√еограф≥¤ > Ќ≥гер≥¤

Ќ≥гер≥¤

Ќ≤√≈–≤я, ‘едеративна –еспубл≥ка Ќ≥гер≥¤, держава в «ах≥дн≥й јфриц≥. ѕо чисельност≥ населенн¤ займаЇ перше м≥сце в јфриц≥, н≥гер≥йц≥ складають б≥л¤ 1/8 жител≥в континенту. “еритор≥¤ крањни простираЇтьс¤ в≥д узбережж¤ √в≥нейськоњ затоки до зах≥дно-африканськоњ савани. Ќа заход≥ граничить з Ѕен≥ном, на п≥вноч≥ з Ќ≥гером, на п≥вн≥чно-заход≥ з „адом, на сход≥ ≥ п≥вденно-сход≥ з  амеруном.

ѕ≥д час проголошенн¤ незалежност≥ 1 жовтн¤ 1960 Ќ≥гер≥¤ ¤вл¤ла собою федерац≥ю, що складалас¤ з колишньоњ федеральноњ столиц≥ Ћагоса ≥ трьох великих, значною м≥рою автономних адм≥н≥стративних областей: ѕ≥вн≥чноњ, «ах≥дноњ ≥ —х≥дний. ” 1963 з територ≥њ «ах≥дноњ Ќ≥гер≥њ була вид≥лена четверта область Ц —ередньозах≥дна. ” в≥дношенн≥ Ќ≥гер≥њ затвердилис¤ пон¤тт¤ ѕ≥вн≥ч ≥ ѕ≥вдень (—х≥дна ≥ «ах≥дна Ќ≥гер≥¤, а також Ћагос).

’арактер пол≥тичних процес≥в у Ќ≥гер≥њ першоњ половини 1980-х рок≥в у значн≥й м≥р≥ визначавс¤ боротьбою за владу м≥ж основними народами ѕ≥вноч≥ (хауса ≥ фульбе) ≥ ѕ≥вдн¤ (йоруба ≥ тому що), причому в залежност≥ в≥д ситуац≥њ ≥нш≥ етн≥чн≥ групи могли бути те союзниками жител≥в п≥вдн¤, то жител≥в п≥вноч≥. “аке суперництво продовжувалос¤ не один р≥к. ” 1966 у результат≥ в≥йськового перевороту була л≥кв≥дована парламентська республ≥ка ≥ створена в≥йськовий ур¤д, а в 1967 територ≥¤ Ќ≥гер≥њ була розд≥лена на 12 штат≥в. ¬лади —х≥дноњ област≥, де з 1966 росли сепаратистськ≥ настроњ, проголосили створенн¤ незалежноњ республ≥ки Ѕ≥афра, п≥сл¤ чого вибухнула громад¤нська в≥йна. 15 с≥чн¤ 1970, п≥сл¤ запеклого опору феодальним в≥йськам прот¤гом 31 м≥с¤ц¤, Ѕ≥афра кап≥тулювала.

” 1976 зам≥сть 5 у Ќ≥гер≥њ стало 19 штат≥в.  р≥м того, з≥ штату Ќ≥гер була вид≥лена нова федеральна столична територ≥¤ јбуджа. « метою зм'¤кшенн¤ етн≥чних протир≥ч були зм≥нен≥ назви де¤ких штат≥в. ” 1987 число штат≥в дос¤гло 30, а в 1996 Ц 36, не вважаючи јбудж≥. ” грудн≥ 1991 ур¤д перењхав з Ћагоса в нову столицю јбуджу.

ѕ–»–ќƒј

ќсобливост≥ рельЇфу ≥ г≥дрограф≥њ. Ќ≥гер≥¤ розташована на низькому плато висотою близько 600 м над р≥внем мор¤. “еритор≥¤ крањни розчленована на велик≥ блоки долинами р≥к Ќ≥гер ≥ Ѕенуе ≥ в≥дд≥лений в≥д океану вузьким по¤сом прибережних бол≥т. Ўирина цього по¤са звичайно не перевищуЇ 16 км, за вин¤тком дельти Ќ≥геру, де вона дос¤гаЇ 97 км. —кладна мережа лагун ≥ протока, розташованих за бар'Їром п≥щаних пл¤ж≥в, утворить систему захищених м≥лководних шл¤х≥в, по ¤ких невелик≥ судна можуть проходити в≥д границ≥ з Ѕен≥ном на заход≥ до границ≥ з  амеруном на сход≥ без виходу в океан. ƒал≥ в глибин≥ крањни ч≥тко вид≥л¤ютьс¤ уступ Ќсукка-ќк≥гви, що п≥дн≥маЇтьс¤ над долиною р≥ки  рос, плато ƒжос ≥ Ѕ≥у, а також гори јдамава. ¬ основному положиста поверхню плато, складеного кристал≥чними породами на п≥вноч≥ ≥ заход≥ крањни ≥ п≥щаниками на сход≥, у багатьох м≥сц¤х поц¤ткована остр≥вними горами (≥нзельбергами), тобто скел¤стими останцевими пагорбами з крутими схилами. Ќа п≥вн≥чному сход≥ поверхн¤ поступово знижуЇтьс¤ уб≥к озера „ад, р≥вень ¤кого знаходитьс¤ на 245 м вище р≥вн¤ мор¤.

ќсновн≥ р≥ки Ќ≥гер≥њ Ц Ќ≥гер, в≥д ¤кого п≥шло назву крањни, ≥ його найб≥льший приплив Ѕенуе. √оловн≥ припливи Ќ≥геру ≥ Ѕенуе Ц —окото,  адуна ≥ √онгола, а також р≥ки, що впадають в озеро „ад, починаютьс¤ на плато ƒжос, що Ї г≥дрограф≥чним центром Ќ≥гер≥њ. —удноплавство на цих ≥ ≥нших р≥ках, таких ¤к ≤мо ≥  рос, обмежено через пороги ≥ водоспади, а також р≥зких сезонних коливань р≥вн¤ води. Ќа Ќ≥геру ц≥лий р≥к п≥дтримуЇтьс¤ рух суд≥в до м≥ста ќн≥ча (де побудований м≥ст через р≥ку), а з червн¤ по березень Ц до Ћокодж≥. ¬ вологий сезон суду курсують до ƒжебби. ѕо Ѕенуе пароплави заход¤ть до …ол≥, але нав≥гац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки чотири м≥с¤ц≥ Ц з липн¤ по жовтень.

 л≥мат. Ќа кл≥мат впливають дв≥ пов≥тр¤н≥ маси Ц екватор≥альне морське пов≥тр¤, зв'¤заний ≥з вологонесучими в≥трами, ≥ троп≥чне континентальне пов≥тр¤, зв'¤заний ≥з сухим ≥ курним в≥тром харматан, що дуЇ з пустел≥ —ахара. ¬ид≥л¤ють два сезони Ц вологий (березень Ц вересень), що на п≥вдн≥ крањни розд≥л¤Їтьс¤ коротким сухим ≥нтервалом у серпн≥, ≥ сухий (жовтень Ц лютий). ќпад≥в на п≥вдн≥ випадаЇ б≥льше, н≥ж на п≥вноч≥. —ередн¤ р≥чна к≥льк≥сть опад≥в на узбережж¤ складаЇ 1800Ц3800 мм, а на п≥вн≥чн≥й окрањн≥ крањни Ц менш 25 мм. ¬иснажлива жара ≥ сильн≥ грози попереджають початок ≥ зак≥нченн¤ вологого сезону, однак м≥ж травнем ≥ серпнем, коли випадаЇ велика частина опад≥в, сильн≥ короткочасн≥ грози поступаютьс¤ м≥сцем б≥льш зат¤жним дощам. —ередн≥ температури висок≥ ≥ приблизно однаков≥ на п≥вноч≥ ≥ на п≥вдн≥ крањни. Ќа п≥вдн≥ волог≥сть теж висока при пост≥йн≥й жар≥, хоча температури р≥дко перевищують 32∞ —, тод≥ ¤к на п≥вноч≥ пом≥тн≥ сезонн≥ розходженн¤, ≥ п≥д час сухого сезону значн≥ добов≥ коливанн¤ температур. Ќа п≥вн≥чному сход≥ температури в т≥н≥ можуть дос¤гати 38∞ —. Ѕувають також заморозки.

•рунти ≥ корисн≥ копалини. ћайже вс≥ ірунти Ќ≥гер≥њ кисл≥. ” р¤д≥ м≥сцевостей на сход≥ крањни ≥нтенсивне вилуговуванн¤ ірунт≥в, сформованих на п≥щаниках, привело до утворенн¤ т.зв. Ђкислих п≥ск≥вї, що легко п≥ддаютьс¤ обробц≥, але швидко виснажуютьс¤. •рунту крайньоњ п≥вноч≥ утворилис¤ з п≥ск≥в пустель ≥ легко руйнуютьс¤. ¬они р≥зко в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д родючих ірунт≥в, що сформувалис¤ на важких суглинках у заплавах багатьох р≥к, у по¤с≥ какао й у дельт≥ Ќ≥геру. ” де¤ких густонаселених м≥сцевост¤х ≥нтенсивне землеробство ≥ перевипас худоби викликали ероз≥ю ірунт≥в.

¬елик≥ територ≥њ Ќ≥гер≥њ складен≥ осадовими породами, збагаченими зал≥зом. Ѕагато родовищ зал≥зноњ руди, але вони не розробл¤ютьс¤. —ам≥ велик≥ родовища знаход¤тьс¤ в ћаунт-ѕатт≥ б≥л¤ Ћокодж≥ й у —окото. ” 1980Ц1990-х у крањн≥ добувалис¤ нафта ≥ природний газ у дельт≥ Ќ≥геру ≥ на шельф≥, олово ≥ колумб≥т (руда н≥об≥ю) Ц на плато ƒжос б≥л¤ ≈нугу ≥ вапн¤к (дл¤ виробництва цементу) у Ќкалагу, јбеокуте, —окото, ”кп≥лл≥ ≥  алабар≥.

‘лора ≥ фауна. ћангров≥ ≥ пр≥сноводн≥ заболочен≥ л≥си переважають на узбережж¤, але дал≥ зм≥нюютьс¤ смугою густого троп≥чного л≥су, у ¤кому основними деревними породами Ї кай¤ (червоне дерево), хлорофора висока ≥ триплох≥тон твердосмолий. ќл≥йна пальма зустр≥чаЇтьс¤ в дикому стан≥ у вологому троп≥чному л≥с≥, у густозаселених районах чагарников≥ зарост≥ ц≥Їњ пальми витиснули л≥с. ” б≥льш п≥вн≥чних районах л≥с вир≥джуЇтьс¤ ≥ зм≥нюЇтьс¤ високотравТ¤м. ÷е ≥ Ї гв≥нейська савана, у ¤к≥й ростуть так≥ дерева, ¤к баобаб, псевдоакац≥¤ ≥ тамаринд. Ѕ≥льш в≥дкрит≥ савани зустр≥чаютьс¤ до п≥вноч≥ в≥д л≥н≥њ, що позначаЇ п≥вн≥чну межу вирощуванн¤ коренеплод≥в, а на крайньому п≥вн≥чному сход≥ переважають пустельн≥ ландшафти. “ам звичайна акац≥¤ (джерело гумм≥арабика) ≥ м≥моза.

–озм≥щенн¤ тварин залежить в≥д рослинност≥. ” п≥вденних болотах ≥ л≥сах живуть крокодили, мавпи ≥ зм≥њ, тод≥ ¤к на п≥вноч≥ представлен≥ антилопи (к≥лька вид≥в), верблюди, г≥Їни, а ≥нод≥ зустр≥чаютьс¤ жирафи ≥ леви. ≤нш≥ тварини, характерн≥ дл¤ троп≥чних л≥с≥в ≥ вологих саван, Ц слони, газел≥, горили ≥ леопарди. ” р≥ках вод¤тьс¤ численн≥ види риб, крокодили ≥ бегемоти. ”ражаЇ розмањт≥сть птах≥в, особливо по узл≥сс¤х л≥с≥в. “ут живуть дрохви африканськ≥, грифи, шул≥ки, ¤струби, бекаси, перепела, голуби, страуси ≥ довгохвост≥ папуги.

Ќј—≈Ћ≈ЌЌя

ƒемограф≥¤. ¬≥дпов≥дно до перепису населенн¤ 1991, його чисельн≥сть складала 88 514 501 чолов≥к. ÷¤ цифра ви¤вилос¤ на 20Ц30 млн. менше т≥Їњ, що давалас¤ експертами ќќЌ. ќск≥льки розпод≥л федеральних ф≥нансових фонд≥в ≥ пол≥тичне представництво встановлювавс¤ в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ жител≥в, кер≥вництво штат≥в завищувало чисельн≥сть населенн¤ штат≥в. “ому федеральний ур¤д був змушений анулювати результати перепис≥в населенн¤ 1962 ≥ 1973. Ћише результати перепису 1963 були визнан≥ достов≥рними Ц тод≥ в Ќ≥гер≥њ проживало 55,7 млн. чолов≥к. ѕравда, на думку експерт≥в ќќЌ, реальна чисельн≥сть н≥гер≥йц≥в у 1963 не перевищувала 46 млн. чолов≥к. ѕо проведеним у 1991 п≥драхункам т≥льки на ѕ≥вноч≥ проживало 46,8 млн. чолов≥к, при цьому етн≥чна ≥ рел≥г≥йна приналежн≥сть опитуваних не з'¤совувалас¤. ƒо перепису 1991 ќќЌ склала прогноз на 2000, в≥дпов≥дно до ¤кого чисельн≥сть населенн¤ крањни повинна була скласти до цього часу 150 млн. чолов≥к.

¬исока щ≥льн≥сть населенн¤ характерна дл¤ б≥льшост≥ район≥в п≥вденно-сходу, небагато менша Ц дл¤ п≥вденно-заходу ≥ п≥вноч≥ (штат  ано ≥ п≥вн≥ч штату  адуна). ћалонаселений по¤с проходить в≥д сх≥дноњ частини штату  вара через долину р.Ќ≥гер, центр штату ѕлато ≥ велику частину територ≥њ штат≥в …обе ≥ Ѕорно.

≈тн≥чний склад. ѕрот¤гом останн≥х двадц¤ти стол≥ть Ќ≥гер≥¤ випробувала насл≥дки численних хвиль чи м≥грац≥й вторгнень головним чином з п≥вн≥чного сходу. “ому етн≥чна ≥ л≥нгв≥стична ситуац≥¤ в крањн≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ великою строкат≥стю. ” Ќ≥гер≥њ проживаЇ б≥льш 250 етн≥чних груп, що волод≥ють власною мовою ≥ культурними особливост¤ми. 80% населенн¤ складають дес¤ть груп, що чисельно переважають в окремих штатах: хауса ≥ фульбе в штатах —окото,  адуна, Ѕаучи, …обе,  ацина, ƒжигава ≥  ано, канури Ц у Ѕорно, тив Ц у Ѕенуе ≥ ѕлато, йоруба Ц в ќйо, ќгун, ќндо, ≈кити ≥ Ћагос, едо, чи бини Ц у ≈до, тому що, чи ≥гбо Ц у ≤мо й јнамбра, ≥б≥б≥о-еф≥к Ц у  росс-–ивер ≥ иджо Ц у Ѕайелса. ’ауса, йоруба ≥ тому що складають б≥л¤ 60% н≥гер≥йц≥.

–ел≥г≥¤. Ѕлизько 35% н≥гер≥йц≥в спов≥дають христи¤нство, приблизно 48% Ї мусульманами. ’ристи¤нськ≥ м≥с≥њ активно д≥¤ли на територ≥њ п≥вденноњ Ќ≥гер≥њ. ѕозиц≥њ католицькоњ церкви найб≥льш сильн≥ серед населенн¤ сх≥дноњ частини крањни, а методистськоњ ≥ англ≥канськоњ Ц на заход≥. јктивн≥ й ≥нш≥ протестантськ≥ церкви. ћаЇтьс¤ також р¤д м≥сцевих христи¤нсько-африканських церков, що виникли на баз≥ розкольницьких рух≥в через невдоволенн¤ частини населенн¤ пануванн¤м у церковн≥й ≥Їрарх≥њ ≥ноземних м≥с≥онер≥в ≥ њхн≥м негативним в≥дношенн¤м до пол≥гам≥њ. √н≥тюча частина йоруба спов≥даЇ ≥слам. «авд¤ки зусилл¤м м≥с≥онер≥в у ѕ≥вденн≥й Ќ≥гер≥њ одержало поширенн¤ христи¤нство ≥ зах≥дне утворенн¤, у той час ¤к населенн¤ ѕ≥вноч≥ зберегло прихильн≥сть ≥сламу.

1	2	3

Ќазва: Ќ≥гер≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2062 прочитано)