: ѕ¤рну, ’аапсалу, Ќарва-…≥есуу,  урессааре.

—≥льське господарство ≈стон≥њ

¬ ≈стон≥њ Ї 1 127 6000 га с≥льськогосподарських уг≥дь, з них мел≥орованих уг≥дь 65%. Ќа одну людину приходитьс¤ 0,7 га оброблюваноњ земл≥ (у крањнах «ах≥дноњ ™вропи 0,3 - 0,4 га). « оброблюваних земель придатн≥ дл¤ вирощуванн¤ зернових 78%, картопл≥ - 60% ≥ р≥зних багатор≥чних трав'¤них культур - 85%. «емель, не придатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва, маЇтьс¤ до 200 000 га. як≥сн≥ показники с≥льськогосподарських уг≥дь по р≥зних рег≥онах значно розр≥зн¤ютьс¤. ѕриродн≥ умови в ≈стон≥њ Ї в≥дносно спри¤тливими дл¤ с≥льськогосподарського виробництва.

ѕ≥сл¤ спаду виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (1990-1995 р. - 40%) у 1996 роц≥ нам≥тилас¤ стаб≥л≥зац≥¤ в ц≥й област≥ економ≥ки, 1997 р≥к характеризував невеликий п≥дйом. ” 1997 роц≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ було зроблено на 5620 млн. крон, що на 31,1 млн. чи крон 0,6% б≥льше, н≥ж у попередньому роц≥. ” 1997 роц≥ в ≈стон≥њ нараховувалос¤ 22722 хутора ≥ 854 с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства (товариства, акц≥онерн≥ товариства, державн≥ п≥дприЇмства).

” 1997 роц≥ с≥льськогосподарськ≥ культури були пос≥¤н≥ на 863,7 тис. гектар≥в, що на 0,5% б≥льше, н≥ж у 1996 роц≥. —труктура пос≥вних площ зм≥нилас¤ на користь зернових, зм≥шаних ≥ бобових культур, на њхню частку приходитьс¤ 9,3%. ѕотреба внутр≥шнього ринку в зерн≥ складаЇ 830 тис. тонн ≥ покрита в≥тчизн¤ною пшеницею на 60% ≥ житом на 75%. –озширюютьс¤ пос≥вн≥ площ≥ ол≥йних культур.

∆ива вага заб≥йноњ худоби ≥ птаха в 1997 роц≥ склав 95,7 тис. чи тонн 94,3% в≥д показника 1996 року. ¬ироблене в ≈стон≥њ к≥льк≥сть м'¤са не покривало потреб внутр≥шнього ринку, тому до 40% споживаного м'¤са ≥ м'¤сних продукт≥в ≥мпортувалос¤. —таб≥л≥зац≥¤ м'¤сного ринку, що нам≥тилас¤, обумовила зниженн¤ частки м'¤са ≥ м'¤сних продукт≥в в ≥мпорт≥ продукт≥в харчуванн¤ з 8,7% до 7,8%. ќсновними проблемами тваринник≥в ≥ птах≥вник≥в у 1998 р. залишаютьс¤ проблеми недостатност≥ ≥нвестиц≥й у виробництво корм≥в ≥ у впровадженн¤ технолог≥й, а також пол≥пшенн¤ умов зм≥сту тварин.

ѕочинаючи з 1992 року розвиток виробництва основноњ продукц≥њ рослинництва - зерна ≥ картопл≥ - зд≥йснювалос¤ через в≥дпов≥дн≥ державн≥ програми. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ на в≥дновленн¤ технолог≥њ ≥ пол≥пшенн¤ ¤кост≥. „ерез державн≥ програми розвивають також технолог≥ю виробництва техн≥чних культур - льону, цукрового бур¤ка ≥ маслиничних культур. ” 1997 роц≥ приступили до зд≥йсненн¤ державноњ програми "ћќЋќ ќ", що пол≥пшило ¤к≥сть реал≥зованого молока (у 1997 роц≥ було зроблено 67,2% молока висшег сорту), продовжуЇтьс¤ зд≥йсненн¤ державних програм по розвитку консультац≥йних служб ≥ створенн¤ системи досв≥дчених с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.

‘актичн≥ ц≥ни виробник≥в (закуп≥вельн≥ ц≥ни) с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в останн≥ роки пост≥йно були нижче пор≥вн¤льних (без субсид≥й) ≥ запитуваних ц≥н. ѕроведений анал≥з показав, що р≥вень ц≥н естонських виробник≥в складаЇ 60% в≥д ц≥н виробник≥в у крањнах ™—. « 1993 р. по 1997 р. ц≥ни на товари ≥ послуги виросли в середньому на 270,8%, у той час ¤к на продукти харчуванн¤ - на 198,3%. «а даними ≤нституту  оньюктури ≈стон≥њ 74% споживач≥в в≥ддають перевагу продуктам харчуванн¤ м≥сцевого виробництва.

ѕри зовн≥шньоторговельному деф≥цит≥ ≈стон≥¤ була в 2002 роц≥ нетто-≥мпортером с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ¬ зовн≥шньому оборот≥ (без обл≥ку обороту митних склад≥в) с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ 2002 р. можна вид≥лити 2 велик≥ групи товар≥в, що мали позитивний баланс, це молоко ≥ молочн≥ продукти, риба ≥ рибн≥ продукти. ќдним з≥ способ≥в зр≥вноважуванн¤ негативного балансу в зовн≥шн≥й торг≥вл≥ Ї збереженн¤ власного виробництва, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експорту ≥ створенн¤ умов дл¤ своњх виробник≥в ≥ торговц≥в, що дозволили б њм нар≥вн≥ з партнерами з ≥нших крањн виступати на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках.

” 1998 роц≥ в ≈стон≥њ було 34 670 хутор≥в ≥ вони знаходилис¤ на 40% в≥д ус≥Їњ використовуваноњ земл≥. —≥льськогосподарських п≥дприЇмств було 803, вони користалис¤ 42% використовуваноњ земл≥. 18% земл≥ знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ приватних господарств жител≥в ≥ 211 700 га (19% в≥д ус≥Їњ) земл≥ не використовуЇтьс¤. Ќа даний момент положенн¤ хут≥рських господарств краще, н≥ж положенн¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. ’утора одержали п≥льгових кредит≥в у три рази б≥льше, н≥ж п≥дприЇмства на одну одиницю оброблюваноњ земл≥. ¬идача кредит≥в була зроблена на основ≥ б≥знес≥в-проект≥в, а не адм≥н≥стративних р≥шень.

як ≥ в ≥нших галуз¤х народного господарства, перша половина 1998 року характеризуЇтьс¤ економ≥чним ростом ≥ другою половиною року - значним спадом. Ќа д≥¤льн≥сть галуз≥ вплинули: незвичайно велика к≥льк≥сть опад≥в, що викликало в основному неврожањ зерна ≥ частково картопл≥, криза рос≥йського ринку ≥ загальне пад≥нн¤ ц≥н на св≥товому ринку. –ослинна продукц≥¤ через природн≥ умови упала на 12%, a тваринницька продукц≥¤ у ф≥зичному обс¤з≥ виросла: молочна продукц≥¤ на 2%, продаж худоби на заб≥й - 9% ≥ ¤йц¤ - 8%. «агальна продукц≥¤ в грошовому вим≥р≥ знизилас¤ на 11%. ” зв'¤зку з пог≥ршенн¤м природних умов значно п≥двищилис¤ витрати на зб≥р врожаю. « огл¤ду на дотац≥њ, нетто-доход с≥льського господарства упав на 7% у пор≥вн¤нн≥ з минулим роком. «меншенн¤ доход≥в насамперед зв'¤зано з пад≥нн¤м св≥тових ц≥н на молоко на 15%. ѕогана кон'юнктура обумовила пост≥йне зменшенн¤ гол≥в худоби в пор≥вн¤нн≥ з минулим роком на 4,3%.

”се-таки, в умовах твердоњ конкуренц≥њ естонськ≥ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства й обробна промислов≥сть зум≥ли значно п≥дн¤ти ¤к≥сть своЇњ продукц≥њ. якщо в 1995 роц≥, коли в ≈стон≥њ почали застосовувати Ївропейськ≥ норми ¤кост≥ молока, частка молока вищого сорту складала 37%, то в 1998 роц≥ ц¤ цифра склала вже 71%, у де¤ких районах ≥ 80%.

1	2

Ќазва: ≈стон≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1088 прочитано)