√еограф≥¤ > ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель

ѕри вим≥рюванн≥ л≥н≥й стр≥чкою створ л≥н≥њ задають теодол≥том.

—пос≥б пр¤мих зас≥чок застосовують там, де неможливо провести безпосередньо вим≥рюванн¤ в≥ддалей. ƒл¤ визначенн¤ положенн¤ точки вим≥рюють два прилежних базису кути. Ѕазисом може бути сторона, частина теодол≥тного ходу або будь-¤к≥ два пункти плановоњ основи, м≥ж ¤кими Ї видим≥сть. ѕрилегл≥ кути вим≥рюють одним нап≥вприйомом з точн≥стю 1¢.  ут при точц≥, що визначаЇтьс¤, повинен бути в межах 30-1500. ƒопустим≥ значенн¤ в≥ддалей до точки при способ≥ кутових зас≥чок дано в таблиц≥ 11.

“аблиц¤ 11

«н≥манн¤ в середин≥ квартал≥в виконують таким чином, що ≥ зн≥манн¤ проњзд≥в. ѕри неможливост≥ зн≥манн¤ в середин≥ квартал≥в з точок зн≥мальноњ основи його виконують з точок вис¤чих теодол≥тних ход≥в. ƒовжина ≥ к≥льк≥сть л≥н≥й у вис¤чих ход≥в не повинн≥ перевищувати значень наведених в таблиц≥ 12.

“аблиц¤ 12

ѕри виконанн≥ горизонтального зн≥манн¤ вс≥ дан≥ занос¤ть в абрис, ¤кий ведуть на папер≥ ол≥вцем в≥дпов≥дними умовними знаками. ѕересуванн¤ абрису заборон¤Їтьс¤.

¬исотне зн≥манн¤ забудованих територ≥й в р≥внинних районах виконують н≥вел≥рами або горизонтальним променем теодол≥та чи к≥прегел¤ з р≥внем на труб≥, а в горбист≥й м≥сцевост≥ Ц похилим променем. ¬исотне зн≥манн¤ можна виконувати одночасно з горизонтальним зн≥манн¤м мензульним способом або окремо, при на¤вност≥ план≥в горизонтального зн≥манн¤.

Ќ≥вел≥рн≥ ходи, ¤к≥ прокладають дл¤ висотного зн≥манн¤, повинн≥ опиратис¤ на знаки н≥велюванн¤ ≤-≤V класу ≥ техн≥чного н≥велюванн¤. як вин¤ток, допускаютьс¤ вис¤ч≥ ходи, ¤к≥ прокладають у пр¤мому ≥ зворотньому напр¤мках. ƒопустим≥ нев'¤зки в ходах або пол≥гонах не повинн≥ перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - к≥льк≥сть станц≥й.

ѕри висотному зн≥манн≥ вс¤ д≥л¤нка зн≥манн¤ повинна бути покрита висотними п≥кетами, в≥ддал≥ м≥ж ¤кими дл¤ в≥дпов≥дного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20.  р≥м того, п≥кети повинн≥ бути визначен≥ в характерних м≥сц¤х, щоб забезпечити в≥дображенн¤ вс≥х деталей рельЇфу.

ѕри н≥велюванн≥ по обох сторонах район визначають позначки люк≥в колод¤з≥в, цокол≥в будинк≥в, насип≥в мост≥в. ” решт≥ випадк≥в позначки висот визначаютьс¤ по одн≥й сторон≥ рейки. ƒовжина в≥зирного промен¤ не повинна перевищувати 150 м.

« метою контролю на кожн≥й станц≥њ визначають не менше двох контрольних п≥кет≥в, що знаход¤тьс¤ у слиз≥ перекритт¤ ≥ можуть бути отриман≥ з ≥ншоњ станц≥њ. –озходженн¤ м≥ж контрольними висотами, що одержан≥ з р≥зними станц≥й, не повинн≥ перевищувати 20 мм.

–исуванн¤ рельЇфу виконують безпосередньо в процес≥ зн≥манн¤, а також камерально по складених абрисах. Ќа д≥л¤нках з густотою забудов дозвол¤Їтьс¤ не проводити горизонтальн≥, а обмежуватис¤ т≥льки п≥дписуванн¤м висот точок.

ѕ≥сл¤ виконанн¤ зн≥манн¤ забудованих територ≥й здають:

ориг≥нали план≥в та на тверд≥й основ≥ або на пластину ≥ формул¤ри;

абриси горизонтального ≥ висотного зн≥манн¤;

польов≥ журнали або результати вим≥рюванн¤ в накопичувачах ≥нформац≥њ;

схема прокладанн¤ ход≥в зн≥мальноњ основи;

каталог координат ≥ висот точок;

схему розм≥щенн¤ планшет≥в зн≥манн¤;

список назв вулиць, провулк≥в, майдан≥в затверджений м≥сцевою владою;

викоп≥юванн¤ дл¤ виконанн¤ зведень по рамках;

акт польов≥ перев≥рки ≥ прийманн¤ роб≥т;

техн≥чний зв≥т (на обТЇкт зн≥манн¤).

ѕ≥дземн≥ комун≥кац≥њ ≥ споруди, що мають пр¤ме в≥дношенн¤ до них, Ї одним ≥з основних елемент≥в зм≥сту топоплан≥в. “опоплани на ¤ких в≥дображен≥ п≥дземн≥ комун≥кац≥њ, сл≥д створювати в≥дпов≥дно до вимог Д≤нструкц≥њФ.

≈лементи п≥дземних комун≥кац≥й сл≥д в≥дображати на топопланах у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими Д”мовними знаками дл¤ тополан≥в ћ1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками дл¤ план≥в п≥дземних комун≥кац≥йФ.

«н≥манн¤ п≥дземних комун≥кац≥й треба виконати на основ≥ ≥снуючоњ геодезичноњ мереж≥ або планово-висотноњ зн≥мальноњ основи, що створюЇтьс¤.

¬их≥дною висотною основою при зн≥манн≥ п≥дземних комун≥кац≥й Ї знаки державноњ н≥вел≥рноњ мереж≥ ≤-≤V клас≥в.

«н≥манн¤ елемент≥в п≥дземних комун≥кац≥й на топопланах виконують переважно методом тахеометричного ≥ теодол≥тного зн≥манн¤. ћожна поЇднувати њх з фото топограф≥чними ≥ фототеодол≥тними методами.

«н≥манн¤ ≥снуючих п≥дземних комун≥кац≥й провод¤ть за на¤вн≥стю затвердженого техн≥чного завданн¤ (техн≥чного проекту) п≥сл¤ рекогностуванн¤ ≥ обстеженн¤х.

–екогностуванн¤ п≥дземних комун≥кац≥й (на територ≥¤х населених пункт≥в ≥ промислових п≥дприЇмств) складаЇтьс¤ з п≥дготовчих роб≥т ≥ в≥дшукуванн¤ мереж на м≥сцевост≥.

Ќапр¤мки л≥н≥й ран≥ше прокладених комун≥кац≥й м≥ж колод¤з¤ми, а також без колод¤зних комун≥кац≥й визначень за допомогою електронних прилад≥в пошуку Ц трасошукач≥в, а там, де ц≥ прилади використовувати неможливо шурфуванн¤. «н≥манн¤ ≥снуючих п≥дземних комун≥кац≥й складаЇтьс¤ ≥з плановисотного зн≥манн¤ њх виход≥в на поверхню земл≥ ≥ зн≥манн¤ л≥н≥й, що ви¤влен≥ за допомогою прилад≥в пошуку або розкритт¤ шурфами.

ѕланове положенн¤ вс≥х виход≥в п≥дземних комун≥кац≥й визначають в≥д пункт≥в геодезичноњ мереж≥ ≥ зн≥мальноњ основи, а також в≥д кут≥в кап≥тальних будинк≥в, споруд, колод¤з≥в.

«н≥манн¤ виход≥в ран≥ше прикладених п≥дземних комун≥кац≥й виконують л≥н≥йними зас≥чками, способом перпендикул¤р≥в, створ≥в ≥ пол¤рним способом.

1.7.4. –озрахунок основних даних дл¤ аерофотозн≥манн¤.

–озрахунок основних даних виконуЇтьс¤ з метою складанн¤ техн≥чного завданн¤ на виконанн¤ аерофотозн≥манн¤.

¬их≥дн≥ дан≥:

¬исота с≥ченн¤ рельЇфу, h=1м;

фокусна в≥ддаль ј‘ј fx=70;

масштаб фотографуванн¤ m=6500;

швидк≥сть л≥така W=200 км/год;

розм≥ри зн≥мк≥в lx, ly=18 x 18 см;

поздовжне –х=84;

поперечне –у=34;

–озрахунок основних даних дл¤ аерофотозн≥манн¤.

“аблиц¤ 13

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3945 прочитано)