√еограф≥¤ > —ередовище життЇд≥¤льност≥. ѕриродне середовище. “ехносфера

—ередовище життЇд≥¤льност≥. ѕриродне середовище. “ехносфера

–озгл¤даючи безпеку людини ¤к пон¤тт¤, що стосуЇтьс¤ сутност≥ люд≠ського житт¤, сфери њњ д≥¤льност≥ ≥ взаЇмозв'¤зк≥в з навколишн≥м середови≠щем, ми повинн≥ розгл¤нути таке пон¤тт¤, ¤к Ђсередовищеї, в ¤кому живе ≥ д≥Ї людина.

ЌавколишнЇ природне середовище в ширшому розум≥нн≥ Ч косм≥ч≠ний прост≥р, а в вужчому Ч б≥осфера, зовн≥шн¤ оболонка «емл≥, ¤ка охоплюЇ частину атмосфери, г≥дросферу ≥ верхню частину л≥тосфе≠ри, що взаЇмозв'¤зан≥ складними б≥огеох≥м≥чними циклами м≥грац≥њ речовин ≥ енерг≥њ.

Ћюдина давно живе не в Ђприрод≥ї, а мешкаЇ в середовищ≥, антропо≠генно зм≥неному, трансформованому п≥д впливом своЇњ д≥¤льност≥. ¬ життЇвому цикл≥ людина ≥ навколишнЇ середовище утворюють пост≥йно д≥ючу систему Ђлюдина Ч довк≥лл¤ї.

ƒовк≥лл¤ Ч навколишнЇ середовище людини, зумовлене в даний момент сукупн≥стю фактор≥в, здатних чинити пр¤му або непр¤му, негайну або в≥ддалену д≥ю на людину, њњ здоров'¤ ≥ житт¤.

« по¤вою людей на «емл≥ почавс¤ вплив њхньоњ д≥¤льност≥ на кругооб≥г речовин та енергетичний обм≥н у б≥осфер≥, почалас¤ тра≠гед≥¤ б≥осфери. Ќа шл¤х, ¤кий посилюЇ конфронтац≥ю з б≥осфе≠рою, предки сучасноњ людини ступили близько 1,5Ч3 млн рок≥в тому, коли п≥дпор¤дковуючись командам свого розумового апара≠ту Ч головного мозку, ¤кий потребував все б≥льшоњ к≥лькост≥ енерг≥њ дл¤, задоволенн¤ своњх потреб, вперше запалили вогнище в надрах јфрики ≥ ѕ≥вн≥чноњ якут≥њ (у селищ≥ ƒирин-ёр¤х). « того моменту шл¤хи людини ≥ б≥осфери остаточно роз≥йшлис¤, почалос¤ њх про≠тисто¤нн¤, насл≥дком ¤кого може стати колапс б≥осфери або зник≠ненн¤ людини.

Ћюдство, розростаючись чисельно ≥ розповсюджуючись на планет≥, автоматично ≥ неминуче в≥дт≥снило ≥нших мешканц≥в природи. “а ≥ саму природу воно в≥дкинуло на задв≥рки б≥осфери, зам≥нюючи остан≠ню вже не ноосферою ¬ернадського, а техносферою, або б≥отехносферою.

“ехносфера Ч це рег≥он б≥осфери в минулому, перетворений люди≠ною «а допомогою пр¤мого або непр¤мого впливу техн≥чних засоб≥в з метою найкращоњ в≥дпов≥дност≥ своњм матер≥альним ≥ соц≥ально-еко≠ном≥чним потребам.

—творюючи техносферу, людина прагнула до п≥двищенн¤ комфорт≠ност≥ довк≥лл¤, до зростанн¤ комун≥кабельност≥, до забезпеченн¤ захи≠сту в≥д природних негативних вплив≥в. ”се це позитивно вплинуло на умови житт¤ ≥ в сукупност≥ з ≥ншими факторами (пол≥пшенн¤ медич≠ного обслуговуванн¤ тощо) на тривал≥сть житт¤ людей.

—ередн¤ тривал≥сть| житт¤ людей cтановила

м≥дний, бронзовий, зал≥зний в≥ки Ч 30 рок≥в

до початку XIX стол≥тт¤ Ч 35-40 рок≥в

наприк≥нц≥ XX стол≥тт¤ Ч 60-63 роки

јле створенн¤ руками ≥ розумом людини техносфери, призначеноњ мак≠симально задовольн¤ти њњ потреби в комфорт≥ ≥ безпец≥, далеко не виправду≠вала над≥њ людей. Ќерац≥ональна господарська д≥¤льн≥сть, багаторазово п≥дси≠лена здобутками науково-техн≥чного прогресу, призвела до пошкодженн¤ ≥ вичерпанн¤ природних ресурс≥в, зм≥ни регенерац≥йних механ≥зм≥в б≥осфе≠ри, деформац≥њ сформованого прот¤гом багатьох м≥льйон≥в рок≥в природно≠го кругооб≥гу речовин та енергетичних поток≥в на планет≥, порушенн¤ дина≠м≥чноњ р≥вноваги глобальноњ земноњ соц≥оекосистеми.

” глобальн≥й екосистем≥, б≥осфер≥, ¤ка Ї Їдиним ц≥лим, н≥що не може бути виграно або втрачено, не може бути об'Їктом загального пол≥пшенн¤. ”се, що добуто з нењ людською працею, повинно бути повернене. ќплати цього Ђвексел¤ї не можливо уникнути, в≥н може бути лише в≥дстрочений.

“ехносфера включаЇ в себе рег≥они м≥ста, промисловоњ зони, вироб≠ничого ≥ побутового середовищ. ƒо нових, техносферних, належать умови проживанн¤ людини в м≥стах ≥ промислових центрах, вироб≠нич≥, транспортн≥ ≥ побутов≥ умови життЇд≥¤льност≥.

ўоб жити, людина маЇ забезпечити своЇ житт¤, насамперед мате≠р≥ально.

* ћатер≥альне виробництво Ч передус≥м це д≥¤льн≥сть, спр¤мована на освоЇнн¤ навколишнього природного середовища. ¬оно включаЇ в себе промислов≥сть ≥ с≥льськогосподарську д≥¤льн≥сть. ћатер≥альне виробництво Ї основою сусп≥льного розвитку, тому що саме воно задовольн¤Ї найр≥зноман≥тн≥ш≥ людськ≥ потреби. ѕров≥дну роль у систем≥ матер≥ального виробництва в≥д≥грали:

1) аграрне виробництво, що дом≥нувало в ™вроп≥ практично до по≠чатку XVIII ст.;

2) промислове виробництво, ¤ке розпочалос¤ з того моменту, коли пара й машина зд≥йснили революц≥ю в промисловост≥:

3) ≥нформац≥йне виробництво Ч виробництво знань, що все б≥льше перетворюЇтьс¤ на визначальну форму прац≥. Ќа третьому етап≥ ви≠робництво ≥дей, знань, ≥нформац≥њ виходить на перший план.

Ћюдство вступаЇ в нову еру Ч ≥нформац≥йну. ќсновним видом економ≥чноњ д≥¤льност≥ стаЇ виробництво, збереженн¤ ≥ розпов≠сюдженн¤ ≥нформац≥њ.

¬икористана л≥тература:

1. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ людини. Ц  ., 2001.

1

Ќазва: —ередовище життЇд≥¤льност≥. ѕриродне середовище. “ехносфера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (592 прочитано)