√еограф≥¤ > ≤рак

≤рак

√еограф≥чне положенн¤ та природн≥ умови ≤раку

ƒержава в ѕ≥вденно-«ах≥дн≥й јз≥њ. Ќа п≥вноч≥ граничить з “уреччиною, на сход≥ - з ≤раном, на п≥вдн≥ - ≥з —ауд≥вською јрав≥Їю ≥  увейтом, на заход≥ - з …ордан≥Їю ≥ —ир≥Їю. Ќа п≥вдн≥ крањна омиваЇтьс¤ ѕерською затокою. ѕлоща ≤раку 434924 км2. ѕ≥вн≥чний рег≥он ≤раку- јль-ƒжазра - займаЇ ¬≥рменське наг≥р'¤, висота ¤кого дос¤гаЇ 2135 м у район≥ турецькоњ границ≥. Ќа п≥вн≥чному сход≥ в ≤ранському наг≥р'њ розташована найвища крапка ≤рану, гора ’ад-ж≥-≤брах≥м (3600 м). ƒал≥ на п≥вдень лежить велика р≥внина долини р≥к “игр ≥ ™вфрат. Ќа крайньому п≥вдн≥ ≤раку знаходитьс¤ заболочена р≥внина, а на зах≥д в≥д ™вфрату долина переходить у —≥р≥йську пустелю.  р≥м двох головних р≥к крањни - “игр ≥ ™вфрат, досить велик≥ припливи “игру: ¬еликий «аб, ћалий «аб ≥ ƒ≥¤ла.

Ќаселенн¤ крањни (по оц≥нц≥ на 1998 р≥к) складаЇ близько 21722300 чолов≥к, середн¤ щ≥льн≥сть населенн¤ близько 50 чолов≥к на км2. ≈тн≥чн≥ групи, турки, Їврењ. ћова: арабський (державний), курдський. ¬≥роспов≥данн¤: мусульмани - 95% (шињти- 60%, суннити- 35%), христи¤ни- 3%, ≥удењ. —толиц¤ - Ѕагдад. Ќайб≥льш≥ м≥ста: Ѕагдад (4478000 чолов≥к), ћосул (748000 чолов≥к). ƒержавний устр≥й - республ≥ка.  олишн≥й глава держави - президент —аддам ’усейн јт-“акрити (у влади з 16 липн¤ 1979 року, знову був обраний у 1995 роц≥, п≥сл¤ в≥йни Ц заарештований у звинуваченн≥ тиранства та спри¤нн¤ розвитку тероризму в св≥т≥). √рошова одиниц¤ - ≥ракський динар. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ (на 1998 р≥к): 65 рок≥в - чолов≥ка, 68 рок≥в - ж≥нки. –≥вень народжуваност≥ (на 1000 чолов≥к) - 38,6. –≥вень смертност≥ (на 1000 чолов≥к) - 6,6.

≤рак маЇ дуже багату ≥стор≥ю. Ќа територ≥њ сучасного ≤раку процв≥тали найв≥дом≥ш≥ держави стародавност≥: Ўумерське царство, що виникло б≥л¤ IV тис¤чор≥чч¤ до н.е.; ≥з Ў тис¤чор≥чч¤ до середини I тис¤чор≥чч¤ до н.е. територ≥¤ знаходилас¤ п≥д владою ¬ав≥лонського й јсс≥р≥йського царств. « 539 по 331 р≥к до н.е. ≤рак входив до складу ѕерського царства, а п≥сл¤ прот¤гом 200 рок≥в був частиною ≥мпер≥њ ќлександра ¬еликого. ѕрот¤гом довгого часу на територ≥њ крањни правили перськ≥ династ≥њ, ≥ в VII стол≥тт≥ н.е. у крањну прийшли араби. « 750 по 1258 р≥к Ѕагдад був столицею кал≥ф≥в јбасс≥-дов. ” 1258 роц≥ крањна була розорена монгольськими загарбниками, ≥ прот¤гом довгого часу за волод≥нн¤ нею сперечалис¤ турецьк≥ й ≥ранськ≥ правител≥. “≥льки в XVII стол≥тт≥ ≤рак остаточно вв≥йшло до складу ќттоманськоњ ≥мпер≥њ. Ќаприк≥нц≥ XIX - початку XX стол≥тт¤ в ≤раков≥ нам≥тивс¤ рух за зв≥льненн¤ в≥д турецького пануванн¤. ¬еликобритан≥¤, що мала в цьому рег≥он≥ своњ ≥нтереси, активно допомагала ≤раков≥. ” серпн≥ 1921 року ≤рак здобув незалежн≥сть, тод≥ ж був обраний король ‘езаль I. ƒо 1932 року ¬еликобритан≥¤ мала мандат на керуванн¤ ≤раком через свого ком≥сара. ” лютому 1958 року був утворений јрабський —оюз ≤раку ≥ …ордан≥њ, однак 14 липн¤ 1958 року в результат≥ кривавого в≥йськового перевороту монарх≥¤ була скинута, король убитий, а јрабський —оюз розпавс¤. 15 липн¤ в ≤раков≥ була проголошена республ≥ка. ¬≥дтод≥ крањна пережила ще к≥лька в≥йськових переворот≥в.

ќдним з останн≥х м≥жнародних криз, викликаних пол≥тикою ≤раку в рег≥он≥, була окупац≥¤  увейту: 28 серпн¤ 1990 року ≤рак оголосив  увейт своЇњ 19-й пров≥нц≥Їю ≥ вв≥в туди своњ в≥йська; в≥йна в ≤рац≥, ¤ку розпочали —Ўј та ¬еликобритан≥¤ п≥д видом боротьби з м≥жнародним тероризмом. ќѕ≈ .
¬елика частина територ≥њ ≤раку знаходитьс¤ в зон≥ континентального кл≥мату. Ќа п≥вноч≥, у г≥рському район≥, узимку часто випадаЇ сн≥г. ” центральному ≤раков≥ л≥то довге ≥ печен¤, зима коротка ≥ прохолодна. —ередн¤ температура с≥чн¤ в Ѕагдад≥ близько 9,5 гр. «, середн¤ температура липн¤ - близько 33 гр. —. ” самому п≥вденному район≥ крањни кл≥мат дуже вологий ≥ температура часто перевищуЇ 50 гр. —. Ќайб≥льшу к≥льк≥сть опад≥в приходитьс¤ на п≥вн≥чн≥ райони ≤раку, у центральн≥й долин≥ середньор≥чна норма опад≥в не перевищуЇ 152 мм. –ослинн≥сть крањни небагата: на п≥вдн≥ ≥ зах≥д^-заходов≥-заходу-п≥вденно-заход≥ розташован≥ пустел≥, серед р≥дких дерев центральноњ частини вид≥л¤ютьс¤ ф≥н≥кова пальма ≥ топол¤. ‘ауна досить багата: гепард, газель, антилопа, лев, г≥Їна, вовк, шакал, заЇць, кажан, тушканчик. —еред численних хижих птах≥в необх≥дно в≥дзначити стерв'¤тника, ворона, сову, к≥лька вид≥в ¤струба, мишоњда. ¬елика к≥льк≥сть ¤щ≥рок.
—еред основних музењв крањни вид≥л¤ютьс¤ ћузењ ≤раку з багатою колекц≥Їю експонат≥в пер≥оду древньоњ ћесопотам≥њ, ≤ракський музей природноњ ≥стор≥њ, ≥ракський в≥йськовий ус≥х-усе-музе-ус≥ в Ѕагдад≥. ” ћузењ ¬авилона виставлен≥ експонати пер≥оду ¬ав≥лонського царства. ћузей м≥ста ћосул маЇ велику колекц≥ю експонат≥в пер≥оду јсс≥р≥йського царства. —еред ≥нших визначних пам'¤ток- руњни останн≥х у рот Ѕагдада; палац јббасидов (1179), що був унивверситет аль-мустансири¤ (1232), мечеть ћирдйжа (1358) - ус≥ в Ѕагдад≥. Ќедалеко в≥д Ѕагдад≥ розташоване м≥сто  едимейн знаменитий мечеттю з золотим куполом. ” м≥ст≥ Ќеджеф - гробниць" јл≥, двоюр≥дного брата пророка ћухаммеда, одна з головних св¤тинь шињт≥в. ” м≥ст≥  ербела, одному з≥ св¤щенних м≥ст мусульман-шињт≥в, - гробниц¤ ’уссейна ибн-јли, мусульманського мученика. ” ћосуле - церква „андани ≥ ¬елика мечеть; на ≥ншому берез≥ “игру руњни Ќиневии - столиц≥ древнього јсс≥р≥йського царства.

 ультура ≥ побут народу ≤раку

ќсв≥та. ƒо революц≥њ 1958 року близько 80 % чолов≥к≥в ≥ 95 % ж≥нок були неписьменн≥. ” 1970 роц≥ прийн¤тий закон про обов'¤зкова осв≥та д≥тей до 14 рок≥в. —истема народноњ осв≥ти складаЇтьс¤ з наступних ланок: дит¤ч≥ сади, початкова школа (6-л≥тн¤) неповна середн¤ школа (3 роки навчанн¤), повна середн¤ школа (2 роки навчанн¤) з гуман≥тарним, природним ≥ комерц≥йним напр¤мками.

” початкову школу приймаютьс¤ д≥ти у в≥ц≥ 6 рок≥в. ѕереважаЇ розд≥льне навчанн¤. Ќа вс≥х ступ≥н¤х осв≥ти обов'¤зкове вивченн¤ рел≥г≥њ.

Ћ≥тература. Ѕагата середньов≥чна арабська л≥тература найб≥льший розвиток одержала в Ѕагдад≥. –озвиток л≥тератури 19 - почала 20 стол≥ть йшло головним чином у русл≥ поез≥њ. Ќайпоширен≥шим прозањчним жанром залишавс¤ еп≥стол¤рний. Ќайб≥льш≥ представники ≥ракськоњ поез≥њ Ц архањст јбд аль-мухс≥н аль-казими (1865 - 1935), новатор ƒжемаль —≥доки аз-захав≥ (1863 - 1936), традиц≥онал≥ст ћааруф ар-русафи (1875 - 1945) -≥ з'Їднали у своњй творчост≥ ≥дењ просв≥тительства ≥ нац≥онально-визвольноњ боротьби. ’арактерними рисами поез≥њ пер≥оду нац≥онально-визвольного повстанн¤ 1920 року були революц≥йний пафос ≥ простота в≥рш≥в, що легко доходили до св≥домост≥ народних мас.

∆анри розпов≥д≥ ≥ пов≥ст≥ вперше розробив ћахмуд јхмед ас≥в-сайд (1901 - 1937). ƒо середини 50-х рок≥в у л≥тератур≥ ≤раку формуЇтьс¤ жанр роману. “еми антифеодальноњ боротьби, заклики до соц≥альних перетворень переважали в неокласичн≥й поез≥њ ћухаммеда ћахди аль-джавахири (р. 1905) ≥ в доступних широким масам в≥ршах Ѕахра аль-улюма (р. 1911). √либоко лирично творч≥сть ас-—ай¤ба, поетеси Ќазик аль-ћал¤ика й ≥нших поет≥в, що реформували в≥ршуванн¤. ¬ ≤раков≥ розвиваЇтьс¤ також л≥тература курдською мовою.

јрх≥тектура й образотворче мистецтво. Ќа територ≥њ ≤раку пам'¤тники мистецтва поход¤ть з 4-го тис¤чор≥чч¤ до нашоњ ери. ¬и¤влено численн≥ пам'¤тники одн≥Їњ з найдавн≥ших цив≥л≥зац≥й св≥ту Ц вав≥лоно-асс≥р≥йськоњ культури., ѕарф¤нського царства, сасан≥дського мистецтва. ¬ажливе м≥сце зайн¤в ≤рак у формуванн≥ арабськоњ культури. јрх≥тектуру пер≥оду розкв≥ту хал≥фату јбассидов характеризують буд≥вл≥ —амарри: гранд≥озн≥ палацев≥ ансамбл≥ з численними дворами, садами, житловими ≥ господарськими прим≥щенн¤ми, укр≥плен≥ ст≥нами з вежами; мечет≥ з великим двором, оточен≥ ст≥ною з вежами, з монументальним м≥наретом, купольн≥ мавзолењ.

Ќародне житло ≤раку аж до 20 стол≥тт¤ збер≥гало традиц≥йне плануванн¤ з внутр≥шн≥м двором, лодж≥¤ми ≥ терасою на колонах; в≥кна ≥ балкони верхн≥х поверх≥в часто мали в≥зерунков≥ дерев'¤н≥ ірати.

ќбразотворче мистецтво ≤раку пер≥оду јбассид≥в представлено фрагментами ст≥нного розпису ≥ розпис≥в по дереву з зображенн¤ми живих ≥стот, а також орнаментальними стуковими рельЇфами ≥ р≥зьбленими дерев'¤ними панел¤ми. ” Ѕагдад≥ в цей пер≥од початку розвиватис¤ книжкова м≥н≥атюра, розкв≥т ¤кого наступив у 12 - 13 стол≥тт¤х.

” прикладний^-прикладн≥м-прикладному-декоративно-прикладному мистецтв≥ середньов≥чного ≤раку важливе м≥сце займали: керам≥ка Ц з рельЇфним декором, що включаЇ зображенн¤ людей ≥ тварин, глазурована з розписом люстром чи з пол≥хромним розписом; художн≥ вироби з металу Ц судини у форм≥ чи птах≥в зв≥р≥в, або прикрашен≥ карбуванн¤м, грав≥руванн¤м, ср≥бним ≥нкрустац≥Їю -≥ ≥ з≥ скла; ткацтво Ц золототкан≥, шовков≥, вовн¤н≥ ≥ лл¤н≥ тканини. —ередньов≥чн≥ художн≥ традиц≥њ збер≥гаютьс¤ аж до 20 стол≥тт¤.

Ќац≥онально-визвольний рух 20 стол≥тт¤ ≥ революц≥¤ 1958 року спри¤ли розвитку новоњ арх≥тектури. ƒл¤ сучасноњ арх≥тектури ≤раку характерне прагненн¤ п≥дкорити м≥жнародн≥ стандарти м≥сцевим кл≥матичним ≥ побутовим умовам: сонцезахисн≥ ≥ вентил¤ц≥йн≥ пристроњ, а також використовувати елементи традиц≥йного плануванн¤ ≥ декору (внутр≥шн≥ двори, в≥зерунков≥ ірати та ≥нше). ѕродовжуЇтьс¤ буд≥вництво двоповерхових житлових будинк≥в м≥сцевого типу.

ћузика, театр, к≥но. ¬ основ≥ музичноњ культури ≤раку (¤к ≥ ≥нших крањн арабського —ходу) лежить древньоарабська цив≥л≥зац≥¤. «в≥дси побутуванн¤ таких ≥нструмент≥в, ¤к лютн¤ Ц уд, рабаб (проста в≥ола, свого роду скрипка), г≥джак (струнний смичковий), переддень, чи псалтерион (струнний щипковий), най (перська флейта), дуфф (маленький плоский квадратний бубон) ≥ ≥н.

1	2

Ќазва: ≤рак
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1171 прочитано)