√еограф≥¤ >  л≥матичн≥ умови

 л≥матичн≥ умови

 л≥матичн≥ умови грають важливу роль в житт≥ людей. Ќа формуванн¤ кл≥мату впливають кл≥матообразуючи чинники: к≥льк≥сть сон¤чноњ рад≥ац≥њ, рух пов≥тр¤них мас, характер п≥дстилаючоњ поверхн≥. ¬плив кожного чинника неоднаковий за р≥зного часу року ≥ в р≥зних районах територ≥њ ”крањни.

—он¤чна рад≥ац≥¤ - головний чинник кл≥матообразуванн¤.

—он¤чна рад≥ац≥¤ - це сон¤чне випром≥нюванн¤. –≥вень сон¤чноњ рад≥ац≥њ вим≥рюЇтьс¤ на 1 м2земноњ поверхн≥ в одиницю часу (ћƒж/м2). ѓњ розпод≥л залежить в≥д широти м≥сцевост≥, ¤к≥й обумовлений р≥г пад≥нн¤ сон¤чного пром≥нн¤, ≥ тривалост≥ дн¤, що у свою чергу впливаЇ на тривал≥сть ≥ ≥нтенсивн≥сть сон¤чного с¤йва, показники сумарноњ сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ середню температуру пов≥тр¤ за р≥к.

20% сон¤чноњ рад≥ац≥њ, що поступаЇ на «емлю, в≥дображаЇтьс¤ атмосферою. ≤нша њњ частина дос¤гаЇ земноњ поверхн≥ - це пр¤ма сон¤чна рад≥ац≥¤. „астина рад≥ац≥њ поглинаЇтьс¤ ≥ розс≥ваЇтьс¤ крапл¤ми води, криги, частинками пилу, хмарами. “ака рад≥ац≥¤ називаЇтьс¤ розс≥¤ною. ѕр¤ма ≥ розс≥¤на складають сумарну. „астина рад≥ац≥њ в≥дображаЇтьс¤ в≥д поверхн≥ «емл≥ - це в≥дображена рад≥ац≥¤. Ќа п≥вноч≥ ”крањни 4/5 сон¤чн≥й рад≥ац≥њ йде на випаровуванн¤ води, а 1/5 - безпосередньо на нагр≥ванн¤ пов≥тр¤. Ќа п≥вдн≥ крањни витрати сон¤чного тепла розпод≥л¤ютьс¤ р≥вном≥рно на випаровуванн¤ ≥ нагр≥ванн¤ пов≥тр¤. ≤нша частина, ¤ка нагр≥ваЇ поверхню, - поглинена рад≥ац≥¤. ќдним з важливих показник≥в сон¤чноњ рад≥ац≥њ Ї рад≥ац≥йний баланс. ÷е р≥зниц¤ м≥ж сумарною рад≥ац≥Їю ≥ в≥дображеною. ¬ ”крањн≥ рад≥ац≥йний баланс позитивний.

–ухи пов≥тр¤них мас. ѕов≥тр¤на маса - великий об'Їм пов≥тр¤ в тропосфер≥, що волод≥Ї характерними властивост¤ми (температурою, вогк≥стю, прозор≥стю). ”творенн¤ р≥зних тип≥в пов≥тр¤них мас в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ нер≥вном≥рного нагр≥ванн¤ земноњ поверхн≥. ¬с¤ система руху пов≥тр¤ називаЇтьс¤ атмосферною циркул¤ц≥Їю. Ќа формуванн¤ кл≥мату ”крањни робл¤ть вплив пом≥рн≥, арктичн≥ ≥ троп≥чн≥ пов≥тр¤н≥ маси. ѕануючими пов≥тр¤ними масами в ”крањн≥ Ї пом≥рн≥ континентальн≥ пов≥тр¤н≥ маси, вони ≥ формують на значн≥й територ≥њ крањни пом≥рно континентальний тип кл≥мату. Ћише на ѕ≥вденному берез≥  риму сформований субтроп≥чн≥ тип кл≥мату. ћ≥ж пов≥тр¤ними масами розташовуютьс¤ перех≥дн≥ област≥ шириною в дек≥лька дес¤тк≥в к≥лометр≥в. ÷≥ област≥ називаютьс¤ атмосферними фронтами. јтмосферн≥ фронти знаход¤тьс¤ в пост≥йному рус≥. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на погоди, зм≥на пов≥тр¤них мас. ‘ронти д≥л¤тьс¤ на тепл≥ ≥ холодн≥.

“еплий фронт утворюЇтьс¤, коли тепле пов≥тр¤ наступаЇ на холодний ≥ в≥дт≥сн¤Ї його. ’олодний фронт утворюЇтьс¤, коли холодне пов≥тр¤ перем≥щаЇтьс¤ у б≥к теплого ≥ в≥дт≥сн¤Ї його.

“еплий фронт приносить потепленн¤, ос≥данн¤. ’олодний фронт приносить похолоданн¤ ≥ про¤сненн¤. « атмосферними фронтами пов'¤заний розвиток циклон≥в ≥ антициклон≥в.

¬ ”крањн≥ вл≥тку ≥ взимку переважаЇ широтний (зах≥д - сх≥д) рух пов≥тр¤, а навесн≥ ≥ восени - мерид≥ональне (п≥вн≥ч - п≥вдень) рух пов≥тр¤.

ѕ≥дстилаюча земна поверхн¤ впливаЇ на розпод≥л сон¤чноњ рад≥ац≥њ, рух пов≥тр¤них мас. –≥внинний рельЇф б≥льшоњ частини ”крањни обумовлюЇ зб≥льшенн¤ показник≥в сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ середньоњ температури з п≥вноч≥ на п≥вдень; не перешкоджаЇ проникненню пов≥тр¤них мас з р≥зних стор≥н.  арпатськ≥ ≥  римськ≥ гори перешкоджають проникненню холодних пов≥тр¤них мас. ¬ горах зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть опад≥в ≥ знижуЇтьс¤ температура пов≥тр¤.

Ќа кл≥мат ”крањни великий вплив надають пов≥тр¤н≥ маси з п≥вн≥чноњ частини јтлантичного океану, у менш≥й м≥р≥ - збоку ѕ≥вн≥чного Ћьодовитого океану. Ќа м≥крокл≥мат територ≥њ робл¤ть вплив р≥чкова с≥ть, грунтово-рослинний покрив, забудова ≥ т. д.

ќсновн≥ кл≥матичн≥ показники

”крањна майже вс¤ розташована в межах пом≥рно континентального по¤са. “≥льки дл¤ ѕ≥вденного берега  риму характерний субтроп≥чн≥ середземноморський кл≥мат.  л≥мат, що сформувавс¤, в ”крањн≥ Ї результатом взаЇмод≥њ трьох кл≥матообразуючих чинник≥в. ќсновними показниками кл≥мату Ї: температура пов≥тр¤, атмосферний тиск, атмосферн≥ ос≥данн¤, напр¤м ≥ сила в≥тру.

“емпература пов≥тр¤. —ередн≥ температури пов≥тр¤ в межах ”крањни зб≥льшуютьс¤ в≥д +6º— на п≥вноч≥ до +13º— на п≥вдн≥. јбсолютний максимум температур в ”крањн≥ (+41º—) зареЇстрований в ќдеськ≥й област≥, а м≥н≥мум (-42º—) в р. Ћуганську. Ќайнижч≥ температури в ”крањн≥ спостер≥гаютьс¤ в с≥чн≥-лютому ≥ зм≥нюютьс¤ з п≥вноч≥ на п≥вдень ≥ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д. —ередн≥ с≥чнев≥ температури на сход≥ ”крањни ≥ в горах складають -7º.. .-8º—. ¬  риму (р≥внинна частина) с≥чнев≥ температури 0º—, а на ѕ≥вденному берез≥  риму +3º.. .+4º—. —ередн≥ температури липн¤ в п≥вн≥чн≥й частин≥ складають +17º...+19º—, а на п≥вдн≥ ”крањни +22º ...+23º—.  оли до ”крањни приходить жарке пов≥тр¤ з п≥вденного заходу, температура п≥двищуЇтьс¤ до +34º.. .+36º—. ¬  риму л≥тн¤ температура п≥д≥ймаЇтьс¤ до+40º...+41º—.

јтмосферн≥ ос≥данн¤. ѓхн¤ к≥льк≥сть зменшуЇтьс¤ ≥з заходу на п≥вдень, в≥д 600 - 700 мм до 300 мм. ўонайб≥льша к≥льк≥сть опад≥в випадаЇ в горах: в  арпатах 1600 мм ≥ б≥льш, в  римських горах до 1200 мм. ƒл¤ р≥внинноњ частини крањни ≥  арпат характерний л≥тн≥й максимум опад≥в, дл¤  римських г≥р Ц зимний максимум. ¬ажливим показником, що характеризуЇ умови зб≥льшенн¤ рослинност≥, Ї коеф≥ц≥Їнт зволоженн¤. ¬≥н визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ к≥лькост≥ опад≥в за р≥к до випаровуваност≥ - к≥лькост≥ вологи, ¤ка може випаруватис¤. „им б≥льше територ≥¤ одержуЇ опад≥в, тим б≥льше випаровувань. якщо коеф≥ц≥Їнт зволоженн¤ б≥льше 1, то територ≥¤ вважаЇтьс¤ надм≥рно зволоженою. ¬ ”крањн≥ надм≥рне зволоженн¤ характерний дл¤  арпат, зах≥дноњ ≥ п≥вн≥чноњ частин. Ќа крайньому п≥вдн≥ коеф≥ц≥Їнт зволоженн¤ 0,3 (недостатнЇ).

¬≥тровий режим

ѕрот¤гом року зм≥нюЇтьс¤ в≥тровий режим. «м≥ни в≥дбуваютьс¤ у напр¤м≥ ≥ швидкост≥ в≥тру. ÷≥ зм≥ни залежать в≥д центр≥в атмосферного тиску. „ерез ”крањну проходить смуга високого тиску. Ќа п≥вн≥ч в≥д ц≥Їњ смуги переважають в≥три зах≥дного напр¤му, на п≥вдень - сх≥дного. —ередн¤ швидк≥сть в≥тру в ”крањн≥ складаЇ 4 м/сек.

—езонн≥ особливост≥ кл≥мату ”крањни

¬ ”крањн≥ вид≥л¤ють чотири кл≥матичн≥ сезони.

«има - кл≥матичний сезон з середньодобовою температурою пов≥тр¤ нижче 0º—. «има триваЇ в≥д 140 дн≥в на п≥вн≥чному сход≥ до 60 дн≥в на п≥вдн≥ ≥ п≥вденному заход≥. «има пом≥рно м'¤ка на заход≥;

на п≥вдн≥ - м'¤ка; на сход≥ ≥ п≥вн≥чному сход≥ - прохолодна.

¬есна - сезон з середньодобовою температурою в≥д 0º до +15º—. ѕродовжуютьс¤ 100 дн≥в в  арпатах, до 50 дн≥в на сход≥. ƒл¤ весни характерна нест≥йка погода.

Ћ≥то - сезон з середньою температурою пов≥тр¤ б≥льш +15º—. ѕродовжуЇтьс¤ в≥д 140 дн≥в на побережж≥ мор≥в - до 95-100 дн≥в на п≥вноч≥ ≥ заход≥ ”крањни, де воно прохолодн≥ше. Ќа початок року на р≥внинн≥й частин≥ ”крањни ≥ в  арпатах доводитьс¤ максимум р≥чних опад≥в, друга половина року жарка ≥ суха.

ќс≥нь - сезон з середньою температурою пов≥тр¤ в≥д +15º до 0º—. ѕогода, ¤к ≥ навесн≥, нест≥йка. ќс≥нь продовжуЇтьс¤ в≥д 65 дн≥в на сход≥ до 100 дн≥в в  арпатах ≥ на ѕ≥вденному берез≥  риму.

 л≥матичн≥ ресурси - це оц≥нка елемент≥в кл≥мату дл¤ р≥зних галузей господарства.

Ќайважлив≥шою Ї оц≥нка агрокл≥матичних ресурс≥в. ѕоказником цих ресурс≥в Ї тривал≥сть вегетац≥йного пер≥оду. …ого тривал≥сть зб≥льшуЇтьс¤ в≥д 190 дн≥в на п≥вн≥чному сход≥ до 290 дн≥в на ѕ≥вденному берез≥  риму.  л≥матом визначаЇтьс¤ тривал≥сть опалювального сезону. ≈нергетичн≥ ресурси кл≥мату використовуютьс¤ на сон¤чн≥й електростанц≥њ, а енерг≥¤ в≥тру - на в≥трових електростанц≥¤х ( рим). ¬ районах, де кл≥мат робить благоспри¤тливий вплив на здоров'њ людей, створюютьс¤ зони в≥дпочинку ≥ санаторно-курортн≥ райони (ѕ≥вденний берег  риму,  арпати, «акарпатт¤).

¬ ц≥лому кл≥мат ”крањни спри¤тливий дл¤ розвитку с≥льського господарства, житт¤ ≥ в≥дпочинку населенн¤.

ќц≥нка кл≥матичних особливостей територ≥њ ≥ прогнозуванн¤ погоди дуже важлива дл¤ житт¤ людей. ѕрогнозуванн¤м займаЇтьс¤ Ќац≥ональна г≥дрометеоролог≥чна служба. ¬ нењ вход¤ть метеоролог≥чн≥ станц≥њ, бюро погоди, ¤к≥ провод¤ть спостереженн¤ за станом погоди, складають синоптичн≥ карти, на п≥дстав≥ ¤ких складаЇтьс¤ прогноз погоди на певний пер≥од.

1

Ќазва:  л≥матичн≥ умови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1040 прочитано)