√еограф≥¤ > «агальна характеристика ≤рланд≥њ

«агальна характеристика ≤рланд≥њ

ѕлан

1. «агальн≥ в≥домост≥.

2. Ќаселенн¤.

3. ѕрирода.

4. √осподарство.

5. —≥льське господарство.

6. ѕромислов≥сть.

7. “ранспорт

≤рланд≥¤: один остр≥в - дв≥ крањни. ” б≥льшост≥ ≥ноземц≥в, що знають про ≤рланд≥ю лише по зведенн¤х теленовин, ц¤ земл¤ насамперед асоц≥юЇтьс¤ з неспок≥йною ѕ≥вн≥чною ≤рланд≥Їю, броньовиками на вулиц¤х Ѕелфаста ≥ Ћондондерри ≥ тероризмом ≤рландськоњ республ≥канськоњ арм≥њ.

Ќасправд≥ -це усього лише в≥дд≥лений бетонними пунктами шматок великого англ≥йського брата, зовс≥м ≥ншоњ крањни - ¬еликобритан≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ.

«агальн≥ в≥домост≥.

≤рландська республ≥ка ( Ireland; The Republic of Ireland).

≤рландська держава в «ах≥дн≥й ™вроп≥, що займаЇ 5/6 площ≥ острова ≤рланд≥¤ й об'Їднуюче 26 з 32 його графств. ѕлоща 70 283 кв.км. —толиц¤ - м≥сто ƒубл≥н (502 тис. ч≥л.). Ќаселенн¤ 3 537 тис.чолов≥к.

” плин≥ 7 стор≥ч ≤рланд≥¤ був колон≥Їю ¬еликобритан≥њ.

” результат≥ завз¤тоњ нац≥онально-визвольноњ боротьби крањна в 1920-21р. домоглас¤ статусу дом≥н≥ону. ќднак у договор≥ 1921 року було обумовлене в≥дторгненн¤ в≥д ≥рландськоњ держави 6 п≥вн≥чних графств (ќльстер) ≥ включенн¤ його до складу «'Їднаного  орол≥вства ¬еликобритан≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ. ≤нша частина ≤рланд≥њ (26 графств) утворила дом≥н≥он за назвою У¬≥льна ≤рландська ƒержаваФ. ” 1937 була прийн¤та конституц≥¤, що проголосила ≤рланд≥ю суверенною незалежною демократичною державою ≈йре. јле при цьому збереглос¤ п≥дпор¤дкуванн¤ ≤рланд≥њ англ≥йському королю у в≥дношенн≥ зовн≥шн≥х зносин . ” 1948р. ≤рландський ур¤д прийн¤в закон про установу ≤рландськоњ –еспубл≥ки. «а цим законом, що вступив у силу в 1949р., припин¤лас¤ залежн≥сть ≤рланд≥њ в≥д ¬еликобритан≥њ.

≤рланд≥¤ - буржуазна держава; республ≥ка. √лава держави - президент, що обираЇтьс¤ населенн¤м на 7 рок≥в. ¬ищий орган законодавчоњ влади - парламент (палата представник≥в ≥ сенат). ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ складаЇтьс¤ з 4 пров≥нц≥й (Ћенстер, ћанстер, ќльстер (частина),  оннот ( оннаут) , пров≥нц≥њ под≥л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративн≥ графства; вид≥л¤ютьс¤ 4 самовр¤дн≥ м≥ста.

ќсновна грошова одиниц¤ - ≥рландський фунт.

Ќаселенн¤.

” нац≥ональному в≥дношенн≥ однор≥дне, складаЇтьс¤ з ≥рландц≥в. ќф≥ц≥йн≥ мови: ≥рландський (гельський) ≥ англ≥йський.

ѕриродний прир≥ст ≥з 1881р. по 1956р. склав 1677,5 тис. ч≥л., за те ж час ем≥грац≥¤ склав 2836,9 тис.ч≥л.

—еред в≥руючих переважають католики - 95%, протестанти - 5%.

” склад≥ самод≥¤льного населенн¤ близько 40% зайн¤то в с≥льському ≥ л≥совому господарств≥, рибальств≥ ≥ полюванн≥, близько 1% - у г≥рничодобувн≥й промисловост≥, 15% - в обробц≥ промисловост≥, 7,6% - буд≥вництв≥, 12,2% у торг≥вл≥, банках, страхових компан≥¤х ≥ т.п., 4,6% - на транспорт≥ ≥ зв'¤зку. ” м≥стах живе близько 40% населенн¤, найб≥льш значн≥ м≥ста (понад 50 тис.чола.) : ƒубл≥н,  орк, Ћ≥мерик.

≤рландська мова - разом ≥з шотландським ≥ менкським мовами в≥дноситьс¤ до гаельськоњ групи кельтських мов. ≤рландська мова засв≥дчена з IV стол≥тт¤ нашоњ ери так називаними огам≥чними написами, а з VII в. н.е. - глоссами на латинському алфав≥т≥. ѕ≥сл¤ завоюванн¤ јнгл≥Їю ≤рланд≥њ було заборонено говорити ≥рландською мовою, але народ продовжував њм користатис¤. « к≥нц¤ XIX стол≥тт¤ почавс¤ рух у захист нац≥ональноњ мови. ” 1921 роц≥ ≥рландська мова була визнана одним з державних мов.

ѕрирода.

≤рланд≥¤ - остр≥в в јтлантичному океан≥, другий по величин≥ в груп≥ Ѕританських остров≥в; в≥дд≥лений в≥д ¬еликобритан≥њ ≤рландським морем ≥ протоками ѕ≥вн≥чним ≥ —в. √еорга. ѕлоща - 84 тис.кв.км.

Ѕерегова л≥н≥¤ сильна розчленована. ¬ит¤гнут≥ морськ≥ затоки вр≥заютьс¤ в глиб г≥р ≥ низовин, утворити мальовниче узбережж¤ з безл≥ччю п≥востров≥в ≥ остров≥в. Ќайб≥льш розчленован≥ зах≥дн≥ ≥ п≥вденно-зах≥дн≥ береги, скел¤ст≥ ≥ стр≥мчаст≥ (до 600 м), фьордов≥ на п≥вноч≥ ≥ р≥асов≥ на п≥вдн≥.

” формуванн≥ рельЇфу велику роль з≥грали каледонська ≥ герцинська складчаст≥сть, зв'¤зан≥ з альп≥йськими рухами розлами ≥ вулкан≥чн≥ виливи, а так само четвертинне заледен≥нн¤. ” горах заледен≥нн¤ залишило сл≥ди у вид≥ цирк≥в, перезаглиблених долин, глен≥в, а на низовин≥ - покрив донноњ морени, друмл≥ни, оз≥, балки стоку й ≥н.

¬нутр≥шн¤ частина острова (÷ентральна р≥внина) в основному низинна, висоти близько 60 м над р≥внем мор¤. ” п≥дстав≥ њњ зал¤гають червон≥ п≥щаники ≥ вапн¤ки, перекрит≥ могутн≥ми (до 60 м) льодовиковими в≥дкладенн¤ми. ќкрем≥ височини, що п≥дн≥маютьс¤ до висоти 180-300м, ¤вл¤ють собою останки герцинських чи споруджень покриву карбонових вапн¤к≥в. ќстанн≥ утвор¤ть по окрањнах низовини остр≥вн≥ плато висотою до 600 м, де (особливо на заход≥) широко розвитий карст. ѕо кра¤х острова п≥дн≥маютьс¤ невисок≥ гори. ћасиви  оннемара (819 м) ≥ ћейо (807 м) на заход≥, ƒонегол (676 м) на п≥вн≥чно-заход≥, ћорн (852м) ≥ ”≥клоу (926 м) на сход≥ острова в≥днос¤тьс¤ до каледонськоњ складчастост≥ ≥ складен≥ в основному гран≥тами, сланц¤ми, п≥щаниками ≥ кварцитами, що утвор¤ть р≥зко обкреслен≥ вершини, що п≥дн≥маютьс¤ над згладженою поверхнею г≥р. √ори ≥ височини п≥вденноњ окрањни острова (у тому числ≥ гори  ерр≥ на п≥вденно-заход≥ з вищою крапкою ≤рланд≥њ - горою  аррантуох≥лл, 1041 м) належать до герцинськоњ складчастост≥ ≥ складаютьс¤ головним чином з п≥щаник≥в ≥ вапн¤к≥в.

Ќа п≥вн≥чному сход≥ знаходитьс¤ плато (јнтр≥м) ≥ низовини, утворен≥ третинними виливами базальт≥в. –одовища торфу ≥ вуг≥лл¤.

 л≥мат пом≥рний, океан≥чний, з хитливою погодою, з частими сильними в≥трами. —ередн¤ температура липн¤ в≥д +13 — на заход≥ до +15 —, +16 — на п≥вдн≥; с≥чн¤ - в≥д +5 — на сход≥ до +7 — на заход≥. ƒр≥бн≥, що мр¤чать дощ≥ ≥ хмарн≥сть за вс≥х час≥в року, особливо восени й узимку. –≥чна к≥льк≥сть опад≥в в≥д 1500 - 2500 мм на п≥вденно-заход≥ ≥ заход≥ до 750 - 1000 мм у центр≥ ≥ на сход≥. —н≥г випадаЇ р≥дко ≥ швидко сходить.

≤рланд≥¤ волод≥Ї густий ≥ пост≥йно повноводною р≥чковою мережею; найб≥льша - р≥ка Ўаннон (довжина 384 км). Ѕ≥льш≥сть р≥к в≥др≥зн¤Їтьс¤ пов≥льним плином; часто прот≥кають через ланцюжки озер. Ѕагато хто судноплавн≥ ≥ з'Їднан≥ каналами. –¤сн≥ озера головним чином давньольодовикового походженн¤; маютьс¤ також тектон≥чн≥ (Ћох-ѓй) ≥ карстов≥ озера.

Ќа ÷ентральн≥й низовин≥ переважають дерено-п≥дзолист≥ ірунти, у горах - г≥рськ≥ п≥дзолист≥, на погано дренованих плато й у низинах - торф'¤но-болотн≥. Ќа вапн¤ках зустр≥чаютьс¤ перегн≥йно-карбонатн≥ ірунти.

ѕереважним типом рослинност≥ Ї зелен≥юч≥ прот¤гом ц≥лого року лугу ≥ вересков≥ пустища. Ѕлизько 20% площ≥ ≤рланд≥њ займають торф'¤н≥ болота, що заросли очеретом, пух≥вкою, вереском. Ўироколист¤н≥ л≥си (головним чином дубов≥) були сильно винищен≥ вже в середн≥ стол≥тт¤ ≥ тепер займають усього близько 1,5% територ≥њ крањни, збер≥гши лише в де¤ких г≥рських районах. Ѕагато штучних (переважно хвойних) насаджень. Ќа п≥вденно-заход≥ виростають рел≥ктов≥ субтроп≥чн≥ рослини (наприклад, суничне дерево).

“варинний св≥т в≥др≥зн¤Їтьс¤ пор≥вн¤льною б≥дн≥стю у вс≥х групах тварин ≥ нав≥ть повною в≥дсутн≥стю де¤ких з них (наприклад зм≥й). ” мор¤х, що омивають ≤рланд≥ю, вод¤тьс¤ оселедець, макрель, тр≥ска, камбала, сардини.

√осподарство.

≤рланд≥¤ ≥ндустр≥ально-аграрна крањна . ѕануюче положенн¤ в с≥льськогосподарському виробництв≥ займають велик≥ фермери скотар≥.

Ќа шл¤х промислового розвитку ≤рланд≥¤ встала п≥сл¤ 2-й св≥товоњ в≥йни.

≤рланд≥¤ маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ значн≥ запаси торфу, свинцю, цинку, м≥д≥, ср≥бла, природного газу ≥ невеликих родовищ кам'¤ного вуг≥лл¤, зал≥зноњ руди, п≥рит≥в.

¬ економ≥ц≥ сус≥д¤ть два сектори - великий ≥ноземний, в основному технолог≥чне передове галуз≥ (машинобудуванн¤, електрон≥ка, х≥м≥чна промислов≥сть), ≥ м≥сцевий, що охоплюЇ традиц≥йноњ галуз≥ (харчова, л≥сова, текстильна, легка промислов≥сть).

–≥ст обс¤гу промислового виробництва в 80-≥ роки дос¤гавс¤ головним чином за рахунок швидкого зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ ≥ноземними компан≥¤ми, що розширюють св≥й експорт.

”р¤д проводить пол≥тику активного залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ѕри збереженн≥ пануючого положенн¤ серед власник≥в ≥ноземного кап≥талу за ¬еликобритан≥Їю (насамперед у банк≥вськ≥й справ≥) п≥дсилилис¤ позиц≥њ —Ўј, япон≥њ, що використовують ≤рланд≥ю дл¤ проникненн¤ на ринки ™≈—. « б≥льш н≥ж 800 п≥дприЇмств, що належать ≥ноземному кап≥талу, по 30 % приходитьс¤ на частку ¬еликобритан≥њ ≥ —Ўј, 20 % - ‘–Ќ. 38 % робочоњ сили зайн¤то на п≥дприЇмствах ≥ноземних ф≥рм. ¬они дають до 80 % експорту продукц≥њ обробноњ промисловост≥.

” 80-≥ роки стан економ≥ки характеризувалос¤ незначним чи п≥двищенн¤м зниженн¤м темп≥в росту ¬¬ѕ, скороченн¤м кап≥таловкладень (особливо в буд≥вництв≥) ≥ внутр≥шнього споживанн¤; росла зовн≥шн¤ заборгован≥сть, р≥зко зр≥с вив≥з кап≥талу. ” 1987-88р. ” результат≥ проведенн¤ твердих м≥р економ≥њ удалос¤ домогтис¤ зниженн¤ росту ≥нфл¤ц≥њ (3,5 % - у 1990р.) ≥ нац≥онального боргу, перевищенн¤ експорту над ≥мпортом.

Ѕезроб≥тт¤ в 1990р. склала 17 % працездатного населенн¤, з них 40 % - молодь до 25 рок≥в. ўор≥чно з крањни ем≥груЇ близько 30 тис. чол. у пошуках роботи.

„астка промисловост≥ ≥ буд≥вництва у ¬Ќѕ (валовий нац≥ональний продукт) у 1998р. - 37 %, с≥льського господарства - 12%. ” 2000 р. прир≥ст ¬Ќѕ - 5,3 %, промисловоњ продукц≥њ - 12,8 %.

«а рахунок внутр≥шн≥х ресурс≥в ≤рланд≥¤ забезпечуЇ 40 % своњх потреб в енерг≥њ. ¬ енергобаланс≥ скорочуЇтьс¤ частка ≥мпортноњ нафти ≥ зб≥льшуЇтьс¤ частка вуг≥лл¤. ≤рланд≥¤ л≥дируЇ у св≥т≥ по видобутку ≥ використанню торфу. ѕобудовано найб≥льш≥ електростанц≥њ, що працюють на торф≥ - дають до 18 % вс≥Їњ електроенерг≥њ .

1	2

Ќазва: «агальна характеристика ≤рланд≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1103 прочитано)