√еограф≥¤ > «агальна ≥нформац≥¤ про ”крањну, њњ економ≥чне та еколог≥чне становище

«агальна ≥нформац≥¤ про ”крањну, њњ економ≥чне та еколог≥чне становище

”крањна - держава —х≥дноњ ™вропи. ѓњ территор≥¤ становить 603,7 тис. кв. км. «а площею вона перевищуЇ так≥ крањни ™вропи, ¤к ‘ранц≥¤, ≤спан≤¤, Ўвец≤¤. ”крањна займаЇ приблизно 5,7% територ≥њ ™вропи≥. ѓњ положенн¤ на кордон≥ сх≥дних та зах≥дних народ≥в та культур, широкий вих≥д до „орного та јзовського мор≥в в значн≥й м≥р≥ позначились на ≥стор≥≥ та розвитку держави. ѕевною м≥рою цим визначаЇтьс¤ ≥ майбутнЇ крањни.

ƒержавн≥ кордони ”крањни не сп≥впадають з њњ етн≥чними кордонами. ѓњ положенн¤ Ї результатом колон≥заторськоњ пол≥тики р¤да сус≥дн≥х держав. «а допомогою воЇнноњ сили шл¤хом штучноњ ассим≥л¤ц≥њ населенн¤ етн≥чн≥ украњнськ≥ земл≥ разом ≥з народом, ¤кий проживав на них, опин¤лис¤ у склад≥ ≥нших державних утворень. „астина цих земель перебуваЇ там ≥ сьогодн≥.

ѕроте, ”крањна виступаЇ за мир м≥ж народами - сус≥дами, проти будь-¤ких зм≥н, або перегл¤ду кордон≥в м≥ж нею ≥ сус≥дн≥ми державами.

√арантом непорушност≥ кордон≥в ”крањни Ї ’ельсинськ≥ ”годи 1975 року; ƒекларац≥¤ про державний суверен≥тет ”крањни в≥д 16 липн¤ 1990 року та јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни в≥д 24 серпн¤ 1991 року.

«а численн≥стю населенн¤ ”крањна займаЇ п'¤те м≥сце у ™вроп≥, складаючи 7,5% њњ населенн¤. Ѕ≥льш≥сть жител≥в ”крањни проживаЇ у м≥стах. —еред м≥ст-Ђм≥льонер≥вї з населенн¤м б≥льше м≥льону - великий морск≥й порт на „орному мор≥ - ќдеса, найб≥льший центр вугледобувальноњ та металург≥чноњ промисловост≥ ƒонецьк, р≥чковий порт на ƒн≥пр≥, м≥сто металург≥в та машинобуд≥вник≥в - ƒн≥пропетровськ, важливий промисловий центр, м≥сто вищих навчальних заклад≥в (ун≥верситети, пол≥техн≥чний ≥нститут, воЇнна академ≥¤, ≥нститут мистецтв), колишн¤ столиц¤ ”крањни у 1918-1939 рр. - м≥сто ’арк≥в ≥ в≥чно юний красень  ињв, де мешкаЇ б≥льше 2 млн. 600 тыс. людей.

—≥льське населенн¤ переважно зосереджено у «акарпатськ≥й, „ерновицьк≥й, “ерноп≥льськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й та ¬≥нницьк≥й област¤х.

≈коном≥ка сучасноњ ”крањни знаходитьс¤ у стадњњ реформуванн¤. ѕеребуваючи у склад≥ —оюзу республ≥к, ”крањна розвивала, переважно, галузь важкоњ промисловост≥ - чорну металург≥ю, машинобудуванн¤, вугледобувальну промислов≥сть. ѕри цьому майже 80% промислового виробництва ”крањни не мало повного технолог≥чного циклу. ѕерех≥д в≥д плановоњ до ринковоњ економ≥ки почав зд≥йснюватис¤ у наш≥й крањн≥ т≥льки з 1994 року. ѕроведенн¤ грошовоњ реформи (1996 р.), реформуванн¤ в≥дносин власност≥ та приватизацњњ власност≥ державних п≥дприЇмств - промислових, буд≥вельних, с≥льськогосподарчих, п≥дприЇмств харчовоњ промисловост≥ ≥ торг≥вл≥ створюють умови дл¤ розвитку у крањн≥ малого та середнього б≥знесу. Ќайб≥льш актуальною зараз Ї проблема реформ у сфер≥ налоговоњ пол≥тики, њњ усп≥шне р≥шенн¤ буде спри¤ти розвитку ринковоњ ≥нфраструктури.

√ромад¤ни ”крањни мають право на соц≥альний захист, котрий гарантуЇтьс¤ загальнодержавним соц≥альним страхуванн¤м за рахунок страхових внеск≥в громад¤н, п≥дприЇмств, створенн¤м мереж≥ державних ≥ приватних заклад≥в догл¤ду за непрацездатною часткою населенн¤.

ѕроте, загальна екомон≥чна криза в першу чергу позначаЇтьс¤ на вс≥й систем≥ соц≥ального забезпеченн¤, внасл≥док чого пенс≥онери, ≥нвал≥ди, д≥ти-сироти, многод≥тн≥ та малозабезпечен≥ с≥м'њ знаход¤тьс¤ зараз на гран≥ виживанн¤. «агальний р≥вень житт¤ в крањн≥ знизивс¤ б≥льш н≥ж в 10 раз≥в, що приводить до р≥зкого пог≥ршенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥.

¬имушена м≥грац≥¤ сотен тис¤ч людей ≥, ¤к насл≥док, - майже повне спустошенн¤ територ≥њ р¤ду район≥в ”крањни - траг≥чна спадщина „орнобильськоњ катастрофи.

ѕривертаючи увагу до багатьох невир≥шених проблем сьогоденн¤ в ”крањн≥, необх≥дно в≥дм≥тити т≥ велик≥ зусилл¤, ¤к≥ додаЇ держава щодо подоланн¤ кризового стану крањни.

«окрема, держава йде на велик≥ витрати, щоб м≥н≥м≥зувати насл≥дки на ј≈—, пол≥пшити еколог≥чну ситуац≥ю в крањн≥. ¬ ”крањн≥ створюЇтьс¤ система державного регулюванн¤ безпечного використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ. «акон Ђѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та радиац≥йноњ безпекиї встанавлюЇ приор≥тет безпеки людини та навколишнього середовища, права та обов'¤зки громад¤н у сфер≥ використанн¤ ¤дерноњ енергњњ, визначаЇ правов≥ основи м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни у в≥дношенн≥ використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ.

Ќарод ”крањни високо ц≥нуЇ допомогу ≥ п≥дтримку м≥жнародних орган≥зац≥й та ф≥нансових ≥нститут≥в, що беруть участь у зд≥йсненн≥ р¤ду програм, спр¤мованних на р≥шенн¤ численних проблем, що ≥снують у наш≥й крањн≥.

ѕроекти м≥жнародноњ јсоц≥ац≥њ Ђ«елений ’рестї, так≥, ¤к Ђћатер≥ ≥ д≥тиї, Ђќздоровч≥ та дит¤ч≥ еколг≥чн≥ табориї, гуман≥тарна допомога, - все це важлив≥ знаки дружнього ставленн¤ до нашоњ крањни, нашому народу, котр≥ надзвичайно високо ц≥нуютьс¤ вс≥ма людьми в ”крањн≥.

Ќезважаючи на серйозн≥ економ≥чн≥ труднощ≥, сьогодн≥ наша крањна переживаЇ високий духовний та культурний п≥дйом. ¬≥дродженн¤ одв≥чних традиц≥й нац≥ональноњ культури, народноњ художньоњ творчост≥, створенн¤ необх≥дних умов дл¤ в≥льного розвитку украњнськоњ мови ¤к державноњ, а також мов нац≥ональних меншин, - характерн≥ показники сучасного культуротворчого процесу.

«розум≥ти людей, ¤к≥ живуть в ”крањн≥, мр≥ють про г≥дне майбутнЇ дл¤ своњх д≥тей, ¤к≥ будують нову правову державу та намагаютьс¤ збер≥гти весь св≥й ≥сторичний досв≥д, можна т≥льки глибоко ≥ серйозно проникнувши в сутн≥сть нац≥онального характеру.

”крањнц≥ - люди щиросердн≥, в≥руюч≥, доброзичлив≥, вони готов≥ щедро д≥лити з близькими та далекими друз¤ми все, що сами мають. ¬≥льний ≥ незалежний украњнський народ багато обдарований ун≥кальним талантом, здатн≥стю виживати в будь-¤ких ≥сторичних реал≥¤х, здатн≥стю до в≥дродженн¤. —аме тому, украњнц≥ з над≥Їю ≥ в≥рою дивл¤тьс¤ у своЇ майбутнЇ.

1

Ќазва: «агальна ≥нформац≥¤ про ”крањну, њњ економ≥чне та еколог≥чне становище
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (872 прочитано)